Постанова від 17 травня 2026 р. у справі №753/25076/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 753/25076/25Головуючий у І інстанції Бондаренко М.С.

Провадження №33/824/1270/2026 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАПДоповідач у 2 інстанції Шроль В. Р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 травня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду В.Р. Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605 грн. 60 коп. судового збору,

В С Т А Н О В И В :

За постановою, ОСОБА_1 11 листопада 2025 року, за адресою: м. Київ, Бориспільське шосе, керував транспортним засобом «Nissan», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова судді суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Крім того, апеляційна скарга містить у собі клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи проведений без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та без належного повідомлення його про дату та час розгляду справи, про наявність рішення суду дізнався лише 07.01.2026 року.

У відповідності до вимог ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 16.12.2025 року, а апеляційна скарга на неї подана 09.01.2026 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Вважаю, що особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, слід поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки розгляд справи відбувся без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, без його належного повідомлення про дату та час розгляду справи, копія постанови в строк, передбачений ст. 285 КУпАП вручена не була, у зв`язку з чим причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови слід визнати поважними.

В доповненнях до апеляційної скарги захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та ухвалити нову постанову про закриття провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Вказує, що суддею не надано належної оцінки тим обставинам, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тому працівник поліції не мав повноважень на висування вимоги про проведення його огляду на стан алкогольного сп`яніння, який мав би проведений уповноваженою особою ВСП, направлення на медичний огляд для встановлення стану сп`яніння є недопустимим доказом, оскільки викладене у нечинній редакції, протокол про адміністративне правопорушення складний без фіксації на службову боді-камеру поліцейського та за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності , на апеляційний розгляд не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлений захисником, який не заперечував проти розгляду апеляційної скарги у відсутність ОСОБА_1 .

Захисником подано клопотання про зупинення провадження по справі у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 у лавах Збройних сил України до його звільнення з військової служби за аналогією з вимогами ст.335 КПК України.

Вважаю, що клопотання не підлягає задоволенню, оскільки зупинення розгляду справи з підстав, наведених у клопотанні, не передбачено Кодексом України про адміністративні правопорушення, а посилання захисника на застосування аналогії закону з вимогами кримінального процесуального кодексу є неприйнятними, оскільки сам факт перебування особи на військовій службі не є підставою для зупинення провадження навіть кримінального провадження без надання доказів призову такої особи під час мобілізації на особливий період.

Заслухавши захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу з доповненнями, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вимогами п. 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Винуватість ОСОБА_1 у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння за обставин, викладених у постанові, стверджується доказами, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №510010, направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу і швидкість реакції від 11.11.2025 року, відеозапису події з відеокамери поліцейського.

Сукупності доказів у справі суддя надав належну правову оцінку і дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що, всупереч статті 266-1 КУпАП, огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , як військовослужбовця, мали проводити уповноважені особи Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, а не працівники патрульної поліції, є безпідставними.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем в/ч НОМЕР_2 .

За змістом ч.2 статті 266-1 КУпАПогляд військовослужбовців ЗСУ на стан сп`яніння проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром, якщо є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Матеріали справи не містять доказів, які б давали підстави вважати, що військовослужбовець ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом у м. Києві на Бориспільському шосе виконував обов`язки військової служби, тому вимога проведення огляду на стан сп`яніння поліцейськими і складання ними матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130, ч.1 ст.122-2 КУпАП, узгоджується з приписами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Доводи апеляційної скарги про те, що поліцейським складено направлення до медичного закладу у недіючій редакції є слушними, проте, враховуючи суть адміністративного правопорушення, що полягає у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, зазначене порушення не спростовує наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

З відеозапису події вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення складений без участі ОСОБА_1 , який у цей період перебував у службовому автомобілі з іншим поліцейським, та без фіксації процесу його оформлення відеокамерою поліцейського, після чого зміст протоколу, права та обов`язки, порядок розгляду протоколу були роз`яснені особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте, останній відмовився від його отримання та підпису.

Всупереч доводам апеляційної скарги, факт складання адміністративного протоколу без відеофіксації процедури та без безпосередньої присутності при цьому особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є істотним порушенням вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, які б могли ставити під сумнів його легітимність.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків судді про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР та про наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладене з дотриманням вимог ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Порушень норм процесуального закону, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування судового рішення, не встановлено.

За таких обставин постанова є законною.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з доповненнями захисника залишити без задоволення, а постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 16 грудня 2025 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль