Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №580/2876/26 — Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року справа № 580/2876/26

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛМ АГРО» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛМ АГРО» (далі – ТОВ «СЕЛМ АГРО», позивач) подало позов до Черкаської митниці (далі – відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA902020/2026/000006/1 від 20.01.2026.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що позивач надав митниці для митного оформлення імпортованого товару всі передбачені законом документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України. Вимога митного органу про надання додаткових документів є необґрунтованою, митний орган неправомірно визнав обраний позивачем метод визначення митної вартості імпортованого товару невідповідним, у спірному рішенні про коригування митної вартості товару відсутнє обґрунтування числового значення митної вартості.

Ухвалою від 27 березня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

08.04.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши, що під час визначення та заявлення митної вартості за основним методом, декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість, а саме не заявлено митниці у повному обсязі відомості щодо числових значень всіх обов`язкових складових митної вартості, а саме витрат на страхування, які були понесені покупцем, а також в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості про числові значення всіх витрат на навантаження/вивантаження, обробку та пов`язаних з транспортуванням до ввезення на митну територію України, щодо їх включення та/або додавання до ціни товару. Звернула увагу, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач дотримав процедуру визначення митної вартості за другорядними методами, а документи, подані позивачем до митного оформлення, не усували сумніви митниці у митній вартості імпортованих товарів, заявлених до митного оформлення.

Крім того заначила, що сума судових витрат не відповідає складності справи, не підтверджена належними доказами, є завищеною та такою що не підлягає до задоволення.

14.04.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій представниця позивача вказала на його необґрунтованість.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Між ТОВ «СЕЛМ АГРО» (Покупець) та Компанією «SINOSTEEL (TIANJIN) IRON AND STEEL GROUP CO»., LTD. (Продавець) укладено контракт № 15072025/SA від 15.07.2025, відповідно до якого Продавець є виробником та постачає Покупцеві Сталь, марки 30MnB5, в подальшому «товар».

Поставка товару в межах строку дії цього контакту партіями на територію України. найменування, позначення за каталогом продавця, кількість, комплектація, ціна, вартість, термін поставки кожної партії товару визначаються окремими Проформами-інвойсами, які є невід`ємними частинами цього Контракту.

Згідно з п. 2.1 контракту ціни на товар, що підлягає поставці за цим контактом, встановлюється в доларах США (USD) на умовах FOB Tianjin (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в Проформах інвойсах на кожну партію товару, погоджених та підписаних обома Сторонами, які є невід`ємною частиною даного контракту, і включають вартість упаковки, маркування та завантаження.

Відповідно до п. 3.1. платежі за цим Контрактом здійснюються покупцем у доларах США (USD) згідно з Проформою Інвойс, на розрахунковий рахунок продавця прямим банківським переказом.

Згідно з п. 3.2. умови оплати: передоплата 30% згідно з Проформою-інвойсом, 70% перед відвантаженням.

Розділом 5 Контракту сторони погодили перелік відвантажувальних документів, а саме: інвойс, коносамент, експортна декларація, пакувальний лист, сертифікат якості, сертифікат про походження. Відвантажувальні документи видаються на кожну партію товару та передаються покупцю.

Відповідно до Проформи Інвойсу № ZGL2507180001 від 18.07.2025 сторони узгодили номенклатуру Товару, його кількість та ціни на умовах FOB TIANJIN, Інкотермс 2010, визначили порядок розрахунків за товар: 30% передоплата / 70% перед відвантаженням, визначили термін поставки та пакування.

На виконання умов контракту, з метою поставки партії товару, визначеної в Проформі Інвойсі № ZGL2507180001 від 18.07.2025, продавець склав Комерційний інвойс № ZGL2507180001 від 22.08.2025, Аркуш пакування від 18.08.2025 року, коносамент № WMSS25084126 від 20.02.2025, експортну декларацію №020220250001014031, сертифікат походження № 30MNB5-6MM.

Транспортно-експедиторські послуги із морського перевезення товару до митної території України було надано ТОВ «НАВІС ГРУП», що підтверджується Договором транспортно-експедиторського обслуговування № С703/25 від 25.09.2025, Довідкою про вартість обробки та доставки вантажу для обчислення митної вартості № 145 від 09.01.2026, договором на організацію перевезень автомобільним транспортом № 01-2026 від 16.01.2026, договором про надання послуг транспортного експедирування № С1104/18 від 01.06.2018, рахунком № 150 від 09.01.2025.

На виконання умов до п. 3.1 Контракту та Проформи Інвойсу ZGL2507180001 від 18.07.2025 покупець здійснив перерахування грошових коштів у розмірі 8552,70 доларів США згідно платіжної інструкції № 694 від 05 серпня 2025 року та 21661,25 доларів США згідно платіжної інструкції № 700 від 19 серпня 2025 року.

19.01.2026 з метою митного оформлення позивач подав до Черкаської митниці митну декларацію № 26UA902020200378U5. Разом з митною декларацією подав: Сертифікат якості Z5- 202507266646009 від 18.07.2025, Аркуш пакування б/н від 22.08.2025, рахунок-проформа № ZGL2507180001 від 18.07.2025, рахунок-фактура (інвойс) № ZGL2507180001 від 22.08.2025, Коносамент № WMSS25084126 від 20.09.2025, автотранспортні накладні № 2284031 від 13.01.2026 та № 2284303 від 13.01.2025, декларація походження товару INV № ZGL2507180001 від 22.08.2025, платіжні інструкції № 694 від 05.08.2025 та № 700 від 19.08.2025, рахунок - фактура № 150 від 09.01.2026, довідку про транспортні витрати № 145 від 09.01.2026, прайс лист № Б/Н від 18.07.2025, висновок про вартісні характеристики товару № 03-2/1819 від 18.12.2025, контракт №15072025/SA від 15.07.2025, замовлення на перевезення № 1 від 28.08.2025, Договір про надання послуг митного брокера №1 від 21.01.2019, договір на перевезення № С703/25 від 25.08.2025, разовий дозвіл № 292-299 від 19.01.2026, копія митної декларації країни відправлення № 020220250001014031 від 17.09.2025.

19.01.2026 митний орган надав повідомлення позивачеві в якому заначив, що виявлені недоліки унеможливлюють визначити вартість за основним методом та запропонував надати додаткові документи.

20.01.2026 позивач повідомив про відсутність у нього наявної інформації про вартість ідентичних та/або подібних товарів та просив митницю прийняти самостійне рішення стосовно підтвердження митної вартості товару за наявними документами до закінчення 10-денного терміну розгляду документів, передбаченого Митним кодексом України.

20.01.2026 відповідач прийняв видав рішення про коригування митної вартості № UA902020/2026/000006/1 від 20.01.2026 яким скоригував митну вартість. В обґрунтування рішення зазначив: «В порядку здійснення митного контролю на підставі та відповідно до пункту 5 статті 54 Митного кодексу України встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості: Митниці заявлено відомості про торгівельну марку - SINO-STEEL. Однак, декларантом не надано митниці відповідні ліцензійні/авторські договори з власником торгівельної марки, які б встановлювали правовідносини між покупцем та продавцем щодо використання та реалізації товарів торгівельної марки SINO-STEEL. В наданій експортній декларації країни відправлення від 17.09.2025 № 020220250001014031 зазначено номер коносамента № TJNO753103, який митниці декларантом не надавалась. Таким чином, у митниці відсутні у повному обсязі документально підтверджені відомості про маршрут транспортування партії оцінюваного товару до ввезення на митну територію України, а відповідно до п. 1 ст. 335 та ч. 2 ст. 53 МКУ є необхідними для митного контролю. Відповідно до умов контракту від 15.07.2025 №15072025/SA зазначено, що товар постачається на умовах поставки FOB TIANJIN (XINGANG). Відповідно до Тлумачень Інкотермс FOB «Франко-борт» означає, що зобов`язання щодо поставки вважається виконаним після того, як товар передано через поручні судна в погодженому порту відвантаження (в даному випадку порт TIANJIN (XINGANG). Це означає, що покупець повинен нести всі витрати і ризики загибелі або пошкодження товару від цього моменту. Відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни що фактично сплачена або підлягає сплаті додаються складові митної вартості, серед таких складових є витрати на страхування цих товарів понесені покупцем. Згідно ч. 2 статті 53 Митного кодексу України серед обов`язкових документів які декларант зобов`язаний надати для підтвердження заявленої митної вартості товарів є страхові документи та документи що підтверджують вартість страхування, однак до митниці не надано документів щодо страхування вантажу. Слід зазначити, що договором транспортно-експедиторського обслуговування від 25.08.2025 № C703/25, а саме п. 11.1 зазначено, що клієнт ТОВ «СЕЛМ АГРО» здійснює страхування вантажу. На даний момент декларантом не надано інформацію щодо усіх складових митної вартості, а саме витрат на страхування, які відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України є обов`язковими складовими митної вартості та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. Відповідно до п.п. 2.1 контракту від 15.07.2025 № 15072025/SA ціни на товар включають в себе вартість упаковки, маркування та завантаження. В той же час витрати на транспортування до пункту призначення не були включені до ціни товару та додавались до неї окремо на підставі відомостей рахунку від 09.01.2026 № 150. В наданому митниці інвойсі від 22.08.2025 № ZGL2507180001 відсутні відомості про числові значення вищезазначених витрат, окремі рахунки щодо вартості зазначених витрат декларантом митниці не надавались, тим самим не відомо чи були вони враховані у вартості партії оцінюваного товару, зазначеній в інвойсі від 22.08.2025 № ZGL2507180001, на підставі відомостей яких декларантом визначено та заявлено митниці митну вартість за основним методом – за ціною угоди. Відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України вартість упаковки, пакувальних матеріалів та робіт пов`язаних з пакуванням, витрати на навантаження до порту є обов`язковими складовими митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України та повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. Відповідно до п. 1 ч. 4 статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно відомостей коносамента від 20.09.2025 № WMSS25084126 транспортування партії оцінюваного товару здійснювалось за маршрутом TIANJIN (XINGANG) (Китай) – Одеса (Україна). Заявлені митниці відомості про умови поставки FOB TIANJIN (XINGANG), Китай означають, що транспортування партії оцінюваних товарів здійснювалось за логістичним маршрутом, в якому поєднані різні морські порти, що зумовлює присутність операцій з навантаження/вивантаження, зберігання та пов`язаних з транспортуванням партії оцінюваних товарів за межами митної території України за маршрутом транспортування TIANJIN (XINGANG) (Китай) – Одеса (Україна). Митницею встановлено, що в наданих декларантом документах, а саме рахунку від 09.01.2026 № 150 відсутні відомості про числові значення витрат на навантаження/вивантаження та обробку оцінюваних товарів за межами митної території України, які є обов`язковою складовою митної вартості та відповідно до ч. 10 статті 58 Митного кодексу України повинні додаватись до ціни товару, якщо не були до неї включені. Відповідно до правил інтерпретації термінів Інкотермс 2010 термін FOB означає, що продавець виконує своє зобов`язання щодо поставки товару, розміщуючи його на борту судна, номінованого покупцем, у названому порту відвантаження протягом погодженого часу та за умови належного повідомлення покупця. Покупець несе всі витрати, пов`язані з товаром із моменту його переходу через поручні судна в названому порту відвантаження для партії оцінюваного товару таким портом є TIANJIN (XINGANG) (Китай). Поставка має бути здійснена «у спосіб, прийнятий у порту». Сторони мають дотримуватись звичаїв порту щодо фактичних заходів, яких необхідно вжити під час розміщення товарів на борту. Завдання із завантаженням товарів виконують стивідорні компанії. У контейнерних перевезеннях перевізник незмінно отримує товар на контейнерному терміналі та завантажує товар на борт судна. Для партії оцінюваного товару даною компанією є AAA China Limited AS Carrier, але митниці не надавались документи, які б містили відомості про витрати на послуги даної компанії. Відповідно до наданих документів митного оформлення, а саме рахунку від 09.01.2026 №150 відсутні відомості про числові значення операцій навантажувальних робіт та завантаження партії товару на борт судна в порту TIANJIN (XINGANG) (Китай), у зв`язку з чим невідомо чи були враховані декларантом зазначені витрати при визначення та заявленні митниці митної вартості партії оцінюваних товарів за основним методом. До митного оформлення надано експортну декларацію країни відправлення від 17.09.2025 № 020220250001014031 без перекладу в зв`язку з чим відомості зазначені в ній не можливо ідентифікувати з задекларованими відомостями. З врахуванням норм ст. 254 Митного кодексу України до митного оформлення документи подаються українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування; Зважаючи на вищевикладене, під час визначення та заявлення митної вартості за основним методом, декларантом заявлено митниці неповні відомості про митну вартість, а саме не заявлено митниці у повному обсязі відомості щодо числових значень всіх обов`язкових складових митної вартості, а саме витрат на страхування, які були понесені покупцем, а також в наданих до митного оформлення документах відсутні відомості про числові значення всіх витрат на навантаження/вивантаження, обробку та пов`язаних з транспортуванням до ввезення на митну територію України, щодо їх включення та/або додавання до ціни товару. Згідно ч. 21 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно статті 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів які імпортуються не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. В зв`язку з вищевикладеним, на підставі ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України, декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару: - договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; - каталоги, специфікації виробника товару; - копію митної декларації країни відправлення з перекладом. На підставі ч. 6 статті 53 митного кодексу України декларант за власним бажанням може надати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару, у тому числі на усунення обставин, визначених ч.3 статті 53, а також обов`язкових для надання митниці відповідно до ч. 2 статті 53 Митного кодексу України. 20.01.2026 о 10 год. 26 хв. декларантом проінформовано митницю, що надати додаткові документи не має можливості. Таким чином, станом на 20.01.2026 року термін надання митниці додаткових документів у декларанта зупиняється відповідно до вимог статті 255 Митного кодексу України. Відповідно до положень статті 55 митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. Враховуючи наявні у митниці відомості, станом на 20.01.2026 в наданих декларантом документах на підтвердження заявленої митної вартості товарів наявні розбіжності, які не було усунуто. Враховуючи вищевикладене, в наявних у митниці документах, які надавались декларантом на підтвердження заявленої митної вартості за основним методом, відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, повноту їх включення до ціни, та відповідно, до митної вартості товарів. Наявні обставини визначені ч. 2 статті 58 Митного кодексу України, які декларантом не усунуто, які унеможливлюють визначення митної вартості за основним методом. Згідно ч. 21 статті 58 Митного кодексу України використані декларантом відомості повинні бути об`єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Відповідно статті 52 Митного кодексу України декларант зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно ч. 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не достовірні, не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. На підставі п.2 та 3 ч.6 статті 54 Митного кодексу України митниця відмовляє у митному оформленні партії товарів за заявленою декларантом за основним методом митною вартістю. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 57 Митного кодексу України, застосуванню другорядних методів передує процедура консультації між митницею та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями Митного кодексу України. Під час таких консультацій митниця і декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. В зв`язку з тим, що відповідно до норм Митного кодексу України, не передбачено часові нормативи для проведення консультації між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості, в разі не надання до митниці письмової інформації про наявність у декларанта цінової інформації або ж відсутність такої, з метою уникнення безпідставної затримки митного оформлення, а саме безпідставного перевищення часу виконання митної формальності, митницею буде прийнято (в найкоротший термін з дотриманням норм ст. 255 Митного кодексу України) рішення про коригування митної вартості з врахуванням наявної у митного (та направленої декларанту) органу цінової інформації. З врахуванням зазначеного просимо повідомити письмово про ознайомлення, надання або не надання відповідної інформації, в максимально короткий термін. На виконання вимог ч. 3,4 ст. 57 Митного кодексу України, між декларантом та митницею проведено консультацію з додержанням вимог щодо її конфіденційності. Декларанту було запропоновано надати митниці об`єктивні, документально підтверджені данні, що піддаються обчисленню, які можливо використати для визначення митної вартості за другорядними методами згідно з положеннями ст. 59 і 60 Митного кодексу України, на що декларантом повідомлено митницю про відсутність у нього такої інформації. В ході проведення консультації встановлено, що у митниці та декларанта відсутня інформація щодо митних вартостей ідентичних товарів щодо оцінюваних товарів, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 59 Митного кодексу України. У митниці та декларанта відсутня інформація щодо митних вартостей подібних товарів щодо оцінюваних товарів, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період до часу ввезення партії оцінюваних товарів, що унеможливлює застосування методів визначення митної вартості відповідно до положень ст. 60,61 Митного кодексу України. Методи на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути застосовані щодо оцінюваних товарів так як у митниці та декларанта відсутня інформація про ціну товарів відповідно до вимог ст. 62,63 Митного кодексу України. У митниці наявна інформація щодо митної вартості товарів з подібними характеристиками на рівні 1,3 дол. США/кг, по відношенню до оцінюваних товарів мають однакову країну виробництва, країну походження, подібний за фізичними характеристиками, а саме прокат плоский гарячекатаний, марка сталі 30MNB5, завдяки чому можуть виконувати однакові функції та бути комерційно взаємозамінними, які продавались на експорт в Україну у максимально наближений період з часом експорту в Україну партії оцінюваних товарів на співставних умовах поставки та комерційних рівнях, митну вартість яких було визнано митницею. Відповідно до статті 64 Митного кодексу України митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Отже, в результаті проведеної консультації, шляхом послідовного використання можливості застосування методів визначення митної вартості, митну вартість партії оцінюваного товару визначено за резервним методом визначення митної вартості та ґрунтується на раніше визнаній митницею митній вартості товару відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України. Для розрахунку митної вартості за резервним методом визначення митної вартості, митницею взято за основу митну вартість товарів з подібними характеристиками на рівні 1,3 дол. США/кг, та враховано обсяг партії оцінюваних товарів, який становить 53910,00 кг нетто. Митна вартість, визначена за резервним методом, становить: Товар №1 – 1,3х 53910,00= 70083,00 дол. США. Декларанту запропоновано визначити митну вартість партії товару за резервним методом відповідно до положень статті 64 Митного кодексу України, використовуючи наявну у митниці інформацію. Джерело інформації щодо товарів: МД від 24.11.2025 №25UA100060536939U6.».

Також митний орган прийняв Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA902020/2026/00005 від 20.01.2026.

Рішення відповідача про коригування митної вартості товарів позивач вважає протиправним, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі – МК України) митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).

Так, частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами 1 - 2 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (частина 1 статті 64 «Резервний метод» МК України).

Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За змістом частин 1 - 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 - 6 статті 53 МК України).

Згідно із частинами 1 - 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

В той же час частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).

Для вирішення спору суд врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11 вересня 2020 року у справі № 820/10288/15 у подібних правовідносинах.

Верховний Суд з аналізу викладених норм зазначив, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).

Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.

Водночас приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Суд також врахував висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а у подібних правовідносинах, відповідно до яких наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Під час надання оцінки правомірності спірного рішення, суд зазначає таке.

Суд вище встановив, що для підтвердження митної вартості товару митниці позивач подав, зокрема: контракт № 15072025/SA від 15.07.2025; рахунок-проформу № ZGL2507180001 від 18.07.2025, рахунок-фактуру (інвойс) № ZGL2507180001 від 22.08.2025; платіжні інструкції № 694 від 05.08.2025 та № 700 від 19.08.2025; документи щодо перевезення: договір на перевезення № С703/25 від 25.08.2025, автотранспортні накладні № 2284031 від 13.01.2026 та № 2284303 від 13.01.2025, рахунок № 150 від 09.01.2026, довідку про транспортні витрати № 145 від 09.01.2026.

Аналіз переліку поданих позивачем документів у процедурі митного оформлення товару вказує на те, що позивач подав необхідний перелік документів для підтвердження митної вартості поставленого товару, який визначений ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи, на переконання суду, не містять розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Достовірність вказаних документів обґрунтованих сумнівів у суду не викликає. У матеріалах справи відсутні докази наявності у поданих позивачем для митного оформлення документів ознак підробки, натомість вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, що була фактично сплачена за товар. Відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування обставин, що надані до митної декларації документи позивача є підробленими або містили неправдиву чи неповну інформацію.

Під час надання оцінки доводам, що покладені у основу спірного рішення, суд зазначає, що надані митниці документи для митного оформлення товару (листи легованої сталі) не містять відомостей про торгівельну марку «SINO-STEEL», у зв`язку із чим вимоги митниці про надання ліцензійних/авторських договорів з власником торгівельної марки, суд відхиляє, як необґрунтовані.

Покликання у спірному рішенні про ненадання коносамента № TJNO753103, у контексті відсутності у митниці у повному обсязі документально підтверджених відомостей про маршрут транспортування партії оцінюваного товару до ввезення на митну територію України, суд вважає необґрунтованим, оскільки наявні у матеріалах справи докази (зокрема картка відмови в прийнятті митної декларації) підтверджує подання відповідачу коносаменту № WMSS25084126 від 20.02.2025, який містить відомості про маршрут транспортування партії оцінюваного товару.

Щодо покликань відповідача про відсутність інформації про таку складову митної вартості, як витрат на страхування, суд зазначає таке.

Суд врахував, що згідно з п. 2.1 контракту ціни на товар, що підлягає поставці за цим контактом, встановлюється в доларах США (USD) на умовах FOB Tianjin (Інкотермс 2010), якщо інше не вказано в Проформах інвойсах на кожну партію товару, погоджених та підписаних обома Сторонами, які є невід`ємною частиною даного контракту, і включають вартість упаковки, маркування та завантаження.

Суд зазначає, що згідно з правилом FOB (Free on Board) у редакції Інкотермс 2010, страхування вантажу не є обов`язковим для жодної зі сторін.

Відповідно до довідки ТОВ «НАВІС ГРУП» від 09.01.2026 № 145 страхування вантажу не проводилось.

Отже, позивач не надав інформацію про вартість страхування у зв`язку із відсутністю їх понесення у спірних правовідносинах. Таким чином, покликання відповідача і в цій частині суд відхиляє, як необґрунтовані.

Також суд врахував, що відповідно до Інкотермс 2010 року за умовами постачання FOB: товар, за рахунок продавця, що пройшов експортне митне оформлення, перевозиться в порт відвантаження та завантажується на борт судна зафрахтованого покупцем. Продавець зобов`язаний: виконати експортне митне оформлення та розмістити товар у порту відвантаження та завантажити на борт судна зазначеного покупцем. Отже, витрати на транспортування до пункту призначення та витрати, пов`язані із навантаженням на борт судна покладаються повністю на продавця, у зв`язку із чим покликання відповідача про протилежне суд відхиляє, як необґрунтоване.

Суд зазначає, що надані до митного оформлення матеріали не підтверджують вивантаження/навантаження/обробку оцінюваного товару за межами митної території України (окрім портів відправки та призначення), у зв`язку із чим вимоги відповідача про необхідність надання позивачем документів, які б містили відомості про такі витрати суд також вважає необґрунтованими.

У свою чергу не надання до переліку документів для митного оформлення перекладу експортної декларації країни відправлення від 17.09.2025 № 020220250001014031 не впливає на заявлену за першим методом митну вартість, оскільки зазначений документ не відносяться до переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких встановлений ч. 2 ст. 53 МК України.

Отже, покладені у основу спірного рішення підстави суд вважає необґрунтованими.

Суд врахував, що у постанові від 05 лютого 2019 року у справі № 816/1199/15-а Верховний Суд дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених ч. 2 ст. 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Суд встановив, що джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД від 24.11.2025 № 25UA100060536939U6.

Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів не містить порівняння всіх характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідач не довів, що вартість товару, яку взято за основу для коригування вартості згідно зі спірним рішенням, визначено з урахуванням індивідуальних ознак поставленого товару.

Оскільки відповідач не довів правомірності коригування митної вартості товару позивача, суд дійшов висновку, що спірне рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат з правничої допомоги, суд враховує таке.

У позовній заяві представниця позивача просить відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9984,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 132 КАС України такі витрати належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з вимогами ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 6-7 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з абз. 1 ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Суд врахував, що в обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу представниця позивача подала суду договір про надання правової допомоги від 16.03.2026 № 6, п. 2.1 якого обумовлює розмір гонорару ставкою погодинної оплати. Крім того надала Акт наданих послуг у розмірі 9984 грн (6 годин) та платіжну інструкцію № 37772 від 20.03.2026 на суму 9984,00 грн.

Отже, понесені позивачем витрати на правничу допомогу адвоката підтверджені належними доказами.

Виходячи із критеріїв співмірності, обґрунтованості та пропорційності, беручи до уваги обсяг витраченого часу для підготовки та подання цієї позовної заяви та доданих матеріалів, суд доходить висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9984 грн за рахунок бюджетних асигнувань бюджетних асигнувань відповідача.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд враховує таке.

Згідно із статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, то судові витрати зі сплати судового збору, які підлягають відшкодуванню, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Черкаської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.01.2026 № UA902020/2026/000006/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕЛМ АГРО» витрати зі сплати судового збору в розмірі 4617 (чотири тисячі шістсот сімнадцять) грн 82 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9984 (дев`ять тисяч дев`ятсот вісімдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛМ АГРО» (18008, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Смілянська, 143, код ЄДРПОУ 38469809);

2) відповідач – Черкаська митниця (18001, Черкаська обл., Черкаський р-н, м. Черкаси, вул. Остафія Дашковича, 76, код ЄДРПОУ 44005652).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 28.05.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК