Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо
Дата: 27 травня 2026 р.
Справа: №160/34716/24
Суддя: Суховаров А.В.
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
28 травня 2026 року справа 160/34716/24
Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:
головуючий суддя Суховаров А.В.
судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 (суддя Горбалінський В.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНА ГРУПП” до Дніпровської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю “ДАНА ГРУПП” 30.12.2024 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просили визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000249/1 від 25.06.2024, №UA110130/2024/000256/1 від 03.07.2024, №UA110130/2024/000255/1 від 03.07.2024.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2025 позов задоволений.
Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8500 грн.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 задоволено заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ДАНА ГРУПП” витрати на правничу допомогу у сумі 8500 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці.
В апеляційній скарзі Дніпровська митниця просить додаткове рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Посилається на те, що витрати на професійну правову допомогу є необґрунтованими та неспівмірними зі складністю справи.
Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до частини 3 статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення витрат.
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання робіт; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 6 статті 134 КАС України, в разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 7 статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи між ТОВ “ДАНА ГРУПП” та Адвокатським об`єднанням “АДВІС” укладено договір про надання професійної правничої допомоги № 25/07-07/23 від 25.07.2023.
Відповідно до пункту 3.1. Договору, формою винагороди Адвокатського об`єднання за надані відповідно до цього договору послуги є гонорар адвоката, який здійснює захист клієнта та додаткова винагорода адвоката (гонорар успіху).
Відповідно до пункту 3.2. Договору розмір, порядок обчислення та порядок оплати гонорару адвоката за виконання доручення клієнта узгоджується сторонами та визначається у додатках до цього договору, який є його невід`ємною частиною. Остаточний розмір гонорару адвоката встановлюється в акті приймання передачі, що підписується уповноваженими представниками сторін.
Відповідно до Додатку №2 від 18.12.2024 до Договору №25/07-07/23 про надання професійної правничої (правової) допомоги, визначено орієнтовний перелік та обсяг послуг (гонорару), що надаються за цим додатком до договору.
Сторони погодили, що для визначення обсягу послуг, що надаються відповідно даного додатку до договору, вартість 1 (однієї) години роботи адвоката визначається у розмірі 1250,00 грн.
Клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського об`єднання вартість (гонорар) визначених послуг в наступному порядку: 8500,00 грн. сплачується протягом 10 робочих днів з моменту підписання відповідного акту приймання-передачі наданих послуг. Гонорар може бути оплачений достроково.
Між ТОВ “ДАНА ГРУПП” та Адвокатським об`єднанням “АДВІС” 07.04.2025 укладено Акт приймання-передачі наданої професійної (правничої) допомоги до Договору (угоди) № 25/07-07/23, яким визначено, що сторони підтверджують, що клієнт до підписання даного акту сплатив на користь Адвокатського об`єднання вартість (гонорар) визначених послуг в розмірі 8500,00 грн.
Оскільки розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, то питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Крім того слід зазначити, що в силу статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» - гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Колегії суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції надав правильну оцінку та з`ясував усі необхідні аспекти цієї справи (складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, час, витрачений на виконання відповідних робіт, значення справи для сторони, суд також приходить висновку, що враховуючи значних обсяг матеріалів справи, категорію справи та зміст позовної заяви), як наслідок, дійшов правильного висновку про необхідність стягнути на користь позивача витрати правничу допомогу у розмірі 8500 грн.
У постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі №826/9047/16 зазначено, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. Первинні документи щодо погодження з клієнтом переліку послуг правничої професійної допомоги не можуть вважатися достовірним та достатнім доказом факту прийняття їх (послуг) виконання таким клієнтом. При цьому, при визначенні суми відшкодування суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Водночас, відповідач, надаючи апеляційну скаргу на додаткове рішення щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу не довів неспівмірності витрат в розмірі 8500грн., що визначена судом першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 8500 грн. З урахуванням обсягу участі адвоката в підготовці та розгляді справи, відображених в акті виконання юридичних послуг, визначена судом першої інстанції сума є мінімальною, яка покриває витрати адвоката у цій справі.
Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Дніпровської митниці залишити без задоволення, а додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 – без змін.
Постанова набирає законної сили з 28.05.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
судді Т.І. Ясенова
судді О.В. Головко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua