Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №160/10982/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2026 року справа 160/10982/25

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Ясенова Т.І., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому проваджені в м. Дніпрі апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 (суддя Кльник В.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-Маркет” до Одеської митниці про скасування карки відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-Маркет” 15.04.2025 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2024/000631/1 від 30.11.2024, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2024/001255 від 30.11.2024.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 позов задоволений. Суд погодився з доводами позивача, що відповідачу були надані необхідні документи, за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості оскільки вони містять усі відомості, що підтверджують складові митної вартості та не містять розбіжностей.

В апеляційній скарзі Одеська митниця просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів діяли у відповідності до вимог закону. Зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

На підставі контракту №3477-NG/CN від 27.12.2019, згідно із специфікацією №197 від 22.07.2024 та рахунком фактурою (інвойс) №HY3-ATB240719 від 22.07.2024 ТОВ “АТБ-Маркет” на митну територію України ввезено товар: “Капці-чобітки жіночі кімнатні, арт. GW0981; Набір косметичних масажерів для обличчя, арт. GW0965; Таця з принтом, арт. GW0816; Набір емальованих ємностей з пластиковими кришками, 8 шт., арт. GW0975; Набір для шиття, арт. GW0759”.

З метою митного оформлення ввезеного товару позивач 30.11.2024 через свого представника подав до Одеської митниці митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA500500040659U0 від 30.11.2024.

Митна вартість товару була визначена за ціною договору (основним методом).

На підтвердження митної вартості до декларації були додані документи, а саме: Декларація митної вартості; Контракт на поставку продукції №3477-NG/CN від 27.12.2019; Додаткова угода №1 від 27.12.2021 до контракту №3477-NG CN від 27.12.2019; Специфікація №197 від 22.07.2024; Генеральний договір добровільного страхування вантажів №04г0д від 11.03.2020; Рахунок-фактура (інвойс) №HY3-ATB240719 від 22.07.2024; рахунок на оплату №СФ-41493 від 29.11.2024; рахунок на оплату №СФ-41494 від 29.11.2024; рахунок на оплату №СФ-41495 від 29.11.2024; рахунок на оплату №СФ-41496 від 29.11.2024; заява на страхування окремого перевезення вантажу №20368 від 16.08.2024; Сертифікат про походження товару HY3-ATB240719 CO; Міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR) №1520 від 26.11.2024; Пакувальний лист від 22.07.2024; Сертифікат якості від 22.07.2024.

Від відповідача 30.11.2024 надійшло електронне повідомлення, яким повідомлено позивача, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: “Специфікацією від 22.07.2024 №197 передбачено оплату за товар протягом 30 діб після отримання копій документів, проте банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати за товар на розгляд не надано.

Розділом 4 пунктом 4.2.6 Контракту зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, яка до митного оформлення не надавалася.

В автотранспортній накладній (СМR) від 25.10.2024 №064085 зазначено, що перевізником ТОВ “ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ”, але рахунки-фактури на оплату транспортно-експедиційних послуг від 29.11.2024 №СФ-41493, №СФ-41494, №СФ41495, №СФ-41496 видані ТГЛ “УКРАЇНА”.

В графі 44 ЕМД зазначено доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) 27.12.2021 № Дод.№1, проте фактично до митного оформлення не наданий”.

Також, зобов`язано позивача протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ).

Листом №3011-4 від 30.11.2024 позивач надав пояснення щодо зауважень відповідача та додатково направив відповідачу наступні документи: Прайс-лист виробника товару №б/н від 08.07.2024; Комерційну пропозицію №б/н від 13.07.2024; Копію договору автомобільних перевезень вантажів №1-05/2024 від 01.05.2024 між ТОВ "ТГЛ УКРАЇНА" та ТОВ “ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ”; Митну декларацію країни відправлення №310120240517052268 від 22.07.2024; Банківський платіжний документ - swift б/н від 27.08.2024; копію додаткової угоди до зовнішньоекономічного договору(контракту) №1 від 27.12.2021; Копію заявки на перевезення вантажу морським транспортом №82257/303930_15 від 30.07.2024.

Відповідач 30.11.2024 прийняв рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2024/000631/1, яким збільшив митну вартість.

Рішення про коригування обґрунтовано наступним: “Так у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, а саме: Специфікацією від 22.07.2024 № 197 передбачено оплату за товар протягом 30 діб після отримання копій документів, проте банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати за товар на розгляд не надано. Розділом 4 пунктом 4.2.6 Контракту зазначено, що разом з товаром продавець повинен надати засвідчену продавцем копію митної декларації країни відправлення, яка до митного оформлення не надавалася. В автотранспортній накладній (СМR) від 25.10.2024 № 064085 зазначено, що перевізником ТОВ “ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ”, але рахунки-фактури на оплату транспортно-експедиційних послуг від 29.11.2024 № СФ-41493, № СФ-41494, № СФ41495, № СФ-41496 видані ТГЛ “УКРАЇНА”. Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 “Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення” (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. В графі 44 ЕМД зазначено доповнення до зовнішньоекономічного договору(контракту) 27.12.2021 № Дод.№1, проте фактично до митного оформлення не наданий. Митним органом відповідно до п.5 ст. 54, частини 3 статті 53 МКУ декларанта було зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 4) копію митної декларації країни відправлення (з перекладом на українську мову згідно ст.254 МКУ). У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларанту або уповноваженій ним особі було запропоновано за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. 30.11.2024 представником ТОВ "АТБ-маркет" надіслано комерційну пропозицію від 30.11.2024 б/н, копію митної декларації країни відправлення від 30.11.2024 № 310120240517052268, прайс-лист від 30.11.2024 б/н, swift б/н від 30.11.2024, договір (контракт) про перевезення від № 1-05/2024 від 01.05.2024, заява на перевезення вантажу морським транспортом № 82257/303930_15 від 30.07.2024 та лист ТОВ "АТБ-маркет" від 30.11.2024 № Відповідь №3011-4 щодо направлених документів і неможливості надання інших документів для підтвердження заявленої митної вартості. У додатково наданій копії митної декларації країни відправлення від 30.11.2024 №310120240517052268 зазначено умови поставки FOB , проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. Крім того, додатково наданий на розгляд прайс-лист не містить кінцевої дати, у зв`язку з чим не можна прийти до однозначного висновку про його дійсність (можливо видавався новий прайс-лист). Отже, встановлено, що декларантом не надані всі перелічені в повідомленні митного органу документи для підтвердження заявленої митної вартості та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ, розбіжності не спростовано…З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор” та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить по товару №1 - 3,3936 дол.США/ за пару (МД від 27.09.2024 №UA100100/2024/45935) ніж заявлено декларантом 2,6807 дол.США/ за пару.”.

Відповідачем було направлено позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/001255 від 30.11.2024, якою позивачу відмовлено у митному оформленні ввезених товарів з причин: “У зв`язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58, 59, 60, 61, 62, 63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним. Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості UA500500/2024/000631/1 від 30.11.2024”.

На підставі частини 8 статті 55 МК України, позивач 15.01.2025 звернувся до відповідача із заявою № М-2025-0189/4 від 15.01.2025, якою надав додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються, а саме: Бухгалтерські платіжні документи ТОВ “АТБ-маркет”: банківські та платіжні документи - swift б/н від 27.08.2024; Виписку з бухгалтерської документації (Картка рахунку: 63.2 на 14.01.2024); Платіжне доручення в іноземній валюті №3617 від 26.08.2024; Прайс-лист б/н від 08.07.2024 від продавця оцінюваних товарів; Комерційну пропозицію б/н від 13.07.2024; копію митної декларації країни відправлення №310120240517052268 від 22.07.2024; Заявку на перевезення вантажу морським транспортом №82257/303930_15 від 30.07.2024; банківські платіжні документи, що підтверджують оплату за послуги перевезення: платіжне доручення №127913, 127926, 127919, 127934 від 09.12.2024; акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0006730, ОУ-0006731, ОУ0006733, ОУ-0006732, ОУ-0006729 від 30.11.2024 від ТОВ "ТГЛ УКРАЇНА" до Договору транспортного експедирування №88189 від 09.04.2019; Експертний висновок Дніпропетровської ТПП №ГО-16/5 від 09.01.2025.

Листом №7.10-3/28-05-02/13/1296 від 24.01.2025 відповідач повідомив позивача про те, що: “Після розгляду додатково наданих документів слід зазначити наступне: Прайс-лист виробника від 25.08.2024 б/н не містить терміну закінчення дії для даної партії товару. Висновок Дніпропетровської торгово-промислової палати щодо вартості товару розрахований “на дату експертизи”, яка не відповідає даті складання комерційного інвойсу. В наданій копії митної декларації країни відправлення зазначено умови поставки, але не вказано географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. Додатково звертаємо увагу, що митниці не надано переклад українською мовою митної декларації країни відправлення. Враховуючи вищевикладене, митний орган не має підстав у визначенні заявленої декларантом митної вартості товарів та скасуванні рішення про коригування митної вартості”.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 4 статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини 1-3 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення містили розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Аргументи митного органу щодо наявності розбіжностей, суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставними виходячи з такого.

Як вірно зазначив суд першої інстанції посилання відповідача в спірному рішенні на те, що позивачем не надано банківських платіжних документів, що підтверджують факт оплати за товар, оплата якого, згідно з специфікацією №197 від 22.07.2024, здійснюється протягом 30 діб після отримання документів, є необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 53 Митного кодексу України, документами, що підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, рахунок-фактура (інвойс).

Як вбачається з матеріалів справи, під час митного оформлення позивачем до митного органу був наданий Рахунок-фактура (інвойс) № HY3-ATB240719 від 22.07.24, про що свідчить зміст спірної картки відмови та зміст спірного рішення. Отже, у даному випадку, позивачем були надані належні документи, що підтверджують вартість товару.

Крім того, до митного оформлення було надано платіжний документ Swift б/н від 27.08.2024. Відтак, позивачем було надано документи на підтвердження вартості товару та фактичної сплати такої вартості.

При цьому, від того, коли саме була здійснена оплата та від якої дати рахувати строк оплати, не залежить розмір митної вартості, оскільки не змінює її.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим, відомості про умови оплати товару не повинні братися до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Посилання відповідача на ненадання позивачем до митного оформлення митної декларації країни відправлення товару, копію якої згідно з розділом 4 пункту 4.2.6. Контракту №3477-NG/CN від 27.12.2019, продавець надає разом з товаром, є безпідставними, оскільки документи, що підтверджують митну вартість товару, перелічені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, і серед перелічених у названій статті документів немає митної декларації країни відправлення. Тому, позивач не був зобов`язаний надавати даний документ під час митного оформлення.

Відповідачем не доведено наявності ознак підробки або розбіжностей у поданих під час митного декларування документів, а тому, не мав законних підстав вимагати надання додаткових документів, у тому числі, копію митної декларації країни відправлення. При цьому, наявність у зовнішньоекономічному договорі (контракті) умови про те, що Продавець передає Покупцю разом з товаром копію митної декларації країни відправлення не визначає обов`язок позивача надавати цей документ відповідачу, оскільки процедура митного декларування та список необхідних документів регулюється саме нормами Митного кодексу, а не умовами контракту.

Крім того, копія митної декларації країни відправлення була надана відповідачу під час консультацій та листування, про що було зазначено також у рішенні про коригування митної вартості товарів.

Щодо перекладу митної декларації на українську мову, слід зазначити, що відповідно до статті 254 Митного кодексу України, документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються органу доходів і зборів українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Органи доходів і зборів вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок.

Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що “арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів”.

Таким чином, декларант не повинен був надавати, а контролюючий орган витребувати переклади документів митної декларації країни відправлення з китайської, оскільки митна декларація мала бути складена китайською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування. Тому, вимоги надати переклад митного документу з китайської також є безпідставними.

Щодо посилання у спірному рішенні на те, що в автотранспортній накладній (СМR) від 25.10.2024 № 064085 зазначено, що перевізником є ТОВ “ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ”, але рахунки-фактури на оплату транспортно-експедиційних послуг від 29.11.2024 № СФ-41493, № СФ-41494, № СФ-41495, № СФ-41496 видані ТГЛ “УКРАЇНА”, то слід зазначити, що, як вбачається з матеріалів справи, “ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ” є перевізником (третьою особою), яке ТОВ “ТГЛ УКРАЇНА” було залучено до перевезення шляхом укладення договору автомобільних перевезень вантажів № 1-05/2024 від 01.05.2024 судом вірно встановлено, що ТОВ “ТГЛ УКРАЇНА” має договірні відносини з ТОВ “АТБ-Маркет” на підставі договору №88189 від 09.04.2019.

Згідно з пунктом 2.1.1. до договору №88189 від 09.04.2019 р., між ТОВ “АТБ-Маркет” (Замовник) та ТОВ “ТГЛ Україна” (експедитор) - експедитор зобов`язаний “здійснити підбір перевізників та укласти від свого імені з цими перевізниками договори на перевезення вантажів згідно із заявкою”.

Отже, керуючись наведеною умовою, експедитор підібрав відповідного перевізника – ТОВ “ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ”.

Вказані вище договори було надано до митного оформлення разом з листом від 30.11.2024 №3011-4.

Таким чином, ТОВ “АТБ-Маркет” до митного оформлення було надано рахунки фактури, видані експедитором. Рахунки від ТОВ “ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ” були відсутні, оскільки це відносини були безпосередньо між експедитором та залученим ним від свого імені перевізником.

Отже, ТОВ “АТБ-Маркет” було сплачено грошові кошті безпосередньо експедитору, який відповідно до умов договору, і виставив рахунки, які були надані до митного оформлення.

Перевезення вантажу на митній території України не є складовою митної вартості, а тому будь-яка розбіжність відсутня.

Щодо посилання відповідача на те, що у додатково наданій копії митної декларації країни відправлення №310120240517052268 від 30.11.2024 зазначено умови поставки FOB, проте, не зазначено географічний пункт переходу відповідальності за втрату товарів витрат на транспортування товарів від продавця до покупця, суд вірно зазначив, що вимоги до форми декларації іншої країни регламентуються законодавством такої крани, в даному випадку КНР.

В митній декларації, що була подана позивачем, чітко зазначено, що портом відправлення товару є порт СN Ningbo (КНР), умови поставки FOB.

Відповідно до положень Інкотерме 2010 - Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, термін FOB (named port of shipment) англ. Free On Board, або Франко борт (... назва порту відвантаження). Вказаний термін інкотермс 2010 означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрата ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок з митного очищення товару для експорту. Цей термін може застосовуватися тільки під час перевезення товару морським чи внутрішнім водним транспортом.

Тому, продавець за такою поставкою товару виконав постачання в той момент, коли товар відвантажений на судно в пору відправлення. Відповідно, саме з цього моменту відбувся перехід відповідальності за втрату товарів та витрат на транспортування товарів від продавця до покупця. В свою чергу, митна вартість жодним чином не залежить від місця переходу права власності на товар від постачальника до позивача, адже цей перехід не впливає на ціну товару та вартість транспортування.

Щодо посилання відповідач в спірному рішенні на те, що наданий на розгляд прайс-лист не містить кінцевої дати, у зв`язку з чим, не можливо прийти до однозначного висновку про його дійсність (можливо вже видався новий прайс-лист), варто зазначити, що відповідно до вимог частини 3 статті 53 МК України, прайс-лист є додатковим документом, а не основним.

Прайс-лист є документом довільної форми та діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми прайс-листа.

Згідно із загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару. Наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Крім того, судом першої інстанції вірно встановлено, що в митній декларації позивача від 12.12.2024 та в інвойсі, які є основними документами, а також в декларації країни експорту жодних розбіжностей у вартості товару не міститься.

Отже, як свідчать встановлені обставини справи, по суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.

Скаржником не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

Апеляційний суд повторно зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В свою чергу, зі змісту матеріалів справи вбачається, що наданих позивачем документів було достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік відповідає правилам частини 1 статті 53 МК України. Таким чином, доводи скаржника про необхідність застосування другорядного (резервного) методу для визначення митної вартості товару, свого підтвердження не знайшли.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача про автоматичне спрацювання профілів ризику, оскільки спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.

Оцінюючи правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості (резервного методу, метод 2-ґ), суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за другорядним методом 2-ґ за митною декларацією, зазначеною у рішенні про коригування митної вартості, є безпідставним, оскільки у оскарженому рішенні не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеною митною декларацією та митною декларацією, поданою позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорюване рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 МК України, ґрунтується на митній вартості іншого митного оформлення.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який має однакові характеристики, умови поставки є схожими, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірних товарів та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів.

На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині другій статті 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.06.2025 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 28.05.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді Т.І. Ясенова

судді О.В. Головко