Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №520/24231/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2026 р.Справа № 520/24231/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026, головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 16.03.26 по справі № 520/24231/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛ Солюшн"

до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЛ Солюшн", звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №285/35-00-04-05-33 від 10.06.2025 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛ Солюшн" штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 24000,00 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) №285/35-00-04-05-33 від 10.06.2025 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛ Солюшн" (вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 13/5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 44895101) штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 24000,00 грн..

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 44131658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛ Солюшн" (вул. Набережно-Хрещатицька, буд. 13/5, м. Київ, 04070, код ЄДРПОУ 44895101) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Відповідач, Північне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі №520/24231/25 та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення

Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи та вимоги апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі ст. 80, ст. 75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755/VI (надалі за текстом - ПК України), законів України від 18.06.2024 №3817-IХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (зі змінами та доповненнями) та інших нормативно-правових актів, які регулюють ліцензування, виробництво, обіг, зберігання спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, пального, та наказу №50-п від 07.05.2025 Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено фактичну перевірку ТОВ "ДЛ Солюшн" за адресою: м. Харків, Салтівський район, вул. Академіка Павлова, 120-Ж за період діяльності з 01.01.2025, за результатами якої складено акт фактичної перевірки №220/35-00-07-03-05/44895101 від 21.05.2025.

Відповідно до Акту №220/35-00-07-03-05/44895101 від 21.05.2025 податковим органом встановлено факт продажу (роздрібної торгівлі) сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме: Харчов Ароматиз, ТМ "МАНОЛІ", см. ПолуницКіві (БЛК/, Харчовий Ароматизатор ТМ"МАНОЛІ", см. Персик (БЛК/, ХарчовАроматизат, ТМ "МАНОЛІ", см. ЛимонКола (БЛК/,ХарчовАроматизат, ТМ "МАНОЛІ", см. Журавлина (БЛК/ та Гліцерин харчовий, 15,5 мл ТМ "МАНОЛІ" (БЛК/10 ШТ на загальну суму 479,70 грн., що підтверджується витягом із СОД РРО та 3-ма фіскальними чеками із СОД РРО, чим на думку податкового органу, порушено ч. 2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального".

На підставі матеріалів перевірки Північним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення №285/35-00-04-05-33 від 10.06.2025 за порушення вимог ч. 2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 24000,00 грн. відповідно до п. 21 ч. 2 ст. 73 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX.

У ході проведення фактичної перевірки позивача, податковим органом встановлено: в Розділі 2 Акта перевірки зазначено, що: «за даними СОД РРО за перевіряємий період встановлено факт роздрібної торгівлі наступними Харчов Ароматиз, ТМ "МАНОЛІ", см. ПолуницКіві(БЛК/, ТМ "МАНОЛІ", товарами: Харчовий Ароматизатор см. Персик (БЛК/, Харчов Ароматизат, ТМ "МАНОЛІ", см. ЛимонКола (БЛК/, Харчов Ароматизат, ТМ "МАНОЛІ", см. Журавлина (БЛК/ та Гліцерин харчовий, 15,5 мл ТМ "МАНОЛІ" (БЛК/10ШТ на загальну суму 479,70 грн., що підтверджується витягом із СОД РРО та 3-ма фіскальними чеками із СОД РРО (надано в додатку до акту).

Враховуючи вищенаведене, перевіркою податкового органу встановлено факт роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 23 Закону України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (із змінами та доповненнями).

На підставі порушень, зазначених в Акті перевірки, податковим органом 10.06.2025 було прийняте податкове повідомлення-рішення № 285/35-00-04-05-33 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЛ Солюшн" штрафних (фінансових) санкцій у вигляді штрафу в розмірі 24000,00 грн.

Незгода позивача із оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням стала підставою для його звернення із цим позовом до Харківського окружного адміністративного суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт.

Закон України від 18.06.2024 року №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №3817-IX) набрав чинності 27.07.2024 року та визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України.

Згідно п.п. 14.1.56-4 ст. 14 ПК України рідини, що використовуються в електронних сигаретах - рідкі суміші хімічних речовин, що містять або не містять нікотин, використовуються для створення пари в електронних сигаретах та містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях.

Відповідно до п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону №3817-IX сировина для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, - суміш нікотину, солі нікотину чистотою не менше 98 відсотків, спеціально підготовленої води, гліцерину дистильованого, пропіленгліколю та іншої сировини і матеріалів, які забезпечують встановлені виробником характеристики рідини, не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Згідно ч. 2 ст. 23 Закону №3817-IX роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється.

Відповідно до п. 21 ч. 2 ст. 73 Закону №3817-IX до суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема за роздрібну торгівлю тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах, - 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Пункт 215.1 статті 215 ПК України визначає, що до підакцизних товарів належать, в тому числі, рідини, що використовуються в електронних сигаретах.

Підпункт 215.3.3-1 пункту 215.3 статті 215 ПУ України дає виключний перелік рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з яких справляється податок і які, відповідно, є підакцизними товарами. Так, до рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що містяться, зокрема, в картриджах, заправних контейнерах та інших ємностях, належать товари з такими кодами товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: 2404 12 00 10; 2404 19 90 10; 2404 12 00 90; 2404 19 90 90.

Статтею 23 Закону №3817-ІХ визначено основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюновою сировиною.

Так, роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Роздрібна торгівля на території України тютюновою сировиною, сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотином (токсичним алкалоїдом, екстрагованим з тютюну або отриманим шляхом хімічного синтезу, який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД) окремо або в наборах забороняється (ч. 2 ст. 23 Закону №3817-ІХ).

Частиною 1 пункту 11 статті 73 Закону № 3817-ІХ передбачено, що за порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Судовим розглядом встановлено, що з акту перевірки вбачається, що проведеним вибірковим аналізом баз даних СОД РРО ДПС України встановлено факт роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, а саме: Харчов Ароматиз, ТМ "МАНОЛІ", см. ПолуницКіві (БЛК/, Харчовий Ароматизатор ТМ"МАНОЛІ", см. Персик (БЛК/, ХарчовАроматизат, ТМ "МАНОЛІ", см. ЛимонКола (БЛК/,ХарчовАроматизат, ТМ "МАНОЛІ", см. Журавлина (БЛК/ та Гліцерин харчовий, 15,5 мл ТМ "МАНОЛІ" (БЛК/10ШТ на загальну суму 479,70 грн., що підтверджується витягом із СОД РРО та 3-ма фіскальними чеками із СОД РРО, чим на думку податкового органу, порушено ч. 2 ст. 23 Закону №3817-ІХ.

Колегія суддів звертає увагу, що матеріалами перевірки не підтверджено, що Харчов Ароматиз, ТМ "МАНОЛІ", см. ПолуницКіві (БЛК/, Харчовий Ароматизатор ТМ"МАНОЛІ", см. Персик (БЛК/, ХарчовАроматизат, ТМ "МАНОЛІ", см. ЛимонКола (БЛК/,ХарчовАроматизат, ТМ "МАНОЛІ", см. Журавлина (БЛК/ та Гліцерин харчовий, 15,5 мл ТМ "МАНОЛІ" відносяться до товарів з такими кодами товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД: 2404 12 00 10; 2404 19 90 10; 2404 12 00 90; 2404 19 90 90.

Суд звертає увагу, що речовина може бути визначена сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах за умови наявності в її складі сукупності перелічених складових елементів, які в свою чергу мають відповідати встановленим законодавством хімічним властивостям (показникам).

Отже, умовою віднесення окремих речовин (сумішей) до сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, можливе виключно за умови перевірки їх відповідності ознакам визначеним п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону №3817-ІХ.

Судом встановлено, що в акті перевірки відсутні будь-які відомості про те, яким чином перевіряючі встановили відповідність товарів, продаж яких здійснював позивач, ознакам визначеним в п. 78 ч. 1 ст. 1 №3817-ІХ.

Як вбачається з матеріалів справи, придбання позивачем харчових ароматизаторів та гліцерину здійснювалося у Товариства з обмеженою відповідальністю "Манолі Груп" (код 44618510), яке є виробником цих товарів.

Колегія суддів зазначає, що позивач надав суду копії технічних умов Харчові ароматизатори ТУ У 82.9-44618510-003:2024 від 05.02.2024, відповідно до яких такі добавки ароматичні використовують під час виробництва напоїв, кондитерських виробів та виробів на основі драглеутворювачів (агар-агару, пектину тощо), молочної та масложирової продукції, а відповідно до технічних умов Гліцерин ТУ У 20.4-44618510-001:2024 від 05.02.2024 гліцерин застосовується в харчовій та фармацевтичній промисловості, в сільському господарстві та військовому виробництві, у хімічній, косметологічній і багатьох інших галузях, отже окресленими технічними умовами не визначено, що харчові ароматизатори та гліцерин є сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

На такі товари видані сертифікати відповідності, які зареєстровані в реєстрі ТОВ Укрсистемс.

Як зазначає позивач, ароматизатор ТМ "Манолі" класифікується відповідно до коду УКТ ЗЕД 3302 10 90 00 та відноситься до суміші запашних речовин та суміші (включаючи спиртові розчини), одержані на основі однієї або кількох таких речовин, які застосовуються у виробництві напоїв; для використання в харчовій промисловості та для виробництва напоїв; для використання для використання у харчовій промисловості і, згідно основних правил інтерпретації класифікації товарів складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, які використовує Торгово-промислова палата України, відносяться до Групи 33 (Закону України "Про митний тариф") Ефірні олії та резиноїди; парфумерні, косметичні та туалетні препарати.

А згідно підгрупи 330210 "класифікації товарів" відносяться до препаратів, що містять усі ароматизуючі компоненти, які надають смак чи аромат, що характеризують напій для використання у харчовій промисловості.

Додатковим доказом безпідставності висновку перевіряючих про відповідність даного виду товару ознакам сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах є те, що ароматизатори взагалі не згадуються у переліку складників, зазначених у п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону № 3817.

Судом встановлено, що гліцерин ТМ "МАНОЛІ" класифікується відповідно до коду УКТ ЗЕД 2905 45 00 00 та відноситься до спиртів ациклічних та їх галогеновані, сульфановані, нітровані або нітрозовані похідні; інші поліспирти; гліцерин і, згідно основних правил інтерпретації класифікації товарів складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів, які використовує Торгово-промислова палата України, відносяться до Групи 29 (Закону України "Про митний тариф") органічні хімічні сполуки та відповідає товару гліцерин.

Так, згідно Методичних рекомендацій, розроблених на виконання ст. 68 Митного кодексу України, щодо тлумачення термінів та класифікаційних вимог в УКТ ЗЕД (Лист Державної митної служби України від 05.03.2013 № 11.1/2-16.2/2165-ЕП) товари, що відповідають кодам УКТ ЗЕД

- 3302 10 90 00 відносяться до товарів харчового призначення;

- 2905 45 00 00 відносяться до товарів хімічної промисловості.

Також, ароматизатор за кодом УКТ ЗЕД 3302 10 90 00 і гліцерини за кодом УКТ ЗЕД 2905 45 00 00 не належать до переліку підакцизних товарів, визначених ст. 215 ПК України, а тому їх реалізація, як окремих товарів у роздрібній торгівлі, не заборонена/обмежена законодавством України, в тому числі і Законом № 3817.

Документально в обґрунтування висновку контролюючим органом покладались лише дані із СОД РРО, де товари були зафіксовані під назвами харчовий ароматизатор та гліцерин харчовий.

Крім того, припущення контролюючого органу про відповідність ароматизаторів та гліцерину сировині для рідин, що використовується в електронних сигаретах фактично базується на тому, що дані товари (як окремо, так і разом) можуть додаватися до рідин, що використовуються в електронних сигарет, проте сама можливість використання спірного товару в складі рідин, що використовуються в електронних сигаретах не може бути безумовною підставою для висновків про його відповідність ознакам сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що матеріали справи не містять доказів, які б надали підстави для висновку, що згаданий ароматизатор та/або гліцерин є безпосередньо сумішшю з матеріалів/сировини, опис яких наведено у п. 78 ч. 1 ст. 1 Закону №3817-IX, тобто є сировиною для рідини, що використовується в електронних сигаретах, яка не призначена для кінцевого використання в електронних сигаретах для створення аерозолів (парів).

Відтак, апеляційний суд, як і суд першої інстанції, вважає, що контролюючим органом не підтверджено доказами здійснення позивачем роздрібної торгівлі сировиною для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, що забороняється в силу положень ч. 2 ст. 23 Закону №3817-IX.

Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків №285/35-00-04-05-33 від 10.06.2025, оскільки не ґрунтуються на вимогах законодавства, прийняте без врахування усіх обставин, які мали значення для їх прийняття.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії(RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 р. без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.03.2026 по справі № 520/24231/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін

Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич

Повний текст постанови складено 28.05.2026 року