Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №200/6724/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" травня 2026 р. справа №200/6724/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Блохіна А.А., Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника позивача – Гуревич Родіона Геннадійовича про ухвалення додаткового судового рішення за апеляційними скаргами представника позивача Гуревича Родіона Геннадійовича та Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 200/6724/25 (головуючий І інстанції Лазарєвв В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області про стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області, в якому просить стягнути середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, що в грошовому еквіваленті складає 79 432 (сімдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 80 коп. та моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що його було звільнено зі служби. Проте, у порушення ст. 117 КЗпП України при звільненні з ним не було здійснено повного та остаточного розрахунку.

Окрім того, відмова відповідача у виплаті середнього заробітку викликала у позивача погіршення самопочуття та душевні страждання, у сім`ї з цього приводу виник конфлікт, а він вимушений був в подальшому звертатись до адвоката за правничою допомогою, а в подальшому і до суду. На думку позивача, з врахуванням вимог розумності і справедливості у рахунок відшкодування моральної шкоди з відповідача підлягає стягненню 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп.

У зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 200/6724/25 позов задоволено частково, внаслідок чого стягнуто з Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 10000 (десять тисяч) гривень 00 копійок. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Представником позивача та відповідачем на рішення суду першої інстанції подано апеляційні скарги.

Представник позивача в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців, що в грошовому еквіваленті складає 79 432 (сімдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 80 коп. змінити в мотивувальній частині.

В резолютивній частині рішення у абзаці другому слова та цифри “ 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп.” замінити словами та цифрами “ 79 432 (сімдесят дев`ять тисяч чотириста тридцять дві) грн. 80 коп.”.

Рішення суду першої інстанції у частині відмови у стягненні моральної шкоди скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Змінити рішення суду першої інстанції від 20 листопада 2025 року в частині розподілу судових витрат, стягнувши з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір за подання позову по цій справі в повному обсязі.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції повно встановивши усі обставини справи тим не менш неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права у зв`язку з чим воно підлягає зміні в частині відмови у стягненні середнього заробітку та скасуванню в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди із ухваленням новогорішення про задоволення позову.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу представником позивача висловлено прохання залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а судове рішення в оскаржуваній частині залишити без змін.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року апеляційні скарги представника позивача Гуревича Родіона Геннадійовича та Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 200/6724/25 - залишено без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2025 року у справі № 200/6724/25 - залишено без змін.

Представник позивача звернувся до апеляційного суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Заявник просив стягнути на його користь суму понесених судових витрат на правничу допомогу наданої в суді апеляційної інстанції на суму 5 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції, перевірив матеріали справи вважає за необхідне частково задовольнити вищевказану заяву, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Частиною 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, фактично понесені стороною, на користь якої ухвалено судове рішення в адміністративній справі, витрати на правову допомогу у такій справі підлягають компенсації за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень на підставі рішення суду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Представник позивача вважає, що розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. мають бути стягнуті з відповідача.

Апеляційний суд зазначає, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг та умовами договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема ,заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Перевіривши зміст наведених документів, суд звертає увагу, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 5 000,00 грн. не є співмірними зі складністю справи (розглянута справа не є складною, не потребувала дослідження та підготовки великих обсягів документів), відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви, а розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за період розгляду справи в суді апеляційної інстанції у співмірності до наданих послуг, на переконання колегії суддів, становить 3000,00 грн.

Керуючись ст. 134, 139, 252, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача – Гуревич Родіона Геннадійовича про ухвалення додаткового судового рішення – задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління Служби судової охорони у Донецькій області (ЄДРПОУ 43532003) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 3 000,00 ( три тисячі) грн.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 28 травня 2026 року.

Судді А.А. Блохін

А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв