Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №460/7918/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2026 року м. Рівне№460/7918/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доНОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 )

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 , двох додаткових одноразових грошових винагород в розмірі по 70000 гривень з розрахунку за кожні 30 днів (сумарно обчислених) за виконання бойових завдань згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 20.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 31.12.2024 та 01.02.2025 по 23.02.2025 та зобов`язання НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , дві додаткові одноразові грошові винагороди в розмірі по 70 000 гривень з розрахунку за кожні 30 днів (сумарно обчислених) за виконання бойових завдань згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 р. «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за період з 20.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 31.12.2024 та 01.02.2025 по 23.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 20.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 31.12.2024 та 01.02.2025 по 23.02.2025 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Повідомлено, що за вказаний період позивачу старшому солдату ОСОБА_2 , виплата, що передбачена Постановою КМ №419 від 12.04.2024, в розмірі 70000 гривень була здійснена лише за період з 01.01.2025 по 30.01.2025, а підстави для виплати вказаної одноразової винагороди за інші періоди відсутні, оскільки рапорти про залучення позивача до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно за інші дні в межах періоду з 19.11.2024 по 02.03.2025 до штабу НОМЕР_3 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили. Проте, вказує, що як вбачається з копій документів, які надані відповідачем, а саме, витягів з бойових наказів коменданта 4 приккшр 1 ПРИКЗ №28/1675 (гриф) від 03.08.2024 та №28/4428 (гриф) від 21.12.2024, а також витягів з журналу бойових дій №28/42, №28/102, солдат ОСОБА_1 (П-077267) з 20.11.2024 по 30.01.2025 та з 31.01.2025 по 23.02.2025 (тобто 96 днів) був залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, у складі підрозділу до ротного опорного пункту, а отже має право на три вищевказані одноразові винагороди. Однак, позивачу була виплачена лише одна одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за 30 днів виконання таких завдань в період з 01.01.2025 по 30 .01.2025. Вважає, що невиплата солдату ОСОБА_1 належного грошового забезпечення (двох одноразових винагород по 70000 гривень за кожні 30 днів виконання завдань) в сумі 140 000,00 гривень здійснено у зв`язку з протиправними діям (бездіяльністю) відповідних військовослужбовців – посадових осіб. Вважає дії відповідача щодо ненарахування та невиплати такої винагороди у відповідний період протиправними, а тому просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою суду від 08.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав. На обґрунтування своїх заперечень зазначив, що позивач виконував відповідні завдання в межах здійснення оборони. Повідомлено, що підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726 (далі – Особливості) передбачено, що одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень на період воєнного стану виплачуються військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно. За змістом пункту 8 Особливостей обов`язковими документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є також рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань , періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Рапорти про залучення ОСОБА_3 до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно за вказаний у рапорті за спірний період (за винятком періодів, за які здійснено виплату вказаної одноразової грошової винагороди) до штабу НОМЕР_3 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили. Вказує, що позивач помиляється з тлумаченням понять «ведення бойових дій» та «перебування в певному ешелоні оборони». Вважає, що правові підстави для виплати позиву одноразової винагороди в розмірі 70000 грн. за вказані періоди відсутні, а у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством, а тому просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши заяви по суті, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Наказом начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 07.11.2024 № 1265-ОС старшого солдата ОСОБА_1 з 05.11.2024 зараховано у списки особового складу та на всі види забезпечення.

Старший солдат ОСОБА_1 займає посаду інспектора прикордонної служби 2 категорії – водій другої групи мінометів відділення вогневої підтримки першого відділу прикордонної служби (тип С) четвертої прикордонної комендатури швидкого реагування у НОМЕР_4 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ).

Відповідно до витягів з бойових наказів коменданта 4 приккшр 1 ПРИКЗ №28/1675 (гриф) від 03.08.2024 та №28/4428 (гриф) від 21.12.2024, а також витягів з журналу бойових дій №28/42, №28/102, солдат ОСОБА_1 (П-077267) з 20.11.2024 по 30.01.2025 та з 31.01.2025 по 23.02.2025 (тобто 96 днів) був залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань НОМЕР_5 приккшр НОМЕР_3 ПРИКЗ (в оперативному підпорядкуванні ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 »).

Згідно витягу з Додатку 6 до наказу начальника НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 09.03.2025 № 267-ОС за виконання бойових (спеціальних) завдань одноразова грошова винагорода в розмірі 70000 гривень була нарахована та виплачена позивачу із врахуванням до 30 днів виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 01.01.2025 року по 30.01.2025 року.

Відповідно до особистої картки на грошове забезпечення позивача за 2024 рік та 2025 рік, позивачу з грудня 2024 по березень 2025 року нараховувалася та виплачувалася додаткова винагорода за безпосередню участь у бойових діях в розмірі до 100000 гривень щомісяця.

25.03.2026 представник позивача подав до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України вимогу з проханням нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову винагороду в розмірі 70000 грн за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань за період з 20.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 31.12.2024 сумарно з 01.02.2025 по 18.02.2025.

Листом від 28.03.2026 № 02.10/6789-26-Вих у відповідь на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань за період з 20.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 31.12.2024 сумарно з 01.02.2025 по 18.02.2025 ОСОБА_1 не здійснювалась оскільки рапорти про залучення ОСОБА_3 до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно за вказаний у рапорті за спірний період (за винятком періодів, за які здійснено виплату вказаної одноразової грошової винагороди) до штабу НОМЕР_3 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати додаткової винагороди в розмірі 70000 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується і виходить з такого.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Приписами ст. 24 Конституції України гарантується рівність конституційних прав і свобод та рівність всіх громадян перед законом.

Згідно з вказаною нормою суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

За змістом ч.1 ст.6, ч.1 ст.14 Закону України “Про Державну прикордонну службу України” Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Згідно зі ст.16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі – Закон № 2011-ХІІ).

За приписами ст.1 Закону № 2011-ХІІ соціальний захист військовослужбовців це діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також інших випадках, передбачених законом.

Абзацом першим ч.1 ст.9 Закону №2011-ХІІ обумовлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з ч.ч.1-4 ст.9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органі України.

Відповідно до ст.9-2 Закону № 2011-ХІІ, на період дії воєнного стану (особливого періоду): а) військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України; б) військовослужбовцям виплачується винагорода за знищене (захоплене) озброєння та військову, бойову (спеціальну, спеціалізовану) техніку противника у розмірах від чотирьох до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в порядку та в розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії правового режиму якого неодноразово продовжувався та діє по теперішній час на всій території України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1-1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (далі – Постанова № 168, в редакції, яка діє з 01.04.2024) установлено, що на період воєнного стану: військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), членам груп протиповітряної оборони, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Відповідно до абзацу першого пункту 1-2 Постанови №168, виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Абзацом третім пункту 2-1 Постанови № 168 установлено, що міністерства та державні органи за погодженням з Міністерством фінансів та Міністерством економіки визначають особливості виплати додаткової винагороди та винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) особам, зазначеним у пункті 1-1 цієї постанови, та додаткової винагороди особам, зазначених у пункті 1-2 цієї постанови, у тому числі в частині встановлення переліку бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати, з урахуванням завдань, покладених на Збройні Сили, Службу безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міністерства оборони, Національну гвардію, Державну прикордонну службу, Управління державної охорони, Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації, Державну спеціальну службу транспорту.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 № 726, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за № 1543/40599, затверджено Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі – Особливості № 726).

Вказані Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі – військовослужбовці) додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України (далі – Держприкордонслужба).

Пунктом 2 Особливостей № 726 відзначено, що на період воєнного стану виплачується:

1) додаткова винагорода:

у розмірі 100000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах;

у розмірі 50000 гривень військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення воєнних (бойових) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

у розмірі 30000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань;

у розмірі 20100 гривень щомісяця військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, визнані військово-лікарською комісією обмежено придатними до військової служби або непридатними до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців та зараховані в розпорядження відповідних командирів, після перебування в розпорядженні понад два місяці (за які вони втратили право на отримання грошового забезпечення в повному обсязі за останніми займаними посадами) і до закінчення перебування в розпорядженні;

у розмірі від 15000 до 30000 гривень військовослужбовцям, які обіймають посади керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах), з урахуванням їх рівня підготовки (кваліфікації) пропорційно часу здійснення підготовки та навчання персоналу, у розрахунку на місяць відповідно до переліку посад керівного та інструкторсько-викладацького складу в навчальних військових частинах (навчальних центрах, навчальних підрозділах);

2) винагорода за особливості проходження служби під час воєнного стану (особливого періоду) в розмірі 6000 гривень військовослужбовцям строкової військової служби пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць;

3) винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) в розмірі 2350 гривень курсантам вищих військових навчальних закладів Держприкордонслужби, які перед зарахуванням на навчання не перебували на військовій службі або проходили строкову військову службу, пропорційно часу перебування на службі (навчанні) в розрахунку на місяць.

4) одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень військовослужбовцям у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Згідно з пунктом 8 Особливостей №726, документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України є:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них;

- рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, періодів (кількості днів) участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

За приписами абзаців другого, третього пункту 9 Особливостей №726 облік військовослужбовців, які виконують бойові (спеціальні) завдання, визначені підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, здійснюється з урахуванням кількості сумарно обчислених днів виконання таких завдань. Результати такого обліку вносяться до відомості обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань для встановлення одноразової винагороди військовослужбовцям за формою, наведеною в додатку 1 до цих Особливостей. У разі переміщення (відрядження) військовослужбовця до іншого органу Держприкордонслужби, органу військового управління для подальшого проходження військової служби до такого органу в десятиденний строк надсилається витяг із зазначеної відомості для обліку днів виконання бойових (спеціальних) завдань.

До обрахунку часу при графіку виконання завдань до обліку застосовується календарний день початку виконання таких завдань відповідно до наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби.

Відповідно до пункту 11 Особливостей № 726, виплата винагород, визначених пунктом 2 цих особливостей, військовослужбовцям здійснюється на підставі наказів відповідно Голови Державної прикордонної служби України, начальників (командирів) регіональних управлінь органів охорони державного кордону, загонів морської охорони, навчальних закладів, науково-дослідних установ, органів забезпечення, підрозділів спеціального призначення Держприкордонслужби за місцем проходження військової служби (навчання), а їх начальникам (командирам) – на підставі наказів начальників (командирів) вищого рівня.

Накази про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, видаються щомісяця до 8 числа.

У разі надходження всіх необхідних документів, визначених пунктом 8 цих Особливостей, після 4 числа поточного місяця видання наказу про виплату додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження документів.

Пунктом 12 Особливостей № 726 визначено, що райони ведення воєнних (бойових) дій визначаються рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Як свідчить зміст позову, предметом спору в даній справі є ненарахування позивачу одноразової винагороди в розмірі 70000 грн, передбаченої абз.2 п.1-1 Постанови № 168.

Аналіз змісту абз.2 п.1-1 Постанови № 168 свідчить, що підставами для нарахування та виплати вказаної одноразової винагороди у розмірі 70000 гривень є виконання військовослужбовцем 30 днів (сумарно обчислених) бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним):

першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно;

на тимчасово окупованій російською федерацією території України;

на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресова в районах ведення воєнних (бойових) дій;

на території держави-агресора.

При цьому, враховуючи особливості виплати на період воєнного стану додаткової винагороди та одноразової винагороди передбаченої абзацом 2 пункту 1-1 Постанови № 168, що закріплені в Особливостях №168, набуття військовослужбовцем права на виплату додаткової винагороди відповідно до положень Особливостей № 726, відбувається за одночасного дотримання наступних умов:

а) віддання старшим начальником (командиром) бойового наказу (бойового розпорядження) із визначенням бойових (спеціальних) завдань органу (підрозділу), які відносяться до тих, що зазначені у Особливостях виплати додаткової винагороди;

б) виконання органом (підрозділом, в тому числі зведеним) визначених бойових (спеціальних) завдань;

в) фактичне виконання військовослужбовцем визначених бойових (спеціальних) завдань, обіймаючи посаду (тимчасово виконуючи обов`язки), передбаченою штатом відповідного органу (підрозділу) або у складі підрозділу (у тому числі тимчасово створеному), переданому бойовим розпорядженням в оперативне підпорядкування відповідному начальнику (командиру) органу (військової частини, підрозділу).

Отримання бойового наказу (бойового розпорядження), прийняття рішення щодо порядку та результати його виконання, в тому числі зазначення особового складу, що приймав безпосередню участь у бойових діях (заходах) або виконував бойові (спеціальні) завдання підтверджується записами у журналі ведення бойових дій органу (підрозділу).

Підтвердження безпосередньої участі у бойових діях (заходах), виконання бойових (спеціальних) завдань військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), бойового управління зазначеними підрозділами здійснюється відповідними органами військового управління.

Суд зазначає, що спірним питанням є виплата позивачу одноразової винагороди в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання певних завдань, що передбачена п. 1-1 Постанови № 168.

Поряд із цим позивачу виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 100 000,00 грн. що також передбачена п. 1-1 Постанови № 168.

Для правильного вирішення цього спору суду необхідно з`ясувати правову природу одноразової винагороди та її відмінності від додаткової винагороди, обидві з яких передбачені п. 1-1 Постанови № 168.

Так, виплата додаткової винагороди у розмірі до 100000, здійснюється тим військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.

Натомість виплата одноразової винагороди здійснюється у разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території держави-агресора військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.

Суд зазначає, що в матеріалах справи наявні витяг з додатку 6 до наказу від 09.03.2025 № 267-ОС, відповідно до якого позивачу на підставі рапорту № 28/12124/25-Вн від 03.02.2025 було нараховано та виплачено одноразову грошову винагороду в розмірі 70000 гривень за період з 01.01.2025 по 30.01.2025.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні рапорти за період з 20.11.2024 по 19.12.2024, з 20.12.2024 по 31.12.2024 та з 01.02.2025 по 23.02.2025 про участь позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726.

Водночас за вказані спірні в цій справі періоди позивачу нараховувалася додаткова винагорода з розрахунку до 100000 гривень на місяць з грудня 2024 по лютий 2025 року, суми яких не є спірними у цій справі.

Проте, суд ураховує цю обставину як таку, що свідчить про видання наказів про виплату позивачу додаткової винагороди в розміні 100000 гривень, у тому числі одноразової винагороди, з урахуванням зазначених у відповідних рапортах відомостей.

Суд зауважує, що наведені вище витяги з журналу бойових дій вказують на те, що позивач міг брати учать у перелічених бойових діях та заходах, але саме рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу підтверджує участь кожного військовослужбовця в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, у тому числі визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав вважати, що відповідач з певних причин не зафіксував участі позивача у виконанні бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726, у документах, які є підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 70000 гривень.

Отже, Наказ № 726 чітко регламентує, що додаткова винагорода виплачується за виконання конкретних бойових (спеціальних) завдань, що документально підтверджуються. У ситуації, коли позивач перебував у складі підрозділу, але конкретні бойові (спеціальні) завдання ним особисто не виконувались, підстави для нарахування виплати відсутні.

З матеріалів справи судом встановлено, що у спірних періодах 2024-2025 років відповідачем позивачу було нараховано і виплачено додаткову винагороду з розрахунку 100000,00 грн.

Відповідно до практики Верховного Суду обов`язковою умовою для нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, є документальне підтвердження виконання бойових (спеціальних) завдань.

Матеріали справи не містять доказів виконання позивачем у спірний період бойових (спеціальних) завдань із дотриманням умов, наведених у п. 8 Особливостей виплати додаткової винагороди № 726, виконання яких зумовлює виникнення права на отримання одноразової винагороди згідно з Постановою № 168 в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань.

Відповідно до приписів п. 4 ч. 3 ст. 2 КАС України одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Суд зазначає, що на виконання вимог ч. 4 ст. 9 КАС України ухвалою суду від 08.05.2026 при відкритті провадження у справі було зобов`язано відповідача надати належним чином засвідчені копії документів, а саме докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

На виконання вимог суду відповідачем у відзиві зазначено, що рапорти про залучення ОСОБА_1 до виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань, визначених підпунктом 4 пункту 2 цих Особливостей, у складі підрозділу до ротного опорного пункту включно за вказаний у рапорті за спірний період (за винятком періодів, за які здійснено виплату вказаної одноразової грошової винагороди) до штабу НОМЕР_3 прикордонного загону від командира підрозділу не надходили, тому підстави для виплати одноразової винагороди в розмірі 70000 гривень відсутні.

Таким чином, суд вважає, що матеріали справи не містять доказів виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань, виконання яких зумовлює виникнення права на отримання одноразової винагороди згідно з Постановою № 168 в розмірі 70 000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання бойових (спеціальних) завдань, а тому у відповідача не було правових підстав для виплати зазначеної винагороди позивачу за спірний період.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Підстави для застосування положень ст. 139 КАС України у суду відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до НОМЕР_3 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 28 травня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )

Відповідач - НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_7 )

Суддя Д.П. Зозуля