Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №296/2211/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №296/2211/26 Головуючий у 1-й інст. Шимон Л. С.

Номер провадження №33/4805/980/26

Категорія ст.124 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м.Житомир

Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., за участі ОСОБА_1 , захисника Гурського В.А., представника потерпілого – адвоката Янчука М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Янчука Максима Олександровича на постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2026 року, якою закрито провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно з протоколом ОСОБА_1 ставилось у провину вчинення адміністративного правопорушення за наступних обставин: 18.02.2026 року о 16 год 10 хв в м. Житомирі, на перехресті вул. Івана Сльоти та вул. Академіка Тутковського водій автомобіля Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виявленні перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки автомобіля для безпечного об`їзду перешкоди, при об`їзді перешкоди здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який знаходився на смузі зустрічного руху.

Постановою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2026 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрито у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду, представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Янчук М.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову місцевого суду та прийняти нову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та притягнути його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що дорожньо-транспортна пригода сталася саме з вини водія ОСОБА_1 , який не дотримався швидкісного режиму, не вжив заходів для зменшення швидкості, здійснив зміну траєкторії руху вліво, виїхавши на зустрічну смугу внаслідок чого і відбулося зіткнення. Зазначає, що його підзахисний перед початком руху здійснив повну зупинку перед знаком «Проїзд без зупинки заборонено», оцінив дорожню обстановку та пропустив усі транспортні засоби, які рухались по головній дорозі. Вважає, шо водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Volkswagen Caddy, мав об`єктивну можливість виявити автомобіль потерпілого, який вже фактично закінчував маневр та фактично займав смугу руху, однак він не забезпечив належного гальмування, задля уникнення зіткнення. Вважає, що саме дії водія ОСОБА_1 , а не факт виїзду автомобіля Chevrolet Aveo під керуванням ОСОБА_2 , є визначальним у формуванні ДТП. Зазначає, що суд першої інстанції формально дослідив докази без належного їх аналізу у сукупності, зокрема, вибірково оцінив обставини справи, не врахував критичні факти, зафіксовані на відеозаписи, не надав належної оцінки діям водія ОСОБА_1 . Зауважує, що встановлення фактичних обставин справи даної пригоди потребує спеціальних знань у галузі автотехніки, які виходять за межі знань суду. Разом з тим, суд першої інстанції, незважаючи на наявність відеозапису, який містить істотні дані для проведення експертного дослідження, не ініціював призначення автотехнічної експертизи та не вжив жодних заходів для всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , захисника Гурського В.А., представника потерпілого – адвоката Янчука М.О., перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.

Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.

Апеляційний суд вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови судом першої інстанції вищезазначені вимоги дотримано у повному обсязі.

Так, предметом розгляду суду першої інстанції у даній справі був протокол про адміністративне правопорушення від 18 лютого 2026 року серії ЕПР1 №595178, згідно якого 18.02.2026 року о 16 год 10 хв в м. Житомирі на перехресті вул. Івана Сльоти та вул. Академіка Тутковського водій автомобіля Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, при виявленні перешкоди не вжив заходів для зменшення швидкості руху аж до зупинки автомобіля для безпечного об`їзду перешкоди, при об`їзді перешкоди здійснив виїзд на смугу зустрічного руху та допустив зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який знаходився на смузі зустрічного руху, чим порушив п. 2.3 (б), 12.3 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.

Як вбачається зі змісту постанови в суді першої інстанції ОСОБА_1 вину у вчиненні ним ДТП не визнав та надав наступні пояснення. 18.02.2026р. керував автомобілем Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 , рухався по вул. І. Сльоти в напрямку Польової. Попереду нього за 10 м їхав автомобіль, водій якого повертав, він їхав за ним. Рухався по головній дорозі, в своїй смузі руху, прямо. На перехресті вул. І. Сльоти та вул. Ак. Тутковського сталося зіткнення з автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 , водій якого рухався з вул. Ак. Тутковського, виїжджав із двору, їхав по другорядній дорозі, не надавши йому, водієві ОСОБА_1 , дороги, виїхав перед його автомобілем. Намагаючись уникнути ДТП, він, водій ОСОБА_1 , із врахуванням невеликої відстані між автомобілями, гальмував, зробив маневр в ліву сторону, проте сталося зіткнення їх транспортних засобів. На запитання суду пояснив, що водій автомобіля Chevrolet не гальмував, продовжував рух, у водія був знак «Стоп». Вважає дії водія автомобіля Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 такими, що спричинили дану ДТП. Ним було викликано працівників поліції, останні склали на нього протокол за ст. 124 КУпАП.

В судовому засіданні суду першої інстанції потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що 18.02.2026р. керував автомобілем Chevrolet Aveo д.н.з. НОМЕР_2 , їхав по вул. Ак. Тутковського, виїжджав на вул. І. Сльоти, зупинився перед знаком «Стоп». Впевнившись у відсутності перешкод для його руху та наявності зустрічного транспорту, почав рух вліво, переїхав смугу та зайняв смугу руху в протилежному напрямку (з правої сторони). Водій автомобіля Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 , що рухався по зустрічній смузі, допустив з ним пряме зіткнення. На запитання суду пояснив, що був у своїй смузі руху, зіткнення сталося не на проїзній частині, є відео на мобільному телефоні з камери відеоспостереження магазину, із фіксацією моменту ДТП, яке надав для огляду безпосередньо в судовому засіданні.

Також судом першої інстанції був досліджений відеозапис з камери відеоспостереження, наданого для огляду в судовому засіданні 24.04.2026р. водієм ОСОБА_2 , з якого вбачається, як автомобіль Chevrolet Aveo під керуванням водія ОСОБА_2 виїжджає з другорядної дороги, включає поворот вліво, перед перехрестям наявний дорожній знак «Стоп». Проїжджає автомобіль білого кольору, за ним повертає ліворуч автомобіль під керуванням водія ОСОБА_2 , на проїзній частині змінює траєкторію руху правіше, в цей момент стається зіткнення з правою частиною автомобіля Volkswagen Caddy під керуванням водія ОСОБА_1 , який до цього рухався прямолінійно по головній дорозі на певній відстані за автомобілем білого кольору.

Апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду про відсутність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та недоведеність порушення ним п.п.2.3б, 12.3, 13.3. Правил дорожнього руху України, з огляду на наступне.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Водію автомобіля Volkswagen Caddy д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог пунктів п.2.3б, 12.3, 13.3. ПДР, що спричинило зіткнення двох авто.

Відповідно до п.2.3б ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п.12.3 ПДР України у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди.

Відповідно до п. 13.3. ПДР під час обгону, випередження, об`їзду перешкоди чи зустрічного роз`їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху.

Першочерговим для з`ясування причин виникнення дорожньої пригоди на нерегульованому перехресті при відсутності світлофорного пристрою є необхідність дослідження напрямків руху автомобілів та наявність знаків пріоритету для кожного водія.

Як вбачається з матеріалів справи дорожньо-транспортна пригода відбулася на нерегульованому перехресті вул. І.Сльоти та вул. Ак.Тутковського в м. Житомирі. Автомобіль Volkswagen Caddy під керуванням ОСОБА_1 рухався по вулиці І.Сльоти, яка є головною дорогою, а водій автомобіля Chevrolet Aveo ОСОБА_2 виїжджав із проїзду Ак. Тутковського, яка є другорядною, де для водія при виїзді встановлено знак «Стоп» 2.2.

Потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що за напрямком його руху стояв знак «Стоп», вимогу якого він нібито виконав, впевнився, що пропустив усі транспортні засоби та продовжив рух, повертаючи ліворуч, фактично вже завершував маневр повороту, як водій автомобіля Volkswagen Caddy змінив траєкторію руху та допустив з ним зіткнення на зустрічній полосі, по якій він рухався.

Згідно з Розділом 33 Дорожні знаки п. 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено», забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, якщо вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 «напрямок головної дороги» - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Знак 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» потребує від водія повної зупинки перед нерегульованими перехрестями та іншими потенційно небезпечними місцями, не відміну від знаку 2.1 «Дати дорогу».

Відмінна риса знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» полягає в тому, що він зобов`язує не лише пропустити всі транспортні засоби учасників руху, які мають пріоритет, а й обов`язково зупинитись, незалежно від наявності на дорозі інших автомобілів.

Такий знак переважно встановлюється в місцях особливо небезпечних, де інтенсивний руху по головній дорозі чи обмежена видимість автомобілів, які рухаються по ній, де ризик конфлікту двох авто максимальний. Після повної зупинки на знак «Стоп» автомобіль має не розпочинати рух, якщо не впевнений в безпечності проїзду всього перехрестя та у наявності автомобілів на головній дорозі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи та дослідженого відеозапису з камер відеоспостереження, водій автомобіля Chevrolet Aveo ОСОБА_2 , не дотримавшись в достатньому обсязі вимог вказаного пункту ПДР, та після зупинки на знак «Стоп», розпочавши рух з другорядної дороги на перехрестя з головною дорогою, намагаючись здійснити поворот ліворуч, не переконався у безпечності свого маневру та не пропустив остаточно всі транспортні засоби, які рухались по головній дорозі, зокрема автомобіль Volkswagen Caddy, та здійснив з останнім зіткнення на перехресті.

Водночас з боку водія ОСОБА_1 , який керував автомобілем Volkswagen Caddy, та рухався по головній дорозі, не вбачається очевидних порушень правил дорожнього руху, які б були у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із настанням пригоди, оскільки він мав пріоритет у проїзді перехрестя та відповідно до положень пункту 1.4 ПДР України, як учасник дорожнього руху мав право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила, уступлять дорогу і не почнуть проїзд перехрестя не впевнившись у відсутності автомобілів по головній дорозі. Під час виникнення небезпеки для руху у виді автомобіля Chevrolet Aveo водій автомобіля Volkswagen Caddy ОСОБА_1 діяв в аварійному режимі та намагався застосувати екстрене гальмування, що видно на відеозаписі, та вивернути руль вліво, в тому числі із виїздом свого автомобіля на зустрічну смугу руху, що не заборонено для об`їзду раптової перешкоди, яка з`явилася з правого боку, але через снігове покриття на проїзній частині та складні погодні умови остаточно зупинити автомобіль і уникнути зіткнення водію автомобіля Volkswagen Caddy не вдалося.

Доводи апеляційної скарги, про те, що водій ОСОБА_1 не вибрав безпечної швидкості руху, суд вважає лише припущенням, яке не підтверджується належними та допустимими доказами, і не вказує про перевищення ним встановленого ліміту швидкості в межах населеного пункту. В будь-якому випадку можливе перевищення швидкості автомобіля, який рухається по головній дорозі, не звільняє іншого учасника, водія автомобіля Chevrolet Aveo, який рухається по другорядній і планує проїзд перехрестя, від обов`язку правильно оцінити дорожню обстановку, пропустити всі транспортні засоби, вдало спланувати проїзд та здійснити безпечне перетинання головної дороги.

Так само твердження апелянта про те, що водій автомобіля Volkswagen Caddy не забезпечив належного гальмування та мав реальну можливість уникнути ДТП спростовуються наявною схемою ДТП та відеозаписом, а також власними показами потерпілого, з яких вбачається, що водій автомобіля Chevrolet Aveo пропустив один автомобіль, але не побачив другий, який рухався слідом тим же напрямком, тобто не бачив автомобіль ОСОБА_1 , для якого також виїзд автомобіля з другорядної було несподіванкою і часу для реагування не було, тим більше в складних погодних умовах і слизької дороги. Наявна схема ДТП і відеозапис не містять переконливих доказів про перевищення швидкості руху водієм ОСОБА_1 та відсутності зафіксованого гальмівного шляху для обчислення швидкості руху.

Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази, суд доходить висновку, що водій автомобіля Volkswagen Caddy ОСОБА_1 у даній дорожньо-транспортній ситуації дотримався вимог ПДР України, оскільки рухався по головній дорозі прямо, правомірно розрахував на те, що інші учасники дотримаються правил дорожнього руху, та виправдано застосував екстрене гальмування, і був змушений змінити траєкторію руху задля уникнення зіткнення з автомобілем потерпілого ОСОБА_2 , який несподівано здійснював поворот ліворуч, виїжджаючи з другорядної дороги і не в достатній мірі виконував вимоги дорожнього знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Тобто місцевим судом вірно встановлено, що в діях ОСОБА_1 не вбачається порушень правил дорожнього руху, які б були в безпосередньому причино-наслідковому зв`язку із настанням ДТП та пошкодженням транспортних засобів.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не ініціював проведення автотехнічної експертизи є помилковими, оскільки суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції.

Також, в ході апеляційного розгляду представник потерпілого ОСОБА_2 – адвокат Янчук М.О. заявив клопотання про призначення автотехнічної експертизи. За результатами її розгляду окремою письмовою постановою суду було відмолено у задоволені такого клопотання.

По справі всебічно, повно і об`єктивно з`ясовано обставини, при яких сталася дана дорожня пригода. Порушень вимог чинного законодавства при розгляді справи суддею місцевого суду, які тягнули б за собою скасування постанови, про що зазначено в апеляційній скарзі, не встановлено.

Отже, доказів, які б спростовували правильність висновків суду першої інстанції, апеляційному суду не надано, не знайдено їх і при апеляційному перегляді.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення щодо відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, не встановлено порушень судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду, отже апеляційна скарга представника потерпілого задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_2 – адвоката Янчука Максима Олександровича залишити без задоволення, а постанову судді Корольовського районного суду м. Житомира від 24 квітня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: