Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №350/650/26 — Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/650/26

Номер провадження 2/350/646/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу -

установив:

І. Стислий виклад позицій сторін:

Позивачка звернулася до суду із позовною заявою, у якій просить розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 25 серпня 2009 року у Сваричівській сільській раді Рожнятівського (тепер Калуського) району Івано-Франківської області, актовий запис №24, а після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 ».

В основу своїх позовних вимог позивачка зіслалася на те, що з відповідачем по справі вона перебуває у зареєстрованому шлюбі. Від спільного подружнього життя мають двох малолітніх дітей. Спільне сімейне життя з відповідачем не склалося і їхній шлюб має формальний характер з причин несумісності характерів та відсутності взаєморозуміння між ними. На даний час сторони спільно не проживають, не підтримують сімейних відносин, не ведуть спільного господарства, а тому подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечило б їхнім інтересам.

У судове засідання позивачка не прибула, направила до суду заяву, у якій просила розглянути справу у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не прибув, однак подав до суду заяву, у якій позов про розірвання шлюбу визнав, проти його задоволення не заперечував та просив справу розглядати у його відсутності.

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду від 24.04.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дотримуючись вимог вищезазначених норм процесуального закону, розгляд справи проводиться у відсутності сторін без фіксування звукозаписувальним технічним засобом на підставі письмових доказів, наявних в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Сваричівською сільською радою Рожнятівського району Івано-Франківської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб 25 серпня 2009 року, про що в книзі реєстрації актів цивільного стану зроблено актовий запис №24. Після державної реєстрації шлюбу позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_3 » (а.с.8).

Від спільного подружнього життя сторони мають двох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.10,11).

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування:

Проаналізувавши матеріали цивільної справи, дослідивши та оцінивши в судовому засіданні письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з таких підстав.

Відповідно до ст.ст.1-4 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою ст.15, частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.

Частиною 3 статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Згідно з ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Стаття 112 СК України передбачає, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як визначено ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

З матеріалів справи встановлено, що між сторонами склалися такі взаємовідносини, які призвели до припинення між ними сімейних відносин та розпаду сім`ї. Позивачка не бажає зберігати сім`ю, оскільки сторони не підтримують шлюбних відносин, не ведуть спільного побуту, їх сім`я розпалася, а шлюб між ними існує лише формально. Збереження шлюбу суперечило б інтересам позивачки, у зв`язку з чим вона просить розірвати шлюб із відповідачем.

Суд враховує, що відповідач подав письмову заяву, у якій позов про розірвання шлюбу визнав та просив справу розглянути у його відсутності.

Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки воно не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб та узгоджується з фактичними обставинами справи.

Суд вважає, що оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач позов визнає, то подальше збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін у даній справі, а тому шлюб між ними необхідно розірвати.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивачка просила не змінювати її прізвище на дошлюбне, враховуючи вищезазначене положення ст.113 СК України, суд вважає її вимогу підставною.

V. Розподіл судових витрат.

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст.141 ЦПК України.

На підставі ст.ст.110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 259, 263 - 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 25 серпня 2009 року Сваричівською сільською радою Рожнятівського району Івано-Франківської області, актовий запис №24.

При реєстрації розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 не змінювати.

На рішення може бути подана апеляція до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: