Постанова від 25 травня 2026 р. у справі №404/8675/25 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 травня 2026 року м. Кропивницький

справа № 404/8675/25

провадження № 22-ц/4809/699/26

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Дуковського О.Л., Єгорової С.М.,

при секретарі – Зайченко В.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал банк» на рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року (суддя Краснопольська Л.П.) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

В серпні 2025 року АТ «Універсал банк» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач просив стягнути з відповідача на свою користь 85267,96 грн, що становить заборгованість відповідача перед АТ "Універсал Банк" і складається з загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 85267,96 грн. Також просив стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір.

Позов обґрунтував тим, що 10.12.2019 ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 10.12.2019 року. Вказав, що дана Анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають Договір та зобов`язується виконувати його умови. На підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_1 в розмірі 40000,00 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_2 . Банк свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту, але відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, своєчасно не надавав банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими витратами згідно умов Договору. Відповідач має прострочення зобов`язання зі сплати що місячного мінімального платежу за Договором понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення відповідачем зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. 04.05.2025 року банк направив відповідачу «пуш» повідомлення про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте відповідач на контакт не виходив, не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв`язку з чим кредит став у формі «на вимогу», тому станом на 04.06.2025 року заборгованість відповідача перед АТ "Універсал Банк" становить 85267,96 грн.

Рішенням Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16.12.2025 у задоволенні позову АТ «Універсал банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, а позов задовольнити. Послався на те, що Умови і правила надання банківських послуг розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, що разом з підписаною Анкетою-заявою складає кредитний договір. А крім того відповідач неодноразово проводив банківські операції із використанням банківської картки, чим підтвердив свою згоду з зазначеними Умовами і правилами та факт укладання кредитного договору.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.12.2019 року ОСОБА_1 підписав Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Відповідно до Анкети-заяви відповідач погодився, що ця Анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Просить відкрити поточний рахунок у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт; підписанням цього Договору підтверджує, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; беззастережно погоджується з тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; підтвердив, що ця Анкета-заява є також заявою на відкриття рахунку. Крім того,в Анкеті Позичальник підтверджує, що усе листування щодо цього Договору просить здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов Договору (т.1 а.с. 42).

Відповідно до довідки про належність рахунку НОМЕР_1 від 04.06.2025 року картка «Чорна» № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , статус картки активна до 01/30 (т.1 а.с. 40).

Відповідно до довідки АТ «Універсал банк» від 04.06.2025 про розмір встановленого ліміту, на підставі договору про надання банківських послуг відповідачу було встановлено суму кредитного ліміту в розмірі 40000,00 грн. (т.1 а.с. 41) .

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 10.12.2019 року, довідкою про рух коштів по картці від 04.06.2025 року, пояснень до виписки про рух коштів на рахунку, відповідач користувався кредитними коштами, проте свої зобов`язання за укладеним кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 04.06.2025 року виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 85267,96 грн (т.1 а.с. 6-39).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки Умови і правила надання банківських послуг та Тарифи та Паспорт споживчого кредиту не містять підпису ОСОБА_1 , Анкета-заява до договору про надання банківських послуг, підписана ОСОБА_1 , містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування, в матеріалах справи відсутнє підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді вказаних документів, позивач не довів належними та допустимими доказами підписання відповідачем Умов і правил, Тарифів, Таблиці обчислення вартості кредиту та Паспорту споживчого кредиту шляхом використання електронного цифрового підпису.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити процент.

Відповідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1050 ЦК України з урахуванням положень статей 526, 527, 530 ЦК України, кредитор має довести надання позичальникові грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором (що узгоджується з позицією викладеною в Постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 року по справі №161/16891/15-ц).

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Суд першої інстанції пославшись на те, що деталізована виписка про рух коштів по картковому рахунку відповідача в порушення вимог ст. 83 ЦПК України не була подана разом з позовною заявою і представником позивача не було надано доказів неможливості подання цих документів до суду разом з позовною заявою, що об`єктивно не залежали від позивача та заявлено клопотання про встановлення додаткового строку для подання вказаних доказів, прийняв вказаний документ.

Проте, колегія суддів, дослідивши матеріали справи, не знайшла порушень при поданні даного доказу, оскільки посилання на виписку про рух коштів по картці та пояснення до цієї виписки міститься в додатках до позовної заяви, а сама виписка про рух коштів по картці відповідача підшита до матеріалів справи, переданих до Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Фортечним районним судом Кіровоградської області, що свідчить про одночасне подання позовної заяви з письмовими доказами, вказаними в додатках, включно з випискою про рух коштів по картці відповідача (рахунок (т.1 а.с.24-39).

Крім того, в самому рішенні суду першої інстанції в розділі «Фактичні обставини, встановлені судом» вказано, що «Згідно з розрахунком заборгованості за договором № б/н від 10.12.2019 року, довідкою про рух коштів по картці від 04.06.2025 року, пояснень до виписки про рух коштів на рахунку, відповідач користувався кредитними коштами, проте свої зобов`язання за укладеним кредитним договором не виконав, внаслідок чого станом на 04.06.2025 року виникла заборгованість за тілом кредиту в сумі 85267,96 грн (т.1 а.с. 6-39)», що суперечить остаточному висновку суду про недоведеність позову.

Отже, всупереч висновку суду першої інстанції, матеріали справи містять докази користування відповідачем кредитними коштами на рахунку НОМЕР_1 в період 01.01.2020 по 04.06.2025, що свідчить про прийняття ОСОБА_1 умов кредитного договору.

Відповідач не надав належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог. Його доводи зводились до відсутності належних доказів до позовної заяви, при цьому відповідач не заперечував факт отримання кредитних коштів і користування ними.

З огляду на вказане, суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову безпідставно.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції – скасуванню.

Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги та задоволенням позову, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь АТ «Універсал банк» документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору, сплачені позивачем за подання позову (3028 грн) і апеляційної скарги (4542 грн) у розмірі 7570 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Акціонерного Товариства «Універсал банк» задовольнити.

Рішення Новоархангельського районного суду Кіровоградської області від 16 грудня 2025 року скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Універсал банк» 85267 грн 96 коп. кредитної заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Універсал банк» судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 7570 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Судді:

Письменний О.А. Дуковський О.Л. Єгорова С.М.