Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №161/1580/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/1580/26 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.

Провадження № 22-ц/802/639/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Бовчалюк З.А.,

суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,

з участю секретаря судового засідання Русинчук М.М.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Романець А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцького спеціалізованого комунального автотранспортного підприємства «Луцькспецкомунтранс» про розірвання договору про надання послуг, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ЛСКАП ««Луцькспецкомунтранс» про розірвання договору про надання послуг.

Позовну заяву обґрунтовує тим, що між нею та відповідачем було укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами від 20.08.2025 року (далі - Договір).

Згідно з п.11.3. цей договір може бути розірваний у разі прийняття рішення співвласниками щодо зміни моделі договірних відносин відповідно до статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

Вказує, що самостійно здійснює вивіз та утилізацію побутових відходів. 05.01.2026 звернулася до відповідача із заявою щодо припинення нарахувань за послугу з управління побутовими відходами та розірвання відповідного договору. Листом №1-1.10/1 від 06.01.2026 відповідач повідомив,що відсутність бажання споживача перебувати у договірних відносинах з виконавцем послуги не свідчить про відсутність у нього побутових відходів і не звільняє від обов`язку оплати послуги, якою фактично користуються всі мешканці громади.

Такі дії відповідача, позивач вважає протиправними, оскільки вважає, що наявні підстави для розірвання договору про надання послуг з вивезення побутових відходів у зв`язку з їх самостійним вивозом та утилізацією.

Просить суд розірвати договір про надання послуг з вивезення побутових відходів, який був укладений між ОСОБА_1 та ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс».

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

20.08.2025 між позивачем та відповідачем укладено типовий індивідуальний договір про надання послуги з управління побутовими відходами.

Рішенням Луцької міської ради № 409-1 від 16.07.2025 «Про затвердження норм надання послуг з управління побутовими відходами на території Луцької міської територіальної громади на 2025-2029 роки» визначено середню на рік норму надання послуг із вивезення побутових відходів, що для одного мешканця житлового будинку становить 333,06 кг.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.2 договору, він набирає чинності з дня акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року щ дати набрання чинності. Якщо за 30 днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

Позивач є споживачем послуг, які надаються відповідачем на підставі договору про надання послуги з управління побутовими відходами за адресою: АДРЕСА_1 .

05.01.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася до відповідача з заявою про припинення нарахувань за послугу з управління побутовими відходами та розірвання відповідного договору.

З відповіді № 1-1.10/1 від 06.01.2026 ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» вбачається, що ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний укласти договір по поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законом порядку. Відповідач за результатами проведеного конкурсу є єдиним виконавцем послуг з управління побутовими відходами на території Луцької міської територіальної громади. Публічний договір про надання комунальної послуги є обов`язковим для виконання сторонами. Відсутність бажання споживача перебувати у договірних відносинах з виконавцем послуги не свідчить про відсутність у нього побутових відходів і не звільняє від обов`язку оплати послуги, якою фактично користуються всі мешканці громади. Підстави для припинення нарахувань та розірвання договору відсутні.

Між сторонами виник спір щодо розірвання договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів. Позивач вказує на невідповідність його об`єму фактичних відходів, нормі, окрім того посилається на те, що вона самостійно утилізовує свої відходи, а тому не користується даною послугою.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 15 ЦК України, ч.1 ст. 16 ЦК України).

Загальні підстави для зміни чи розірвання усіх видів договорів регулюються статтями 651, 652 ЦК України.

Згідно з ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.

Статтею 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Інші підстави для розірвання договору передбачені також спеціальними нормами закону.

Між сторонами по справі склалися зобов`язальні правовідносини щодо надання житлово-комунальних послуг.

Питання надання послуг з вивезення побутових відходів регулюються спеціальним законодавством, а саме: Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про відходи», що діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно з пунктами 1, 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом; оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

За ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Частинами 1, 3, 4 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживачі зобов`язані укласти договір про поводження з побутовими відходами з особою, визначеною у встановленому законодавством порядку. Критерієм якості послуг з вивезення побутових відходів є дотримання графіка вивезення побутових відходів, дотримання правил надання послуг з поводження з побутовими відходами, дотримання вимог законодавства щодо надання послуг з вивезення побутових відходів. Послуга з управління побутовими відходами надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами Правил надання послуг з управління побутовими відходами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про відходи» громадяни України, іноземці та особи без громадянства зобов`язані дотримуватися вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів у сфері поводження з відходами; вносити в установленому порядку плату за послуги з поводження з побутовими відходами; виконувати інші обов`язки, передбачені законами, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом встановлено, що ЛСКАП «Луцькспецкомунтранс» є єдиним виконавцем послуг з управління побутовими відходами, що визначений на конкурсних засадах на території Луцької територіальної громади відповідно до рішень виконавчого комітету Луцької міської ради від 01.12.2021 №973-1 «Про визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів у Луцькій міській територіальній громаді» та від 20.08.2025 № 506-1 «Про визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у Луцькій міській територіальній громаді».

Пунктом 27 Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 2023 року №835, визначено, що обсяг надання послуги з управління побутовими відходами розраховується на підставі норм споживання послуги з управління побутовими відходами, затверджених органом місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Одиницею виміру обсягу наданої послуги з управління побутовими відходами є кілограм, тонна, кубічний метр або літр. Одиниця виміру обсягу надання послуги з управління побутовими відходами встановлюється органом місцевого самоврядування.

Норми утворення твердих побутових відходів на 1 мешканця затверджені рішенням Луцької міської ради № 409-1 від 16.07.2025 «Про затвердження норм надання послуг з управління побутовими відходами на території Луцької міської територіальної громади на 2025-2029 роки».

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі, яка переглядається, суд першої інстанції відмовляючи у позові обґрунтовано виходив з того, що позивач не надала суду належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених нею підстав для розірвання спірного договору у порядку, визначеному статтями 651, 652 ЦК України. Позивач не довела наявності підстав для одностороннього розірвання договору про надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з підстав порушення відповідачем істотних умов договору, що відповідно до наведених правових норм є підставою для його розірвання.

Зважаючи на те, що всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України позивач не довела належними, достатніми та достовірними доказами обставин, які мають значення для справи і на які він посилався як на підставу своїх вимог, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у позові.

Покликання відповідача на те, що вона самостійно здійснює утилізацію побутових відходів, а отже не користується послугами відповідача є голослівним.

Позивач не надав належного доказу, яким чином відбувається самостійний збір та утилізація побутових відходів. Окрім того, певна категорія відходів не підлягають переробці або сортуванню.

При тому, що відповідно до п. 11. Правил надання послуги з управління побутовими відходами, затвердженими постановою КМУ від 08.08.2023 №835 збирання та перевезення побутових відходів здійснюється транспортним засобом спеціального призначення.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач уклала договір з іншою організацію, яка на правових підставах займається вивезенням побутових відходів.

Висновки суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ґрунтуються на встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка. Суд правильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильних висновків суду, були предметом розгляду суду першої інстанції, яким суд надав належну правову оцінку, а тому не потребують повторної оцінки апеляційним судом.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 02 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя:

Судді: