Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №560/13068/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/13068/25

РІШЕННЯ

іменем України

27 травня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_1 , сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасування наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з основної діяльності) про призов на військову службу по мобілізації в частині призову на службу солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та похідний від нього наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 19.06.2025 №177, яким зараховано до списку особового складу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

2. Зобов`язати уповноважену службову/посадову особу військової частини НОМЕР_1 видати наказ, яким виключити солдата ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі списку особового складу військової частини НОМЕР_1 з дня набрання рішенням суду законної сили.

3. Зобов`язати комісію сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 щодо оформлення у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та ухвалити відповідне рішення з урахуванням рішення суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачами, всупереч вимог чинного законодавства України, було вжито заходів щодо його призову на військову службу по мобілізації. Так, відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

Позивач вказує, що йому було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 07.08.2025, а отже, на момент вжиття відповідних заходів він не підлягав призову на військову службу.

Ухвалою суду від 30.07.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 30.07.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 10.09.2025 зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням Сьомого апеляційного адміністративного суду за результатом розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду від 30.07.2025 у справі №560/13068/25.

Ухвалою суду від 27.11.2025 провадження у справі поновлено.

Ухвалою суду від 19.02.2026 залучено військову частину НОМЕР_2 як другого відповідача по справі.

Військова частина НОМЕР_1 подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №177 від 19.06.2025, солдата ОСОБА_1 , який прибув із ІНФОРМАЦІЯ_3 для проходження базової та фахової підготовки, було зараховано до списків особового складу, зараховано на всі види забезпечення та призначено на посаду курсанта (шпк, солдат).

Оскаржуваний позивачем наказ у частині, що його стосується, є актом індивідуальної дії, актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію внаслідок мобілізації позивача, зарахування його до військової частини НОМЕР_1 та проходження ним військової служби.

У зв`язку з цим між сторонами виникли нові правовідносини, пов`язані з проходженням військової служби, правове регулювання яких здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента №1153/2008.

Зазначеними нормативно-правовими актами не передбачено можливості звільнення з військової служби шляхом скасування наказів про призов чи призначення до військової частини. На переконання відповідача, такі накази вже реалізовані, а тому їх скасування без прийняття окремого рішення про звільнення з військової служби не матиме правових наслідків щодо відновлення первісного стану.

Військова частина НОМЕР_2 також подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 30.09.2025 №278 солдата ОСОБА_1 , який прибув для подальшого проходження військової служби з військової частини НОМЕР_1 , було зараховано до списків особового складу військової частини, на всі види забезпечення та призначено на посаду кулеметника.

Також вказує, що 01.10.2025 ОСОБА_1 самовільно залишив військову частину НОМЕР_2 .

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до вимог Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» звільнення з військової служби можливе лише у випадках та порядку, передбачених законом, а тому підстави для задоволення позовних вимог про звільнення позивача з військової служби відсутні.

ІНФОРМАЦІЯ_4 та сьомий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 правом на подання відзиву на позовну заяву у встановлений строк не скористалися.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Відповідно до витягу з додатку "Резерв+", сформованого станом на 16.06.2025, позивач перебував на військовому обліку у сьомому відділі ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов`язаний та йому було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, строком до 07.08.2025.

17.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_4 надіслав ОСОБА_1 повідомлення про скасування відстрочки від призову № 7/2093, згідно з яким у зв`язку з отриманням доступу до Державного реєстру актів цивільного стану громадян було виявлено недостовірні дані, а саме: наявність сестри - ОСОБА_2 , яка не є особою з інвалідністю, не потребує постійного стороннього догляду, не перебуває під арештом, не відбуває покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі та не є військовозобов`язаною. В повідомленні зазначено, що протоколом від 17.06.2025 № 21 комісія скасувала рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Згідно витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.06.2025 №218 "Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації" солдата запасу ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2025 №177 ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини та на всі види забезпечення з 19.06.2025.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2025 №286 ОСОБА_1 з 29.09.2025 виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення. Позивач вибув до нового місця служби.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.09.2025 №278 ОСОБА_1 зараховано до списків військової частини та на всі види забезпечення з 01.10.2025.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначається Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ).

Статтею 1 Закону №2232-XII визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

В силу вимог частини 6 статті 2 цього Закону №2232-XII одним з видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.

Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон № 3543-XII) встановлено правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначено засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Так, статтею 1 Закону №3543-XII визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до частини 3 статті 3 Закону №3543-XII зміст мобілізаційної підготовки становить, зокрема, військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; підготовка та накопичення військово-навчених людських ресурсів призовників, військовозобов`язаних та резервістів для комплектування посад, передбачених штатами воєнного часу.

Органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, відповідно до пункту 1 Положення "Про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154), є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з абз.2, 3 п.1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

За змістом п.8 Положення №154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Відповідно до абз.9 п.11 Положення №154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

За приписами п.15 Положення №154 керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний, серед іншого, організовувати проведення перевірок готовності підприємств до оповіщення та забезпечення явки громадян, що підлягають призову на військову службу під час мобілізації та у воєнний час, на пункти збору або у військові частини, перевірок стану бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час і виконання військово-транспортного обов`язку; здійснювати контроль за веденням персонального військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронюванням військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час в місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах (крім СБУ та розвідувальних органів).

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації визначені статтею 22 Закону №3543-XII.

Згідно приписів частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов`язані, серед іншого, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду, проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону №3543-XII).

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (далі - Порядок №560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (надалі по тексту також - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» та цим Порядком.

Статтею 23 Закону № 3543-ХІІ встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Так, відповідно до пункту 13 частини першої статті 23 Закону № 3543-ХІІ, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов`язаними та відповідно до закону зобов`язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов`язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов`язаних за вибором такої особи з інвалідністю.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до витягу з додатку "Резерв+", сформованого станом на 16.06.2025, позивачу було надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації строком до 07.08.2025 на підставі пункту 13 частини першої статті 23 Закону України № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Однак 18.06.2025, відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №218 від 18.06.2025, солдата запасу ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації.

При цьому суд зазначає, що станом на 18.06.2025 - дату призову позивача на військову службу строк дії наданої йому відстрочки не завершився.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що рішення про скасування такої відстрочки було прийнято до моменту призову позивача. Навпаки, з листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 03.03.2026 №4578 вбачається, що скасування відстрочки здійснювалось на підставі протоколу засідання комісії сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.06.2025 №19, тобто вже після призову позивача на військову службу.

Отже, зазначене спростовує інформацію, викладену у повідомленні від 17.06.2025 №7/2093, щодо прийняття комісією рішення про скасування відстрочки протоколом від 17.06.2025 №21. Крім того, відповідачами не надано суду доказів належного повідомлення позивача про скасування відстрочки, а також доказів вручення чи направлення повідомлення від 17.06.2025 №7/2093.

Відтак, на момент винесення наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №218 від 18.06.2025, у відповідності до вимог статті 23 Закону №3543-XII позивач мав відстрочку від призову на військову службу у строк до 07.08.2025, а отже не підлягав призову на військову службу під час мобілізації. Проте, ІНФОРМАЦІЯ_4 не було вжито належних заходів щодо з`ясування таких обставин.

Згідно з п.4 ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Тобто, для громадян України, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період їх правовий статус змінюється на правовий статус військовослужбовця з дня відправлення громадянина у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто з дня, який встановлений у наказі про їх призов на військову службу.

Наказом Міністерства оборони України від 15 вересня 2022 року №280, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14 листопада 2022 року за №1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, яка визначає організацію і порядок обліку військовослужбовців та працівників в органах військового управління, з`єднаннях, військових частинах, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти, установах та організаціях Збройних Сил України (далі - Інструкція №280).

За змістом п.2 розділу XII Інструкції №280 військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції.

Первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також призначення (переміщення) військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення. Накази по стройовій частині видаються всіма військовими частинами, що формуються та утримуються на окремому штаті.

Пунктом 32 розділу ІІ Інструкції №280 встановлено, що зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців (прийому на роботу працівників) до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування особового складу до списків військової частини (про прийом на роботу працівника) є, зокрема, для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

З системного аналізу наведених вище правових норм вбачається, що організація обліку та призову громадян в особливий період, в тому числі щодо перевірки наявності підстав для відстрочки від призову під час мобілізації на військову службу, покладена на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Разом з тим, зарахування до штату військової частини та виключення з нього здійснюється наказами по стройовій частині відповідної військової частини. Відповідне зарахування здійснюється не на власний розсуд, а на підставі іменних списків команд, які надходять від територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

При виданні наказу №177 від 19.06.2025 про зарахування позивача до списків особового складу військової частини командир військової частини НОМЕР_1 не мав підстав піддавати сумніву, що, направляючи позивача до військової частини, районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки здійснив всі передбачені законом заходи, спрямовані на встановлення наявності/відсутності законних підстав для його мобілізації на військову службу.

При цьому, приписами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Суд також зазначає, що оскаржуваний наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №218 від 18.06.2025 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації є актом індивідуальної дії, який вичерпав свою дію фактом виконання.

Разом з тим, сама по собі реалізація такого акта не позбавляє особу права на його судове оскарження, якщо цей акт безпосередньо порушує права та законні інтереси позивача.

З огляду на встановлені судом обставини щодо наявності у позивача чинної відстрочки від призову на момент його мобілізації, суд дійшов висновку про очевидну протиправність видання наказу про призов позивача на військову службу під час мобілізації.

При цьому скасування такого наказу не порушує принцип правової визначеності та не впливає на стабільність публічно-правових відносин у сфері проходження військової служби, а навпаки є необхідним способом реагування держави на допущене суб`єктом владних повноважень порушення вимог законодавства у сфері мобілізації.

Суд також враховує, що визнання протиправним та скасування наказу у відповідній частині є ефективним та належним способом захисту порушених прав позивача, оскільки спрямоване не лише на відновлення його прав, а й на недопущення у майбутньому неправомірних дій територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки щодо призову військовозобов`язаних осіб, які мають право на відстрочку від призову під час мобілізації.

За таких обставин наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №218 від 18.06.2025 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлено протиправність наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №218 від 18.06.2025 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, то прийнятий на його підставі наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 19.06.2025 №177 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу та призначення на посаду також є протиправним та підлягає скасуванню.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.09.2025 №286 ОСОБА_1 з 29.09.2025 виключено зі списків особового складу військової частини та усіх видів забезпечення. Позивач вибув до нового місця служби.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 30.09.2025 №278 ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення з 01.10.2025.

Відповідно до ч.2ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин справи, позовних вимог та положень частини другої статті 9 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 від 30.09.2025 №278 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та призначення на посаду.

Суд зазначає, що незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби.

Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.

В даному випадку, суд звертає увагу, що хоч Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» не передбачено окремої підстави для звільнення з військової служби у зв`язку з незаконною мобілізацією, проте проходження військової служби є безпосереднім наслідком видання наказу про призов під час мобілізації. Враховуючи встановлену судом протиправність наказу про призов, з метою ефективного захисту порушених прав позивача та повного їх відновлення, суд вважає за необхідне зобов`язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу.

При цьому, з урахуванням встановлених обставин справи, суд зазначає, що чинне законодавство не містить положень, які б дозволяли суб`єкту владних повноважень діяти на власний розсуд, а також видавати акти індивідуальної дії, які є очевидно протиправними, зокрема здійснювати призов на військову службу під час мобілізації особи, яка має чинну відстрочку від призову, та направляти її до військової частини.

Більше того, оскаржуваний позивачем акт індивідуальної дії вичерпує свою дію фактом виконання, тобто призовом позивача на військову службу під час мобілізації та направленням його до військової частини для подальшого проходження військової служби, а тому скасування відповідного наказу в оскаржуваній частині саме по собі не є самостійною підставою для зміни статусу позивача.

Разом з тим, незважаючи на те, що після видання оскаржуваного наказу такий наказ вичерпав свою дію реалізацією, позивач не позбавлений права в судовому порядку оскаржити індивідуальний акт суб`єкта владних повноважень, який безпосередньо стосується його прав та законних інтересів.

Право на оскарження індивідуального акта суб`єкта владних повноважень надано особі, щодо якої цей акт виданий або прав, свобод та інтересів якої він безпосередньо стосується. Це кореспондується з тим, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи в публічно-правових відносинах із суб`єктом владних повноважень при здійсненні ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій, а не відновлення законності та правопорядку в публічних правовідносинах.

Подібний правовий висновок висловлено Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 06 жовтня 2021 року у справі №9901/26/21, від 03 листопада 2021 року у справі №9901/226/21, від 02 лютого 2022 року у справі № 9901/256/21, від 16 березня 2023 року у справі № 9901/494/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 990/152/22, від 14 вересня 2023 року у справі №990/73/23.

Можливість оскарження актів індивідуальної дії не шкодить самій суті права на доступ до суду, оскільки ці акти можуть бути оскаржені в суді їхніми адресатами, тобто суб`єктами, для яких відповідні акти створюють права та/чи обов`язки. Тобто індивідуально-правові акти можуть бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Покликання відповідача на те, що процедура призову позивача на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання протиправним наказу про призов не спричинить відновлення попереднього становища особи, яка була призвана на військову службу, з посиланням на практику судів касаційної інстанції, суд до уваги не приймає, оскільки обставини справ, на які покликається відповідач, не стосувались призову на військову службу особи, яка на момент мобілізації мала чинну відстрочку від призову відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд зазначає наступне.

Статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" визначені категорії громадян, для яких встановлена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Згідно з пунктом 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, зокрема, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір`ю (батьком чи матір`ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.

Так, позивачем подано до ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Однак ІНФОРМАЦІЯ_4 супровідним листом від 25.06.2025 №8546 заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації направив за належністю до сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначає, що відповідно до пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:

- ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб;

- оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам;

- розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Приписами пункту 11 Положення №154 визначено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п.58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.

Відповідач не надав доказів розгляду заяви позивача. Відсутність належним чином оформленого рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивованої відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації свідчить про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Оскільки відповідач належним чином не розглянув заяву позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та не прийняв будь-яке рішення, яке б породжувало для позивача юридичні наслідки, то суд в контексті спірних правовідносин може лише зобов`язати відповідача розглянути по суті заяву позивача, за результатами розгляду якої відповідачу необхідно прийняти відповідне рішення.

Водночас, у цій справі суд не надає оцінку наявності чи відсутності у позивача права на відстрочку від військової служби під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Суд наділений лише повноваженнями перевірити правильність дій чи бездіяльності посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у спірних правовідносинах у контексті застосування нормативно-правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.

Отже, для захисту порушеного права позивача належить зобов`язати сьомий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву позивача від 19.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону №3543-XII та прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Суд враховує, що відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3633,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0.0.4475714890.1 від 26.07.2025. У той же час, позивач був звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, суд роз`яснює позивачу його право подати до суду клопотання про повернення сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 218 від 18.06.2025 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 №177 від 19.06.2025 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_2 №278 від 30.09.2025 в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .

Зобов`язати військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 з військової служби та виключити його зі списків особового складу.

Визнати протиправною бездіяльність сьомого відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Зобов`язати сьомий відділ ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 27 травня 2026 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідачі:ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_5 ) Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ) ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_8 )

Головуючий суддя Д.А. Божук