Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №375/795/24 — Київський апеляційний суд

Справа №375/795/24Головуючий у І інстанції Штифорук О.В.

Провадження № 33/824/66/2026 Категорія ч. 1 ст. 130, ч.1 ст.122-2,ст.185, ст. 173 КУпАП Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Рокитнянського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності ч.1 ст. 130, ч.1 ст.122-2, ст. 185, ст.173 КУпАП із застосуванням ст.36 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою28.05.2024 року о 23 год. 27 хв. у смт. Рокитне по вул. Ентузіастів, 8, водій ОСОБА_1 керував AUDI А6 д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Він же, 28.05.2024 року о 23 год. 27 хв. у смт. Рокитне по вул. Ентузіастів, 8, керуючи автомобілем AUDI А6 д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу поліцейського про зупинку транспортного засобу, яку поліцейський

здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього та червоного кольору, а також голосової команди, чим порушив вимоги п. 2.4 та 8.9 "б" ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Також , ОСОБА_1 28.05.2024 року о 23 год. 32 хв. у смт. Рокитне по вул. Ентузіастів, 8, виражався у громадському місці нецензурною лайкою в сторону працівників поліції, внаслідок чого порушив громадський порядок і спокій громадян, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 173 КУпАП.

Крім того, 28.05.2024 року о 23 год. 32 хв. у смт. Рокитне по вул. Ентузіастів, 8, ОСОБА_1 не виконував неодноразову вимогу працівника поліції про припинення правопорушення, а саме: дрібного хуліганства, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження по справі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що справу розглянуто без повного, всебічного та об`єктивного дослідження обставин справи.

Вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем , тому його огляд на стан сп`яніння мав би проводитися не працівником поліції , а відповідно до вимог ч. 2 ст. 266-1 КУпАП та п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», уповноваженою особою ВСП.

Зазначає, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, однак бажав пройти даний огляд у присутності уповноваженої особи ВСП. Окрім того, працівниками поліції не було вручено ОСОБА_1 направлення на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, та відповідне направлення було виписане вже після затримання ОСОБА_1 , 29.05.2024 о 00 год. 45 хв.

Окрім того, вказує, що під час зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 поліцейські не навели конкретних підстав вчинення такої дії,

Однак, незважаючи на безпідставну зупинку, ОСОБА_1 було дотримано положення ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» та п.3.2, п.2.4 Правил дорожнього руху, та його дії не містять ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.

Окрім того, обставини справи, зафіксовані на технічних засобах відеозапису поліцейських не містять доказів, які б підтверджували факт висловлення законної вимоги працівників поліції про припинення вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства, а інші вимоги про необхідність пройти

огляд на стан алкогольного сп`яніння, проведення поверхневої перевірки транспортного засобу, накладення «обмежень» на транспортний засіб ОСОБА_1 без причин, передбачених законом, не стосуються фабули інкримінованого адміністративного правопорушення.

Також зазначає, що згідно з положеннями ч.1 ст. 15 КУпАП, ч.2 ст. 45 та п.п. б), в) ст. 75 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України притягати військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності за адміністративні правопорушення,зокрема, за порушення громадського порядку, мають право начальники гарнізону або уповноважені особи органів управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не суддя, то матеріали про адміністративне правопорушення за ст.173 КУПАП повинні були передані до відповідного гарнізону або органу управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України для вирішення питання про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, апеляційна скарга містить в собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, в якому захисник зазначає, що копію постанови ОСОБА_1 отримав лише 03.09.2024 року та апеляційну скаргу було подано до апеляційного суду 06.09.2024 року, однак постановою Київського апеляційного суду від 23.09.2024 апеляційна скарга була повернута у зв`язку із недоліками, з якою захисник ознайомився лише 14.10.2024 року шляхом моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень, а копій постанови ні ОСОБА_1 , ні його захисник - адвокат Поліщук С.М. не отримували, а тому апеляційна скарга була повторно подана з усуненням попередніх недоліків 14.10.2024 року.

У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 19.08.2024 року, а апеляційна скарга подана захисником 14.10.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Зважаючи, що апеляційна скарга подана захисником особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, повторно, після усунення недоліків, встановлених постановою Київського апеляційного суду від 23.09.2024 року, при цьому повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову, якщо

перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення, а тому строк на апеляційне оскарження вважаю за необхідне поновити.

Особа , яка притягується до адміністративної відповідальності, на апеляційний розгляд не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідальність за ст.122-2 КУпАП настає за невиконання вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.

Винуватість ОСОБА_1 у невиконанні вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу та відмові особи від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, за обставин, викладених у постанові, стверджується доказами, що містяться у протоколах про адміністративні правопорушення серії ААД № 892082 та ААБ №292117 від 29.05.2024 року, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння від 29.05.2024 року, акті огляду на стан сп`яніння , рапорті поліцейського взводу №2 роти № 2 батальйону №2 ППП в м. Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП Є. Нестеренка від 29.05.2024 та відеозаписом події, зафіксованим на нагрудну бодікамеру працівників поліції.

Сукупності доказів по справі суддя надав належну правову оцінку та дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги правильності висновку судді щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, не спростовують.

Так, доводи апеляційної скарги про те, що всупереч статті 266-1 КУпАП огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , як військовослужбовця, мали проводити уповноважені особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не працівники патрульної поліції, є безпідставними.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 .

За змістом ч.2 статті 266-1 КУпАПогляд військовослужбовців ЗСУ на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, якщо є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом виконував обов`язки військової служби, тому вимога проведення огляду на стан сп`яніння поліцейськими і складання ними матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, узгоджується з приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Всупереч доводам апеляційної скарги, з відеозапису події з бодікамери поліцейського чітко вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу поліцейськими і початку спілкування з останніми,

несподівано на транспортному засобі покидає місце події, тікаючи від поліцейських та не реагуючи на їх заклики про зупинення транспортного засобу. Після чого, здійснюючи переслідування транспортного засобу , поліцейські виявили останній з водієм ОСОБА_1 на подвір`ї приватної оселі, до водія були застосовані кайданки та він був доставлений до приміщення відділу поліції. У приміщенні відділу поліції ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Отже, суддя вірно встановила, що сукупність наданих доказів підтверджує як факт не виконання ОСОБА_1 вимог поліцейських про зупинку транспортного засобу, так і відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Проте, доводи апеляційної скарги щодо відсутність у судді повноважень на розгляд справ про вчинення військовослужбовцями адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.173,185 КУпАП, є слушними.

У статті 15 КУпАПпередбачено особливості адміністративної відповідальності військовослужбовців та інших осіб, на яких поширюється дія дисциплінарних статутів, за вчинення адміністративних правопорушень.

Відповідно до ч.1 ст.15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами.

За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних

носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.

До переліку порушень, за які військовослужбовці несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах, не віднесено ні дрібне хуліганство, ні злісна непокора законній вимозі поліцейського.

Згідно з ч.2 ст.45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, за вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Оскільки за Дисциплінарним статутом ЗСУ суддя не уповноважений на розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачені ст.ст.173,185 КУпАП, вчинені військовослужбовцями, то накладення на ОСОБА_1 стягнення за правилами Кодексу України про адміністративні правопорушення є незаконним.

З огляду на наведене, постанова в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 та ст.185 КУпАП підлягає скасуванню.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити захиснику особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, строк на апеляційне оскарження постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року.

Апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити частково.

Постанову судді Рокитнянського районного суду Київської області від 19 серпня 2024 року щодо ОСОБА_1 у частині притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ст. 173, 185 КУпАП скасувати.

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль