Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №2а-29166/09/1670 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 р. Справа № 2а-29166/09/1670

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Ральченка І.М.

суддів: Мінаєвої К.В. , Катунова В.В.

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 , суддя І.С. Шевяков, по справі № 2а-29166/09/1670

за позовом Лохвицька міжрайонна державна податкова інспекція

до Державне підприємство "Лохвицький спиртовий комбінат"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 у справі №2а-29166/09/1670 позовні вимоги Лохвицької міжрайонної державної податкової інспекції було задоволено.

Стягнуто з Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" на користь держави суму податкового боргу по платі за землю у розмірі 361916,11 грн.

28.09.2009 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

13.03.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшла заява адвоката Ворони Олени Анатоліївни, яка діє в інтересах Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат", про визнання виконавчого листа №2а-29166/09/1670 таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування поданої заяви представник ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" зазначила, що обов`язок ДП "Лохвицький спиртовий комбінат" зі сплати податкового боргу по платі за землю у розмірі 361916,11 грн фактично виконаний ТОВ "Агро-Сонце", яким за результатами електронного аукціону придбано єдиний майновий комплекс ДП "Лохвицький спиртовий комбінат".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 заяву адвоката Ворони Олени Анатоліївни про визнання виконавчого листа №2а-29166/09 таким, що не підлягає виконанню задоволено/

Виконавчий лист №2а-29166/09 від 28.09.2009, виданий Полтавським окружним адміністративним судом на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 у справі №2а-29166/09/1670 визнано таким, що не підлягає виконанню.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Полтавській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 та постановити рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ДП «Лохвицький спиртовий завод» про визнання виконавчого листа № 2а-29166/09/1670 таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що виконавчий лист №2а-29166/09 від 28.09.2009, виданий Полтавським окружним адміністративним судом на виконання постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 16.06.2009 у справі №2а-29166/09/1670 належить визнати таким, що не підлягає виконанню з огляду на добровільне виконання обов`язку боржника іншою особою, а саме ТОВ "Агро-Сонце".

Колегія суддів за результатами перегляду ухвали суду першої інстанції зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Конституційним Судом України у Рішенні від 13.12.2012 року № 18-рп/2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 373 КАС України встановлено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 374 КАС України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 2 ст. 374 КАС України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Відтак, підставами для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням; 3) якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його добровільним виконанням боржником чи іншою особою; 4) з інших причин.

Наведені підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань, неможливістю виконання.

Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, як то видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили; виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання.

До матеріальних підстав відносяться випадки відсутності обов`язку боржника через його припинення, добровільне виконання боржником чи іншою особою.

Під іншими причинами слід розуміти випадки, коли в апеляційному чи касаційному порядку або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами скасовано чи змінено рішення суду, а виконавчий лист ще не виконаний.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вважав, що особою, до якої перейшли зобов`язання боржника, добровільно виконано постанову суду, а отже наявні підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції помилковими з огляду на наступне.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон України № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Таке законодавче визначення виконавчого провадження характеризує його як виключно примусове виконання судових рішень, а тому факт відкриття виконавчого провадження розпочинає процедуру саме примусового виконання судового рішення. Виключення в цій частині становлять рішення про стягнення періодичних платежів, для яких статтею 7 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено добровільне виконання.

Крім того, статтею 39 Закону України № 1404-VIII передбачено виключний перелік підстав закінчення виконавчого провадження, серед яких відсутня така підстава як добровільне виконання рішення.

За такого правового регулювання судові рішення, крім рішень про стягнення періодичних платежів, можуть бути виконані добровільно, виключно до моменту відкриття виконавчого провадження. Закінчення виконавчого провадження у зв`язку з фактичним виконанням судового рішення свідчить про те, що судове рішення було виконане примусово.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.09.2020 у справі № 819/523/16.

Судом розглядом встановлено, що Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.09.2009 у справі №2а-29166/09/1670 cтягнуто з Державного підприємства "Лохвицький спиртовий комбінат" на користь держави суму податкового боргу по платі за землю у розмірі 361916,11 грн.

28.09.2009 Полтавським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист, який перебував на примусовому виконанні в державній виконавчій службі до 30.04.2025.

У зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення, заступником начальника ВПВР УЗПВР у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції прийнято постанову від 30.04.2025 про закінчення виконавчого провадження № 15658948 відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Тобто, судове рішення виконано боржником на стадії його примусового виконання.

Колегія суддів зазначає, що боржником в виконавчому провадженні, зокрема ДП «Лохвицький спиртовий комбінат» ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного розгляду не наведено підстав та не надано доказів добровільного виконання судового рішення до відкриття виконавчого провадження.

Доказів помилкової видачі виконавчого листа чи припинення обов`язку боржника щодо виконання судового рішення матеріали справи не містять.

Також судом не встановлено інших причин, які б давали суду правові підстави для визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, встановлених ст. 374 КАС України для визнання виконавчого листа, виданого Полтавським окружним адміністративним судом у справі №2а-29166/09/1670 таким, що не підлягає виконанню.

Натомість, суд першої інстанції неповно встановив обставини справи, невірно застосував норми процесуального права, що призвело до помилкового висновку про задоволення заяви позивача.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2ст. 317 КАС України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваній ухвалі, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення заяви, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заяви боржника.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - задовольнити

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.03.2026 по справі № 2а-29166/09/1670 скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні заяви Державного підприємства "Лохвицький спиртовий завод" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.М. Ральченко

Судді К.В. Мінаєва В.В. Катунов

Постанова складена в повному обсязі 28.05.26.