Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №420/39726/24 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/39726/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Гур`євої К.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якій позивач просить:

визнати протиправними дії відповідача щодо неналежного нарахування та невиплати за період з 27.02.2022 року по 29.08.2022 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 27.02.2022 року по 29.08.2022 року, з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненадання витягів із наказів командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) за період з 02.03.2022 року по 23.04.2022 року про вибуття у відрядження з пункту постійної дислокації, прибуття з відрядження до пункту постійної дислокації, залучення до району виконання бойових завдань, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань матроса ОСОБА_1 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати витяги із наказів командира Військової частини (по стройовій частині) за період з 02.03.2022 року по 23.04.2022 року про вибуття у відрядження з пункту постійної дислокації, прибуття з відрядження до пункту постійної дислокації, залучення до району виконання бойових завдань, які залучаються та беруть безпосередньо участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації з метою виконання службових (бойових) завдань матроса ОСОБА_1 ;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненадання копії наказу командира Військової частини НОМЕР_2 «Про результати службового розслідування стосовно втрати військового майна 23.04.2022 року, зокрема ,стрілецької зброї, що знаходилась в транспортному засобі КрАЗ 6322, в/н НОМЕР_5 , який знищено в результаті обстрілу противника»;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати завірені належним чином копію наказу командира Військової частини НОМЕР_4 «Про результати службового розслідування стосовно втрати військового майна 23.04.2022 року, зокрема стрілецької зброї, що знаходилась в транспортному засобі КрАЗ 6322, в/н НОМЕР_5 , який знищено в результаті обстрілу противника»;

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо ненадання довідок встановленого зразка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 02.03.2022 року по 23.04.2022 року та за період з 01.08.2022 року по 12.08.2022 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 надати довідку встановленого зразка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 01.08.2022 року по 12.08.2022 року.

Ухвалою від 07.01.2026 року Одеським окружним адміністративним судом провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив виплатити грошове забезпечення у повному обсязі. Однак, відповідачем відповіді надано не було. Крім того позивачу не була надано довідку встановленого зразка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за період з 02.03.2022 року по 23.04.2022 року та за період з 01.08.2022 року по 12.08.2022 року, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував, в яких, в обґрунтування правової позиції, зокрема, зазначено, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п.1. ч.1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_1 Одеському окружному адміністративному суду.

Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив виплатити грошове забезпечення у повному обсязі. Однак, відповіді отримано не було.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з позовної заяви, позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_1 йому не в повному обсязі нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення, яке гарантоване чинним законодавством України.

Позивач звернувся до відповідача із проханням виплатити грошове забезпечення у повному обсязі, однак відповідної виплати проведено не було.

Відповідно до п. 2 розділу І «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25 червня 2018 року №558 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено, зокрема, тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1 та схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

При цьому, пунктом 4 постанови №704, в редакції чинній на час її прийняття, встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, затверджено зміни, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України.

Згідно п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103 передбачено внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються.

Відповідно до пункту 3 Змін що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України №103, у постанові Кабінету Міністрів України №704 пункт 4 викладено в такій редакції: «Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.».

При цьому, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, у справі №826/6453/18, визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Станом на час прийняття постанови Кабінету Міністрів України №704 та після ухвалення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року, у справі №826/6453/18, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 передбачив, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно п. 3 розділу II «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинність 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 грудня 2019 року, у справі №240/4946/18, щодо застосування п. 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №1774-VІІІ, після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.

На підставі зазначеного, після набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18 виникли правові підстави для перерахунку окладів з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт (без використання обмеження у розмірі 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).

При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704», яка набрала чинності 20.05.2023 року:

- скасовано підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб»;

- внесено зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»;

- установлено, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Тобто, з 20.05.2023 року п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

З урахуванням зазначеного, у суду відсутні підстави вважати, що з 20.05.2023 року позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Отже, в період проходження служби з 27.02.2022 року по 29.08.2022 року позивач повинен був отримувати грошове забезпечення з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а не як здійснював відповідач із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом на 01 січня 2018 року.

Таким чином, дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачу в період з 27.02.2022 року по 29.08.2022 року грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідні тарифні коефіцієнти є протиправними.

Щодо решти позовних вимог, суд зазначає наступне.

Як вбачається з позовної заяви, 22.11.2024 було подано відповідний запит до військової частини НОМЕР_4 про надання офіційної інформації.

У відповідь на вказаинй запит відповідач надав витяги із наказів які підтверджують знаходження позивача у районі виконання бойових завдань, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, з метою виконання службових (бойових) завдань з 01.08.2024 по 12.08.2024.

За період з 02.03.2022 по 23.04.2022 щодо залучення позивача до виконання заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, у складі підрозділу Військової частини НОМЕР_4 , відповідач надав витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 92 (по стройовій частині) від 17.04.2022 про прибуття з відрядження на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №23дск від 18.02.2022 та витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 92 (по стройовій частині) про вибуття у відрядження на підставі бойового розпорядження командира ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 760/ Т від 16.04.2022, бойового наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 33/ДСК від 16.04.2022.

Наказ командира військової частини НОМЕР_4 № 92 (по стройовій частині) від 17.04.2022 про прибуття з відрядження на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №23дск від 18.02.2022 явно сфабрикований заднім числом, так як вибуття у відрядження відбулось на підставі бойового розпорядження командира ОУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » № 760/Т від 16.04.2022, бойового наказу командира військової частини НОМЕР_4 № 33/ДСК від 16.04.2022.

Проте відповідачем не надано витяги із наказів командира Військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) за період з 02.03.2022 по 23.04.2022 року про вибуття у відрядження з пункту постійної дислокації, прибуття з відрядження до пункту постійної дислокації, залучення до району виконання бойових завдань, які залучаються та беруть безпосередню участь у здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації з метою виконання службових (бойових) завдань матроса ОСОБА_2 ; завірені належним чином копії матеріалів службового розслідування, призначеного наказом командира Військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) № 56 від 26.04.2022 «Про призначення службового розслідування стосовно втрати військового майна 23.04.2022, зокрема стрілецької зброї, що знаходилась в транспортному засобі КрАЗ 6322, в/н НОМЕР_5 , який знищено в результаті обстрілу противника»; копію наказу командира Військової частини НОМЕР_4 «Про результати службового розслідування стосовно втрати військового майна 23.04.2022, зокрема стрілецької зброї, що знаходилась в транспортному засобі КрАЗ 6322, в/н НОМЕР_5 , який знищено в результаті обстрілу противника».

Таким чином, відповідач направив витяги із наказів про проходження служби та фінансові картки розрахунки та в усному порядку повідомив про те, що підстав для формування довідки форми 6 немає.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» № 2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Статтею 2 Закону України 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закону № 2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 6 вказаної статті Закону передбачено види військової служби, до яких, зокрема, віднесено й військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який також встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Відповідно до статті 1-2 цього Закону, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані), які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Згідно із статтею 5 Закону №3551-XII учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Відповідно до підпункту 19 частини першої статті 6 Закону №3551-XII учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Особи, зазначені в абзаці першому цього пункту (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву про надання статусу учасника бойових дій, у тому числі засобами Реєстру та/або Державного вебпорталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони, та/або Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, повноваження якої визначаються законодавством.

У такій заяві зазначаються відомості про безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення та перебування безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також додаються копії відповідних документів, засвідчені підписом суб`єкта звернення (за наявності).

Якщо особа, яка подає заяву про надання статусу учасника бойових дій, не володіє такими відомостями (документами), комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій витребовує такі відомості (документи) за запитом в уповноваженого органу або особи в рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень, але не пізніше ніж через п`ять календарних днів від дати надходження такої заяви. Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані відомості (документи) або обґрунтувати причину відмови у наданні не пізніше ніж через 15 календарних днів від дати надходження такого запиту.

Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відомостей (документів) комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій приймає рішення про надання (відмову у наданні) статусу учасника бойових дій.

Особливості набуття статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану визначені статтею 6-1 Закону №3551-XII.

Так, згідно із цією статтею в редакції станом до 28.06.2024, під час дії воєнного стану військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового і начальницького складу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового і начальницького складу Міністерства внутрішніх справ України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, військовослужбовці Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України під час дії воєнного стану, виконуючи бойові завдання безпосередньо в районах ведення бойових дій, незалежно від тривалості виконання таких завдань, або брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, набувають статусу учасника бойових дій на підставі довідки або відомостей про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - Довідка про безпосередню участь у бойових діях) у формі та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

В такому ж порядку статус учасника бойових дій набувають особи з числа осіб, зазначених в частині першій цієї статті, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, у тому числі за межами України, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з пораненням, контузією, каліцтвом, пов`язаних із виконанням бойових завдань під час ведення бойових дій.

Особи, зазначені в частині першій цієї статті, які за посадами, що вони займають, належать до кадрового складу розвідувальних органів України та/або залучені до конфіденційного співробітництва із цими органами, набувають статусу учасника бойових дій у спосіб, що унеможливлює розкриття належності таких осіб до розвідувальних органів України, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Уповноважені особи військових частин зобов`язані в п`ятиденний строк після дати закінчення реалізації бойового наказу (розпорядження) сформувати Довідку про безпосередню участь у бойових діях та внести відомості про підтвердження безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та виконання бойових завдань безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій до Реєстру. У разі неможливості внесення зазначених відомостей в електронній формі Довідка про безпосередню участь у бойових діях у цей же строк направляється у паперовій формі до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Один примірник Довідки про безпосередню участь у бойових діях у паперовій формі надається військовослужбовцю.

Обробка персональних даних учасників бойових дій у Реєстрі здійснюється держателем Реєстру з додержанням вимог Закону України "Про захист персональних даних" та Закону України "Про розвідку" в частині запобігання розкриттю інформації про належність осіб до розвідувальних органів України та захист безпеки інформації про такі органи та їх діяльність.

Відомості про безпосередню участь у бойових діях зберігаються у відокремленому програмному модулі Реєстру.

Статус учасника бойових дій набувається автоматично після формування витягу разом із унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) із застосуванням засобів Реєстру в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Держатель Реєстру чи інші уповноважені органи або особи несуть відповідальність за своєчасність набуття статусу учасника бойових дій та формування витягу разом з унікальним електронним ідентифікатором (QR-кодом, штрих-кодом, цифровим кодом) на підставі даних Реєстру.

За бажанням військовослужбовця розпорядник Реєстру чи інші уповноважені органи або особи видають йому посвідчення учасника бойових дій у паперовій формі або в електронній формі в порядку, визначеному статтею 18 цього Закону.

Для отримання пільг та/або послуг учасники бойових дій використовують Реєстр відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" або унікальний електронний ідентифікатор (QR-код, штрих-код, цифровий код), або Довідку про безпосередню участь у бойових діях, або посвідчення учасника бойових дій у паперовій або електронній формі.

Контроль за наданням статусу учасника бойових дій через Реєстр здійснюється міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб у період дії статтею 6-1 Закону №3551-XII в редакції закону до 27.06.2024 включно, визначав Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 413 (далі - Порядок №413).

Згідно п. 2-1 Порядку № 413 статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним в абзаці другому пункту 2 цього Порядку, які брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови виконання ними особисто або у складі військової частини (органу, підрозділу), установи та закладу бойових (службових) завдань, проведення розвідувальних заходів, зокрема які отримали травми (поранення, контузії, каліцтва).

Пункт 4 Порядку № 413 визначає перелік документів, які є підставою для надання особі статусу УБД, які приймали безпосередню участь у Заходах, зокрема, довідка за формою згідно з додатком 6 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військової агресією російської федерації проти України, яка викладена в новій редакції та затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2023 року № 887.

За змістом форми довідки (додаток 6 до Порядку № 413), остання видається на підставі та із зазначенням документів, які підтверджують безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, - бойових донесень, журналів бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтових журналів, польотних листів, книг служби, наказів про залучення до таких заходів, відомостей про виконання розвідувальних заходів, або довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).

За статтею 6-1 Закону №3551-XII в редакції Закону № 3783-IX від 05.06.2024 (діє з 28.06.2024) у період дії воєнного стану під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особам, зазначеним в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 цього Закону (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних) Служби безпеки України та осіб, які входять до складу розвідувальних органів України), які брали участь у виконанні бойових (службових, спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, статус учасника бойових дій надається незалежно від тривалості виконання таких завдань на підставі відомостей, що підтверджують виконання особою таких завдань (далі - Відомості), у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та з урахуванням положень цієї статті.

Уповноважені особи військових частин зобов`язані в п`ятиденний строк з дня початку виконання бойового наказу (розпорядження) внести Відомості до Реєстру. У разі неможливості внесення Відомостей до Реєстру уповноважені особи військових частин надають такі Відомості у той самий строк у порядку, визначеному актами центральних органів виконавчої влади, при яких утворюються комісії, до уповноваженого підрозділу, що забезпечує роботу комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, органу військового управління за підпорядкованістю, який зобов`язаний внести їх до Реєстру в п`ятиденний строк з дня отримання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відомості зберігаються у відокремленому програмному модулі Реєстру.

Якщо Відомості, які вносяться до Реєстру, відповідають умовам та критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України, статус учасника бойових дій надається в автоматичному режимі засобами Реєстру у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо Відомості, які вносяться до Реєстру, не відповідають умовам та критеріям, визначеним Кабінетом Міністрів України, то статус учасника бойових дій надається комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій на підставі витребуваних (отриманих) в уповноваженого органу або особи відповідних Відомостей (документів) у рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Для отримання публічних (електронних публічних) послуг інформація про статус учасника бойових дій отримується та/або підтверджується за допомогою Реєстру відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг".

Контроль за наданням статусу учасника бойових дій через Реєстр здійснюється міжвідомчою комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері соціального захисту ветеранів війни, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Витяг із Реєстру щодо внесених до Реєстру Відомостей та виданих документів формується засобами Реєстру з унікальним електронним ідентифікатором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. За бажанням особи, якій надано статус учасника бойових дій, посвідчення учасника бойових дій видається такій особі у порядку, передбаченому статтею 18 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2024 р. № 837 Порядок №413 викладено у новій редакції.

Пункт 1 Порядку №413 доповнено другим абзацом такого змісту: дія цього Порядку не поширюється на процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, визначених у статті 6-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон).

Процедуру надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій особам, які у період воєнного стану під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, брали участь у виконанні бойових (службових, спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях визначає Порядок надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій у період воєнного стану в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях визначає порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2024 р. № 1041 (далі - Порядок №1041).

Цією ж постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2024 р. № 1041 затверджено зміни, що вносяться до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а саме - абзац другий пункту 1 викладено в такій редакції: Дія цього Порядку не поширюється на процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, визначених у статті 6-1 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон), крім випадків, визначених Порядком надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій у період воєнного стану в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2024 р. № 1041.

Відповідно до пункту 5 Порядку №1041 підставою для надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій засобами Реєстру є:

1) для осіб, зазначених в абзаці першому пункту 19 частини першої статті 6 Закону (крім осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади), які брали участь у виконанні бойових (службових, спеціальних) завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, - відомості, що підтверджують виконання особою бойових (службових, спеціальних) завдань у районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях у період воєнного стану під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - відомості), перелік яких визначено підпунктом 1 пункту 6 цього Порядку;

За пунктом 6 Порядку №1041 відомостями, які вносяться до Реєстру для надання в автоматичному режимі статусу учасника бойових дій, є:

1) для осіб, зазначених у підпункті 1 пункту 5 цього Порядку, відомості про:

прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності);

зміну прізвища, власного імені, по батькові (за наявності);

стать;

посаду, яку обіймає (обіймав) згідно з штатом у період виконання бойових (службових, спеціальних) завдань;

військове (спеціальне) звання;

дату народження;

реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

серію та/або номер паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон;

адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (не обов`язково);

контактні дані (номер телефону та адреса електронної пошти) (за наявності);

орган сектору безпеки і оборони, до якого належить військова частина (орган, підрозділ), або підприємство, установа, організація;

військову частину (орган, підрозділ), підприємство, установу, організацію, у якому проходить службу особа;

період виконання бойових (службових, спеціальних) завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях;

місце виконання бойових (службових, спеціальних) завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях;

дату та номер наказу командувача угруповання, командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу), керівника підприємства, установи, організації, в якому проходить службу особа, про прибуття до складу сил та засобів відповідних сил оборони або в район ведення воєнних (бойових) дій для виконання особою службових (спеціальних) завдань;

назву, дату реєстрації та реєстраційний номер (індекс) не менш як одного з документів, які підтверджують виконання особою бойових (службових, спеціальних) завдань безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, - бойові донесення, журнали бойових дій (оперативних завдань, ведення оперативної обстановки), вахтові журнали, польотні листи або довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), що підтверджує їх отримання спричиненими діями противника, відомості про виконання розвідувальних заходів, накази про залучення сил і засобів ДСНС до виконання завдань (робіт) в районах ведення воєнних (бойових) дій, книги служби, відомості про виконання службових (спеціальних) завдань, протоколи проведення службових (спеціальних) завдань.

Умовою внесення до Реєстру відомостей, зазначених у підпунктах 1 і 2 цього пункту, є початок виконання особою бойового наказу (розпорядження) або службового (спеціального) завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях, а критерієм - відповідність відомостей про період та місце виконання бойового (службового, спеціального) завдання безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях відомостям з довідника або переліку.

Згідно пункту 7 Порядку 1041 відомості, перелік яких визначено пунктом 6 цього Порядку, у п`ятиденний строк з дня початку виконання бойового наказу (розпорядження) або службового (спеціального) завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях вносяться до Реєстру уповноваженою особою військової частини, у складі якої виконувала бойові (службові, спеціальні) завдання, або до якої прибула для виконання в районах ведення воєнних (бойових) дій службових (спеціальних) завдань особа, зазначена у підпункті 1 пункту 5 цього Порядку, або в оперативному підпорядкуванні якої перебуває (перебувало) добровольче формування територіальної громади, членом якого була особа, зазначена у підпункті 2 пункту 5 цього Порядку.

У разі неможливості внесення відомостей до Реєстру уповноважена особа військової частини у п`ятиденний строк з дня початку виконання бойового наказу (розпорядження) або службового (спеціального) завдання в районах ведення воєнних (бойових) дій або на тимчасово окупованих територіях подає відомості у порядку, визначеному актами Міноборони, МВС, Мін`юсту, Адміністрації Держспецтрансслужби, Управління державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро, до уповноваженої особи комісії (уповноваженого підрозділу), які зобов`язані внести їх до Реєстру в п`ятиденний строк з дня отримання.

Обробка і захист інформації в Реєстрі здійснюється користувачами електронного кабінету з додержанням вимог Законів України Про захист персональних даних, Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах та Про публічні електронні реєстри.

Відомості зберігаються у відокремленому програмному модулі Реєстру.

За пунктом 8 Порядку №1041 відомості вносяться до Реєстру уповноваженою особою військової частини (уповноваженою особою комісії) після проходження електронної ідентифікації та автентифікації з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та дає змогу однозначно встановити уповноважену особу військової частини (уповноважену особу комісії).

Після внесення відомостей засобами Реєстру та накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відомості блокуються для редагування.

Статус учасника бойових дій вважається наданим в автоматичному режимі із застосуванням програмних засобів Реєстру, якщо про це в Реєстрі обліковано відповідний запис.

Повідомлення про набуття статусу учасника бойових дій надсилається засобами Реєстру:

особі, яка набула статусу учасника бойових дій (за наявності в Реєстрі відомостей щодо електронної пошти такої особи);

користувачу електронного кабінету для подальшого інформування про це особи, яка набула статусу учасника бойових дій (у разі відсутності в Реєстрі відомостей щодо електронної пошти такої особи).

Позивач просить суд, визнати протиправними дії відповідача, що виразилася у невидачі позивачеві довідки форми додатку №6, затвердженої Постановою КМУ №713 від 20.08.2014 року.

Правовову норму, яка би передбачала обов`язок відповідача видати таку довідку, а також витяги з журналів фіксації виконання позивачем службових завдань в зоні активних бойових дій та/або у формі неналежної фіксації виконання позивачем службових завдань в зоні активних бойових дій, у позові не зазначає.

Суд звертає увагу, що до змін, внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення порядку ведення військового обліку та набуття статусу ветерана війни під час дії воєнного стану" від 5 червня 2024 року № 3783-IX, до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" стаття 6-1 встановлювала обов`язок військової частини в п`ятиденний строк після дати закінчення реалізації бойового наказу (розпорядження) сформувати Довідку про безпосередню участь у бойових діях та внести відомості про підтвердження безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та виконання бойових завдань безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій до Реєстру.

Також містила вказівку про те, що у разі неможливості внесення зазначених відомостей в електронній формі Довідка про безпосередню участь у бойових діях у цей же строк направляється у паперовій формі до комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Один примірник Довідки про безпосередню участь у бойових діях у паперовій формі надається військовослужбовцю.

Натомість стаття 6-1 в такій редакції діяла до 27.06.2024 включно.

З 28.06.2024 року обов`язок військової частини в п`ятиденний строк після дати закінчення реалізації бойового наказу (розпорядження) сформувати Довідку про безпосередню участь у бойових діях відсутній. Відсутній обов`язок також і надавати таку довідку в одному примірнику військовослужбовцю.

В ході розгляду справи судом встановлено, що адвокат в інтересах позивача звертався до військової частини НОМЕР_4 вже в той період, а саме 22.11.2024 року (з якого вбачається, що саме позивач просив надати) коли стаття 6-1 зазначала змін та не передбачала обов`язку таку довідку формувати та видавати військовослужбовцю. Механізм набуття статусу учасника бойових дій змінився, а тому твердження про наявність обов`язку видати таку довідку позивачеві є помилковим, що свідчить про безпідставність позовних вимог в цій частині.

При цьому, в наявних матеріалах справи адвокатському запиті від 22.11.2024 року позивачем не ставилось питання про отримання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (по формі, передбаченій у додатку 6 до Постанови Кабінету Міністрів України №413.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо неналежного нарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 року по 29.08.2022 року, без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 27.02.2022 року по 29.08.2022 року, з урахуванням посадового окладу, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2026 р.

Суддя О.М. Тарасишина