Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №420/38829/25 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/38829/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по листопад 2017 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) провести розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 грудня 2015 року по листопад 2017 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та направити цей розрахунок до Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) для проведення виплати;

визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) провести розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з грудня 2017 року по 28 лютого 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та направити цей розрахунок до Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) для проведення виплати;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) здійснити виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 рік включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) з урахуванням раніше виплачених сум.

Стислий виклад позиції позивача.

У позовній заяві зазначено, у період з 02 червня 1998 року до 14 липня 2025 року ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України, в тому числі у Військовій частині НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загоні морської охорони).

Представник позивача зазначає, що наказом командира НОМЕР_6 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 08 липня 2025 року №504-ОС «Про особовий склад» майстер-старшину ОСОБА_1 звільнено з військової служби за підпунктом «д» (у зв`язку із звільненням з полону, (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України.

В подальшому, за твердженням представника позивача, наказом командира НОМЕР_6 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 14 липня 2025 року №520-ОС «Про особовий склад» майстер-старшину ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 14 липня 2025 року.

Представник позивача вказує, що відповідно до довідок виплати за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, надані відповідачами, в період з 01.12.2015 до 28.02.2018 ОСОБА_1 було виплачено 18222,99 гривень суми індексації грошового забезпечення з урахуванням податків та утримань, а під час виплати заборгованості індексації грошового забезпечення місяцями, з яких починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування індексації грошового забезпечення (базові місяці) були лютий 2015 року, грудень 2017 року.

За твердженням представника позивача, Військовою частиною НОМЕР_3 , Військовою частиною НОМЕР_1 при нарахуванні позивачу суми індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 до 28.02.2018 невірно визначені місяця, з яких починається обчислення індексу споживчих цін для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (базові місяця), а саме: лютий 2015 року, грудень 2017 року, внаслідок чого належна ОСОБА_1 сума індексації грошового забезпечення виплачена в меншому розмірі.

Стислий виклад заперечень Військової частини НОМЕР_5

У відзиві представник Військової частини НОМЕР_5 , не погодившись з позовними вимогами, зазначає, що позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_5 з 18.12.2018 до 14.07.2025.

За твердженням представника Військової частини НОМЕР_5 , ОСОБА_1 у спірний період – з 01.12.2015 до 28.02.2018 не перебував у списках особового складу Військової частини НОМЕР_5 , військову службу у Військової часині НОМЕР_5 не проходив, а проходив військову службу у цей період у Військовій частині НОМЕР_3 та у Військовій частині НОМЕР_1 .

На переконання представника Військової частини НОМЕР_5 , відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Відповідно, за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 Військова частина НОМЕР_5 не здійснювала виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 та не проводила його індексацію, оскільки він отримував грошове забезпечення по місцю проходження військової служби у цей період у Військовій частині НОМЕР_3 та у Військовій частині НОМЕР_1 .

Крім цього, представник Військової частини НОМЕР_5 вказує, що з 01.12.2015р. було нормативно скасовано правило визначення місяця початку процедури індексації від події прийняття на роботу після 21.06.2012 і введено в дію уніфіковане правило визначення місяця початку процедури індексації - від наступного місяця, коли мала місце подія підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання.

Як зазначає представник Військової частини НОМЕР_5 , аналогічне до змісту абз.2 п.5 Порядку №1078, у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013, правило було запроваджено і п.10 2 Порядку №1078, у редакції постанови КМУ від 09.12.2015 №1013, де указано, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Отже, за твердженням представника Військової частини НОМЕР_5 , це положення було запроваджено нормативно-правовим актом, і у силу правила дії нормативних актів у часі, за відсутності спеціальної вказівки про протилежне, не має зворотної (ретроспективної) дії у часі, тобто підлягає застосуванню виключно до тих відносин, котрі склались вже після 01.12.2015.

Представник Військової частини НОМЕР_5 зауважує, що фактично, до грудня 2015 року зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів було визначено як підстава для зміни базового місяця при обчисленні індексу споживчих цін для цілей визначення наявності або відсутності підстав для нарахування індексації. Тобто, до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.

Тому, як зазначає представник Військової частини НОМЕР_5 , базовий місяць, який встановлювався до 01.12.2015 для обрахунку індексації не був прив`язаний виключно до події зростання тарифних окладів працівника, а з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів).

Представник Військової частини НОМЕР_5 звертає увагу суду на той факт, що зміна тарифних ставок в період з 01.12.2015 по 01.03.2018 не відбувалась.

У зв`язку з наведеним, представник Військової частини НОМЕР_5 просить відмовити у задоволенні позовної заяви.

Стислий виклад заперечень Військової частини НОМЕР_1

Представник Військової частини НОМЕР_1 проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що військова частина, яка є останнім місцем служби військовослужбовця проводить аналіз по всім виплатам та за необхідності робить відповідні перерахунки та здійснює виплати.

У відзиві на позовну заяву вказано, що оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача не є Військова частина НОМЕР_1 , тому позивач повинен звернутися зі своїми вимогами до належного відповідача який на день виключення із списків особового складу повинен розрахувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення.

З урахування викладеного, відповідач вважає, що є неналежним відповідачем у справі.

Крім цього, представник Військової частини НОМЕР_1 вказує, що з 01.12.2015 редакція п.5 Порядку №1078 передбачає, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

На переконання представника Військової частини НОМЕР_1 , до 01.12.2015 будь-яке зростання доходів громадян, в тому числі військовослужбовців, мало наслідком зміну базового місяця для нарахування індексації.

Представник Військової частини НОМЕР_1 стверджує, що редакція вказаної норми, яка діє з 01.12.2015, покладає обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення військовослужбовців) на підприємства, установи, організації у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації з урахуванням базового місяця, в якому відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання тарифних ставок (окладів).

Тобто, за твердженням представника Військової частини НОМЕР_1 , лише з 01.12.2015 на зміну базового місяця для нарахування індексації стало впливати виключно підвищення тарифних ставок (окладів), а не як вважає позивач, що базовий місяць має бути встановлений з 01.01.2008.

У зв`язку з вищенаведеним, представник Військової частини НОМЕР_1 просить відмовити в задоволенні позовної заяви.

Стислий виклад заперечень Військової частини НОМЕР_3

Представник Військової частини НОМЕР_3 проти задоволення позовних вимог заперечує, вказує, що позивач виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення та вибув у зв`язку зі звільненням з НОМЕР_6 загону морської охорони Державної прикордонної служби України, тому саме НОМЕР_6 загін морської охорони має розрахуватись з позивачем. Оскільки останнім місцем проходження військової служби позивача не є НОМЕР_4 прикордонний загін (Військова частина НОМЕР_3 ), тому позивач повинен звернутися зі своїми вимогами до належного відповідача, який на день виключення із списків особового складу повинен розрахувати позивача за всіма видами належного йому на день звільнення матеріального та грошового забезпечення, у тому числі індексації грошового забезпечення.

З урахування викладеного, Військова частина НОМЕР_3 вважає, що є неналежним відповідачем у справі.

Представник Військової частини НОМЕР_3 вказує, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення здійснюється індивідуально для кожного працівника (військовослужбовця).

На переконання представника Військової частини НОМЕР_3 , січень 2008 року не може бути місяцем фіксованої індексації грошового забезпечення у зв`язку з тим, що індексація грошового забезпечення нараховується, якщо на те є підстави, згідно довідки – розрахунку нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби в НОМЕР_4 прикордонному загоні.

Представник Військової частини НОМЕР_3 зазначає, що за період, який був вказаний позивачем в позовній заяві, індексація грошового забезпечення складала 0,00 грн. Підтвердженням цього є довідка – розрахунок індексації грошового забезпечення за період проходження військової служби в НОМЕР_4 прикордонному загоні.

Разом з тим, як вказує представник відповідача, сума, яка вказана в вищезазначеній довідці є 0,00 грн, у зв`язку з тим, що липень 2015 року був базовим місяцем.

Тобто, як стверджує представник Військової частини НОМЕР_3 , право на отримання індексації грошового забезпечення військовослужбовці набули з грудня 2018 року, оскільки індекс споживчих цін перевищив 103%.

У відзиві на позовну заяву також зазначено, що нарахування індексації проводиться згідно постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078. Сума індексації в місяці підвищення доходів не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася в місяці підвищення доходу.

Отже, на переконання представника відповідача, під час проведення індексації враховуються виплати, які включаються до грошового забезпечення, в тому числі премії. Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 базовим для індексації вважається місяць, в якому підвищили оклад за посадою.

Тому, за висновком представника Військової частини НОМЕР_3 , підстав для перерахунку індексації грошового забезпечення немає.

Стислий виклад відповіді на відзив на позовну заяву.

Представником позивача направлено до суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якому представник позивача не погоджується з доводами відповідачів з підстав аналогічних наведеним у позовній заяві.

Процесуальні дії у справі.

Суд ухвалою від 24.11.2025, прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.262 КАС України, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи та витребував у відповідачів - Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України):

докази проходження ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військовій частині НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) (копії наказів про зарахування до списків та виключення зі списків, тощо);

особисті картки грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015-2018 роки;

інформацію про нарахування та виплату ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 01.11.2017, з 01.12.2017 по 28.02.2018, з обов`язковим зазначенням базового місяця її нарахування;

інформацію про наявність у Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) статусу розпорядника бюджетних коштів або перебування на фінансовому забезпеченні в іншій військовій частині.

Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, запереченнями відповідачів та відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, і перевіривши їх доказами, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено та підтверджено витягом з послужного списку майстер-старшини ОСОБА_1 , що позивач в період з 02.06.1998 до 14.07.2025 проходив військову службу.

Відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 31.03.2014 №70-ОС, старшого мічмана ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу загону і всі види забезпечення з 31.03.2014.

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 29.11.2017 №499-ОС, старшого прапорщика ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів грошового забезпечення з 29.11.2017 та направлено для подальшого проходження військової служби в розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до Довідки Військової частини НОМЕР_1 від 08.12.2025 №08/7308/25-Вн, ОСОБА_1 з 01.12.2017 до 17.12.2018 проходив службу у Військовій частині НОМЕР_1 .

Згідно з наказом командира НОМЕР_6 загону морської охорони Регіонального управління морської охорони Державної прикордонної служби України від 18.12.2018 №332-ос, старшого прапорщика ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 18.12.2018.

Відповідно до витягу з наказу командира НОМЕР_6 загону морської охорони Державної прикордонної служби України від 14.07.2025 №520-ОС, майстер-старшину ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 14.07.2025.

Згідно з особистими картками грошового забезпечення наданими відповідача на виконання ухвали суду від 24.11.2025, ОСОБА_1 :

за період з 01.12.2015 до 29.11.2017 Військовою частиною НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) індексацію виплачено лише у грудні 2015 у сумі 651,63 грн;

за період з 01.12.2017 до 28.02.2018 Військовою частиною НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) індексація не виплачувалась.

30 жовтня 2025 року позивач, через свого представника, звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) та командира Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) із заявами, в яких просив провести розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за спірні період із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та направити цей розрахунок до Військової частини НОМЕР_5 для виплати.

Листом від 05.11.2025 №09/С-1312/1221 Військової частини НОМЕР_3 відмовлено у проведені перерахунку індексації грошового забезпечення із застосування індексу споживчих цін – січень 2008 року у зв`язку з відсутністю на те законних підстав.

Листом від 03.11.2025 №09/С-3886/4007 Військовою частиною НОМЕР_1 відмовлено у проведені розрахунку індексації грошового забезпечення з використанням січня 2008 року як базового місяця її обрахунку.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 29.11.2017 та з 01.12.2017 до 28.02.2018, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи адміністративну справу та надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст.1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі – Закон №2011-XII), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Згідно з ч.1-3 ст.9 Закону №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-ХІІ (далі – Закон №1282-ХІІ).

Положеннями ст.1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення – встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6 Закону №1282-ХІІ визначає державні гарантії підвищення грошових доходів населення у зв`язку із зростанням цін. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (далі – Порядок №1078).

Відповідно до пункту 1 цього Порядку, він визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Згідно з п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013), індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пунктом 5 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Згідно з п. 5 Порядку №1078 (у редакції постанови КМУ №36 від 29 січня 2014 року), у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Отже, відповідно до пункту 5 Порядку №1078, в редакції, яка діяла до 15.12.2015, базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення був, в тому числі, місяць зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів, а з 01.12.2015 – місяць підвищення тарифних ставок (окладів).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Порівняльний аналіз законодавства про індексацію грошових доходів дає підстави стверджувати про те, що новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення:

до 01.12.2015 – місяць прийняття працівника на роботу та місяць збільшення заробітної плати;

після 01.12.2015 – місяць збільшення тарифної ставки (окладу).

Ключові питання щодо індексації грошового забезпечення позивача, які потребують вирішення в контексті розгляду цієї справи стосуються визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018.

Вирішуючи спірне питання про визначення січня 2008 року місяцем, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базовим місяцем) для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 28.02.2018, суд зазначає про таке.

Як зазначено у п.10-1 Порядку №1078, для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби), для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу.

При цьому, зміни до п.10-2 Порядку №1078, якими передбачено обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», яка набрала чинності з 01.12.2015.

Як вбачається з матеріалів справи, виникнення даних спірних правовідносин зумовлено нездійсненням відповідачем нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивача у відповідний період із застосуванням базового місяця – січня 2008 року.

У цьому контексті суд зауважує, що за змістом пункту 5 Порядку №1078, підставою для встановлення чи зміни базового місяця при проведенні індексації грошового забезпечення є підвищення тарифної ставки (окладу) військовослужбовця.

Суд зазначає, що з аналізу положень Законів №2011-XII та №1282-ХІІ вбачається, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За приписами ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Як зазначено у пунктах 43-44 постанови Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі №380/1513/20, враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації.

Крім цього, згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18, від 07 серпня 2019 року у справі №825/694/17, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

До того ж, Верховний Суд уже зазначав, що дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі №802/412/17-а, від 11 квітня 2018 року у справі №806/2208/17.

Верховний Суд у своїй практиці вказував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Верховний Суд виклав у постановах від 29 листопада 2021 року у справі №120/313/20-а, від 26 січня 2022 року у справі №400/1118/21, від 20 квітня 2022 року у справі №420/3593/20.

Суд звертає увагу на те, що у названих справах №400/1118/21, №420/3593/20 Верховний Суд, розтлумачивши пункти 2, 5, 10-2 Порядку №1078, зазначив, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Одночасно з цим, Верховний Суд указав, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Зрештою, на підставі аналізу наведених норм, Верховний Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Правовідносини у наведених справах і справі ОСОБА_1 є подібними, а, відтак, указаний висновок є релевантним до цієї справи.

У цьому контексті, суд звертає увагу на те, що пунктом 10-2 Порядку №1078 (в редакції Постанови КМ №1013 від 09.12.2015, яка діє з 01 грудня 2015 року, яка ) передбачено, що для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

Своєю чергою, схема посадових окладів військовослужбовців, в тому числі військовослужбовців Державної прикордонної служби України, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01 січня 2008 року.

В подальшому, після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами військовослужбовців, в тому числі військовослужбовців Державної прикордонної служби України, базовим місяцем для нарахування індексації став березень 2018 року.

Отже, з 01 грудня 2015 року зміна базового місяця для нарахування індексації залежить від підвищення тарифних ставок (окладів).

За таких обставин, з 01 грудня 2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється не індивідуально для кожного працівника, в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а з моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Розмір посадового окладу військовослужбовців встановлено у січні 2008 року (постанова Кабінету Міністрів України №1294 від 07 листопада 2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»).

Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.12.2015 до 28.02.2018 є січень 2008 року, в якому постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм права до спірних правовідносин містяться у постановах Верховного Суду від 17.12.2024 у справі №620/9259/22, від 28.06.2022 у справі №420/4841/21, від 19.05.2022 у справі №380/11904/21.

Суд також звертає увагу, що звільнення особи з військової служби жодним чином не позбавляє її права на отримання виплат, на які вона має право, проте не отримувала їх під час проходження служби за незалежних від неї обставин.

Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19.07.2019 у справі №240/4911/18, від 07.08.2019 у справі №825/694/17.

Суд зазначає, що відповідачі не надали доказів щодо виплати індексації позивачу за період з 01.12.2015 до 29.11.2017 та з 01.12.2018 до 28.02.2018, яка розрахована з урахуванням базового місяця – січень 2008.

За таких підстав, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом:

визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 29.11.2017 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2017 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Суд зауважує, що, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян та виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право отримати індексацію грошового забезпечення, що підтверджується правовим висновком, який викладено в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 у справі №825/874/17, від 19 червня 2019 у справі №825/1987/17, від 19 липня 2019 у справі №240/4911/18, від 20 листопада 2019 року у справі №620/1892/19, від 05 лютого 2020 у справі №825/565/17.

Суд також відхиляє посилання відповідачів на відповідні листи-роз`яснення, оскільки такі листи не є нормативно-правовими актами, носять інформаційний, рекомендаційний характер і не встановлюють нових правових норм, про що і зазначається у наведених відповідачем у відзиві листах-роз`ясненнях.

Щодо вимог зобов`язального характеру, суд зазначає, що у період з 01.12.2015 до 29.11.2017 позивач проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України), а у період з 01.12.2017 по 28.02.2018 – у Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України).

Пунктом 2 Постанови №704, яка є чинною з 01 березня 2018 року, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи) (абзац перший пункту 3 Постанови №704).

Згідно з пунктом 1.3 розділу I «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20 травня 2008 року №425 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 року за №537/15228 (далі – Інструкція №425), яка була чинною до 10 серпня 2018 року, грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем служби. Не за місцем служби грошове забезпечення виплачується військовослужбовцям:

а) тимчасово прикомандированим на тривалі терміни до інших органів Держприкордонслужби - в органах Держприкордонслужби за місцем прикомандирування, якщо прикомандирування дозволено Головою Державної прикордонної служби України або його першим заступником;

б) які протягом тривалого часу перебувають на лікуванні в лікувальних закладах поза місцем дислокації органу Держприкордонслужби - у цих лікувальних закладах з дозволу начальника фінансово-економічного управління Адміністрації Державної прикордонної служби України;

в) направленим на термін понад три місяці в навчальні заклади Державної прикордонної служби України для навчання, на курси, на навчальні збори і залікові сесії для підготовки та захисту дипломних проектів - за місцем навчання;

г) направленим на термін понад три місяці для навчання у військові навчальні заклади Міністерства оборони України та навчальні заклади інших органів виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1.9 розділу I «Загальні положення» Інструкції №425 індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Пунктом 3 розділу І «Загальні положення» Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року №558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 липня 2018 року за №854/32306 (далі – Інструкція №558), яка є чинною з 10 серпня 2018 року, передбачено, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством (пункт 9 розділу І «Загальні положення» Інструкції №558).

Частиною першою статті 9 Закону №1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

Посилання відповідачів на телеграму Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03 березня 2020 року №Т/116-1743 суд відхиляє, оскільки відповідно до статті 9 Закону №1282-XII, який має вищу юридичну силу у спірних правовідносинах, індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів. Окрім того, така телеграма («розпорядження») не є нормативно-правовим актом, а по суті є пропозицією керівника Адміністрації Державної прикордонної служби України здійснювати виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям, які звільняються з військової служби.

Разом з цим, військова частина, з якої звільняється військовослужбовець, не може здійснити розрахунок розміру належної до виплати індексації за попереднім місцем проходження служби військовослужбовця.

Суд зазначає, що у постанові від 19.05.2025 по справі №420/20215/23 Верховний Суд дійшов такого висновку:

« 47. Отже, з огляду на наведене Верховний Суд констатує, що оскільки індексації підлягають грошові доходи, які не мають разового характеру, а у спірний період позивачка проходила військову службу та перебувала на грошовому забезпеченні у НОМЕР_1 Прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ), висновки суду апеляційної інстанції про те, що стягнення належного грошового забезпечення на користь позивачки має проводитись саме із суб`єкта владних повноважень за останнім місцем служби перед звільненням ( ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_8 ), не можна визнати обґрунтованим.».

З метою відновлення прав позивача, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог шляхом:

зобов`язання Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 29.11.2017 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум;

зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 до 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.

Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, норми діючого законодавства, правові позиції Верховного Суду, керуючись ст.9, 245 КАС України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору. Зважаючи на відсутність доказів понесення інших судових витрат позивачем, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 72, 77, 90, 120, 139, 241-246, 258, 262, 293, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_9 ), Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_10 ), Військової частини НОМЕР_5 ( НОМЕР_6 загін морської охорони Державної прикордонної служби України) ( АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_11 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 до 29.11.2017 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 до 29.11.2017 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України) щодо ненарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2017 до 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року, як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.12.2017 до 28.02.2018 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дмитро БАБЕНКО