Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №753/23638/25 — Київський апеляційний суд

Справа №753/23638/25 Суддя в суді першої інстанції. - Заруба П.І.

Провадження № 33/824/1661/2026 Суддя-доповідач - Дрига А.М.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М.,

розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гарницького П.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року,

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою судді місцевого суду:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючу, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 48 000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Як визнав установленим у постанові суддя місцевого суду, правопорушення вчинено за таких обставин.

Так, 22 жовтня 2025 об 11 годині 10 хвилин в м. Києві, Харківське шосе, 21/6 ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Mazda CX 5» д.н.з. НОМЕР_1 , будучи позбавленою права керування транспортними засобами даної категорії, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва у справі № 752/1224/24 від 31.10.2024, вчинила правопорушення повторно протягом року постанова ЕНА № 5825504 від 28.09.2025, чим порушила п. 2.1 ПДР України. Таким чином ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Не погоджуючись з рішенням суду, захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів на підтвердження порушень вимог ч. 5 ст. 126 КУпАП ОСОБА_1 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази, що остання протягом року притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом та знаходилась на пасажирському сидінні.

ОСОБА_1 та її захисник, будучи належним чином повідомленні про день, час і місце судового розгляду в суді апеляційної інстанції, 18 травня 2026 року в судове засідання не з`явились.

Заслухавши в судовому засіданні 13 квітня 2026 року думки ОСОБА_1 та її захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили про її задоволення, перевіривши та оцінивши доводи, зазначені апелянтом, суд вважає апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Так, перевіркою постанови суду першої інстанції на відповідність зазначеним вимогам закону встановлено, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.1а ПДР України, за що передбачено відповідальність ч. 5 ст. 126 КУпАП, за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються наявними в матеріалах провадження доказами, а саме:протоколом про адміністративне правопорушення, постановоюпро накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 5825504 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, довідкою та відеозаписом.

Зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, та у своїй сукупності достатні для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п. 2.1а ПДР України, а саме у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Доводи захисника про те, що матеріали справи не містять достатніх та належних доказів на підтвердження порушень ОСОБА_1 вимог ч. 5 ст. 126 КУпАП та, що остання не керувала транспортним засобом та знаходилась на пасажирському сидінні, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Так, згідно дослідженому в судовому засіданні відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівниками поліції зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Працівник поліції попросив ОСОБА_1 пред`явити документ, які посвідчує особу та реєстраційний документ на транспортний засіб. Під час перевірки документів працівником поліції встановлено, що 31.10.2024 року постановою Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік, а також 28.09.2025 року відносно ОСОБА_1 прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 4 ст. 126 КУпАП. ОСОБА_1 не заперечувала факт керування транспортним засобом, та просила працівника поліції не складати відносно неї протокол про адміністративне правопорушення. Після чого, відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, зміст якого їй зачитано, з правами та обов`язками ознайомлено, де вона засвідчила свій підпис. Будь-яких заперечень щодо змісту протоколу нею не заявлено.

Крім того, матеріали справи містять постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5825504 від 28.09.2025 відносно ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП, де зазначено, що ОСОБА_1 керувала транспортним засобом, будучи позбавленою права керування на підставі рішення Голосіївського районного суду м. Києва у справі 752/12324/24 від 31.10.2024 року.

Постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2024 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що 31.10.2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційну скаргу адвоката Гарницького П.П. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2024 року залишено без змін. Отже, постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 17.09.2024 року набрала законної сили 31.10.2024 року.

Окрім цього, в матеріалах справи наявна довідка, яка складена старшим інспектором відділу адміністративної практики УПП у м. Києві ДПП капітаном поліції С. Касько та містить відповідну печатку, в якій зазначено, що дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 5 ст. 126 КупАП за ознакою повторність, оскільки остання протягом року уже притягувалась до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Аналізуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про порушення ОСОБА_1 п.2.1а ПДРУкраїни та наявність підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, що знайшло своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Враховуючи наведене, постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову - без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Гарницького П.П. в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 13 січня 2026 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.М. Дрига