Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №163/244/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/244/26 Провадження №33/802/374/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С. А.

Доповідач: Клок О. М.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань – Зубрицької А.М., захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 – адвоката Кулі В.С. (в режимі відеоконференції), розглянувши апеляційну скаргу захисника Кулі В.С., подану в інтересах ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 квітня 2026 року,

В С Т А Н О В И В

Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави 655 грн 60 коп судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 06 грудня 2025 року о 00 год 54 хв, на вул. Володимирській у м. Любомль, Волинської області, керував транспортним засобом марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння чим порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – ПДР).

Не погоджуючись із постановою судді першої інстанції, захисник Куля В.С. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить її скасувати, як незаконну та необґрунтовану через її постановлення без всебічного, повного та об`єктивного з`ясування усіх обставин даної справи. Стверджує, що жодної конкретної причини зупинки ОСОБА_1 , як водію, попри вимоги положень Закону України «Про Національну поліцію», поліцейськими повідомлено не було, що позбавляло їх правового підґрунтя для вчинення інших процесуальних дій, у тому числі, ініціювання та проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння. Звертає окрему увагу на зміст показань свідка ОСОБА_3 , який ствердно та категорично повідомив суду про те, що за зовнішніми ознаками ОСОБА_1 виглядав тверезим і жодних ознак алкогольного сп`яніння не мав а, у виниклій обстановці, діяв не з мотивів зневаги до правил дорожнього руху, а у зв`язку із наданням допомоги знайомому, мати якого перебувала у «важкому» стані. Вагомим у даній справі є і той факт, що від керування транспортним засобом, у відповідності до положень ч. 1 ст. 266 КУпАП, ОСОБА_1 відсторонений не був.

Покликаючись на викладене, просить постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 квітня 2026 року скасувати, а провадження по даній справі стосовно нього закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Дослідивши матеріали даної справи, заслухавши пояснення адвоката Кулі В.С., оцінивши доводи апеляційної скарги, доходжу такого висновку.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом було дотримано.

Згідно із п. 2.9 а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідальність за порушення зазначеного пункту Правил дорожнього руху передбачена ст. 130 КУпАП.

Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками алкогольного сп`яніння, згідно із п. 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я (п.6 розділу І Інструкції).

У розумінні вимог п. 7 розділу І Інструкції, огляд в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.

Так сам факт вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення доводиться зібраними матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 575628 від 26 січня 2026 року, за змістом якого перший керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими, у встановленому законом порядку, з використанням спеціального технічного засобу «AlcotestDrager 6810»; актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано виявлені у нього в ході огляду ознаки такого стану: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, координації рухів, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці; направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 06 грудня 2025 року до КНП Любомльське ТМО, у якому продубльовано ознаки такого стану та зазначено про позитивний результат огляду; довідкою № 3101 про доставку зразків біологічного матеріалу на токсикологічне дослідження від 11 грудня 2025 року, а також результатом токсикологічного дослідження № 3101 (дата, час забору крові 06 грудня 2025 року о 01 год 30 хв) та (дата, час доставки 11 грудня 2025 року о 13 год 15 хв), яким установлено при токсикологічному дослідженні наявність етанолу в крові в концентрації 0,8 %о; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 152 від 15 грудня 2025 року, також відеозаписом з нагрудного відеореєстратора камери інспектора поліцейського який,з урахуванням вимог ст. 251 КУпАП, є незалежним від будь-якого суб`єктивного сприйняття належним, допустимим та достатнім доказом його вини.

Сукупність зазначених доказів цілком обґрунтовано взята до уваги судом, і протилежного, при перевірці доводів апеляційної скарги, не установлено.

Поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень (ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію»).

Як стверджується наявним у даній справі відеозаписом з боді-камери поліцейського, при його безпосередньому досліджені судом, в ході здійснення поліцейськими 06 грудня 2025 року близько 00 год 54 хв патрулювання, на проїзній частині було виявлено транспортний засіб марки «Hyundai Tucson» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , за яким слідував службовий автомобіль до моменту його зупинки. В ході спілкування із останнім, у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, що і слугувало законною та обґрунтованою підставою озвучення поліцейським йому вимоги про проходження ним відповідного огляду, у встановленому законом порядку. ОСОБА_1 погодився пройти такий огляд на місці зупинки автомобіля, однак не погодився із його результатом, у зв`язку із чим, був доставлений у КНП Любомльське ТМО. Відповідно до результату токсикологічного дослідження № 3101 від 11 грудня 2025 ороку, при токсикологічному дослідженні у крові останнього виявлено 0,8 %о, на підставі якого лікарем висновком щодо результатів медичного огляду констатовано факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Аналіз перебіг події вчиненого вказує, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, у цьому конкретному випадку, проведений поліцейським, у відповідності до положень Інструкції, якими визначено порядок його проведення, і будь-яких процедурних порушень при його проведенні допущено не було.

Із цього відео також видно, що транспортний засіб під його керуванням був зупинений працівниками поліції у нічний час доби – 00 год 54 хв, тобто у період дії комендантської години.

Наказом Волинської військової адміністрації № 1 від 24 лютого 2022 року на усій території Волинської області з 22:00 до 07:00 год. запроваджено комендантську годину. У подальшому, така тривалість комендантської години була змінена (станом на 18 квітня 2024 року з 00 :00 год. до 05:00 год.).

Відповідно до підпунктів 2, 4 пункту 16 Порядку здійснення заходів під час запровадження комендантської години та встановлення спеціального режиму світломаскування в окремих місцевостях, де введено воєнний стан, затвердженого Постановою КМУ № 573 від 08 липня 2020 року, патрулям на території, де запроваджено комендантську годину та встановлено спеціальний режим світломаскування, в установлено законом порядку надано право: - перевіряти в осіб посвідчення, документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України, документи, що підтверджують законність перебування на території України та перепустки, а в разі їх відсутності - затримувати відповідних осіб та доставляти в органи або підрозділи Національної поліції для встановлення особи; за потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажу, які перевозяться; - тимчасово обмежувати або забороняти на вулицях та дорогах, окремих ділянках місцевості та в інших громадських місцях перебування осіб, рух транспортних засобів, зокрема транспортних засобів іноземних, консульських установ чи представництв міжнародних організацій; виводити осіб з окремих ділянок місцевості та об`єктів, евакуйовувати транспортні засоби.

Окрім того, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 35 Закону України "Про національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху.

У контексті наведеного, погоджуюсь із мотивами, викладеними у постанові судді щодо того, що неповідомлення водієві причини зупинки не є свідченням її протиправності, за умови, коли з об`єктивних обставин справи убачається, що така зупинки здійснена поліцейськими у межах наданих їм законом службових повноважень, тобто об`єктивно відповідала вимогам закону, обставинам конкретної ситуації та переслідувала легітимну мету.

Поміж іншого, предметом доказування у даній справі є саме фактичні дані щодо керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, які окреслені диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, а не правомірності дій поліцейських, у контексті зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 .

Матеріалами справи також стверджується, що по приїзду до лікарні, у останнього було відібрано зразки крові для проведення токсикологічного дослідження. Сам процес забору крові докладно зафіксовано на відео, а за результатами такого дослідження у крові ОСОБА_1 виявлено етанол в концентрації – 0, 8 %о, що і слугувало законною підставою констатації лікарем та поліцейськими факту його перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Не спростовують такого факту і показання свідка ОСОБА_3 , який повідомив суду про відсутність, на його думку, у ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного сп`яніння. Наведене є суб`єктивною оцінкою його зовнішнього стану, яка не відповідає дійсності, з огляду на результати огляду останнього, як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я. Аналогічно, не спростовують законних висновків судді і його твердження про невідкладність ситуації, при якій ОСОБА_1 змушений був сісти за кермо автомобіля, оскільки не є тими обставинами, що в силу вимог закону, звільняють його від відповідальності за керування автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

У контексті оцінки такого недоліку, як невірне зазначення прізвища особи – водія у медичній документації замість « ОСОБА_4 » - « ОСОБА_4 », з огляду на присутність при проведенні усіх процедур саме « ОСОБА_4 », а не будь-якої іншої сторонньої особи, не вважаю такий недолік істотним. Окрім того, суддею слушно зазначено про те, що поліцейським уточнювався у лікаря номер акта який, попри розбіжності у написанні прізвища, за усіма іншими ідентифікуючими ознаками, безумовно стосується саме ОСОБА_1 . Така розбіжність має технічних характер, тому на зміст і достовірність, а також на доведеність факту його перебування у стані алкогольного сп`яніння, не впливає, як і на правильність висновків судді, викладених у постанові стосовно нього.

Оцінюючи результат токсикологічного дослідження, погоджуюсь із висновком судді першої інстанції про те, що такий результат «поза розумним сумнівом» підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння під час керування ним транспортним засобом та підтверджує законність постанови судді першої інстанції, згідно якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Нових доказів, у спростування зазначених у постанові судді обставин, надано не було, а тому подана у його інтересах захисником апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу захисника Кулі В.С., подану в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 09 квітня 2026 року стосовно ОСОБА_2 – без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: