Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №754/9253/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 3/754/1931/26

Справа №754/9253/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2026 року

суддя Деснянського районного суду м. Києва Банах О.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Деснянського УП ГУ НП в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

20.05.2026 до Деснянського районного суду м. Києва від Деснянського УП ГУ НП в м. Києві надійшли адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 .

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 07 травня 2026 року серії ВАД №884068, 07 травня 2026 року о 10 год. 50 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 неналежно виконувала свої батьківські обов`язки стосовно малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, не піклувалася про здоров`я та безпечні умови життя своєї доньки: дитина голодна, в школу та садочок не ходить, - тим самим порушила ч.2 ст. 150 СКУ, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 184 КУпАП. Поряд з цим було з`ясовано, що батьки вживають наркотичні речовини.

В судове засідання ОСОБА_1 28.05.2026 о 09 год. 50 хв. не з`явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

З будь-якими клопотаннями до суду не зверталася.

ОСОБА_1 була належним чином повідомлена, що справа розглядатиметься в Деснянському районному суді м. Києва 28.05.2026 о 09 год. 50 хв., про що свідчить довідка про доставку повідомлення у додатку Viber, яка міститься у матеріалах справи.

Крім того, повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи на 28.05.2026 о 09 год. 50 хв. було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через вебсайт Деснянського районного суду м. Києва).

Враховуючи, що згідно ч.2 ст. 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 184 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, суддя вважає неявку ОСОБА_1 способом затягування розгляду справи з метою уникнення притягнення до адміністративної відповідальності, а тому вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності останнього.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України» та «Пономарьов проти України»).

На зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись з подіями процесу (рішення ЄСПЛ «Богонос проти росії» від 05.02.2004 року).

Основною умовою відкладення розгляду справи є - не відсутність у судовому засіданні сторони по справі, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, суд вважає за можливе розглянути справу про адміністративне правопорушення у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Так, відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно із ст. 1 КУпАП завданням Кодексу про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Так, відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це встановлена адміністративним законодавством сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Цими ознаками є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт та суб`єктивна сторона і відсутність хоча б однієї з цих ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Диспозиція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

З огляду на те, що ч.1 ст. 184 КУпАП є бланкетною, то при розгляді цієї справи необхідно з`ясувати серед іншого, чи порушила норму спеціального закону особа, якщо так, то яку і в чому полягає суть цих порушень, із відповідним закріпленням вказаних норм в протоколі про адміністративне правопорушення.

За правилом ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Згідно з приписами ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Отже турбота про здоров`я дитини та забезпечення їй нормальних умов проживання та розвитку - це один із важливих батьківських обов`язків, нехтування яким свідчить про наявність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Досліджені у судовому засіданні докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; рапорт інспектора СЮП Деснянського УП ГУНП у м. Києві лейтенанта поліції Зоріна Є.; акт проведення оцінки рівня безпеки дитини, в якому зазначено, що в кімнаті не прибрано, речі розкидані, антисанітарія, відсутні продукти харчування, дитина повідомила, що 06.05.2026 ввечері їла булочку, а 07.05.2026 року взагалі нічого не їла; фото- таблиці, на яких зафіксовано умови проживання дитини, - свідчать про неналежне виконання ОСОБА_1 батьківських обов`язків стосовно дитини. Зокрема, зафіксовано неналежний санітарний стан, у якому перебуває квартира, в якій мешкає дитина: бруд, розкидані речі, відсутність продуктів харчування у холодильнику тощо.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Разом з тим, згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 матеріальної шкоди не заподіяно, суддя приходить до висновку про можливість застосування до ОСОБА_1 усного зауваження.

Враховуючи, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доведена матеріалами справи,

керуючись, ст. 184 ч.3 , ст.ст. 22, 23, 24, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнити її від адміністративної відповідальності за малозначністю вчиненого правопорушення, обмежившись усним зауваженням.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП - закрити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: О.Л. Банах