Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №580/9641/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року справа № 580/9641/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі судді Л.В.Трофімової за участі секретаря судового засідання В.В.Лічман розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу №580/9641/25 за позовом ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 / ВПО адреса листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, ухвалив рішення.

І. ПРОЦЕДУРА/ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ

26.08.2025 вх. №43203/25 представник позивача — адвокат Каверін С.М. (ордер серії ВС №1328901) у позовній заяві просить:

– визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо утримання військового збору у розмірі 5 % з суми, викладеного ОСОБА_1 грошового забезпечення на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №580/11943/24;

– зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору із суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №580/11943/24.

11.09.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, 17.11.2025 здійснив перехід від спрощеного провадження до загального, 20.11.2025 залишив адміністративний позов без руху, 02.12.2025 продовжив строк для усунення недоліків, 10.12.2025 суд вирішив матеріали справи № 580/9641/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії передати на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду за територіальною підсудністю з огляду на зареєстроване місце проживання Позивача і юридичну адресу Відповідача.

09.02.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2025 року скасував, справу направив до Черкаського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. 24.02.2026 суд прийняв до провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, розгляд справи вирішив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), 15.04.2026 залишив позовну заяву без руху з метою з`ясування змісту і характеру порушеного права за відсутності заяви -звернення до відповідача нарахувати та виплатити недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору із суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №580/11943/24, 04.05.2026 продовжив розгляд.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

В обґрунтуванні позовних вимог зазначається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №580/11943/24 здійснив нарахування індексації грошового забезпечення у сумі 280 679,30 грн, проте виплату грошового забезпечення здійснив 14.08.2025 у сумі 266 645,33 грн (ПДФО 50522,27 грн, військовий збір 14033,97 грн а.с.49) з утриманням з нарахованого доходу у розмірі суми військового збору за ставкою 5%. Представник Позивач вважає протиправними дії відповідача з утримання військового збору з нарахованого грошового забезпечення військовослужбовця за ставкою 5 % від об`єкта нарахування, тому звернувся до суду із адміністративним позовом.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

Відповідач 29.09.2025 вх.№48736//26 надав до суду відзив, та повідомив, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10.10.2024 №4015-IX збільшена ставка військового збору з 1,5% до 5% від оподатковуваного доходу фізичних осіб. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» №4113 від 04.12.2024 уточнений перелік доходів військовослужбовців до доходів яких застосовується ставка військового збору у розмірі 1,5 відсотка. Відповідно до підпункту 4 підпункту 1.3 підрозділу 10 «інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (Кодекс №2755) зазначена ставка військового збору застосовується до доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, що здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 пункту 161 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу №2755) військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Головного управління розвідки Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорона України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної спеціальної служби транспорту України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань. Умовами для обчислення військового збору у розмірі 1,5 відсотка є: статус військовослужбовця та отримання грошового забезпечення, проте з огляду на обставини справи позивач звільнений з військової служби та індексація грошового забезпечення виплачена колишнім роботодавцем на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №580/11943/24 після звільнення, тому підстави для застосування ставки у розмірі 1,5 % та звільнення від оподаткування військовим збором відсутні.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Суд встановив, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 , згідно із наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 10.11.2016 №564-OC «Про особовий склад» прийнятий на військову службу за контрактом та призначений на посаду механіка - слюсаря секції ремонту автомобільної техніки групи з ремонту техніки відділення автомобільного та бронетанкового забезпечення інженерно - технічного відділу.

Згідно із наказом начальника загону від 07.05.2023 №219-OC «Про особовий склад» виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення у зв`язку із звільненням, остаточною датою проходження служби є 09.05.2023.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі №580/11943/24, апеляційна скарга військової частини НОМЕР_2 залишена без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 - без змін (а.с.55-59).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені: визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 10.11.2016 до 28.02.2018 включно; зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 10.11.2016 до 28.02.2018 включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), виплату провести із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб; визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.03.2018 до 18.07.2022 включно; зобов`язано військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із 01.03.2018 до 18.07.2022 включно у розмірі 4247,50 грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб (а.с.60-64, а.с.72, а.с.73-77).

На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 Позивачу 14.08.2025 згідно платіжної інструкції від 13.08.2025 №21451, розрахункового листа від 22.09.2025 №1105 здійснено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення у сумі 266645,33 грн (ПДФО - 50522,27 грн, військовий збір - 14033,97 грн а.с.46).

29.07.2025 представник Позивача звернувся з адвокатським запитом (а.с.136) до відповідача, де просив: надати інформацію щодо виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №580/11943/24 із наданням детальних помісячних розрахунків нарахувань (із зазначенням видів та складових грошового забезпечення) та утримань проведених на виконання судового рішення, відповідь надати на вказану адресу (у додатку копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копія ордеру, копія довідки про банківські реквізити одержувача ОСОБА_1 ).

01.08.2025 №09/17551-25 у наданій (а.с.138) відповіді адвокату Сергію Каверіну в інтересах ОСОБА_2 на адвокатський запит від 29.07.2025 за №15454-25 вх вказано: надаю копію розрахунку щодо належної до виплати індексації грошового забезпечення згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2025 у справі №580/11943/24. Виплата нарахувань буде здійснена після надходження на рахунки військової частини НОМЕР_2 відповідного фінансування у серпні 2025 року (додаток:копія розрахунку щодо належної до виплати індексації грошового забезпечення на 1 арк, нетаємно, тільки на адресу).

26.02.2026 за вх.№10160/26 та 27.02.2026 вх. №10342/26 представник Позивача та Відповідач на виконання ухвали суду від 24.02.2026 повідомили, що ОСОБА_1 до Відповідача не звертався у спірних правовідносинах щодо обчислення ПДФО та військового збору.

Представник Позивача у клопотанні (а.с.140) зазначає, що спору щодо недоотримакного податку на доходи фізичних осіб між сторонами не існує, лише щодо зайво утриманої суми військового збору. Вважаючи порушеними свої права щодо недоотриманого грошового забезпечення у вигляді військового збору, Позивач, зважаючи на статтю 55 Конституції України та статті 5 КАС України звернувся до суду з позовом.

Верховний Суд у справі №826/16958/17 ЄДРСР 77537724 зазначив: якщо від наявності доказу залежить визначення предмета спору та підтримання позивачем відповідних вимог, позивач не може перекладати на суд власний обов`язок визначитися з предметом спору.

Розглянувши подані документи і матеріали, перевіривши аргументи щодо обставин справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів сукупно, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити з огляду на таке.

V. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (Закон №2232) військова служба є державною службою особливого характеру. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі Закон №2011) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі. Відповідно до частин 13 статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004 затверджений «Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу№ (далі — Порядок №44). Відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України (далі Кодекс 2755) суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями у зв`язку з виконанням обов`язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Відповідно до абзацу першого пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 із змінами 16-1 тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Згідно із пп.1.1 Платниками збору є: 1) особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу; 2) фізичні особи - підприємці - платники єдиного податку першої, другої та четвертої груп; 3) платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів). Військовий збір для платників збору, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього підпункту, встановлюється з 1 січня 2025 року до 31 грудня третього календарного року, наступного за роком, у якому буде припинений або скасований воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX. Згідно із пп.1.2 Об`єктом оподаткування збором є: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Згідно із пп.1.3 ставка збору становить: 1) для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, - 5 відсотків від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту, крім доходів, що оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 4 цього підпункту; 4) для військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань - 1,5 відсотка з доходу, одержаного у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, які здійснюються відповідно до законодавства України (за винятком доходів, які звільняються від оподаткування військовим збором відповідно до підпункту 1.7 цього пункту). Починаючи з 1 січня року, наступного за третім календарним роком після року, у якому буде припинено або скасовано воєнний стан, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX", ставка збору для платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1 підпункту 1.2 цього пункту. Згідно із пп.1.4 нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору з доходів платників збору, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, здійснюються в порядку, встановленому розділом IV Кодексу №2755, з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 1 цього розділу, за ставками, визначеними підпунктом 1.3 цього пункту. Згідно із пп.1.5 відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету з доходів платників, зазначених у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, є особи, визначені у статті 171 Кодексу №2755. Згідно із п.1.6 Платники збору, зазначені у підпункті 1 підпункту 1.1 цього пункту, зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу. Відповідно до п.1.7 звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу №2755 та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпункті 165.1.36 пункту 165.1 статті 165, підпунктах 3 і 4 пункту 170.13-1 статті 170 цього Кодексу та пункті 14 підрозділу 1 цього розділу. Відповідно до пп.1.10 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в пунктах 13, 15, 16, 17 і 18 підрозділу 1 цього розділу, відповідно до пп.1.9 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу №2755 звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому пункту 10 підрозділу 1 цього розділу.

Згідно із підпунктами 163.1.1, 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 Кодексу 2755 об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Згідно із пунктами 164.2.1, 164.2 ст.164 Кодекс 2755 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до підпунктів 14.1.48 пункту 14.1 ст.14 Кодекс 2755 заробітна плата для цілей розділу IV Кодексу №2755 основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, що виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Підпунктом 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Кодекс 2755 встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 Кодексу №2755. Відповідно до підпунктів 1.2, 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» Кодексу №2755 об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 Кодексу №2755.

Відповідно до Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою КМУ від 15 січня 2004 р. №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби (п.2). Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення (п.4) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/44-2004-%D0%BF#Text).

Верховний Суд у справі № 640/11938/20 зазначає: порушення вимог Закону рішенням чи діями суб`єкта владних повноважень не є достатньою підставою для визнання їх судом протиправними, оскільки обов`язковою умовою визнання їх протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями чи рішенням з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства (ч.1 ст.24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Верховний Суд ЄДРСР 98764865 у справі № 640/25381/19 наголосив: під час вирішення питань строків суди мають враховувати обставини справи, положення законодавства, та встановити, чи була достатня чіткість у національному законодавстві на предмет умов за яких платник вправі отримати бюджетне відшкодування, чи не порушено принцип верховенства права стосовно «якості» закону та юридичної визначеності, а також врахувати «справедливий баланс» між вимогами публічного інтересу та захистом права позивача на мирне володіння майном, та зваживши зазначене вжити заходів стосовно повного та належного юридичного захисту прав позивача на належне володіння майном на яке він має право у силу вимог національного законодавства.

Відповідно до глави 13 Цивільного кодексу України грошові кошти є різновидом майна.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Велика Палата ВС звертає увагу, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору (постанова від 22 січня 2025 року у справі № 446/478/19 (провадження № 14-90цс23).

Відповідно до пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, у порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України. Згідно із пп.14.1.166 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755 податок, платник податку, оподаткування, оподатковуваний дохід для цілей розділу IV Кодексу №2755 податок на доходи фізичних осіб, платник податку на доходи фізичних осіб, оподаткування податком на доходи фізичних осіб, дохід фізичної особи, що підлягає оподаткуванню.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Кодексу №2755 платник податків зобов`язаний, зокрема: сплачувати податки та збори у строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

ВІдповідно до пп.17.1.2 п.17.1 ст.17 Кодексу №2755 платник податків має право представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника.

Верховний Суд у постанові від 13.05.2024 у справі № 140/25972/23 ЄДРСР 119026325 вказав у п.30 - позивач не звертався до відповідача із проханням нарахувати та виплатити, що свідчить про передчасність звернення позивача до суду з цим позовом.

Адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення порушеного права особи і вправі обрати найбільш ефективний захисту такого права, який відповідає характеру порушення з урахуванням обставин конкретної справи, однак, перебирання непритаманних суду повноважень суб`єкта владних повноважень неможливе за відсутності всіх умов, необхідних для втручання у дискреційні повноваження відповідного суб`єкта. Рішення, яке приймається суб`єктом владних повноважень у межах його дискреційних повноважень є правомірним лише за умови, що воно відповідає всім критеріям, що визначені частиною другою статті 2 КАС України (висновки ВС у справі №380/13558/21).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України у адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Адвокатський запит – інструмент, що допомагає адвокату зібрати докази та підготуватися до подальших кроків.

У матеріалах справи немає звернень Позивача до Відповідача із висловленою/доведеною незгодою станом виконання судового рішення та/або інформування щодо порушеними права на власність щодо недоотриманого грошового забезпечення у вигляді військового збору.

Суд встановив, що відповідач на адвокатський запит надав інформацію, проте звернення в інтересах клієнта щодо власності Позивача з вимогою нарахувати та/або виплатити (повернути) ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору із суми, виплаченого грошового забезпечення на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 у справі №580/11943/24 матеріали справи не містять, тому за перевірених обставин у контексті відсутності висловленої незгоди Позивачем (з покликанням на застосування якої норми Кодексу №2755 щодо ставки 1.5%, 5% чи звільнення від сплати) щодо розрахунків Відповідача під час виконання судового рішення з нарахуванням доходу з огляду на те, що у рішенні не йдеться про військовий збір, суд не встановив порушеного права.

Верховний Суд 06.02.2024 № Пз/990/10/22, №640/13029/22 вважає: справляння і сплата податку з доходів фізичних осіб є обов`язком працівника, податковим агентом якого в силу закону виступає роботодавець, тому Суд, задовольняючи вимоги про стягнення грошового забезпечення, визначає суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів.

Згідно із частиною 5 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.4 ст.6 Закону України «Про адміністративну процедуру» висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України під час вибору і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки, що викладені у постановах Верховного Суду.

VІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі № 826/4406/16, від 15 серпня 2019 року у справі № 1340/4630/18, від 23 грудня 2019 року у справі № 712/3842/17, від 27 лютого 2020 року у справі № 500/477/15-а.

За встановлених судом обставин, перевірених доводів сторін та оцінених доказів, зважаючи на зміст адвокатського запиту, де не йдеться про відновлення права власності Позивача у контексті помилковості здійснених розрахунків під час виконання судового рішення від 28.01.2025 у справі №580/11943/24 з відповідним проханням (нарахувати/донарахувати/повернути/компенсувати), а запитуваною є офіційна інформація, що була отримана, суд доходить висновку, що Військова частина НОМЕР_2 у спірних правовідносинах у зв`язку із розглядом адвокатського запиту не допустила протиправної бездіяльності, тому похідна частина зобов`язального характеру не потребує задоволення, належить відмовити у задоволенні адміністративного позову.

VІІІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Враховуючи зміст ст. 139 КАС України судові витрати не розподіляються.

Керуючись ст. 2, 5-16, 90, 139, 242-246, 250, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати не потребують розподілу.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, що може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 КАС України до Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку із початком функціонування модулів ЄСІТС з урахуванням підпунктів 15.1, 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України відповідно до рішення ВРП від 17.08.2021 №1845/О/15-21.

Копію рішення суду направити сторонам справи:

позивач: ОСОБА_1 [місце реєстрації: АДРЕСА_1 / ВПО адреса листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ];

відповідач: Військова частина НОМЕР_2 [ АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ].

Рішення суду складене 28.05.2026.

Суддя Лариса ТРОФІМОВА