Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №460/4698/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 травня 2026 року м. Рівне№460/4698/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді О.Р. Греська, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

доІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1

про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.09.2025 №2939 в частині призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 ;

зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 внести відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів “Оберіг” щодо зняття з військового обліку відповідно до наказу Міністра оборони України від 2006 року № 342 ОСОБА_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2025 №269 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на відповідну посаду та всі наступні накази, які є похідними та прийнятими внаслідок наказу Військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 прийняти наказ щодо виключення солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що 24.12.1999 був прийнятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 , а 07.10.2008 відповідно до наказу Міністра оборони України №342 був знятий з військового обліку та визнаний невійськовозобов`язаним, що підтверджується відмітками у тимчасовому посвідченні. На думку позивача, зазначене виключало можливість його подальшого призову на військову службу без прийняття окремого рішення про поновлення на військовому обліку та проведення належної військово-лікарської експертизи.

Позивач стверджує, що 18.09.2025 його було незаконно затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_4 та без законних підстав доставлено до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. При цьому позивач зазначає, що жодних повісток про виклик до ТЦК та СП, проходження військово-лікарської комісії чи направлення до військової частини він не отримував, у розшуку не перебував, від виконання військового обов`язку не ухилявся, а рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку щодо нього не приймались.

Позивач вказує, що в день доставлення до ТЦК та СП його було направлено на проходження військово-лікарської комісії, яка, на його переконання, була проведена формально та з порушенням встановленої процедури. Зокрема, позивач зазначає, що повноцінного медичного огляду не проводилось, а здійснювалось лише опитування щодо стану здоров`я. Також він вказує, що не мав можливості надати медичні документи та забезпечити ознайомлення ВЛК із медичними записами в ЕСОЗ, оскільки йому не вручались повістка та направлення на медичний огляд. Крім того, довідка ВЛК не містила діагнозу, результатів обстежень чи медичних висновків, а її копію позивач отримав лише у відповідь на адвокатський запит представника.

За твердженням позивача, відповідач безпідставно визнав його військовозобов`язаним, взяв на військовий облік, присвоїв військове звання «солдат» та зазначив наявність військово-облікової спеціальності, хоча позивач раніше не проходив військову службу, не здобував військово-облікової спеціальності та не складав Військової присяги. Позивач вважає, що його призов було здійснено всупереч вимогам Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», Указу Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та інших нормативно-правових актів, що регулюють порядок ведення військового обліку та проведення військово-лікарської експертизи.

Позивач посилається на те, що згідно з відповіддю військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2026 його було зараховано до списків особового складу військової частини на підставі наказу командира військової частини від 18.09.2025 №269, а згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.09.2025 №2939 його призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до військової частини НОМЕР_1 .

Разом з тим позивач вважає, що наведені відповідачем обставини щодо перебування його даних в АІТС «Оберіг» у підкартотеці «Підлягають призову на військову службу під час мобілізації» не свідчать про законність призову, оскільки відомості до системи були внесені без належного рішення про поновлення його на військовому обліку. На думку позивача, сам факт втрати чинності наказом МОУ №342 не має зворотної дії та не змінює правових наслідків рішення про виключення його з військового обліку, прийнятого у 2008 році.

Позивач вважає, що відповідачем було порушено принцип законності, передбачений статтею 19 Конституції України, оскільки дії щодо його затримання, постановки на військовий облік, проведення військово-лікарської комісії, призову на військову службу та направлення до військової частини були здійснені без належних правових підстав та з порушенням встановленого законом порядку.

У зв`язку із зазначеним позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №2939 від 18.09.2025 в частині його призову та направлення до військової частини НОМЕР_1 , а також скасувати похідні накази, прийняті на його підставі. Крім того, позивач просить зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виключити його зі списків особового складу військовослужбовців, вважаючи такий спосіб захисту ефективним для поновлення його порушених прав.

Ухвалою від 23.03.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 залишено без руху.

Ухвалою від 08.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду. Відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №460/4698/26. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 надати суду належним чином засвідчену копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.09.2025 №2939 в частині призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 та докази ознайомлення з ним позивача, Військову частину НОМЕР_1 – надати суду належним чином засвідчену копію наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2025 №269 в частині зарахування до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 та докази ознайомлення з ним позивача. Також зобов`язано ОСОБА_1 надати суду належним чином засвідчені копії всіх сторінок військового квитка.

Відповідач — ІНФОРМАЦІЯ_2 — у відзиві на позовну заяву проти її задоволення заперечив та зазначив, що позивач безперервно перебував на військовому обліку з 24.12.1999 по 18.09.2025, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». За твердженням відповідача, у Реєстрі відсутні будь-які відомості про зняття позивача з військового обліку, проходження ним військово-лікарської комісії у 2008 році чи прийняття рішення про виключення з військового обліку на підставі наказу Міністерства оборони України №342 від 2006 року.

Відповідач зазначає, що надана позивачем відмітка у паперовому військово-обліковому документі із написом «не військовозобов`язаний» не є належним та допустимим доказом зміни його правового статусу, оскільки не містить обов`язкових реквізитів, зокрема номера та дати рішення ВЛК, відомостей про категорію придатності, номера протоколу, посилання на конкретний пункт нормативного акта чи індивідуальне рішення уповноваженого органу. На думку відповідача, сама по собі відмітка та штамп без належного рішення про зняття з військового обліку не породжують правових наслідків та не підтверджують факту виключення позивача з військового обліку у встановленому законом порядку.

Відповідач посилається на те, що відповідно до законодавства зняття з військового обліку є юридичним фактом, який виникає виключно на підставі належним чином оформленого рішення уповноваженого органу, однак позивач не надав жодного такого рішення. Відтак, відповідач вважає, що позивач не довів обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Щодо порядку виклику позивача до ТЦК та СП відповідач зазначив, що позивачу було направлено повістку засобами поштового зв`язку відповідно до вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та постанови Кабінету Міністрів України №560. За твердженням відповідача, позивач, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом, чим порушив правила військового обліку, у зв`язку з чим через систему інформаційної взаємодії між системами «Оберіг» та «Армор» було сформовано електронне звернення до органів Національної поліції України щодо встановлення його місцезнаходження та забезпечення прибуття до ТЦК та СП.

Відповідач вказує, що такі дії не були заходами кримінального чи адміністративного примусу, а становили організаційні заходи щодо забезпечення виконання громадянином обов`язків у сфері військового обліку. При цьому відповідач зазначає, що повторне направлення повістки не є обов`язковою передумовою для вжиття заходів реагування у разі порушення правил військового обліку.

Також відповідач зазначив, що під час здійснення заходів з призову позивач перебував у категорії осіб, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, не мав права на відстрочку та не перебував на спеціальному обліку (бронюванні), а тому підлягав мобілізації відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Щодо проходження військово-лікарської комісії відповідач зазначає, що позивача було направлено на ВЛК у встановленому законом порядку. Водночас, за твердженням відповідача, під час проходження медичного огляду позивач свідомо відмовився надавати інформацію про стан свого здоров`я та від повноцінної взаємодії з лікарями-спеціалістами, у зв`язку з чим ВЛК було складено відповідний акт. Відповідач посилається на положення наказу Міністерства оборони України №402, відповідно до яких у разі відмови особи від проходження обстеження або надання медичної інформації ВЛК має право приймати рішення на підставі наявних документів та доступних відомостей. На думку відповідача, саме дії позивача унеможливили проведення більш детального медичного огляду, а тому доводи про формальний характер ВЛК є безпідставними.

Відповідач зазначає, що рішення ВЛК про придатність позивача до військової служби було прийнято у межах повноважень та відповідно до встановленої процедури, а незгода позивача з висновком ВЛК сама по собі не свідчить про його незаконність.

Щодо вимог про скасування наказу про призов відповідач зазначає, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 18.09.2025 №2939 є індивідуальним актом, який був реалізований шляхом призову позивача та його зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 . Відповідач вказує, що після реалізації наказу між позивачем та державою виникли нові правовідносини щодо проходження військової служби, у межах яких позивач набув статусу військовослужбовця.

Відповідач також зазначає, що після зарахування до військової частини позивач перестав перебувати на військовому обліку як військовозобов`язаний, а його облік здійснюється військовою частиною за місцем проходження служби. У зв`язку з цим ТЦК та СП, на думку відповідача, не наділений повноваженнями щодо зняття позивача з військового обліку чи внесення відповідних змін до Реєстру, оскільки такі дії стосуються осіб, які не проходять військову службу.

З огляду на викладене відповідач вважає, що дії щодо взяття позивача на військовий облік, направлення на військово-лікарську комісію та призову на військову службу під час мобілізації були здійснені відповідно до вимог чинного законодавства України, а позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Інших заяв по суті не надходило.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 24.12.1999 був узятий на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_6 .

28.09.1999 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

07.10.2008 позивача було знято з військового обліку відповідно до наказу Міністра оборони України від 2006 року № 342 та визнано невійськовозобов`язаним, що підтверджується відмітками у тимчасовому посвідченні № НОМЕР_2 та паспорті серії НОМЕР_3 .

Ухвалою від 22.05.2026 витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_1 облікову картку ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до наданої відповідачем облікової картки позивача, а також наявних у матеріалах справи відповідей на адвокатські запити № 01/41711 від 26.02.2026 та № 1/1347 від 02.03.2026, наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.09.2025 № 2939, а також наказу № 269 від 18.09.2025, ОСОБА_1 був призваний на військову службу під час мобілізації з направленням для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 та зарахований до списків особового складу цієї військової частини.

У відповіді військової частини НОМЕР_1 № 1/1347 від 02.03.2026 на адвокатський запит також зазначено, що військовослужбовець ОСОБА_1 10.10.2025 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 .

Своєю чергою, на адвокатський запит за вих. № 58/26 від 19.02.2026 про надання інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 листом від 26.02.2026 № 01/41711 повідомив, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , станом на 18.09.2025 перебував, згідно з АІТС «Оберіг», у картотеці «Вільні залишки», підкартотеці «Підлягають призову на військову службу під час мобілізації».

Під час перевірки військово-облікових документів у громадянина ОСОБА_1 представниками Національної поліції України було встановлено, що ОСОБА_1 є порушником правил військового обліку, у зв`язку з чим його було запрошено та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_1 для складання протоколу про адміністративне правопорушення в порядку статті 259 КУпАП та усунення порушень, пов`язаних із веденням військового обліку.

Працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах повноважень, визначених законодавством України, було встановлено, що громадянин ОСОБА_1 , будучи військовозобов`язаним, згідно з даними ЄДРПВР є порушником правил військового обліку з 31.05.2025, про що 18.09.2025 було складено протокол про адміністративне правопорушення у зв`язку з порушенням вимог законодавства про військовий обов`язок і військову службу під час проведення загальної мобілізації відповідно до Указу Президента України від 25.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію».

Громадянина ОСОБА_1 було направлено на проходження військово-лікарської комісії, під час якої він відмовився надавати лікарям будь-яку інформацію про стан свого здоров`я. У зв`язку з цим військово-лікарською комісією було складено акт про відмову від надання інформації щодо стану здоров`я. У разі відмови особи від проходження огляду комісія приймає рішення на підставі наявних матеріалів.

Протоколом ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2025-0918-1520-5138-3 від 18.09.2025 ОСОБА_1 визнано придатним за графою II.

Відповідно до військово-облікового документа позивача, сформованого через застосунок «Резерв+» станом на 01.11.2025, позивач мав статус невійськовозобов`язаного, оскільки на момент отримання такого документа ОСОБА_1 уже був військовослужбовцем у званні солдата.

Вважаючи протиправними та такими, що підлягають скасуванню, наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 18.09.2025 № 2939 в частині призову військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації та направлення для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , а також наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 18.09.2025 № 269 в частині зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_1 на відповідну посаду, і всі наступні накази, які є похідними та прийняті внаслідок зазначених рішень, а також посилаючись на наявність обов`язку у ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг» щодо зняття з військового обліку відповідно до наказу Міністра оборони України від 2006 року № 342, а у Військової частини НОМЕР_1 — прийняти наказ про виключення солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відтак суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 17 Конституції України визначено, що захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Відповідно до статті 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російською федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який діє досі.

Статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України "Про оборону України" особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій; воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» (далі - Указ № 69/2022) постановлено про оголошення та проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

За приписами п. 2 Указу № 64/2022 військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі - Закон № 3543-ХІІ, в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Згідно з статтею 1 Закону № 3543-ХІІ мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Відповідно до ч. 8 ст. 4 Закону № 3543-ХІІ, з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

На час особливого періоду дія будь-яких прийнятих до настання цього періоду нормативно-правових актів, що передбачають скорочення чисельності, обмеження комплектування або фінансування Збройних Сил України, інших військових формувань чи правоохоронних органів спеціального призначення, зупиняється.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII, в редакції чинній на момент спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 10 ст. 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ч. 6 ст. 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" розрізняють наступні види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону № 2232-XII від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону №2232-XII призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом № 3543-XII.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону №2232-XII початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період та на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Статтею 22 Закону № 3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного чи резервіста.

Згідно з частинами 1 та 3 статті 23 Закону № 3543-ХІІ визначено перелік військовозобов`язаних, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, до якого позивач не належить.

Частиною 7 статті 23 № 3543-ХІІ перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

За пунктом 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; здійснюють контроль за проведенням на підприємствах, у закладах освіти роботи з ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та на воєнний час.

Відповідно до пункту 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок №1487), районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виявляють призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на території адміністративно-територіальної одиниці, проте не перебувають на військовому обліку; організовують оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів про їх виклик до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, призначення на особливий період, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів і забезпечують здійснення контролю за їх прибуттям; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них тощо.

Пунктами 80-81 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до затверджених розпорядженнями голів відповідних районних, районних у м. Києві та Севастополі держадміністрацій, міських голів планів щороку (у тому числі позапланово) перевіряють стан військового обліку в державних органах, органах місцевого самоврядування, а також на підприємствах, в установах та організаціях, в яких працюють військовозобов`язані, які заброньовані за цими органами, підприємствами, установами та організаціями на період мобілізації та на воєнний час, а також військовозобов`язані, яким видані мобілізаційні розпорядження. Решта державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій перевіряються один раз на чотири роки.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, підрозділах Служби зовнішньої розвідки здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пункті 15 цього Порядку). При цьому взяття на військовий облік, зняття або виключення з нього здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України та військово-облікових документів, визначених у пункті 20 цього Порядку.

Районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, підрозділи Служби зовнішньої розвідки беруть на військовий облік, знімають або виключають з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у яких відсутні військово-облікові документи, лише після відновлення зазначених документів.

В той же час додатком № 2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Правила), пунктом 1 яких встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема:

- перебувати на військовому обліку за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності;

- не змінювати місце проживання з моменту оголошення мобілізації та у воєнний час без дозволу керівника відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів СБУ, Служби зовнішньої розвідки - без дозволу відповідного керівника);

- особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560, в редакції чинній на момент вчинення спірних правовідносин).

Частиною 1 пункту 27 розділу 2 Порядку № 560 встановлено, що до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Пунктом 74 Порядку № 560 встановлено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 р. № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу (далі - ВЛЕ) в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 р. за № 1109/15800 (далі - Положення № 402, Положення про ВЛК).

Згідно пункту 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); військовослужбовців до військової служби; військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я.

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Відповідно до п. 88 Порядку № 560 на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.

Відповідно до пункту 12.1 розділу XII Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року №170, звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби) здійснюється наказами посадових осіб, визначених пунктом 225 Положення № 1153/2008.

Згідно з абзацом другим пункту 225 Положення №1153/2008 звільнення військовослужбовців із військової служби здійснюється під час дії особливого періоду (з моменту оголошення мобілізації - протягом строку її проведення, який визначається рішенням Президента України, та з моменту введення воєнного стану - до оголошення демобілізації) - на підставах, передбачених частиною третьою, пунктом 2 частини четвертої, пунктом 3 частини п`ятої та пунктом 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII у військових званнях до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно за всіма підставами - командирами бригад (полків, кораблів 1 рангу) і посадовими особами, які відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прирівняні до них.

Пункт 233 Положення №1153/2008 передбачає, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-XII встановлено, військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах:

2) під час дії воєнного стану: а) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування на військовій службі; б) за станом здоров`я: на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або про тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців; за наявності інвалідності (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); в) у зв`язку з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі; г) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); д) у зв`язку із звільненням з полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу); е) у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості їх використання на службі (для осіб вищого офіцерського складу); з) у зв`язку із призначенням (обранням) на посаду або перебуванням на посаді судді, судді Конституційного Суду України, члена Вищої ради правосуддя, члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Приписами частини 7 статті 26 Закону №2232-XII визначено, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Також суд зазначає, що Законом України від 21.03.2024 №3621-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» виключено такі поняття, як «обмежено придатний до військової служби» та «непридатний до військової служби в мирний час, обмежено придатний у воєнний час».

Пунктом 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX у первісній редакції було установлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Законом України від 12.02.2025 №4235-IX «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (Закон №4235-IX, набрав чинності 15.02.2025) до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №3621-IX внесено зміни, в силу яких установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Як уже було зазначено вище, 28.09.1999 комісією при ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час.

З огляду на вимоги пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX у редакції Закону № 4235-IX, позивач був зобов`язаний самостійно звернутися до ТЦК та СП або через застосунок «Резерв+» для отримання направлення на ВЛК з метою проходження повторного медичного огляду та пройти такий медичний огляд до 05.06.2025. Доказів такого звернення та проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби позивач суду не надав.

В свою чергу, ненадсилання та невручення позивачу повістки або іншого персонального повідомлення про необхідність прибуття до ТЦК та СП чи проходження ВЛК не може бути підставою для невиконання обов`язку щодо проходження повторного медичного огляду, оскільки такий обов`язок прямо встановлений законом та не ставиться у залежність від отримання особою окремого виклику чи повістки.

Щодо визнання ОСОБА_1 28.09.1999 комісією при Рівненському МВК непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час, а також щодо зняття його 07.10.2008 з військового обліку відповідно до наказу Міністра оборони України від 2006 року № 342 та визнання невійськовозобов`язаним, суд зазначає таке.

Насамперед необхідно зазначити, що законодавство (як на момент направлення на ВЛК, так і надалі) не містить такої категорії, як «невійськовозобов`язаний».

Підстави для зняття з військового обліку військовозобов`язаних (станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначалися пунктом 2 частини 5 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Верховний Суд у постанові від 21.05.2025 у справі № 280/2880/24 дійшов висновку, що законодавець розмежовує поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». При цьому у разі зняття з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття та виключення з військового обліку. З аналізу положень Закону № 2232-XII вбачається, що громадяни, які підлягають виключенню з військового обліку, втрачають статус військовозобов`язаного, тоді як особи, зняті з військового обліку, продовжують перебувати у статусі військовозобов`язаних.

Матеріали справи не містять доказів прийняття уповноваженими органами військового управління рішення саме про виключення позивача з військового обліку.

Суд підкреслює, що правовий статус особи щодо її належності або неналежності до військовозобов`язаних визначається виключно на підставі офіційних документів військового обліку (військового квитка, тимчасового посвідчення військовозобов`язаного, відомостей з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів).

Отже, сам по собі штамп у паспорті, проставлений під час дії попередньої редакції законодавства, не є належним доказом статусу «невійськовозобов`язаний» та не може бути підставою для ухилення від виконання військового обов`язку або невиконання вимог ТЦК та СП, зокрема щодо проходження ВЛК.

Водночас наявність запису «категорія обліку: не військовозобов`язаний» у витягу із застосунку «Резерв+» пояснюється призовом позивача на військову службу, з моменту якого особа втрачає статус військовозобов`язаного.

Щодо непроведення або формального проведення ВЛК суд зазначає, що ОСОБА_1 було направлено на проходження військово-лікарської комісії, під час якої він відмовився надавати лікарям будь-яку інформацію про стан свого здоров`я, про що військово-лікарською комісією було складено акт про відмову від надання інформації щодо стану здоров`я.

Протоколом ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 № 2025-0918-1520-5138-3 від 18.09.2025 ОСОБА_1 визнано придатним за графою II.

Враховуючи наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинення певних дій відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 ) Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 . ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_6 )

Повний текст рішення складений 28.05.2026.

Суддя Олег ГРЕСЬКО