Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №200/1487/24 — Перший апеляційний адміністративний суд

Суд: Перший апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: осіб, звільнених з публічної служби

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №200/1487/24

Суддя: Блохін Анатолій Андрійович

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року справа №200/1487/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Блохіна А.А., суддів: Геращенко І.В., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника позивача Худякова Віталія Вікторовича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/1487/24 (суддя в І інстанції Шинкарьова І.В.) за заявою подану у порядку ст.382 КАС України в адміністративній справі №200/1487/24,-

УСТАНОВИВ:

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2024, залишеним без змін поставною Першого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Донецькій області задоволено повністю.

Визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Донецькій області щодо не виплати ОСОБА_1 заборгованості по пенсії за вислугу років за період з 01.12.2019 по 30.06.2023. Стягнуто з ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за вислугу років за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 в сумі 443476,97 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4516,82 грн.

25.08.2025 позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, зазначивши, що рішення суду не виконано, в якій просив: 1. Встановити судовий контроль шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень (боржника) - ГУ ПФУ в Донецькій області подати звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2024 по справі № 200/1487/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення з головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за вислугу років за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 в сумі 443476,97 грн - встановити відповідний строк для цього (7 робочих днів); 2. Постановити відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі № 200/1487/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про стягнення з головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за вислугу років за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 в сумі 443476,97грн. та направити її для виконання суб`єкту владних повноважень (боржнику) - головному управлінню Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/1487/24 у задоволенні такої заяви відмовлено.

Не погодившись з таким судовим рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу місцевого суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що з дня набрання рішенням законної сили минув значний строк, а саме: рішення — 21.05.2024; апеляція — 20.11.2024; станом на 25.08.2025 та 19.01.2026 кошти не виплачені.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що тривале невиконання рішення саме по собі є підставою для встановлення судового контролю.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав.

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні заяви про встановлення судового контролю дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок виконання рішень судів про стягнення коштів з державних органів регулюється Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" (далі Закон №4901) та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою КМУ від 03.08.2011 за № 845 (далі Порядок №845).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №4901 передбачено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Пунктом 3 Порядку №845 визначено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Приписами п.6 Порядку № 845 передбачено, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб заяву про виконання такого рішення та відповідні документи.

Згідно п.33 порядку № 845 встановлено зокрема, що у разі коли судове рішення неможливо виконати протягом двох місяців з дня надходження документів, зазначених у п. 6 цього Порядку, орган Казначейства для виконання рішення про стягнення передає до Казначейства документи та відомості згідно з п.п.1 п.47 цього Порядку. При цьому органом Казначейства відновлюється проведення платежів боржника. У разі встановлення боржнику відповідних бюджетних асигнувань після передачі до Казначейства документів та відомостей орган Казначейства здійснює заходи, спрямовані на безспірне списання коштів з рахунків боржника, визначені цим Порядком.

З аналізу встановлених вище обставин справи та зазначених приписів норм права у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення суду у даній справі в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 заборгованість по пенсії за вислугу років за період з 01.12.2019 по 30.06.2023 в сумі 443476,97 грн підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом №4901 та Порядку №845, органами Державної казначейської служби, а відповідно, виконання даного рішення суду у наведеній частині не залежить від самого відповідача-боржника.

Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для зобов`язання відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про недоцільність встановлення судового контролю за виконанням судового рішення та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України (в редакції Закону № 4094-IX від 21.11.2024, що набрав чинності 19.12.2024, тобто, на час постановлення місцевим судом оскаржуваної ухвали) суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Отже, вказаною нормою КАС України передбачено обов`язок суду зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення в справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Справа, яка розглядається, є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Згідно ч.3 ст. 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне встановити контроль за виконанням рішення суду першої інстанції - шляхом зобов`язання подати до суду першої інстанції звіт про його виконання у місячний строк з дня отримання копії цієї постанови, що обумовлює задоволення заяви позивача.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга представника позивача підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду – скасуванню.

Згідно ч.5 ст. 382-1 КАС України ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача Худякова Віталія Вікторовича на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/1487/24 – задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/1487/24 – скасувати.

Прийняти нову постанову.

Заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі № 200/1487/24 – задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення Донецького окружного адміністративного суду від 21.05.2024 року у справі № 200/1487/24 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у місячний строк з дня отримання копії цієї постанови, подати звіт до Донецького окружного адміністративного суду про виконання рішення суду від 21.05.2024 року у справі № 200/1487/24. Повне судове рішення – 28 травня 2026 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає.

Колегія суддів А.А. Блохін

І.В. Геращенко

Е.Г. Казначеєв

Оригінал: reyestr.court.gov.ua