Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №160/31944/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2026 року справа 160/31944/24

Третій апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючий суддя Суховаров А.В.

судді Головко О.В., Ясенова Т.І.,

розглянувши в письмовому проваджені в м. Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 (суддя доповідач Царікова О.В.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Слон і ко” до Дніпровської митниці про скасування рішення про коригування митної вартості

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Слон і ко” 02.12.2024 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпровської митниці, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000363/1.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 позов задоволений. Суд погодився з доводами позивача, що відповідачу були надані необхідні документи, за результатами розгляду яких можливе проведення обчислення заявленого рівня митної вартості оскільки вони містять усі відомості, що підтверджують складові митної вартості та не містять розбіжностей.

В апеляційній скарзі Дніпровська митниця просить рішення суду скасувати та відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів діяли у відповідності до вимог закону. Зазначає, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митними деклараціями було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Переглядаючи справу, колегія суддів виходить з наступного.

ТОВ “Слон і ко” 15.11.2024 для митного оформлення в режимі імпорту 28161 кг поліпропіленових мішків, що надійшли з Республіки Індія за прямим контрактом №01 від 05.07.24 із виробником “RJ7 Seas LLP” відповідачу подана митна декларація №24UA110130026294U6 із заявленням митної вартості товарів на рівні 1,5608 долари США/кг за основним методом визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Для підтвердження заявленої митної вартості відповідачу поданий комплект документів, для підтвердження заявленої митної вартості, зокрема: зовнішньоекономічний контракт №01 від 05.07.24; рахунок-проформа №SLON/01/2024 від 05.07.24; рахунок (інвойс) №EXP/001/2024-25 від 13.08.24; банківська платіжна інструкція №23 від 14.10.24; митна декларація країни відправлення №SB22150820241422 від 13.08.24; рахунок перевізника №LS-4596079 від 14.10.24; довідка перевізника №1646 від 11.11.24.

Митним органом 15.11.2024 прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA110130/2024/000363/1, за яким митна вартість товару скоригована в сторону збільшення з 1,5608 долари США/кг до 2,5500 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості – резервного.

В оскаржуваному рішенні зазначено:

Фактурна вартість товару відповідно до рахунку-проформи №SLON/01/2024 від 04.07.2024 та рахунку-інвойс №EXP/001/2024-25 від 13.08.2024 становить 37538,67 дол. США. Відповідно до п.2.5 контракту №01 від 05.07.2024 покупець здійснює оплату за товар в порядку, визначеному у проформі-інвойс. Відповідно до інформації рахунку-проформи №SLON/01/2024 від 04.07.2024 оплата за товар здійснюється шляхом оплати авансу 20% від вартості, 80%- після заходу в порт призначення. Дата відправлення встановлена у термін протягом 15 днів з дати внесення авансового платежу.

Враховуючи інформацію наданого коносамента №SCL/ODE/686 оцінюваний товар відвантажено з порту Мундра 01.09.2024. Однак, до митного органу декларантом надано платіжний документ №23 від 14.10.2024 на суму 30276,00 дол. США. Таким чином, даний платіжний документ не кореспондується з сумами та строком оплати, визначеному в рахунку проформі №SLON/01/2024 від 04.07.2024.

Окрім того, платіжний документ №23 від 14.10.2024 оформлено без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №216 від 28.07.2008. А саме: вищезазначений документ не містить підпис(и) (власноручний/електронний) відповідальної особи платника, яка відповідно до законодавства України має право розпоряджатися рахунком.

В графі 70 даного документу в призначенні платежу вказано виключно реквізити контракту №01 від 05.07.2024. Пунктом 2.2 контракту зазначено, що загальна сума контракту становить 1000000,00 дол. США.

Належним доказом, достатнім для доведення заявленої декларантом митної вартості товарів, є платіжне доручення з посиланням, окрім контракту, на рахунок, на підставі якого здійснена така оплата.

Всупереч зазначеному, графа 70 банківського платіжного документу від №23 не містить повну інформацію про документи, на підставі яких вона здійснюється. Оскільки на момент здійснення передплати за товар продавцем виставлено покупцю рахунок-проформу №SLON/01/2024 від 04.07.2024. Тобто декларантом позивача не виконано вимогу ч. 2 ст. 53 МКУ, а саме не надано один із обов`язкових документів, який підтверджує заявлену митну вартість товарів.

Згідно інформацією товаросупровідних документів оцінюваний товар постачається на комерційних умовах FOB порт Мундра (Індія). На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою, та чинні з 01.01.2011, комерційні умови поставки FOB “франко борт” означають, що продавець здійснив поставку, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження.

Це означає, що з цього моменту всі витрати і ризики втрати або пошкодження товару покладаються на покупця. Таким чином, за умовами терміну FOB на продавця покладаються обов`язки з митного очищення товару для експорту і всі витрати до перетину товаром поручнів борта судна в порту країни-експортера, а також витрати із завантаження товарів на судно.

Для підтвердження складових митної вартості позивачем надано наступні документи: коносамент №SCL/ODE/686; рахунок-фактура №LS-4596079 від 14.10.2024; довідка про транспортні витрати №1646 від 11.11.2024; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №15072024 від 15.07.2024, укладений ТОВ “Слон і Ко” з компанією ТОВ “Ламан Шиппінг”.

Відповідно до п.1.2 договору про транспортно-експедиторське обслуговування №15072024 від 15.07.2024 передбачено, що умови перевезення, вартість послуг кожної поставки можуть закріплюватись у заявці. Про те, даний документ до митного оформлення не надано.

Відповідно до пункту 4.1 оплата за цим договором здійснюється клієнтом на підставі та відповідно до рахунку експедитора шляхом 100% передоплати до моменту надання послуг, та не пізніше банківського дня, у якому рахунок виставлявся до оплати.

На підставі вищевикладеного, а також дати рахунку №LS-4596079, оплата за послуги експедитора повинна відбутись до моменту подання ЕМД від 15.11.2024 №24UA110130026294U6.

Враховуючи викладене, та з метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до частини 5 статті 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням частини 2-3 статті 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

Листом декларанта №1 від 15.11.2024 заявлено про неможливість надати додаткові документи для підтвердження рівня митної вартості товару у передбачений законодавством 10-денний термін.

На підставі пункту 5 статті 55 МК України в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості та за результатами розгляду наявних документів, здійснено контроль співставлення.

У митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 2б) з урахуванням максимально наближеного часу з країни експорту.

Враховуючи положення статті 61 МК України, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2а) та 2б) згідно статей 59 і 60 Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (ст.62, ст.63 МКУ) неможливо застосувати у зв`язку із відсутністю об`єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню.

До оцінюваного товару застосовано другорядний метод визначення митної вартості - 2- ґ - резервний метод та винесено відповідне рішення про коригування митної вартості товару.

Митну вартість товару скориговано за інформацією попередніх митних оформлень подібного товару, митну вартість якого імпортером самостійно скориговано за резервним методом визначення митної вартості товару за ЕМД від 04.11.2024 №24UA110140008751U3 (№UA110140/2024/008751) - 2,55дол.США/кг за контрактом з виробником товару за комерційними умовами поставки тими ж комерційними умовами поставки, включаючи порт відправлення FOB MUNDRA PORT.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Відповідно до частини 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 4 статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Відповідно до частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частини 6 статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до частини 1-3 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей Митного кодексу України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів зазначає, що наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у деклараціях митної вартості товару були подані документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України.

Проте, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, згідно вимог статті 53 Митного кодексу України митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення містили розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення митної вартості.

Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Аргументи митного органу щодо наявності розбіжностей, суд першої інстанції обґрунтовано визнав безпідставними виходячи з такого.

Я правильно зазначив суд першої інстанції в експортній митній декларації Республіки Індія №SB22150820241422 від 13.08.2024 містяться відомості про товар, сторони та комерційні умови, ціну товару, які співпадають із вказаними у митній декларації № 24UA110130026294U6.

Відповідачу в незмінному вигляді надані отримані від перевізника ТОВ “Ламан шиппінг” (ІКЮО 40551877) документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів (рахунок та довідка) до митного кордону України в розмірі 264632, 40 грн, відповідно до приписів пункту 6 частини 2 статті 53 Митного кодексу України.

Ціна товару узгоджена сторонами в розмірі 37538, 67 дол. США та вказана у рахунку-проформі №SLON/01/2024 від 05.07.2024 та інвойсі №EXP/001/2024-25 від 13.08.2024.

Відповідачу надана банківська платіжна інструкція №23 від 14.10.2024, яка підтверджує часткову оплату відповідно до узгоджених сторонами умов.

Отже, як свідчать встановлені обставини справи, по суті вказані відповідачем зауваження в оскаржуваному рішенні носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товарів.

Скаржником не доведено, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за заявленою ціною договору.

Апеляційний суд повторно зазначає, що ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

В свою чергу, зі змісту матеріалів справи вбачається, що наданих позивачем документів було достатньо для визначення митної вартості товарів і цей перелік відповідає правилам частини 1 статті 53 МК України. Таким чином, доводи скаржника про необхідність застосування другорядного (резервного) методу для визначення митної вартості товару, свого підтвердження не знайшли.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішень про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у них відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування. Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Колегія суддів відхиляє посилання відповідача про автоматичне спрацювання профілів ризику, оскільки спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. При цьому, наявна інформація, яка міститься в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, повинна мати лише допоміжний характер. Митним законодавством встановлений вичерпний перелік документів, що зобов`язаний надати декларант на підтвердження митної вартості товару.

Оцінюючи правомірність застосування митним органом другорядного методу визначення митної вартості (резервного методу, метод 2-ґ), суд зазначає, що визначення митної вартості відповідачем за другорядним методом 2-ґ за митною декларацією, зазначеною у рішенні про коригування митної вартості, є безпідставним, оскільки у оскарженому рішенні не наведено мотивів щодо того, що товари за приведеною митною декларацією та митною декларацією, поданою позивачем, мають однакові характеристики, зокрема, не зазначено постачальників, умови поставки за вказаними деклараціями та характер контрактів (прямий чи посередницький), які впливають на числові значення митної вартості товарів, а оспорюване рішення містить лише посилання на те, що митна вартість товарів, визначена митницею згідно з положеннями ст. 64 МК України, ґрунтується на митній вартості іншого митного оформлення.

Суд зазначає, що відповідачем не доведено, що при коригуванні митної вартості застосована митна вартість товарів, який має однакові характеристики, умови поставки є схожими, відповідно, така митна вартість є співставною із митною вартість спірних товарів та може бути застосована при коригуванні митної вартості оцінюваних товарів.

На підставі наданих декларантом документів, перелік яких відповідає частині другій статті 53 Митного кодексу України, з урахуванням умов поставки товару, відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 Митного кодексу України, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості і необхідності витребовування додаткових документів.

Відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності відмови у визначенні митної вартості товару за ціною договору, а встановлені судом обставини свідчать про надання позивачем достатнього обсягу документів, необхідних для визначення митної вартості за основним методом. При цьому відповідачем не доведено обґрунтованість виникнення сумніву у заявленій позивачем митній вартості товару за ціною договору.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

Відповідачем не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у статті 58 Митного кодексу України.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

З урахуванням доводів і заперечень сторін, наданих ними доказів, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 241-244, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 – без змін.

Постанова набирає законної сили з 28.05.2026 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя А.В. Суховаров

судді О.В. Головко

судді Т.І. Ясенова