Рішення від 20 травня 2026 р. у справі №725/2926/26 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Єдиний унікальний номер 725/2926/26

Номер провадження 2-а/725/108/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2026

Чернівецький районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді Галичанського О.І.,

при секретарі Тарновецькій Х.Ю.

за участю позивача ,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса : АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ) про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищевказаною адміністративною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог , посилався на те , що 28.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковником ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 та винесено постанову № 294.

Згідно даної постанови , ОСОБА_1 який є військовозобов`язаним і перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 , не з`явився для уточнення своїх даних до ТЦК та СП за місцем преребування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законом термін з 18.05.2024 по 16.07.2024.

За результатом розгляду справи суб`єктом владних повноважень ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000 гривень за порушення правил військового обліку.

Позивач не погоджується із оскаржуваною постановою , оскільки на його думку не порушував правил військового обліку (ст.210 КУпАП) та вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст.210-1 КУпАП). Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною , підлягає скасуванню , а справа підлягала закриттю у зв`язку з відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

У судовому засіданні позивач просив задовільнити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. Скерував до суду відзив на позов , у якому просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, встановив наступне.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є (проступок) протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до матеріалів позову , 28.01.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 розглянуто матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

За результатом розгляду справи винесено постанову №294 , якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000 гривень.

Згідно даної постанови ОСОБА_1 всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з`явився для уточнення своїх даних до ТЦК та СП за місцем преребування на військовому обліку або до центру надання адміністративних послуг у встановлений законом термін з 18.05.2024 по 16.07.2024.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII "Про оборону України" передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21.10.1993 № 3543-XII "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон № 3543-XII).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону № 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися, зокрема, військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).

Відповідно до статті 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Однією з основних засад судочинства є забезпечення доведеності вини. Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України)

Процедуру складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення як порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) врегульовано Інструкцією зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України № 3 від 01.01.2024 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 року за № 36/41381 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Відповідно до витягу з системи ( застосунку) Резерв плюс , ОСОБА_1 уточнив свої персональні дані 22.07.2024 , дата проходження ВЛК 24.04.2025.

Також , ОСОБА_1 являється інвалідом ІІІ групи з 29.03.2017 року , що підтверджується копією відповідного посвідчення.

Згідно наданого витягу з реєстру територіальної громади , ОСОБА_1 зареєстрований з 07.06.2007 року по даний час за адресою : АДРЕСА_1 .

Тобто , фактична адреса реєстрації та проживання ним не змінювалась.

Відповідачем не спростовано факт того , що позивач не змінював персональні дані , які потребували б їх уточнення .

Тобто , доказів про порушення позивачем вимог законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (ст.210-1 КУпАП), відповідачем не надано.

Правилами військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком № 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, зобов`язано призовників, військовозобов`язаних та резервістів: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

У рішенні від 22.12.2010 №23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (пункт 4.1).

Слід зазначити , що відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП - положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Оскаржувана постанова не містить даних про те , що ІНФОРМАЦІЯ_5 по збавлений можливості отримання персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

За принципом презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення залишається недоведеним.

Відповідно до статті 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення, яка доводиться шляхом надання доказів.

Так, 26.04.2018 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 338/855/17, адміністративне провадження №К/9901/18195/18 (ЄДРСРУ № 73700356) вказав, що аналіз положень статей КУпАП дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Враховуючи наведені норми матеріального і процесуального права, взаємний та достатній зв`язок зібраних по справі доказів у їх сукупності та зважаючи на те, що позивачем було надано належні та допустимі докази в обґрунтування позовних вимог, а відповідачем, у свою чергу, не доведено обґрунтованість та правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заявленого позову .

Позивач виконав свій обов`язок та у відповідності до встановлених Законом термінів , оформив відстрочку , а отже оновив свої персональні дані , а тому доказів правомірності винесення оскаржуваної постанови , відповідачем не надано.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до даної норми, місцевий загальний суд не наділений повноваженням визнавати протиправною оскаржувану постанову.

При цьому, оскільки відомостей про отримання оскаржуваної постанови позивачем раніше ніж 12.03.2026 року матеріали справи не містять, суд вважає можливим поновити строк на її оскарження як пропущений з поважних причин.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 2, 72-77, 79, 90, 241-246, 286 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ

Поновити ОСОБА_1 строк на оскарження постанови №294 від 28.01.2025.

Адміністративний позов -задовільнити частково .

Скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_6 №294 від 28.01.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закривши провадження по справі.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Галичанський О. І.