Постанова від 18 травня 2026 р. у справі №440/6876/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

Суд: Другий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: застосування адміністративного арешту коштів та/або майна

Дата: 18 травня 2026 р.

Справа: №440/6876/25

Суддя: П’янова Я.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2026 р.Справа № 440/6876/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Зозулєвої А. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2026, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, повний текст складено 16.02.26 у справі № 440/6876/25

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра"

до Головного управління ДПС у Полтавській області

про скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Саламандра" (надалі також – позивач, ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА») звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області (надалі також – відповідач), у якому просило:

- визнати незаконною та скасувати податкову вимогу форми Ю №0012601-1305-1631 від 19.11.2024, складену Головним управлінням ДПС у Полтавській області щодо Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" (ідентифікаційний код: 21870998);

- визнати незаконним та скасувати Рішення №1384/13-05 про опис майна Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" (ідентифікаційний код: 21870998) у податкову заставу від 19.11.2024, прийняте Головним управлінням ДПС у Полтавській області.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з висновками, які не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідачем не було надано доказів направлення розрахунку податкового боргу разом із податковою вимогою №0012601-1631 від 19.11.2024, так само як і не було висунуто заперечень проти доводів позивача з цієї підстави. Разом з цим суд першої інстанції фактично не перевірив виконання відповідачем свого процесуального обов`язку щодо доведення правомірності спірної податкової вимоги та, натомість, зосередився лише на дослідженні природи виникнення податкового боргу у позивача, погодившись із правомірністю такої податкової вимоги. Звертає увагу, що податкова вимога №0012601-1305-1631, яка стала підставою для винесення рішення про опис майна в податкову заставу №1384/13-05 від 19.11.2024, сформована за періоди, строк сплати за якими настав після 14.05.2024 (періоди з 20.05.2024 по 19.08.2024, з 01.06.2024 по 30.10.2024, з 29.07.2024 по 29.10.2024 та з 30.05.2024 по 30.10.2024), тобто на момент виникнення відповідного грошового зобов`язання позивача вже був позбавлений ліцензії і з огляду на пряму дію ч.5 ст.123 Закону України «Про страхування» виконання обов`язку зі сплати таких платежів було зупинене законом.

За результатами апеляційного розгляду позивач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов правомірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з огляду на їх необґрунтованість. Уважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивачем подані додаткові пояснення у справі.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також – КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що станом на 18.11.2024 відповідно до ІКП за платником податків ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» обліковувався податковий борг на суму 2 991 654,59 грн (наведено в розрахунку суми податкового боргу, який додається), а саме:

- з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України, в розмірі 2 904 113,00 грн;

- з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 47437,00 грн;

- з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, в розмірі 9 993,41 грн;

- з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 30 111,18 гривень.

Податковий борг з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України в розмірі 2 904 113,00 грн виник за рахунок несплати самостійно задекларованих зобов`язань згідно з податковими деклараціями:

- від 07.05.2024 за № 9118856525, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 1758287,00 грн (податковий борг, який обліковується за цією декларацією, становить 1757550,00 грн) термін сплати 20.05.2024;

- від 09.08.2024 за № 9226859527, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 1146563,00 грн, термін сплати 19.08.2024.

Податковий борг з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в розмірі 47437,00 грн виник за рахунок несплати самостійно задекларованих зобов`язань згідно з податковими деклараціями:

- від 05.06.2024 за № 9151271146, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 7387,00 грн (податковий борг, який обліковується за цією декларацією, становить 7128,00 грн), термін сплати 06.06.2024;

- від 20.06.2024 за № 9168409551, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 7571,00 грн, термін сплати 01.07.2024,

- від 16.07.2024 за № 9197643107, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 8651,00 грн, термін сплати 30.07.2024;

- від 20.08.2024 за № 9240938818, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 7354,00 грн, термін сплати 30.08.2024;

- від 20.09.2024 за № 9275698051, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 7813,00 грн, термін сплати 30.09.2024;

- від 21.10.2024 за № 9311656378, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 8580,00 грн, термін сплати 30.10.2024.

Також контролюючим органом проведено камеральну перевірку ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА», результати якої оформлено актом № 9186/16-31-04-05-03/21870998 від 02.07.2024, що отриманий керівником ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» особисто 02.07.2024.

На підставі проведеної перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.07.2024 форми «ПС» № 00106990405, яким ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» збільшено суму грошового зобов`язання у розмірі 340,00 гривень.

Таке податкове повідомлення-рішення отримане уповноваженою особою 23.07.2024, в адміністративному або судовому порядку таке податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось, відповідних доказів до матеріалів справи не надано.

Податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості у розмірі 9993,41 грн виник за рахунок несплати самостійно задекларованих зобов`язань згідно з податковими деклараціями:

- від 10.01.2024 за № 9001299362, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 8573,25 грн (податковий борг, який обліковується за цією декларацією, становить 1420,16 грн), термін сплати 29.07.2024;

- від 10.01.2024 за № 9001299362, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 8573,25 грн, термін сплати 29.07.2024.

Податковий борг з податку з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 30111,18 грн виник за рахунок несплати самостійно задекларованих зобов`язань згідно з податковими деклараціями:

- від 16.01.2024 за № 9002999906, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 4363,94 грн, термін сплати 30.05.2024;

- від 30.04.2024 за № 9112000034, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 654,59 грн, термін сплати 30.05.2024;

- від 16.01.2024 за № 9002999906, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 4363,94 грн, термін сплати 01.07.2024;

- від 30.04.2024 за № 9112000034, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 654,59 грн, термін сплати 01.07.2024;

- від 16.01.2024 за № 9002999906, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 4363,94 грн, термін сплати 30.07.2024;

- 30.04.2024 за № 9112000034, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 654,59 грн, термін сплати 30.07.2024;

- від 16.01.2024 за № 9002999906, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 4363,94 грн, термін сплати 30.08.2024;

- від 30.04.2024 за № 9112000034, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 654,59 грн, термін сплати 30.08.2024;

- від 16.01.2024 за № 9002999906, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 4363,94 грн, термін сплати 30.09.2024;

- від 30.04.2024 за № 9112000034, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 654,59 грн, термін сплати 30.09.2024;

- від 16.01.2024 за № 9002999906, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 4363,94 грн, термін сплати 30.10.2024;

- від 30.04.2024 за № 9112000034, якою визначено суму зобов`язання у розмірі 654,59 грн, термін сплати 30.10.2024.

З огляду на наявність податкового боргу ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» сформована податкова вимога від 19.11.24 за № 0012601-1305-1631 та прийняте рішення про опис майна у податкову заставу від 19.11.2024 за № 1384/13-05, які направлені платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані уповноваженою особою 22.11.2024.

Не погодившись із правомірністю прийняття податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із правомірності прийняття Головним управлінням ДПС у Полтавській області податкової вимоги від 19.11.2024 за № 0012601-1305-1631 та рішення про опис майна в податкову заставу від 19.11.2024 за № 1384/13-05.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковим кодексом України (далі - ПК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Умови та порядок формування податкових вимог регулюється ст. 59 ПК України та розділами 2 та 3 Наказу Міністерства фінансів України від 30.06.2017 за № 610 «Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків» (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 липня 2017 року за № 902/30770) (далі - Наказ № 610).

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За приписами п. 59.5 ст. 59 ПК України разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Пунктом 1 розділу 3 Наказу № 610 визначено, що податкові вимоги разом з детальним розрахунком суми податкового боргу формуються автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів з урахуванням інформації про податковий борг з митних платежів, отриманої в порядку обміну інформацією відповідно до пункту 41.2 статті 41 Кодексу.

Відповідно до пунктів 3, 5 розділу V Наказу № 610 податкова вимога, крім загальних реквізитів, повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Форма податкової вимоги для платника податків - юридичної особи (або відокремленого підрозділу юридичної особи) наведена в додатку 1 до Порядку, а для платника податків - фізичної особи - у додатку 2 до Порядку.

Відтак з аналізу наведених норм права слідує, що право на формування податкової вимоги виникає у податкового органу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання. Водночас така податкова вимога формується автоматично на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, зокрема, даних відповідних інтегрованих карток.

Відповідно до п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

За приписами п. 88.1 ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Відповідно до п. 88.2 ст. 88 ПК України право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

За приписами п. 89.2 ст. 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (п.89.3, ст.89 ПКУ).

Згідно з абз.3 п.89.3, ст.89 ПК України та п.2 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку застосування податкової застави податковими органами» від 16.06.2017 за №586, опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Зважаючи на наявність податкового боргу та на виконання вимог ст.59 ПК України, п.2 р.II та п.1 розділу ІІІ Наказу № 610 в автоматичному режимі на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем податкових органів по ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» сформована податкова вимога від 19.11.24 за № 0012601-1305-1631 та, відповідно до ст. 89 розділу II ПК України уповноваженою особою по роботі з податковим боргом управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Полтавській області прийняте рішення про опис майна у податкову заставу від 19.11.2024 за № 1384/13-05, які направлені платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримані уповноваженою особою від 22.11.2024.

Станом на 18.11.2024 за платником податків ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» рахувався податковий борг на суму 2 991 654,59 грн, а отже ГУ ДПС у Полтавській області, зважаючи на зазначені норми ПК України, правомірно прийнято рішення про опис майна в податкову заставу.

Порушень порядку прийняття спірних податкової вимоги та рішення про опис майна в податкову заставу контролюючим органом під час розгляду справи, які вплинули на зміст таких рішень, судом не встановлено.

Ненаправлення відповідачем детального розрахунку суми податкового боргу з податковою вимогою позивачу, як це передбачене положеннями ст. 59 ПК України та абз.2 п.3 розділу ІІІ Наказу № 610, не може бути підставою для скасування податкової вимоги №0012601-1305-1631 від 19.11.2024.

Колегія суддів наголошує, що відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Розрахунок податкового боргу надано відповідачем до матеріалів справи, судом перевірено.

Зауважень щодо суми податкового боргу згідно з наданим відповідачем до матеріалів справи розрахунком, ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» ні у позові, ні в апеляційній скарзі не наведено.

Позивач не заперечує того, що борг за узгодженою сумою грошового зобов`язання ним не сплачено.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Головним управлінням ДПС у Полтавській області правомірно прийнято податкову вимогу від 19.11.2024 за № 0012601-1305-1631 та рішення про опис майна в податкову заставу від 19.11.2024 за № 1384/13-05.

Щодо посилання позивача на порушення спеціального законодавства про виведення страховика з ринку, колегія суддів зазначає таке.

Пунктом 1.3 ст.1 Розділу І ПК України визначено, що цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Статтею 66 Закону України «Про страхування» від 18 листопада 2021 року № 1909-1X (далі - Закон № 1909) визначено, що ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії страховика з підстав, не пов`язаних з віднесенням страховика до категорії неплатоспроможних, здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України.

Прийняття Регулятором рішення про застосування до страховика заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії страховика з підстав, визначених пунктами 2-13,15 частини другої статті 123 цього Закону, є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з позовом про ліквідацію страховика (п. 1 ст.66 Закону № 1909).

Ліквідація страховика у разі прийняття Регулятором рішення про віднесення страховика до категорії неплатоспроможних та про відкликання ліцензії страховика здійснюється відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.

Прийняття Регулятором рішення про віднесення страховика до категорії неплатоспроможних та про відкликання ліцензії страховика відповідно до частини першої статті 123 цього Закону є підставою для звернення Регулятора до господарського суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство страховика (п.2 ст.66 Закону №1909).

Рішенням № 166-рш Національного банку України 14.05.2024 до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» застосовано заходи впливу у вигляді анулювання ліцензій на провадження діяльності з надання фінансових послуг та Рішенням Правління Національного банку України № 273-рш від 25.07.2024 «Про дострокове припинення повноважень тимчасового адміністратора» ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» та змінами, внесеними Рішенням № 167-рш Національного банку України від 14.05.2024 достроково припинено повноваження ОСОБА_1 та призначено тимчасовим адміністратором страховика ОСОБА_2 .

Зазначене рішення Національний банк України ухвалив відповідно до вимог пункту 8 частини першої статті 38-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», що діяв на момент вчинення порушення, зважаючи на встановлений факт здійснення ризикової діяльності за ознаками, зазначеними в пункті 6 розділу ІІ Положення про анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг у період дії воєнного стану, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 22 грудня 2022 року № 247, у редакції, чинній на час вчинення порушення. Аналогічна підстава для ухвалення рішення про анулювання ліцензії страховика визначена пунктом 5 частини другої статті 123 Закону України «Про страхування».

Національний банк України (далі - НБУ) звернувся до господарського суду Полтавської області (далі - ГСПО) з позовом до ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» про ліквідацію страховика та призначенням за вибором суду ліквідатора.

Ухвалою ГСПО від 24.06.2024 позовна заява НБУ прийнята до розгляду та відкрите провадження у справі № 917/943/24.

Ухвалою ГСПО від 24.09.2024 зупинено провадження у справі № 917/943/24 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 320/35687/24, що розглядається Київським окружним адміністративним судом.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 06.11.2024 у справі № 917/943/24 апеляційну скаргу НБУ на ухвалу ГСПО від 24.09.2024 у справі № 917/943/24 залишено без задоволення, а ухвалу ГСПО від 24.09.2024 у справі № 917/943/24 залишено без змін. Указане судове рішення набрало законної сили 06.11.2024.

Отже, за висновком суду, про що зазначено в ухвалі ГСПО від 24.09.2024, процедура ліквідації страховика ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» ще не розпочата, спір про ліквідацію є предметом розгляду справи № 917/943/24.

Водночас з інформації з Єдиного державного реєстру судових рішень колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що "підставою позову у справі № 917/943/24 позивач визначив:

1) рішення Національного банку України № 166-рш від 14.05.2024 року Про застосування до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра (код ЄДРПОУ 21870998) заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг";

2) рішення Національного банку України №167-рш від 14.05.2024 року Про призначення тимчасової адміністрації Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра" (код ЄДРНОУ 21870998) та відсторонення органів управління Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра (код ЄДРПОУ 21870998) від управління'.

У цих рішеннях вказано, що вони можуть бути оскаржені до окружного адміністративного суду протягом шести місяців з дні їх отримання в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства.

Частиною шостою статті 121 Закону України «Про страхування» визначено, що рішення Регулятора про застосування заходу впливу може бути оскаржено до суду відповідно до законодавства України.

Як свідчать надані докази, Публічне акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фронтлайн», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 скористалися правом на оскарження вказаних рішень та подали до Київського окружного адміністративного суду позов (т.3 а.с.60-71) до Національного банку України про визнання протиправними дій та скасування:

рішення Національного банку України № 166-рш від 14.05.2024 року «Про застосування до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра (код ЄДРПОУ 21870998) заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг»;

рішення Національного банку України №167-рш від 14.05.2024 року «Про призначення тимчасової адміністрації Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра" (код ЄДРНОУ 21870998) та відсторонення органів управління Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра (код ЄДРПОУ 21870998) від управління».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 відкрито провадження у справі № 320/35687/24 за позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Фронтлайн», ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправними дій та скасування вказаних рішень".

Частиною 5 ст. 123 Закону № 1909 визначено, що з дати прийняття рішення про відкликання ліцензії страховика зупиняється виконання страховиком грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав, та припиняються заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), крім випадків виходу з ринку страховика без припинення юридичної особи.

Тобто зазначена норма Закону № 1909 регулює питання щодо зупинення страховиком грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав, а датою відліку є дата прийняття рішення про відкликання ліцензії страховика, в даному випадку — 14.05.2024.

Згідно з розрахунком суми податкового боргу ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА», який відображений у податковій вимозі від 19.11.2024 № 0012601-1305-1631 та став підставою для прийняття рішення про опис майна у податкову заставу від 19.11.2024 №1384/13-05, податковий борг за грошовими зобов`язаннями виникає у період:

з податку на прибуток страхових організацій, включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України з 20.05.2024 по 19.08.2024;

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з 01.06.2024 по 30.10.2024;

з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, як є власниками об`єктів нежитлової нерухомості з 29.07.2024 по 29.10.2024;

з орендної плати з юридичних осіб з 30.05.2024 по 30.10.2024.

Зважаючи на викладені обставини, з огляду на оскарження рішення Національного банку України № 166-рш від 14.05.2024 року «Про застосування до Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Саламандра (код ЄДРПОУ 21870998) заходу впливу у вигляді анулювання ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг» до Київського окружного адміністративного суду (ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі від 06 серпня 2024 року у справі № 320/35687/24 і на момент прийняття податкової вимоги форми Ю №0012601-1305-1631 від 19.11.2024 тривало судове провадження у справі № 320/35687/24) та те, що станом на 19.11.2024 ліквідаційна процедура ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» згідно з Кодексом України з процедур банкрутства не була розпочата, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що податкова вимога від 19.11.2024 за № 0012601-1305-1631 та рішення про опис майна в податкову заставу від 19.11.2024 № 1384/13-05 щодо ПрАТ «СК «САЛАМАНДРА» прийняті з дотриманням вимог чинного законодавства.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Ураховуючи положення статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Саламандра" залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 у справі № 440/6876/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова

Повний текст постанови складено 28.05.2026

Оригінал: reyestr.court.gov.ua