Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №520/27275/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 р. Справа № 520/27275/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Семененко М.О. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Біленський О.О.) від 19.02.2026 по справі № 520/27275/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

третя особа Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просила:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо несформування та ненаправлення подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна позивачу ОСОБА_1 у розмірі 26869,32 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень 32 копійки), помилково сплачених як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Харківській області сформувати подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в розмірі 26869,32 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот шістдесят дев`ять гривень 32 копійки), сплаченого згідно з квитанцією № 179216496 від 24.10.2023, та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області у встановлений законодавством строк для фактичного виконання.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 24.10.2023 між позивачем, ОСОБА_1 як покупцем та ОСОБА_2 як продавцем було укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Марюхніч Ж.Є. та зареєстрований в реєстрі за № 2965. Відповідно до пункту 3 Договору купівлі-продажу продаж квартири за домовленістю сторін вчиняється за 2686932,15 грн., які є еквівалентом 73500,00 доларів США за офіційним курсом Національного Банку України на день укладання договору, які продавець одержав від покупця до підписання цього договору. Підписами на цьому договорі сторони підтверджують факт повного розрахунку. Під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири позивач сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 26869,32 грн., підтвердженням чого є Квитанція № 179216496 від 24.10.2023, видана АТ "ПУМБ". Проте, житло було придбано (оплатно набуто) позивачем вперше в житті, а отже, позивач є особою, яка підлягає звільненню від сплати 1% збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна. На звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області про формування та направлення до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області подання про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі-продажу, що становить 26869,32 грн., відповідач листом-відповіддю № 25940-29063/Т-05/8-2000/25 повідомив, що підстави для складення подання на повернення збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна відсутні.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 по справі № 520/27275/25 позовні вимоги залишено без задоволення.

Позивач не погодилася з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про відсутність у Позивача права на звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна у зв`язку з наявністю у Позивача права власності на квартиру АДРЕСА_2 , набуту у процесі безоплатної приватизації, на момент придбання Позивачем квартири за Договором купівлі-продажу від 24.10.2023. Вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги доводи Позивача стосовно того, що з метою звільнення Позивача від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна в розумінні пункту 9 статті 1 Закону України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування”, пункту 15-1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 приватизація передбачає (має розглядатися) саме безоплатне набуття права власності на житло, а не є купівлею-продажем (оплатним набуттям, оплатним придбанням) нерухомого майна у власність громадянами.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягає на законності рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення..

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Зазначає, що з огляду на правову природу приватизації житлового фонду, яка полягає у безоплатній передачі житла у власність громадян, сам по собі факт набуття Позивачем права власності на квартиру АДРЕСА_2 , у порядку приватизації (на підставі Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 17.01.2000, виданого Великоновосілківською РДА відповідно до розпорядження № 1904 від 03.01.2000) автоматично не свідчить про оплатне придбання житла Позивачем до моменту укладання Договору купівлі-продажу квартири від 24.10.2023.

Сторони про розгляд справи в порядку письмового провадження повідомлені належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно Договору купівлі-продажу квартири від 24.10.2023, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Марюхніч Ж.Є. та зареєстрованого в реєстрі за № 2965, ОСОБА_1 придбано квартиру АДРЕСА_1 , вартістю 2686932,15 грн.

Право власності позивача на вищевказану квартиру зареєстровано в Державному реєстрі речових прав 24.10.2023 за № 52248782.

При укладенні договору купівлі-продажу квартири позивачем було сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу даного нерухомого майна в розмірі 26869,32 грн., що підтверджується квитанцією № 179216496 від 24.10.2023.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою від 28.08.2025, в якій просила сформувати подання про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна у розмірі 26869,32 грн. та направити його до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області у встановлений законодавством строк для фактичного виконання.

До заяви позивачем додано копії наступних документів: паспорта громадянки України ОСОБА_1 ; картки платника податків громадянки України ОСОБА_1 ; Договору купівлі-продажу квартири від 24.10.2023; квитанції № 179216496 від 24.10.2023, виданої АТ "ПУМБ"; Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 439808603 від 16.08.2025; свідоцтва про право власності на житло від 17.01.2000, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; технічного паспорта на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ; довідки АТ "Ощадбанк" № 118.40/055-05/57824/2025 від 19.05.2025; довідки АТ "Ощадбанк" № 118.40/0450-05/55885/2025 від 14.05.2025; листа-відповіді АТ "Ощадбанк" № 177.26-25/24 від 21.05.2025; довідки про банківські реквізити ОСОБА_1 від 16.08.2025; запиту про надання інформації до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 29.07.2025; доказів направлення запиту про надання інформації до Великоновосілківської селищної військової адміністрації Волноваського району Донецької області від 29.07.2025.

Згідно довідки Харківського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" від 14.05.2025 № 118.40/0450-05/55885/2025 "Про наявність приватизаційних чеків", виданої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , списки на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_4 в Банк не надходили.

Згідно довідки Харківського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" від 19.05.2025 № 118.40/055-05/57824/2025 "Про надання довідки щодо використання/невикористання житлових чеків" ОСОБА_1 відсутня в списках громадян України, що мають право на приватизацію житла за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідно до листа АТ "Державний ощадний банк України" від 21.05.2025 № 177.26-25/24, наданого у відповідь на звернення позивача щодо надання довідки про використання житлових чеків за адресою: АДРЕСА_3 , АТ "Ощадбанк" не здійснює видачу довідок про використання/невикористання житлових чеків за місцями проживання громадян в Автономній Республіці Крим та м. Севастополь, а також на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією з причин зупинення діяльності установ банку на вказаних територіях та відсутності доступу до даних Списків та Журналів.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 09.09.2025 № 25940-29063/Т-05/8-2000/25 повідомило позивача про відсутність підстав для складення подання на повернення збору з операції купівлі-продажу нерухомого майна, посилаючись на те, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, у платника збору ОСОБА_1 вже було у власності нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 .

Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.08.2025 № 439808603, ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира (розмір частки 1), розташована за адресою: АДРЕСА_3 , згідно свідоцтва про право власності серія та номер 274, виданого 01.02.2000 Великоновосілківським БТІ Донецької області; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 962330314212.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 17.01.2000 № 274, виданого Великоновосілківською РДА згідно розпорядження від 03.01.2000 № 1904, ОСОБА_3 , що не заперечується позивачем) ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно зворотної сторони свідоцтва про право власності на житло право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано 01.02.2000 Великоновосілківським БТІ Донецької області.

Позивач, посилаючись на те, що приватизація передбачає саме безоплатне набуття права власності на житло, а не є купівлею-продажем (оплатним набуттям, оплатним придбанням) нерухомого майна у власність громадянами, тому, приватизація квартири АДРЕСА_2 , не охоплюється поняттям "придбання", а отже, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області щодо не складання та не направлення подання про повернення позивачу збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна у розмірі 26869,32 грн., помилково сплачених як збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, є протиправною, у зв`язку з чим звернулася до суду першої інстанції із вказаними вище позовними вимогами.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у вчиненні дій спрямованих на повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, діяв правомірно та в межах своїх повноважень. Відтак правові підстави для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області сформувати подання про повернення позивачу суми такого збору відсутні.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» врегульовані Порядком сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1740 від 03.11.1998 (далі - Порядок № 1740).

Пунктом 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування», якому кореспондує пункт 15-1 Порядку № 1740, визначено, що платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Пунктом 15-3 Порядку № 1740 визначено, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, відповідно до вказаних приписів, громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, тобто звільнені від його сплати в розмірі 1% від вартості нерухомого майна (квартири), зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна.

Порядок № 1740 містить пряму норму щодо звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні нерухомого майна вперше.

Суд першої інстанції встановив, що з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 16.08.2025 № 439808603, ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира (розмір частки 1), розташована за адресою: АДРЕСА_3 , згідно свідоцтва про право власності серія та номер 274, виданого 01.02.2000 Великоновосілківським БТІ Донецької області; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 962330314212.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 17.01.2000 № 274, виданого Великоновосілківською РДА згідно розпорядження від 03.01.2000 № 1904, Тютюнник (нині - Трушкевич, що не заперечується позивачем) ОСОБА_4 належить на праві спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно зворотної сторони свідоцтва про право власності на житло право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровано 01.02.2000 Великоновосілківським БТІ Донецької області.

Отже, спірному випадку, позивач, до придбання квартири за адресою: АДРЕСА_6 , набула 01.02.2000 право власності на квартиру (частка власності 1) за адресою: АДРЕСА_3 .

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач до укладення договору купівлі-продажу від 24.10.2023 набув 01.02.2000 право власності на нерухоме майно, то визначена Порядком № 1740 пільга щодо сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на нього не поширюється.

Доводи скаржника про те, що право власності на квартиру нею набуто в процесі безоплатної приватизації, що, на її переконання, свідчить про право бути звільним від сплати збору, суд відхиляє, оскільки факт наявності зареєстрованого права власності на житло на момент придбавання квартири 24.10.2023 виключає таку можливість.

Також суд зазначає, що питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» регулює Порядок № 1740, зі змінами, які внесені постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», яка набрала чинності 26 вересня 2020 року (далі - Постанова № 866).

Згідно з пунктами 15-2, 15-3 Порядку № 1740 (у редакції Постанови № 866) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо:

б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»;

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про, що з 26 вересня 2020 року визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

У зазначених положеннях пункту 15-2 Порядку № 1740 (в редакції Постанови № 866) деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло, в тому числі в результаті приватизації.

З огляду на наведене, під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) не лише оплатне набуття права власності на певний об`єкт, а і його безоплатну приватизацію.

Аналогічну позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2021 року в справі № 280/9714/20.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду, а тому до спірних правовідносин підлягає застосуванню саме правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах зазначених вище в даній постанові.

Зважаючи на вказані судові рішення Верховного Суду, суд апеляційної інстанції не виключає можливості того, що після прийняття судом рішення у цій справі, остання правова позиція Верховного Суду буде незмінною.

Враховуючи обставини цієї справи, а також висновки Верховного Суду у справі № 280/9714/20, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати збору з операції купівлі-продажу квартири, яка мала місце 23.10.2023.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті судового рішення у цій справі, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Зважаючи на результати апеляційного перегляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 КАС України.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 по справі № 520/27275/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) М.О. Семененко З.Г. Подобайло