Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №953/5638/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/5638/26

н/п 1-кп/953/742/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. м.Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю прокурора – ОСОБА_2 ,

обвинуваченого – ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026221130000271 від 02.03.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , з вищою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, має на утриманні малолітнього сина, 2014 року народження, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 126-1 КК України,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 у порушення вимог ст. 28 Конституції України, відповідно до якої кожен має право на повагу до його гідності, а також у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» умисно систематично вчиняє психологічне насильство по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з якою він разом проживає, що призводить до її психологічних страждань, погіршення якості її життя, що виражається у формі втрати енергійності, втомі, фізичному дискомфорті, втраті повноцінного сну та відпочинку.

Так 21 квітня 2025 року близько 18 години 00 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, а саме: вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , під час якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, кричав, ображав та погрожував. За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від 08 травня 2025 року ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень.

22 квітня 2025 року об 11 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство, а саме: вчинив сварку зі своєю матір`ю ОСОБА_5 , під час якої висловлювався на її адресу нецензурною лайкою, ображав та погрожував фізичною розправою. За вказані дії постановою Київського районного суду м. Харкова від 08 травня 2025 року ОСОБА_3 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510 гривень.

02 березня 2026 року близько 08 години 00 хвилин ОСОБА_3 , будучи особою, раніше неодноразово притягнутою до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства за ст. 173-2 КУпАП щодо потерпілої ОСОБА_5 , перебуваючи АДРЕСА_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, вчинив психологічне насильство стосовно своєї матері ОСОБА_5 , яке виразилося у словесних образах, нецензурній лайці на адресу потерпілої ОСОБА_5 , вимаганні грошових коштів на алкогольні напої. Такі систематичні дії ОСОБА_3 призвели до психологічних страждань потерпілої ОСОБА_5 , яка через постійне приниження та залякування перебуває у стані емоційного пригнічення, у неї спостерігається погіршення психологічного самопочуття, заниження самооцінки, втрата позитивних емоцій та жаги до життя, тобто суттєво погіршилася якість її життя.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України як домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення психологічного насильства щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах, що призводить до психологічних страждань та погіршенні якості життя потерпілої особи.

На підставі ст. 325 КПК України за погодженням із учасниками судового провадження судовий розгляд проведений за відсутності потерпілої ОСОБА_5 , яка надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті.

Показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними та не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 винним себе у пред`явленому обвинуваченні визнав повністю, його показання відповідають суті обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце, спосіб, а також форму вини і спрямованість умислу, мотив кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності обвинуваченого, визнає їх доказаними у судовому засіданні і вважає за можливе не досліджувати у повному обсязі докази стосовно цих фактичних обставин кримінального провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Перед встановленням такого порядку дослідження доказів судом було з`ясовано, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, а процесуальні наслідки встановлення такого порядку дослідження доказів у частині обмеження права апеляційного оскарження вказаних обставин їм роз`яснені та зрозумілі. У суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін.

За таких обставин суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, в обсязі пред`явленого обвинувачення доведена повністю.

Вивченням даних про особу ОСОБА_3 встановлено, що він в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, неодружений, офіційно не працевлаштований, має на утриманні малолітнього сина, 2014 року народження, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, але перебував на лікуванні в ОКПЛ №3 з діагнозом F 10.4 стан відміни алкоголю з делірієм, К 70.1 алкогольний гепатит у період з 25.04.2025 по 14.05.2025, з 05.06.2025 по 25.06.2025.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України суд визнає його щире каяття, яке полягає у тому, що він визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого ним кримінального правопорушення, у скоєному щиросердечно розкаявся, критично оцінює свою протиправну поведінку, осуджує її, та пообіцяв, що подібне більше ніколи не повториться.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні покарання суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, враховує принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, характер і ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим покарання, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, наявність пом`якшуючої та обтяжуючих покарання обставин, дані про особу обвинуваченого, його вік та стан здоров`я, репутацію, у зв`язку з чим суд вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання у вигляді пробаційного нагляду в межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. Саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 59-1 КК України покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства.

Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду обов`язки, передбачені ч. 2 ст. 59-1 КК України, та обов`язок, передбачений п. 5 ч.3 ст.59-1 КК України, у виді проходження курсу лікування від алкогольної залежності, оскільки, як встановлено під час судового розгляду, він зловживає алкогольними напоями.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 91-1 КК України в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно з ч. 3 ст. 91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Суб`єкт, відповідальний за виконання програм для кривдників, організовує та забезпечує проходження кривдниками таких програм.

З урахуванням характеристики обвинуваченого, а також думки всіх учасників судового провадження, суд вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, відповідно до якого на останнього покласти обов`язок пройти програму для кривдників, що передбачено п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України, оскільки обвинувачений вчинив домашнє насильство, що також сприятиме його виправленню.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні немає.

Під час досудового слідства та судового розгляду запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 368, 370, 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 126-1 КК України, і призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ч. 2 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- пройти курс лікування від алкогольної залежності.

Виконання покарання у виді пробаційного нагляду покласти на уповноважені органи з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Строк покарання у виді пробаційного нагляду обчислювати з дня постановки засудженого на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Роз`яснити засудженому наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду та притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 389 КК України.

Направити ОСОБА_3 , відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 91-1 КК України для проходження програми для кривдників строком на три місяці.

Контроль за виконанням обмежувального заходу програми для кривдників, застосованої до ОСОБА_3 , покласти на Департамент у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради.

Зобов`язати ОСОБА_3 прибути до Департаменту у справах сім`ї, молоді та спорту Харківської міської ради.

Роз`яснити ОСОБА_3 , що умисне невиконання обмежувальних заходів, передбачених статтею 91-1 КК України, або умисне невиконання обмежувальних приписів, або умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, є підставою для притягнення до кримінальної відповідальності за ст. 390-1 КК України.

Запобіжний захід стосовно засудженого ОСОБА_3 по вказаному кримінальному провадженні не обирався.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 349 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1