Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №160/35214/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/35214/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року (суддя Прудник Сергій Володимирович) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Дніпровської міської ради

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія»

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 10.12.2025 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 № 73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району».

Згідно з ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року у справі № 160/35214/25 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

Від представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія», до суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 04 березня 2026 року витребувано у ОСОБА_1 : письмові та вмотивовані пояснення щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Позивач 24.03.2026 подав до суду першої інстанції заяву щодо дотримання строку звернення до суду та зазначив, що рішення має ознаки нормативно-правового акта, а зафіксоване порушення є триваючим, тому строк звернення до суду не може бути обмежений згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України (у редакції постанови ВС від 17.09.2025 у справі № 540/1989/20).

Суд першої інстанції не знайшов обґрунтованими доводи позивача, зазначивши, що рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 року № 73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення за адресою: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району»: має конкретний об`єкт та територіальні межі; спрямоване на визначене коло осіб; вичерпує свою дію фактом реалізації, а відтак є актом індивідуальної дії, а не нормативно-правовим актом. Отже, виходячи з видової ознаки, суті, конкретного змісту та правової природи оскаржуваного рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 року № 73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району», таке є індивідуальним актом в розумінні п. 19 ч. 2 ст. 4 КАС України та відповідно для оскарження останнього застосовується строк звернення до суду, передбачений ст. 122 КАС України. Вказані правові висновки також відповідають правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах від 07.03.2025 у справі № 380/23540/21, від 19.12.2024 у справі № 990/303/24, від 24.04.2025 у справі № 160/31497/23, що враховується судом, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення до суду. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду відмовлено. Клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» Кім Ганни Володимирівни про залишення позовної заяви без розгляду задоволено повністю. Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» про визнання протиправним та скасування рішення - залишено без розгляду.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції також зазначив, що рішення ДМР від 24.02.2021 № 326/4 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Широкої та вул. Бєляєва (Амур-Нижньодніпровський район)», в якому йдеться мова про спірне оскаржуване рішення від 28.04.2010 № 73/56 опубліковано офіційно на сайті Дніпровської міської ради ще у 2021 році (https://dniprorada.gov.ua/uk/Widgets/GetWidgetContent?url=/WebSolution2/wsGetTextPublicDocument?pID=780442&pTextFileNumber=1&name=326/4). Та про існування рішення ДМР від 24.02.2021 № 326/4 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Широкої та вул. Бєляєва (Амур-Нижньодніпровський район)», в якому йдеться мова про спірне оскаржуване рішення від 28.04.2010 № 73/56 - суд вказує у судовому рішенні від 02.10.2025 року у справі № 160/10193/25 - де позивачем є сам ОСОБА_1 . Тобто у даному випадку суд вважає, що позивач не був позбавлений можливості отримати повний текст рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 року № 73/56 - ще з 2021 року. Повертаючись до обставин цієї справи, суд вважає, що очевидним є те, що станом на 03.02.2025 року (факт отримання листа Головного архітектурно-планувального управління Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради № 8/21-27 «Про надання інформації») позивач вже дізнався про рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 року № 73/56 та вважав, що останнє порушує його права та законні інтереси. Так само, на думку суду можливо припустити, що позивач не був позбавлений можливості отримати повний текст рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 року № 73/56 - ще з 2021 року. Так, про існування рішення ДМР від 24.02.2021 року № 326/4 «Про затвердження детального плану території у районі вул. Широкої та вул. Бєляєва (Амур-Нижньодніпровський район)», в якому йдеться мова про спірне оскаржуване рішення від 28.04.2010 № 73/56 - суд вказує у судовому рішенні від 02.10.2025 року у справі № 160/10193/25 - де позивачем є сам ОСОБА_1 . Враховуючи, що поважними причинами при пропущенні строку є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим, у свою чергу, позивачем такі обставини (причини) не наведені, підстави для поновлення строку оскарження рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 року № 73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району», відсутні.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства.

Позивач зазначає, що статті 173, 180 КАС імперативно окреслюють, що остаточне встановлення правової природи доказів та обставин справи відбувається під час розгляду справи по суті. Зробивши висновок про «індивідуальний характер» акта на стадії підготовчого провадження, судом незаконно проведено розгляд справи по суті, чим відібрано у позивача право на стадію розгляду по суті справи, і на змагальність, подання аргументів, щодо правової природи Рішення. Суд першої інстанції не врахував, що оскаржуване рішення має усі ознаки НПА, а відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС та сталої практики ВС, зокрема у справі № 380/17921/23, право оскаржити такий акт мають особи протягом усього часу його чинності. Оскільки акт регулює питання екологічної безпеки та землекористування громади, він зачіпає права позивача як члена територіальної громади впродовж усього періоду дії акта. Як зазначено ВПВС у п. 83 постанови від 15.9.20 справа № 469/1044/17, п.п. 145-149 від 11.6.24 справа № 925/1133/18, оскарження незаконного рішення органу місцевого самоврядування спрямоване на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення. Отже, маємо справу з триваючим порушенням, що виключає можливість обмеження строку звернення шестимісячним терміном. Вказує, що обізнаність про реквізити рішення в іншому документі (листі АПУ) не є ідентичною отриманню повного тексту Рішення. Суд не врахував, що для подання обґрунтованого позову та встановлення факту порушення права, слід ознайомитися саме з першоджерелом, тобто повним текстом рішення, а не з його реквізитами і не з похідними листами, де воно просто згадується. Відтак, строк звернення до суду має обчислюватися з моменту фактичного отримання повного тексту Рішення, а не з дати згадки про нього у відповіді / МУО. Судом не враховано, що станом на 2021 правовідносини щодо забудови спірної території (19,4 га) не перейшли в активну фазу, яка б зачіпала права позивача. Твердження про можливість отримання тексту Рішення ще з 2021 не заслуговує на увагу, оскільки процесуальний закон пов`язує обчислення строку не з абстрактною можливістю «знати все про все», а з моментом, коли особа дізналася про конкретне порушення її прав. Обов`язок тотального контролю за архівом рішень міської ради не передбачений жодною нормою прав.

Крім того позивачем подано до суду апеляційної інстанції клопотання, в яких останній просить суд: 1. Поновити строк на подання даного клопотання та залучити до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Дніпропетровську обласну державну (військову) адміністрацію (49004, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, 1, код ЄДРПОУ 00022467). Визнати поважними раніше наведені причини неподання до суду розглянутих доказів та встановити додатковий строк для їх долучення. Долучити до справи додаткові письмові пояснення Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 30.04.2026 справа 160/33670/25; 2. Поновити строк на подання даного клопотання та долучити до справи третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Державну екологічну інспекцію придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) електрона пошта pdn@dei.gov.ua, тел. 380973362841, адреса 50103, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Героїв АТО, будинок 92, ЄДРПОУ 43877118.

Вирішуючи заявлені клопотання, колегія суддів звертає увагу позивача, що межами цього апеляційного провадження є питання правомірності постановленої судом першої інстанції ухвали про залишення позову без розгляду.

При цьому зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що така постановлена з підстав пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином справа не розглядалась судом першої інстанції по суті заявлених позовних вимог.

Тобто в даному випадку має місце апеляційний перегляд процесуального рішення суду першої інстанції, а тому суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями вирішувати заявлене клопотання, яке безпосередньо стосується суті спірних правовідносин та підлягає вирішенню під час розгляду справи по суті заявлених вимог судом першої інстанції.

За таких обставин заявлені клопотання не підлягають задоволенню.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Щодо доводів апелянта в частині порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме про передчасність висновку про «індивідуальний характер» акта на стадії підготовчого провадження, оскільки на думку позивача судом незаконно проведено розгляд справи по суті, чим відібрано у позивача право на стадію розгляду по суті справи, і на змагальність, подання аргументів, щодо правової природи Рішення, з цих підстав суд апеляційної інстанції зазначає, що за приписами частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже приписи вказаної норми наділяють суд першої інстанції вирішити питання про залишення позовної заяви без розгляду також після відкриття провадження у справі, а тому норми процесуального права щодо порядку розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Балівська виробничо-будівельна компанія» про залишення позовної заяви без розгляду судом першої інстанції не порушені.

Щодо доводів позивача, що оскаржуване рішення має усі ознаки НПА, а відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС та сталої практики ВС, зокрема у справі № 380/17921/23, право оскаржити такий акт мають особи протягом усього часу його чинності, колегія суддів зазначає, що згідно з оскаржуваним рішенням Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 № 73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району», зокрема, затверджено проєкт «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Беляєва Амур-Нижньодніпровського району» (додається).

У цьому ж рішенні відображено, що з метою запобігання забрудненню і засміченню рік Дніпра та Самари Державним регіональним проектно-вишукувальним інститутом «Дніпродіпроводгосп» на замовлення управління з екології Дніпропетровської міської ради розроблено проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Беляєва Амур - Нижньодніпровського району». Ширина прибережної захисної смуги становить 25 м, що погоджено з усіма службами.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 № 73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення за адресою: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району»: має конкретний об`єкт та територіальні межі; спрямоване на визначене коло осіб; вичерпує свою дію фактом реалізації, а відтак є актом індивідуальної дії, а не нормативно-правовим актом.

Разом з тим суд апеляційної інстанції вважає такий висновок передчасним, адже спірне рішення окреслює обмежене коло осіб лише в частині забезпечення виконання умов, встановлених проєктом та вчинення певних дій в межах водоохоронної зони та прибережної захисної смуги оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення за адресою: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району, відповідно до проекту (таким суб`єктом є Дніпропетровський міський веслувальний спортивний клуб «Амур» (код ЄДРПОУ 25840161)). В цілому ж рішенням затверджено проєкт «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району, натомість оцінка самому проєкту судом першої інстанції не надавалась на предмет ознак нормативно-правового акту.

Також не є обґрунтованим висновок суду першої інстанції про пропуск строку звернення до суду щодо оскарження рішення як акту індивідуальної дії, адже для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись». Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.

У спростування висновків суду щодо обізнаності позивача про оскаржуване рішення, апелянт зазначає, що строк звернення до суду має обчислюватися з моменту фактичного отримання повного тексту Рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, супровідним листом від 11.06.2025 № 1/13-178 ДМР Департаменту забезпечення діяльності виконавчих органів відділ забезпечення доступу до публічної інформації, на ім`я ОСОБА_2 направлено перші 10 сторінок рішення Дніпропетровської міської ради від 28.04.2010 № 73/56 «Про проект «Водоохоронна зона та прибережна захисна смуга оз. Московське в районі відведення земельної ділянки під будівництво споруд фізкультурно-спортивного призначення по адресу: вул. Замполіта Бєляєва Амур-Нижньодніпровського району».

При цьому є слушними зауваження позивача про помилковість висновків суду першої інстанції щодо можливості отримання тексту Рішення ще з 2021 року, адже такі висновками є лише припущенням суду, тоді як матеріали справи не дають можливість встановити, що у 2021 році позивач був обізнаний про безпосередній зміст оскаржуваного рішення.

Враховуючи сукупність наведених обставин, колегія суддів доходить висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з`ясування обставин справи, що призвело до неправильних висновків суду, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року в адміністративній справі № 160/35214/25 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з 28 травня 2026 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена з 28 травня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров