Рішення від 12 грудня 2023 р. у справі №757/45809/21-ц — Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/45809/21-ц

пр. 2-1545/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2023 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого: судді Григоренко І.В.,

при секретарі: Сестро-Животовській А.В.,

за участю:

прокурора: Мацих Д.Г.,

представника позивача: не з`явився,

відповідача-1: не з`явився,

відповідача-2: не з`явився,

третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва Галушка Петра Петровича, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Романа Володимировича про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва Галушко Петро Петрович (далі - Прокурор), який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради (далі - позивач, Київміськрада) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач-1, ОСОБА_1 ), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2, ОСОБА_2 ) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Романа Володимировича (далі - третя особа, Приватний нотаріус Реус Р.В.), в якому просить визнати недійсним договір іпотеки, серія та номер: 6080, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений 31.08.2018 року Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В.; скасувати державну реєстрацію договору іпотеки від 31.08.2018 року № 27720746 на користь ОСОБА_1 щодо житлового приміщення № 138, загальною площею 78,8 кв., за адресою: АДРЕСА_1 (яке зареєстровано як нежитлове № 134 площею 89 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1552287980000), що проведенні на підставі рішення Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Р.В. від 31.08.2018 року, та стягнути з відповідачів на користь Київської міської прокуратури судовий збір.

В обґрунтування заявлених вимог Прокурор зазначає, що Печерською окружною прокуратурою м. Києва під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42018101060000099 від 27.04.2018 року встановлено факт незаконного вибуття з комунальної власності житлового приміщення АДРЕСА_2 . Київською міською радою рішення щодо відчуження нежитлового приміщення № 134 загальною площею 17,1 кв.м. та житлового приміщення (блок) № 138 загальною площею 78,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 не приймалося, вказані приміщення є комунальною власністю, належать територіальній громаді міста в особі Київської міської ради та перебувають на балансі комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва». 11.05.2018 року державним реєстратором Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» Подолякою І.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, за яким право власності на нежитлове приміщення № 134 загальною площею 17,1 кв.м. по АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі неіснуючих документів. У подальшому, 23.08.2018 року право власності на вказане приміщення зареєстровано за ОСОБА_2 на підставі іпотечного договору № 3458 від 30.05.2018 року, посвідченого Приватним нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. ОСОБА_3 в дійсності ніколи не був власником житлового приміщення (блок) АДРЕСА_3 , та на підставі підроблених документів відчужив зазначене приміщення на користь ОСОБА_2 , а остання право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку не набула. 31.08.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, який посвідчений Приватним нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. за зареєстрований в реєстрі за № 6080. 31.08.2018 року Приватним нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27720746, підставою якого був договір іпотеки № 6080, виданий 31.05.2018 року, видавник Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Реус. Р.В. У зв`язку тим, що ОСОБА_2 право власності на житлове приміщення (блок) АДРЕСА_3 загальною площею 78,8 кв.м. в установлено законом порядку не набувала, отже не мала права розпоряджатися ним, в тому числі передавати його ОСОБА_1 в іпотеку. Отже, нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, відповідачу на праві власності не належить, договір іпотеки від 31.08.2018 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203, ст. 215 ЦК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2021 року, справу було розподілено судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2021 року позовну заяву Заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва Галушка Петра Петровича, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Романа Володимировича про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації повернуто позивачу.

Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 02.06.2022 року ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01.09.2021 року скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.06.2022 року, матеріали справи 27.06.2022 року передано судді Григоренко І.В.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 30.06.2022 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

05.08.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва Петра Галушка надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15.08.2022 року в порядку загального позовного провадження відкрито провадження у цивільній справі за позовом Заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва Галушка Петра Петровича, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Романа Володимировича про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, та підготовче засідання у справі призначено на 29.11.2022 року.

29.11.2022 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від прокурора Печерської окружної прокуратури м. Києва Захарової Ю.О. надійшла заява про розгляд справи, призначеної на 29.11.2022 року, без фіксування технічними засобами.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.11.2022 року, у зв`язку із неявкою учасників справи, щодо яких відсутні відомості про вручення їм повідомлення про дату, час і місце засідання, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 198 та п. 1 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, підготовче засідання було відкладено до 26.01.2023 року.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 26.01.2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі за позовом Заступника керівника Печерської окружної прокуратури м. Києва Галушка Петра Петровича, який діє в інтересах Київської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Романа Володимировича про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації, справу призначено до розгляду по суті в загальному позовному провадженні на 10.04.2023 року.

10.04.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 05.06.2023 року.

05.06.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 19.09.2023 року.

19.09.2023 року справу знято зі складу, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному, та судове засідання призначено на 13.12.2023 року.

26.09.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від представника позивача Київської міської ради - Хрущ А.П. надійшли пояснення, які були передані головуючому судді 28.09.2023 року, у яких остання просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

12.10.2023 року на адресу Печерського районного суду м. Києва від Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Р.В. надійшла заява про розгляд справи у його відсутність.

В судове засідання 13.12.2023 року з`явилась прокурор. Представник позивача, відповідачі та третя особа в судове засідання не з`явилися, про про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Представник позивача та третя особа у заявах просили розглядати справу за їх відсутності.

Частиною 1 ст. 223 ЦПК України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Керуючись ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, оскільки відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, проте не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, відзив відповідачі не подали, а прокурор не заперечувала щодо розгляду справи в заочному порядку.

Прокурор в судовому засіданні підтримала позовні вимоги з викладених у позовній заяві підстав та просила їх задовольнити.

Вислухавши вступне слово прокурора, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Суд встановив, що відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2012 року № 1605 «Про безоплатне прийняття відомчого житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд» до комунальної власності територіальної громади міста Києва» згідно з актом приймання-передачі від 24.11.2012 року № 2131 прийнято у комунальну власність та передано до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації 4-х поверховий гуртожиток із вбудованими нежитловими приміщеннями, розміщений за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 70-71).

Розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 20.09.2013 року № 509 «Про перезакріплення майна, що перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва, передані до сфери управління Печерської районної в місті Києві державної адміністрації», об`єкти житлового фонду разом з вбудованими нежитловими приміщеннями перезакріплені з балансів комунальних підприємств по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс», «Печерська Брама», «Хрещатик» та «Печерськжитло» на баланс комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» (а.с. 86-87).

Відповідно до розпорядження Печерської районної в місті Києві державної адміністрації від 28.01.2015 року № 48 «Про перейменування комунального підприємства Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» перейменовано комунальне підприємство Печерського району м. Києва «Дирекція з управління нежитловим фондом Печерського району м. Києва» в комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» м. Києва» (а.с. 88).

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42018101060000099 від 03.05.2018 року вбачається, що під час здійснення досудового розслідування було встановлено, що невстановлені особи шахрайським шляхом з використанням підроблених документів заволоділи нежитловим приміщенням № 134 за адресою: АДРЕСА_1 . Правова кваліфікація кримінального правопорушення - ч. 4 ст. 190 Кримінального кодексу України (далі - КК України) (а.с. 68-69).

Відповідно до технічного паспорту на блок АДРЕСА_3 , виготовлено ТОВ «Інвестиції та проекти» станом на 07.08.2016 року, замовник технічної інвентаризації є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» вбачається, що блок розташований на 1-му поверсі 4-х поверхового будинку та складається з 1-ї кімнати житловою площею 27,8 кв.м., вбиральнею (сполученої) площею 4,8 кв.м., коридору площею 21,4 кв.м., комори площею 8,3 кв.м., пральні площею 16,5 кв.м.; внутрішня висота приміщень 2,71 м. (а.с. 106-108).

11.05.2018 року державним реєстратором Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» Подолякою І.П. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26139688, за яким право власності на нежитлове приміщення № 134 група приміщень (літ. «А»), загальною площею 89 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 , на підставі свідоцтва про право власності від 25.03.2005 року, виданого Головним управління комунальної власності м. Києва (реєстраційний об`єкт нерухомого майна 1552287980000), що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.08.2021 року № 270868140 (а.с. 89-94).

30.05.2018 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 26381412, яким до Державного реєстру внесено запис про іпотеку на нежитлове приміщення № 134 група приміщень (літ. «А»), загальною площею 89 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі іпотечного договору № 3458, виданий 30.05.2018 року, видавник приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Реус Р.В. Іпотекодержатель: ОСОБА_2 ; Іпотекодавець: ОСОБА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.08.2021 року № 270868140 (а.с. 89-94).

23.08.2018 року державним реєстратором Київської філії комунального підприємства Березанської сільської ради Біляївського району Одеської області «Центр реєстрації» Бондарук Ю.О. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27650981, яким внесено запис до Державного реєстру про припинення права власності на нежитлове приміщення № 134 група приміщень (літ. «А»), загальною площею 89 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі вимоги про усунення порушень та повідомлення, виданий 15.06.2018 року, видавник: Іпотекодержатель; Іпотечний договір, серія та номер: 3458, виданий 30.05.2018 року, видавник приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Реус Р.В., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.08.2021 року № 270868140 (а.с. 89-94).

31.08.2018 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. та зареєстрований в реєстрі за № 6080, відповідно до умов якого ОСОБА_2 передано в іпотеку групу приміщень (літерою А), загальною площею 89 кв.м., розташованих у АДРЕСА_4 (а.с. 110-115).

31.08.2018 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 27720746, яким до Державного реєстру внесено запис про іпотеку, на нежитлове приміщення № 134 група приміщень (літ. «А»), загальною площею 89 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі іпотечного договору № 6080, виданий 31.08.2018 року, видавник приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Реус Р.В. Іпотекодержатель ОСОБА_1 , Іпотекодавець ОСОБА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 17.08.2021 року № 270868140 (а.с. 89-94).

КП КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» листом від 19.02.2019 року № 062/14-2518 (И-2019) повідомило Київську місцеву прокуратур № 6 про те, що згідно з даними реєстрових книг Комунального підприємства Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» по нежитловому фонду за адресою: АДРЕСА_4 на праві власності не зареєстровані (а.с. 96-97).

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради листом від 22.02.2019 року за № 062/02/08-1881 повідомив Київську місцеву прокуратуру № 6 про те, що Департамент, який є правонаступником Головного управління комунальної власності м. Києва не видавися наказ від 25.03.2005 року та свідоцтво про право власності ОСОБА_3 на приміщення АДРЕСА_5 . Крім того, інформують, що приватизація вищевказаного нежитлового приміщення Департаментом не здійснювалася (а.с. 117-118).

КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» листом від 02.08.2019 року за № 432-3783 повідомила Київську місцеву прокуратуру №6 про те, що відповідно до загальнобудинкового плану будинку АДРЕСА_1 на першому поверсі будинку наявне нежитлове приміщення № 134 площею 17,9 кв.м., яке входить до складу приміщень будинку, які перебувають в комунальній власності територіальної громади м. Києва, переданих до сфери управління Печерської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с. 98-99).

Відповідно до висновку експерта № 24/145 за результатами проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи від 25.09.2020 року, складеного судовим експертом Валентиною Апанасенко, Сергієм Кравченко в рамках кримінального провадження № 42018101060000099 від 03.05.2018 року встановлено, що житлове приміщення (блок) № 138 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,8 кв.м., яке перебуває на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» та нежитлове приміщення № 134 за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 89 кв.м. відомості про яке внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 1552287980000, є одним і тим самим об`єктом нерухомості (а.с. 119-134).

Як визначено у ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положеннями ст. ст. 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів, в тому числі, вільне волевиявлення учасника правочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

За змістом ч. 5 ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України).

Як визначено у ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ч. 1 ст. 575 ЦК України) (у редакції чинній на час укладення договору іпотеки).

Частиною 1 статті 576 ЦК України визначено, що предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

У відповідності до ч. 2 ст. 583 ЦК України, заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

Відповідно до абзацу 2 ст. 1 Закону України «Про іпотеку» (у редакції чинній на час укладення договору іпотеки), іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом; іпотекодавець - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель; іпотекодержатель - кредитор за основним зобов`язанням; майновий поручитель - особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи - боржника.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку», іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Іпотеки має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про іпотеку» передбачено вичерпний перелік об`єктів, які можуть бути предметом іпотеки за іпотечним договором. Предметом іпотеки можуть бути один або декілька об`єктів нерухомого майна за таких умов: зокрема, нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського віддання, якщо іпотекодавцем є держава або комунальне підприємство, установа чи організація.

Отже, лише власник може передати належне йому майно в іпотеку.

Як встановлено з матеріалів справи, житлове приміщення (блок) № 138 розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,8 кв.м., перебуває на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», проте на підставі недійсного свідоцтва про право власності від 25.03.2005 року, виданого Головним управління комунальної власності м. Києва право власності на цього, як на нежитлове приміщення № 134 група приміщень (літ. «А»), загальною площею 89 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 .

Отже, 31.08.2018 року під час укладення договору іпотеки, житлове приміщення (блок) № 138 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 78,8 кв.м., перебувало у комунальній власності територіальної громади міста в особі Київської міської ради та на балансі КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва», які не надали своєї згоди на передачу спірного приміщення в іпотеку. ОСОБА_2 , під час укладення договору іпотеки, яким передано в іпотеку спірне приміщення, не мала необхідного обсягу повноважень власника цього майна, отже, не мала права на розпорядження зазначеним нерухомим майном, зокрема, не могла укладати відносно нього жодних договорів, що тягне за собою визнання недійсним такого правочину, укладеного відносно цього майна.

Таким чином, оскільки договір іпотеки від 31.08.2018 року не відповідає вимогам частини першої статті 203 ЦК України, то, відповідно до частини першої статті 215 ЦК України, є підстави для визнання його недійсним. За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки, серія та номер: 6080, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідченого 31.08.2018 року Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування рішення Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Р.В. від 31.08.2018 року № 27720746 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житлове приміщення № 138, загальною площею 78,8 кв., за адресою: АДРЕСА_1 (яке зареєстровано як нежитлове № 134 площею 89 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1552287980000), на підставі іпотечного договору, № 6080, виданий 31.08.2018 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» загальними засадами державної реєстрації прав є: гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження; обов`язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав; одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об`єктом незавершеного будівництва та державної реєстрації прав; публічність державної реєстрації прав; внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом; відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним особам підлягає обов`язковій державній реєстрації (ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Частиною 2 статті 13 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта. У разі переходу права власності на об`єкт нерухомого майна або зміни відомостей про об`єкт нерухомого майна його реєстраційний номер не змінюється, крім випадків, передбачених статтею 14 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній станом на 01.01.2020 року) унормовано порядок внесення записів до Державного реєстру прав, змін до них та їх скасування.

Так, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Проте, згідно Закону України від 05.12.2019 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 року, статтю 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» викладено у новій редакції.

Відповідно до абз. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній з 16.01.2020 року) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.

При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Подібних правових висновків дійшов Касаційний цивільний суд та Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 20.08.2020 року у справі № 916/2464/19, від 16.09.2020 року у справі № 352/1021/19, від 25.11.2020 року у справі № 761/15741/17, від 16.12.2020 року у справі № 755/7423/17.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Оскільки ОСОБА_2 , не будучи власником спірного нерухомого майна, не могла укладати відносно нього жодних договорів, що тягне за собою скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятого на підставі недійсного правочину, то позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Як визначено у ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, Прокурором при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 4 540,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1431 від 06.08.2021року.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідачів на користь Київської міської прокуратури підлягають стягненню по 2 270,00грн. у відшкодування судових витрат.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 3, 5 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 2, 3, 11, 13, 15, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 3, 6, 202, 203, 204, 215, 216, 575, 576, 583, 626, 627, 628, 638 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76, 77, 78, 80, 81, 90, 92, 95, 133-141, 258, 259, 263-268, 272, 273, 280-289, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Заступника керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва Галушка Петра Петровича, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Романа Володимировича про визнання договору недійсним та скасування державної реєстрації - задовольнити.

Визнати недійсним договір іпотеки, укладений 31.08.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посвідчений Приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Реусом Р.В., та зареєстрований в реєстрі за № 6080.

Скасувати рішення Приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Реуса Р.В. від 31.08.2018 року № 27720746 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень на житлове приміщення № 138, загальною площею 78,8 кв., за адресою: АДРЕСА_1 (яке зареєстровано як нежитлове № 134 площею 89 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1552287980000), на підставі іпотечного договору, № 6080, виданий 31.08.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Київської міської прокуратури по 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Заступник керівника Печерської окружної прокуратури міста Києва Галушко Петро Петрович, 01601, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 27/2.

Позивач: Київська міська рада, 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 36, код ЄДРПОУ 22883141.

Відповідач-1: ОСОБА_1 , АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач-2: ОСОБА_2 , АДРЕСА_7 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Третя особа: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Реус Роман Володимирович, 14000, м. Чернігів, пр-т Миру, буд. 55.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду, матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В. Григоренко