Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №160/32215/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/32215/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Прудник С.В.) в адміністративній справі №160/32215/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

10.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач-1), Військової частини НОМЕР_2 (далі – відповідач-2), в якій просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) у розмірі 4253,15 грн., щомісячно, починаючи з 26.06.2020 року по 08.04.2023 року, з урахуванням абзаців 3,4,5,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), військову частину НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) у розмірі 4253,15 грн., щомісячно, починаючи з 26.06.2020 року по 08.04.2023 року, з урахуванням абзаців 3,4,5,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078, з одночасною компенсацією суми податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації суму податку з доходів фізичних осіб, які отримують з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та початкового складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач, ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 в період з 26.06.2020 року по 08.04.2023 року, яка перебувала на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_2 . 08.04.2023 року позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення та направлено для подальшого проходження військової служби у військову частину НОМЕР_4 , де позивач проходить військову службу дотепер. За період проходження служби з 26.06.2020 року по 08.04.2023 року позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення, яка є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, яка є обов`язковою для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи, та гарантована чинним законодавством України, а саме - Законом України від 06.02.2003 року № 491-IV «Про індексацію грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а також чинними роз`ясненнями Міністерства соціальної політики. Проте, індексація грошового забезпечення позивача була виплачена не в повному розмірі. З метою з`ясування можливості одержати доплату індексації грошового забезпечення в добровільному порядку, позивач 22.08.2025 року письмово звернувся із запитом на отримання публічної інформації до відповідача-1, направивши запит на його юридичну адресу, рекомендованим листом з описом поштовим відправленням (АТ «Укрпошта») за трекінговим номером 0407410231827 (підтверджено фіскальним чеком). Згідно листа відстеження відправлення з трекінговим номером 0407410231827, означений запит знаходився на відділенні 61103 АТ «Укрпошта» з 24.08.2025 року по 07.09.2025 року (до встановленого терміну зберігання), після чого було повернуто позивачу. Також позивач 22.08.2025 року письмово звернувся із запитом на отримання публічної інформації до відповідача-2, направивши запит на його юридичну адресу, рекомендованим листом з описом поштовим відправленням (АТ «Укрпошта») за трекінговим номером 04074001211861 (підтверджено фіскальним чеком). Згідно листа відстеження відправлення з трекінговим номером 04074001211861, означений запит знаходився на відділенні 49041 АТ «Укрпошта» з 26.08.2025 року по 09.09.2025 року (до встановленого терміну зберігання), після чого було повернуто позивачу. На думку позивача, такі дії відповідачів свідчать про навмисне ухилення від отримання офіційної кореспонденції та від надання відповіді на направлений запит. Вочевидь відповідачі не визнають вимоги та не мають наміру вживати дій для перерахування та доплати позивачу індексації грошового забезпечення. За таких обставин єдиним способом відновлення порушених прав є судовий захист. Так, за період з 26.06.2020 року по 08.04.2023 року позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) відповідно до абзаців 3,4,5,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078. Станом на день виключення зі списків особового складу позивача, відповідачем не проведено виплату індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) з урахуванням абзаців 3,4,5,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078. Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідачів щодо невиплати індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 26.06.2020 року по 08.04.2023 року згідно з урахуванням приписів абзаців 3,4,5,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає, що проходив військову службу у Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 01.08.2015 по 26.06.2020, а надалі у військовій частині НОМЕР_1 (структурний підрозділ військової частини НОМЕР_2 ) – з 26.06.2020 по 08.04.2023. Позивач посилається на довідку від 17.07.2025 про розмір грошового забезпечення, відповідно до якої у лютому 2018 року воно становило 245 грн, а у березні 2018 року – 455 грн, у зв`язку з чим підвищення доходу склало 210грн. На думку позивача, сума можливої індексації у березні 2018 року становила 4463,15 грн, а тому відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 він мав право на щомісячну індексацію-різницю у розмірі 4253,15 грн. Позивач вважає, що оскільки підвищення грошового забезпечення з 01.03.2018 не перевищило суму можливої індексації, у нього виникло право на виплату індексації-різниці за період з 26.06.2020 по 08.04.2023, яку відповідач не нараховував і не виплачував. У зв`язку з цим позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації-різниці за спірний період та зазначає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не дослідив питання наявності права на таку індексацію і неправильно застосував положення абзаців 3– 6 пункту 5 Порядку №1078.

Відповідачем-2 подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у її задоволенні.

Відповідач-1 правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України.

Відповідно до витягу з послужного списку про проходження військової служби №350/172/2/143/ПС від 10.01.2024, виданого військовою частиною НОМЕР_4 , позивач – ОСОБА_1 проходив військову службу:

- з 01.08.2015 по 26.06.2020 – курсантом Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба;

- з 26.06.2020 по 08.04.2023 – у військовій частині НОМЕР_1 (структурний підрозділ військової частини НОМЕР_2 );

- з 08.04.2023 – у військовій частині НОМЕР_4 , де проходить службу по теперішній час.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 08.04.2023 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення і направлено для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_4 .

З метою отримання інформації щодо належної індексації грошового забезпечення позивач 22.08.2025 звернувся із запитами на отримання публічної інформації до відповідачів, які були направлені рекомендованими поштовими відправленнями.

Згідно з даними відстеження АТ «Укрпошта», зазначені поштові відправлення перебували у відділеннях поштового зв`язку до закінчення строку зберігання та були повернуті позивачу, а відповіді на запити останній не отримав.

Вважаючи, що відповідачами не проведено належне нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 з 26.06.2020 по 08.04.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що посадовий оклад позивача під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (структурний підрозділ військової частини НОМЕР_2 ) у період з 26.06.2020 по 08.04.2023 не підвищувався, а визначався відповідно до положень Постанови №704, які вже діяли на момент початку проходження позивачем служби у зазначеній військовій частині. Відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що у позивача не виникло права на нарахування та виплату індексації-різниці відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Переглядаючи судове рішення, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їхнього соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям і членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII).

Частинами першою-третьою статті 9 Закону Закон №2011-XII передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).

Положеннями статті 1 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

За правилами статті 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі- Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01.01.2016).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі постанова КМ від 09.12.2015 №1013) внесено зміни до окремих положень Порядку №1078.

За приписами пункту 6 постанови КМУ №1013 вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.12.2015.

За правилами пункту 2 Порядку № 1078 (у редакції постанови КМ від 09.12.2015 №1013) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМ від 09.12.2015 №1013) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМ від 09.12.2015 №1013) якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Згідно з пунктом 10-2 Порядку №1078 для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (далі - постанова КМУ №1294).

Відповідно до пункту 13 указаної постанови КМУ вона набрала чинності з 01.01.2008 і її норми діяли до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме: до 01.03.2018.

Отже, у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку №1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку №1078.

Верховний Суд у постанові від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, за подібних у цій справі обставин надавав оцінку нормам абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України підлягає врахуванню під час апеляційного перегляду цієї справи.

Згідно із викладеною позицією Верховного Суду, Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці».

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078). Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).

При цьому слід зазначити, що з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Зазначені норми пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дають суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Застосовуючи вказаний у справі №400/3826/21 підхід та ураховуючи, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, з огляду на правила пунктів 5, 102 Порядку №1078 можна прийти до висновку що березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

За такої умови відповідно до абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 слідує, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача, військовій частині належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.

З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Верховний Суд у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 06.07.2023 у справі № 560/6684/22, від 15.08.2023 у справі № 400/3784/22 та інших підкреслював, що для належного та ефективного захисту прав та інтересів позивача судам необхідно перевірити обґрунтованість нарахованих ним сум індексації, розрахувати їх і, відповідно, у судовому рішенні вказати конкретні суми (індексації грошового забезпечення), на які позивач має право та які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити.

Наведена позиція Верховного Суду ґрунтується на тому, що застосований судами спосіб захисту не вносить юридичної визначеності у спірні правовідносини та не забезпечує ефективного захисту прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача, оскільки суди попередніх інстанцій в ухвалених рішеннях не розрахували та не визначили конкретних сум індексації грошового забезпечення які відповідач зобов`язаний нарахувати й виплатити позивачу, не перевірили розраховану позивачем суму індексації.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції наголошує, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, ураховуючи спосіб, застосований Верховним Судом у справі №400/3826/21, у цій справі необхідно встановити:

- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А) (визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року);

- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б) (визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078));

- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, позивач проходив військову службу у Харківському національному університеті Повітряних Сил імені Івана Кожедуба у період з 01.08.2015 по 26.06.2020 на посаді курсанта, а в подальшому – у військовій частині НОМЕР_1 (структурний підрозділ військової частини НОМЕР_2 ) у період з 26.06.2020 по 08.04.2023.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до довідки від 17.07.2025 №176/176/100/753/22/2/ПС про розмір грошового забезпечення, під час навчання у вказаному навчальному закладі позивачу виплачувалось грошове забезпечення за посадою курсанта, посадовий оклад за якою істотно буде відрізнятись від посадового окладу за посадою, яку він обіймав під час подальшого проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 (структурний підрозділ військової частини НОМЕР_2 ).

Як вже зазначалось вище, у березні 2018 року відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704.

Згідно з довідкою від 17.07.2025 №176/176/100/753/22/2/ПС розмір грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року за посадою курсанта становив 245 грн, а у березні 2018 року – 455 грн.

Таким чином, розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року становив 210 грн (455 грн – 245 грн), що є дійсно меншим за суму можливої індексації, яка склалася у березні 2018 року та становила 4463,15 грн. Вказаний розмір можливої індексації за березень 2018 року неодноразово досліджувався судами та підтверджувався, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.09.2022 у справі №420/3121/22 та від 07.11.2022 у справі №420/19954/21.

Разом з тим наведене підвищення не вплинуло на розмір грошового забезпечення позивача у спірних правовідносинах, оскільки станом на березень 2018 року він проходив військову службу як курсант Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба та не проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 (структурний підрозділ військової частини НОМЕР_2 ).

Крім того, на момент початку проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 (структурний підрозділ військової частини НОМЕР_2 ) постанова №704 вже набрала чинності та застосовувалась, а підвищення тарифних ставок (посадових окладів) під час проходження служби у зазначеній військовій частині не відбувалось.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у спірних правовідносинах відсутня можливість визначити розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року та співвіднести його із сумою можливої індексації відповідно до абзаців 4– 6 пункту 5 Порядку №1078, оскільки відповідний розрахунок має здійснюватися виходячи із грошового забезпечення за тією самою посадою у лютому та березні 2018 року, тоді як за посадою, яку позивач обіймав у військовій частині НОМЕР_1 (структурний підрозділ військової частини НОМЕР_2 ), у цей період грошове забезпечення йому не нараховувалось та не виплачувалось.

Колегія суддів звертає увагу позивача, що відповідно до Порядку №1078 індексація-різниця обчислюється у зв`язку з підвищенням посадового окладу саме за посадою, яку особа обіймала на момент такого підвищення. У разі подальшого переведення чи призначення на іншу посаду застосування механізму розрахунку індексації-різниці щодо нової посади - є неможливим.

З урахуванням наведених норм законодавства, правових висновків Верховного Суду та встановлених обставин справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у позивача права на нарахування та виплату індексації-різниці за спірний період, оскільки положення абзаців 4– 6 пункту 5 Порядку №1078 підлягають застосуванню лише у випадку, якщо підвищення тарифних ставок (посадових окладів) відбулося під час проходження військовослужбовцем служби за тією самою посадою, а розмір підвищення його доходу є меншим або дорівнює сумі можливої індексації, що склалася у місяці такого підвищення.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції відповідають правовій позиції Верховного Суду, а тому, враховуючи норми ч. 5 ст. 242 КАС України, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржене судове рішення скасуванню.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2026 року в адміністративній справі №160/32215/25 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 27 травня 2026 року.

Головуючий - суддя Н.І. Малиш

суддя Н.П. Баранник

суддя А.А. Щербак