Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №340/4365/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2026 року м.Дніпросправа № 340/4365/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 340/4365/25 (суддя Науменко В.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТАСВІТ» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТАСВІТ» (далі - відповідач) адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік у розмірі 78 364,63 грн. та пені в розмірі 2 860,14 грн..

В обґрунтування позову було зазначено, що відповідачем не виконується норматив по працевлаштуванню осіб з інвалідністю та самостійно не сплачено адміністративно-господарські санкції, у зв`язку з чим, за ним рахується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій за 2024 рік у розмірі 78 364,63 грн. та пеня в розмірі 2 860,14 грн..

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не враховано, що нарахування адміністративно-господарських санкцій відповідачу та звернення до суду позивачем здійснено у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Відповідач був зобов`язаний сплатити в безумовному порядку адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Вказує, що відповідно до нормативу, протягом 2024 року відповідач мав працевлаштувати 1 особу з інвалідністю. Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність встановленого факту недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році через не надання акту перевірки Держпраці. Вказує, що правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21, вже не актуальна для спірних правовідносин. Вважає, що роботодавець, що виявив помилку в поданій звітності, має право подати уточнюючу звітність до Пенсійного фонду України відповідно до Положення № 10-1. Проте, уточнена звітність ТОВ «НАФТАСВІТ» було подана з порушенням строків.

Представник відповідача подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує про безпідставність доводів скаржника, рішення суду першої інстанції вважає законним і обґрунтованим. Просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Вказує, що у товариства був відсутній обов`язок працевлаштування 1 особи з інвалідністю, а підстави для нарахування та стягнення адміністративно-господарських санкцій відсутні, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік у ТОВ «НАФТАСВІТ» становила всього 7 осіб.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, Кіровоградським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю проведено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ТОВ «НАФТАСВІТ» за 2024 рік та визначено розмір адміністративно-господарських санкцій у сумі 78 364,63 грн..

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік щодо інвалідністю ТОВ «НАФТАСВІТ» (ЄДРПОУ 40134807):

- рядок 01: середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб 8;

- рядок 02: середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб 0;

- рядок 03: норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця, округлені до цілого значення), одиниць 1;

- рядок 04: фонд оплати праці штатних працівників, грн 1253834,02;

- рядок 05: середня річна заробітна плата штатного працівника (04/01), грн 156729,25;

- рядок 06: кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше (03-02), одиниць 0,00;

- рядок 07: сума коштів адміністративного-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05х06); від 16 до 25 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05); від 8 до 15 осіб, сума коштів адміністративно-господарських санкцій (05/2), грн 78 364,63.

Розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік розміщено в електронному кабінеті роботодавця, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України, на підтвердження чого надано квитанцію від 04.03.2025.

Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій та пені, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення належної до сплати суми 81 224,77 грн..

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, посилався на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21.11.2022 у справі №400/3957/21.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявних підстав для відмови у задоволенні позовних вимог, проте вважає за необхідне змінити рішення в частині обґрунтування висновків суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII (далі по тексту - Закон № 875-XII) (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 18 Закону №875-XII визначено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій у сфері зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З аналізу означеної норми Закону №875-ХІІ слідує, що обов`язок щодо працевлаштування осіб з інвалідністю покладено як на суб`єктів господарювання так і на державу, від імені якої діють відповідні державні служби зайнятості. Таким чином, обов`язок підприємства зі створення робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов`язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування.

Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - Закон № 5067-VІ) роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Отже, своєчасно та в повному обсязі надавши інформацію про попит на вакансії, підприємство фактично вживає усіх залежних від нього передбачених законом заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих осіб з інвалідністю установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Вказані висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 806/1368/17, від 11.08.2021 у справі № 260/557/19, відповідно до яких підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, їх відмова від працевлаштування на підприємство, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню осіб з інвалідністю.

З 07.07.2022 набрав чинності наказ Міністерства економіки України від 12.04.2022 №827-22 «Про затвердження форми звітності №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання» (далі Наказ №827), пунктом 1.5 розділу І якого встановлено вимоги до подання звітності форми №3-ПН: вона заповнюється та подається роботодавцем до філії міжрегіонального/ регіонального центру зайнятості (або до міського, районного, міськрайонного центру зайнятості - до дати припинення їхньої діяльності) незалежно від місцезнаходження роботодавця з дня виникнення в нього потреби в підборі працівників та/або з дати відкриття вакансії, але не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення нового робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Отже, звітність за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» є формою інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю і, водночас, запитом про направлення таких осіб на підприємство для працевлаштування.

Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, а лише передбачено, що така звітність подається не пізніше трьох робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію.

Така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 травня 2019 року у справі №820/1889/17, від 11 вересня 2020 року у справі №440/2010/19, від 03 серпня 2023 року у справі №120/4975/22.

Разом з тим, доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальних робочих місць, є наказ по підприємству стосовно створення відповідних робочих місць, а доказом інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю є своєчасне подання звіту форми № 3-ПН, що подається у порядку, визначеному відповідним наказом Міністерства.

Колегія суддів звертає увагу, що з набранням 06.11.2022 чинності Законом № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4% від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8 - 25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці.

Автоматизоване виявлення Фондом соціального захисту осіб з інвалідності роботодавців-порушників до 10 березня на основі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності є реактивним заходом контролю, що відбувається після завершення звітного року. За результатами такого заходу Фонд може накласти на роботодавця адміністративно-господарські санкції та пеню відповідно до Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженого Постановою КМ України № 70.

Заходи контролю Держпраці та Фонду у питанні виявлення порушень у дотриманні нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністюне підміняють один одного - проактивний контроль дає змогу Держпраці оперативно реагувати на потенційні порушення та притягувати посадових осіб до адміністративної відповідальності, а реактивний контроль у випадку встановлення порушення має наслідком для роботодавця сплату відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю суми адміністративно-господарських санкцій та пені, у разі порушення такої сплати санкції.

Державний реєстр загальнообов`язкового державного соціального страхування складається з реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб (частина друга статті 16 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі -Закон № 2464-VI).

Реєстр застрахованих осіб-автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону (абзац 1 частини першої статті 20 Закону №2464-VI).

Закон № 2464-VI встановлює обов`язки платників єдиного внеску (роботодавця), зокрема подання звітності (стаття 6); визначає порядок нарахування та сплати єдиного внеску, що передбачає подання відповідної звітності (стаття 7).

Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд України (абзац 3 частини першої статті 20 Закону № 2464-VI), в якому обліковує дані про застрахованих осіб, сплату єдиного внеску та інших цілей соціального страхування (частини друга та третя статті 20 Закону № 2464-VI).

Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затверджене Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1 (далі - Положення № 10-1), визначає, що:

- Реєстр застрахованих осіб забезпечує накопичення, зберігання та автоматизовану обробку інформації про страховий стаж та заробітну плату (дохід, грошове забезпечення, допомогу, компенсацію), про набуття застрахованими особами права на отримання страхових виплат за окремими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування (абзац 3 пункту 5 Розділу I «Загальні положення»);

- відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі, зокрема, звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України (пункт 3 Розділу IV «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них»).

Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 121, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 07.04.2023 № 307, що застосовується з 10 березня 2023 року, передбачає, що до центрального банку даних з проблем інвалідності вносяться, зокрема, відомості про створення роботодавцями робочих місць для осіб з інвалідністю, зайнятість та працевлаштування таких осіб, відомості, необхідні для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавцями відповідно до нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Пункт 2 «Порядку обміну інформацією з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.09.2021 № 26-1 (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі Порядок №26-1), визначає щомісячне (не пізніше ніж до 28 числа місяця, наступного за звітним) надання Пенсійним фондом України інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування про кількість працевлаштованих осіб з інвалідністю страхувальниками, в яких кількість працюючих перевищує 8 осіб, Міністерству соціальної політики України для внесення до Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Пунктами 4 та 6 Розділу V. «Надання та формування інформації з Реєстру застрахованих осіб» Положення № 10-1 визначається, що інформація з Реєстру застрахованих осіб містить актуальні на дату та час її формування відомості, що обробляються в Реєстрі, або відомості про відсутність інформації за визначеними параметрами пошуку; містить індивідуальні відомості про застраховану особу - згідно з додатками 3-5 до цього Положення.

Крім того, Законом № 2682-IX скасовано подання роботодавцем з 01.03.2023 звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ.

Таким чином, з 06.11.2022 Фонд не проводить власних розрахунків, а покладається на дані автоматизованого аналізу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, які формуються до 10 березня відповідного року зі звітності роботодавця, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю лише виявляє роботодавців-порушників нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю та накладає адміністративно-господарські санкції відповідно до формули обрахунку, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII.

Згідно зі статтею 6 Закону № 2464-VI, роботодавець (платник єдиного внеску) зобов`язаний подавати достовірну звітність до Пенсійного фонду України, яка включає відомості про працівників, у тому числі осіб з інвалідністю.

Пункт 3 Розділу IV. «Дані облікової картки Реєстру застрахованих осіб, зміни та уточнення до них» Положення № 10-1 визначає, що відомості до Реєстру застрахованих осіб, зміни, уточнення до них вносяться в електронній формі в автоматичному режимі на підставі: звітності, що подається страхувальниками до Пенсійного фонду України, відомостей центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Такі дані автоматично потрапляють до Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Роботодавець, що виявив помилку в поданій звітності, має право подати уточнюючу звітність до Пенсійного фонду України відповідно до Положення № 10-1. Проте, якщо роботодавець подав звітність з неправильною середньообліковою чисельністю штатних працівників або не вказав у звітності працівника з інвалідністю (через помилку чи незнання про наявність у працівника статусу інвалідності) та не уточнив звітність до 10 березня, Фонд має всі підстави вважати, що норматив не виконано, і накласти санкції відповідно до статті 20 Закону № 875-XII.

Верховний Суд у постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 підкреслив, що з набранням чинності Законом № 2682-IX (з 06.11.2022) Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює визначення факту невиконання нормативу робочих місць та розрахунок адміністративно-господарських санкцій в автоматизованому режимі, виключно на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, зафіксованих станом на контрольну дату - до 10 березня року, наступного за звітним.

Відповідальність за повноту, достовірність і своєчасність подання інформації до зазначених реєстрів покладається на роботодавця як джерело такої інформації. Несвоєчасне виправлення помилок у звітності до настання контрольної дати є ризиком роботодавця і не звільняє його від сплати адміністративно-господарської санкції, передбаченої статтею 20 Закону № 875-XII, навіть якщо фактичні обставини не відповідали поданій звітності.

Під час судового розгляду суд може врахувати, чи вживав роботодавець заходів для виправлення звітності до моменту накладення санкцій, а не переглядати результат автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Таким чином, обов`язок роботодавця відповідати за достовірність звітності є ключовим у контексті виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Для уникнення санкцій або успішного їх оскарження роботодавець має забезпечити точність і своєчасність звітності, а в разі помилок - оперативно їх виправити та надати докази виконання нормативу.

Судом апеляційної інстанції встановлено, і це не заперечується сторонами, що підставою для застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій у сумі 78 364,63 грн. стало невиконання у 2024 році нормативу щодо працевлаштування однієї особи з інвалідністю.

Відповідач зазначає, що при обчислені адміністративно-господарських санкцій позивачем не враховано звільненого 21.04.2024 працівника – ОСОБА_1 , а також зовнішнього сумісника ОСОБА_2 , який не обліковується не за основним місцем роботи та працює по 2 години в день, у зв`язку з чим за травень та червень у середньообліковій кількості штатних працівників повинно враховуватися по 7 осіб внаслідок чого за 2024 рік їх загальна кількість також становить 7 осіб і ТОВ «НАФТАСВІТ» не підпадає під дію нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 15.03.2025 Кіровоградським відділенням Фонду направлено ТОВ «НАФТАСВІТ» лист від 13.03.2025 №582/02-12 щодо сплати адміністративно-господарських санкцій (отримане відповідачем 20.03.2025) у якому повідомлялося про те, що відповідачем не було дотримано нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, а також про те, що у разі допущення помилок при поданні податкової звітності, що спричинили нарахування адміністративно-господарських санкцій, таких як помилкове зазначення бюджетною установою статусу «роботодавець», відсутність відмітки про кількість працівників з інвалідністю, включення в середньооблікову кількість штатних працівників зовнішніх сумісників, чи в інших випадках, ТОВ «НАФТАСВІТ» має можливість до 31 березня цього року звернутися до ДПС для внесення виправлень, і на основі оновленої інформації до 10 червня 2025 року буде сформовано і надіслано ТОВ «НАФТАСВІТ» уточнений розрахунок адміністративно-господарських санкцій.

26.03.2025 ТОВ «НАФТАСВІТ» направило позивачу лист-відповідь, у якому повідомлено про те, що у рядках 101 та 104 звіту до ДПС не враховано звільненого працівника ОСОБА_1 , середньооблікова кількість штатних працівників у ТОВ «НАФТАСВІТ» за 2024 рік складає 7 осіб, у зв`язку з чим відповідач не підпадає під дію нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, коригування рядків 07-110 податкового розрахунку не передбачено, у зв`язку з чим виправити помилки в цих реквізитах неможливо, зокрема, до 31 березня.

До вказаного листа ТОВ «НАФТАСВІТ» приєднано копії податкового розрахунку за 2 квартал 2024 року, наказу про звільнення ОСОБА_1 , а також табелі обліку використання робочого часу за квітень травень та червень 2024 року.

03.05.2025 позивачем направлено ТОВ «НАФТАСВІТ» лист від 29.04.2025 №1104/14-1540/08, у якому повідомлялося про те, що Фонд отримав від ТОВ «НАФТАСВІТ» лист щодо скасування розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, для розгляду якого запропоновано долучити завірені належним чином документи, що засвідчують працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме:

1. Податковий розрахунок сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2024 рік та додатки до нього (за кожний звітний період) з додаванням квитанцій про прийняття звітності територіальним органом податкової служби;

2. Уточнюючу звітність Податкового розрахунку з додатками до нього та квитанціями про прийняття звітності територіальним органом податкової служби;

3. Повідомлення про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту або припинення трудового договору, з особою що має інвалідність, що подавались у 2024 році роботодавцем до територіального органу Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а фізичною особою, яка уклала трудовий договір з домашнім працівником (форма затверджена постановою КМУ від 17 червня 2015 р. № 413 (із змінами);

4. Копії інших документів завірених належним чином, що підтверджують або спростовують працевлаштування особи за основним місцем роботи.

Зазначені документи додані відповідачем до відзиву на позовну заяву.

29.05.2025 позивачем направлено ТОВ «НАФТАСВІТ» лист від 29.05.2025 №838/02-10, в якому повідомлялося про те, що 28.05.2025 у Фонді відбулося засідання Комісії з розгляду скарг, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», на якому було розглянуто претензію ТОВ «НАФТАСВІТ» (40134807) від 28.03.2025 про скасування адміністративного акту (Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік в розмірі 78 364, 63 грн), на якому адміністративний акт - залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Слід зазначити, ТОВ «НАФТАСВІТ» не повідомлялося про вищевказане засідання Комісії, зокрема, про можливість та/або необхідність бути присутнім на ньому, надати додаткові пояснення та/або документи тощо.

16.06.2025 ТОВ «НАФТАСВІТ» повторно направлено до позивача пояснення у відповідь на запит від 29.04.2025 №1104/14, у яких повідомлено про те, що при складенні податкового розрахунку за 2 квартал 2024 року була допущена помилка.

Листом від 24.06.2025 №1104/14-2386/08 позивач повідомив відповідача, що Фонд розглянуто лист ТОВ «НАФТАСВІТ» щодо скасування розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, згідно даних, що були отримані Фондом у 2025 році за 2024 рік у звітності ТОВ «НАФТАСВІТ», середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ «НАФТАСВІТ» за 2024 рік становить 7,5 ? 8, у зв`язку з чим ТОВ «НАФТАСВІТ» мало б працевлаштувати 1 особу з інвалідністю, у зв`язку з чим Фондом нараховано адміністративно-господарські санкції у розмірі 78 364,63 грн.

Отже, відповідно до встановлених обставин справи, відповідач двічі повідомляв Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про допущення помилки у податковому розрахунку за 2 квартал 2024 року, та надавав усі наявні у нього документи, які підтверджують помилковість відповідних відомостей, що на думку колегії суддів, вказує на відсутність правових підстав для стягнення з останнього адміністративно-господарських санкцій.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з посиланням на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21, виходив з того, що обставини відсутності необхідної кількості працевлаштованих інвалідів можуть бути встановлені лише за наслідками проведення органами Держпраці планових або позапланових перевірок, однак в матеріалах справи відсутні докази проведення територіальним органом Держпраці перевірки, за результатами якої було б встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 дійшов наступних висновків:

«З 06 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року № 2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8- 25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні.».

За таких обставин та сформованої практики Верховного Суду висновки суду першої інстанції щодо передчасності звернення позивача до суду з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій не можна визнати обґрунтованими.

З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої невірно застосовано практику Верховного Суду, що є підставою для зміни судового рішення.

З урахуванням результату апеляційного перегляду підстави для зміни розподілу судових витрат, здійсненого судом першої інстанції, відсутні.

Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, ст. 317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю - задовольнити частково.

Змінити мотивувальну частину рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 340/4365/25, виклавши її в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2025 року у справі № 340/4365/25 - залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак