Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №404/5826/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/5826/26

Номер провадження 1-кп/404/235/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі :

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Кропивницький обвинувальний акт в кримінальному провадженні №42025052210001354 по обвинуваченню :

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рені, Ренійського району,Одеської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, малолітніх та неповнолітніх дітей на утриманні не має, неодруженого, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на момент вчинення 1 – го кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді стрільця – номера обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «молодший сержант», на момент вчинення 2 – го кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді сержанта резерву сержантського взводу сержантського складу роти сержантського складу військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «молодший сержант», та на момент вчинення 3 – го кримінального правопорушення проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді тимчасово прибулих військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 , у військовому званні «молодший сержант» раніше не судимого, однак:

-29.08.2025 року направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 309 КК

України – КС:12025-1-0-5090/000681

-29.04.2025 направлено обвинувальний акт за ч. 1 ст. 162 КК

України – КС:12025-1-6-6240/000128

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

обвинуваченого ОСОБА_3 , суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 47 КК України за наступних обставин.

Так, 02.02.2025 року, ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації та перебуваючи на посаді стрільця – номера обслуги 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «молодший сержант», діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», самовільно залишив розташування пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_2 , яка тимчасово дислокувалась АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану та ухилився від проходження військової служби по теперішній час, перебуваючи різних в місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби, до моменту його добровільного прибуття до військової частини НОМЕР_3 , яка дислокується АДРЕСА_3 .

Крім того, 20.02.2025 року ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації та перебуваючи на посаді сержанта резерву сержантського взводу сержантського складу роти сержантського складу військової частини НОМЕР_3 , у військовому званні «молодший сержант», діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», самовільно залишив розташування пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_3 , яка дислокується АДРЕСА_3 , в умовах воєнного стану та ухилився від проходження військової служби по теперішній час, перебуваючи різних в місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби, до моменту його добровільного прибуття до військової частини НОМЕР_4 , яка дислокується в АДРЕСА_2 .

Крім того 09.07.2025 року ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем та проходячи військову службу за призовом під час мобілізації та перебуваючи на посаді тимчасово прибулих військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 , у військовому званні «молодший сержант», діючи умисно в порушення вимог ст. ст. 2, 11, 16-17, 127-128, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного 10 статуту Збройних Сил України, п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», самовільно залишив розташування пункту тимчасової дислокації підрозділу військової частини НОМЕР_4 , яка дислокується в АДРЕСА_2 , в умовах воєнного стану та ухилився від проходження військової служби по теперішній час, перебуваючи різних в місцях, використовуючи виниклий у зв`язку з цим вільний час на власний розсуд, що не пов`язано з виконанням його обов`язків з військової служби, до моменту затримання ОСОБА_3 04.04.2026 року, старшим слідчим слідчого відділу Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області, за адресою: м. Кропивницький, вулиця Вокзальна, буд.58.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав повністю, розкаявся в скоєному та пояснив, що : по першому епізоду – до нього застосувалися фізичні тортури, через бажання змінити місце служби, тому, побоюючись за власне життя залишив військову частину. По другому епізоду- змушений був залишити військову частину, оскільки йому не надавалася належна медична допомога. По третьому епізоду – не сподобалася служба в тилу, тому вирішив втекти з частини.

В скоєному розкаюється.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні, дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його показань, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення і його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акту визнається судом доведеним та воно ніким не оспорюється. У зв`язку з цим суд, розглядаючи справу в межах висунутого обвинувачення, вважає кваліфікацію дій ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 407 КК України правильною.

При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи наведені відомості, зважаючи на особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який повністю визнав вину у вчиненні кримінального правопорушення, та тяжкість вчиненого злочину, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому за ч.5 ст.407 КК України покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк в межах передбаченої санкції з його реальним відбуванням в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстави для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не встановлені.

Оскільки судом призначається покарання у виді позбавлення волі з реальним відбуванням, за відсутності виняткових обставин, передбачених ч.3 ст.377 КПК України, враховуючи встановлені та викладені раніше обставини, у тому числі визначені ст.ст.177, 178 КПК України, до набрання вироком законної сили суд залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою.

Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

Запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання, тобто з 04.04.2026 року.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 діб з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м. Кропивницького.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1