Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №953/2188/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 р. Справа № 953/2188/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.

суддів: Подобайло З.Г. , Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Київського районного суду м. Харкова (головуюий суддя І інстанції Шаренко С.Л.) від 10.03.2026 по справі № 953/2188/26

за позовом ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду міста Харкова з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорт, в якому просить суд:

- скасувати постанову серії АВ № 00009477 від 22.12. 2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про накладення штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2026 поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії АВ № 00009477 від 22.12. 2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про накладення штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Вініцького Миколи Вікторовича до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задоволено.

Скасовано постанову серії АВ № 00009477 від 22.12.2025 року по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України про накладення штрафу у розмірі 8500,00 гр.

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665, 60 гривень.

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані із розглядом справи у суді у сумі 3900 гривень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що постанова про адміністративне правопорушення серії АВ № 00009477 від 22.12.2025 прийнята правомірно та у відповіднодості до норм законодавства. Відповідно до інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником Комунального підприємства «Харківводоканал» (ЄДРПОУ 03361715) значиться ОСОБА_1 з 18.02.2025. Зазначене свідчить про те, що уповноваженою особою Державної служби Укпаїни з безпеки на транспорті вірно визначено належного суб`єкта адміністративного правопорушення, а саме керівника Комунального підприємства «Харківводоканал» (ЄДРПОУ 03361715) Тараканова Олександра Юрійовича.

Основним доказом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП є, автоматично внесені до автоматично сформованої постанови, показання технічних приладів, технічних засобів, що працюють в автоматичному режимі, та мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.Зазначені докази долучені до відзиву, зокрема: 1) фотографії транспортного засобу, в момент проїзду через автоматичний пункт (включно з номерними знаками транспортних засобів); 2) інформаційна картка автоматичного пункту габаритно- вагового контролю, сформована автоматичним пунктом при фіксації адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому проти її задоволення заперечував та просив відмовити. Вказав, що автомобіль КОБАЛЬТ АС-3253/3. ДНЗ НОМЕР_1 , зареєстрований за Комунальним підприємством “Харківводоканал”. Згідно з розпорядженням Харківського міського голови про покладення виконання обов`язків від 17.02.2025 № 48 та наказу КП «Харківводоканал» про покладення обов`язків Генерального директора від 18.02.2025 № 84-к, обов`язки генерального директора КП «Харківводоканал» з 18.02.2025 року по 21.11.2025 виконував ОСОБА_2 . Згідно з розпорядженням Харківського міського голови Ігоря ТЕРЕХОВА № 285 від 25.11.2025р., на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 покладено виконання обов`язків генерального директора КП “Харківводоканал” лише з 22.11.2025р. Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ЄДР) є офіційним підтвердженням факту державної реєстрації, правового статусу та актуальних даних про суб`єктів господарювання в Україні. Однак, відповідачем не було належно перевірено (не зроблено відповідний запит), хто станом на 28.10.2025р. являвся належним користувачем транспортного засобу КОБАЛЬТ АС-3253/3. ДНЗ НОМЕР_1 , а отже накладення адмінштрафу на особу, яка не є суб`єктом правопорушення, є незаконним. Адміністративна відповідальність настає лише за наявності складу правопорушення, де особа є суб`єктом, а її дії - об`єктивною стороною (стаття 33 КУпАП).

Колегія суддів визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду, доводи апеляційної скарги та відзив на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 22.12.2025 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Степаненко М.В. винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, якою притягнуто ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 гр.

Відповідно до змісту постанови, 28.10.2025 о 10 год.22 хв. за адресою М-03, км 534+863, Харківська обл. автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб КОБАЛЬТ АС 3253/3, д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 9,212% (2,395 тон), при дозволеній максимальній масі 26 тон, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

Позивач, вважаючи постанову протиправною звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль КОБАЛЬТ АС-3253/3, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований за КП «Харківводоканал». Згідно з розпорядженням Харківського міського голови про покладення виконання обов`язків від 17.02.2025 № 48 та наказу КП «Харківводоканал» про покладення обов`язків Генерального директора від 18.02.2025 № 84-к, обов`язки генерального директора КП «Харківводоканал» з 18.02.2025 по 21.11.2025 виконував ОСОБА_2 . Відповідачем не перевірено належним чином, хто станом на 28.10.2025 року являвся належним користувачем транспортного засобу, у зв`язку з чим, станом на момент скоєння правопорушення, а саме 28.10.2025 року ОСОБА_1 не являвся належним користувачем транспортного засобу КОБАЛЬТ АС-3253/3, д.н.з. НОМЕР_1 , а отже не був суб`єктом адміністративного правопорушення.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" № 3353-XII від 30.06.1993 (далі Закон № 3353-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено ПДР.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону № 3353-XII учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

За приписами пункту 1.9. ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.3 ПДР передбачено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з частиною 2 статті 29 Закону № 3353-XII, з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Згідно з пунктом 22.5 ПДР рух транспортних засобів та їх составів на дорогах державного значення допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси щодо вантажних автомобілів: двовісний автомобіль 18 тон; трьохвісний автомобіль 25 (26)* тон; чотирьохвісний автомобіль 32; чотирьохвісний автомобіль з двома рульовими вісями та ведучими вісями, оснащеними спареними колесами 38 тон; щодо комбінованих транспортних засобів: двовісний автомобіль (тягач) з двовісним напівпричепом 36 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом 40 тон; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом 40 тон; двовісний автомобіль (тягач) з трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 42 тони; трьохвісний автомобіль (тягач) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра 44 тони; щодо автопоїздів: двовісний або трьохвісний автомобіль з двовісним або трьохвісним причепом 40 тон.

Відповідно до частини 2 статті 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно із ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Також, за правилами ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених ст. 279-7 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 279-7 КУпАП відповідальна особа, зазначена у ч. 1 ст. 14-3 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою про накладання адміністративного стягнення законної сили: така особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка користувалася транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

У разі звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності на підставі: абзацу другого частини першої цієї статті - винесена стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності скасовується тим органом (посадовою особою), який її виніс; абзацу третього частини першої цієї статті - до винесеної постанови стосовно відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, вносяться зміни щодо визначення суб`єктом правопорушення особи, яка фактично користувалася транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі.

Отже, з системного аналізу наведених вищезазначених норм слідує, що за адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, при цьому, така особа може бути звільнена від адміністративної відповідальності лише в двох випадках зазначених вище.

Відповідно до положень статті 14-2 КУпАП статусу відповідальної особи може набути і належний користувач транспортного засобу, якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу.

Для набуття статусу відповідальної особи належним користувачем, необхідна наявність двох обов`язкових умов: підтвердження того, що особа дійсно є належним користувачем даного транспортного засобу; внесення відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів про належного користувача відповідного транспортного засобу.

Як встановлено судом першої інстанції, автомобіль КОБАЛЬТ АС-3253/3, д.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований за КП «Харківводоканал».

Згідно з розпорядженням Харківського міського голови про покладення виконання обов`язків від 17.02.2025 № 48 та наказу КП «Харківводоканал» про покладення обов`язків Генерального директора від 18.02.2025 № 84-к, обов`язки генерального директора КП «Харківводоканал» з 18.02.2025 по 21.11.2025 виконував ОСОБА_2 .

Отже, станом на 28.10.2025 року ОСОБА_1 не був відповідальною особою в розумінні ст. 14-3 КУпАП, адже обов`язки керівника на позивача були покладені лише з 22.11.2025, а тому він не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП вчиненого 28.10.2025.

Стосовно доводів відповідача про те, що інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що керівником КП "Харківводоканал" (код ЄДРПОУ 03361715) значиться ОСОБА_1 з 18.02.2025, колегія суддів зазначає таке.

З додаткових пояснень позивача та наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлено, що ОСОБА_1 визначений керівником КП "Харківводоканал", але в даному витягу відсутнє посилання на дату "18.02.2025".

Крім того, з наданого витягу з історії змін реєстраційної інформації, встановлено, що 20.02.2025 змінився керівник з ОСОБА_3 на ОСОБА_2 , 03.12.2025 змінився керівник з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .

За змістом частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, відповідачем не надано належних доказів того, що станом на дату вчинення правопорушення (28.10.2025) ОСОБА_1 був суб`єктом вчинення адміністративного правопорушення, колегія суддів зазначає, що інші доводи сторін про правомірність чи неправомірність оскаржуваної постанови не впливають на вирішення справи по суті.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми ст.293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення відносно позивачки підлягає закриттю.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції по суті спору є обґрунтованим, прийнятим на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 10.03.2026 по справі № 953/2188/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий

Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло М.О. Семененко

Повний текст постанови складений 28.05.2026 року