Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №400/2792/26 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 р. № 400/2792/26

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаВійськової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,

треті особиВійськова частина НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , Міністерство оборони України, АДРЕСА_4 ,

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дії щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 у повному розмірі додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплаті військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 100 000 гривень 00 копійок за періоди з 01.01.2023 року по 13.01.2023 року, 18.01.2023 року по 31.01.2023 року, 01.09.2024 року по 29.09.2024 року, 21.12.2024 року по 31.12.2024 року, 01.01.2025 року по 31.01.2025 року, 01.02.2025 року по 28.02.2025 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, зобов`язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплаті військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за період з 01.01.2023 року по 13.01.2023 року, 18.01.2023 року по 31.01.2023 року, 01.09.2024 року по 29.09.2024 року, 21.12.2024 року по 31.12.2024 року, 01.01.2025 року по 31.01.2025 року, 01.02.2025 року по 28.02.2025 року в розмірі 100 000 гривень 00 копійок в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не виплатив йому додаткову винагороду в розмірі 100 000грн. за спірні періоди відповідно до постанови КМУ №168 . Позивачу була нарахована та виплачена додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень 00 копійок, тоді як відповідно до пункту 1 Постанови № 168 військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, розмір такої винагороди збільшується до 100 000 гривень 00 копійок на місяць пропорційно часу участі у таких заходах. Таким чином, з урахуванням фактичної участі Позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у зазначені періоди, Позивач має право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі, однак така винагорода у повному обсязі нарахована та виплачена Відповідачем не була.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки перебування військовослужбовця в районі ведення бойових дій саме по собі не є достатньою підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі до 100 000 грн., що підтверджується судовою практикою, а саме постановою ВС від 22.05.2025 у справі №200/172/23, від 05.08.2024 у справі № 200/4100/23». Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 07.11.2024 у справі №200/2297/23 та підтримана у постановах від 05.12.2024 у справі №420/19038/23, від 27.02.2025 у справі №340/3447/23. Щодо вимог позивача про сплату додаткової винагороди з 24.02.2022 по13.01.2023, з 18.01.2023 по 02.02.2023 підстави для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень відсутні, у зв`язку з тим, що необхідною умовою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень, згідно із п.1 постанови КМ України від 28.02.2022 є безпосередня участь у бойових діях в районах їх ведення. Район виконання бойових (спеціальних) завдань підрозділу позивача у січні 2023 року до району ведення бойових дій, затверджених ГК ЗС України, не належав. Також не заслуговує на увагу твердження позивача щодо незаконних дій щодо не нарахування додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн. на місяць на період виконання бойових завдань. Додаткову винагороду було сплачено, відповідно до наказів командира військової частини НОМЕР_2 , які видавались на підставі інформації (рапорту), отриманої від безпосереднього командира позивача

У відповіді на відзив позивач зазначив, що представником Відповідача не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував законність відмови у нарахуванні та виплаті Позивачу додаткової винагороди у розмірі, визначеному Постановою № 168, що свідчить про невиконання ним покладеного законом обов`язку доказування та є самостійною підставою для задоволення позовних вимог. Відповідач у поданому Відзиві не навів жодних обґрунтованих доводів, спрямованих на спростування належності, допустимості чи достовірності Довідки № 1594/3/3955 від 30.07.2025 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 , яка підтверджує безпосередню участь Позивача у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, у спірні періоди. Зазначена довідка видана уповноваженою службовою особою у межах її компетенції, у встановленому порядку, та відповідає вимогам відомчих нормативних актів, зокрема Окремого доручення Міністра оборони України № 912/з/29, яким врегульовано порядок документального підтвердження участі військовослужбовців у відповідних заходах.

За своїм змістом та правовою природою така довідка є офіційним документом, що містить відомості про проходження військової служби та характер виконуваних завдань, і, відповідно до статей 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, є належним і допустимим доказом у справі. При цьому Відповідачем не надано жодного доказу, який би свідчив про:

недійсність або скасування зазначеної довідки; її оформлення з порушенням встановленого порядку; невідповідність викладених у ній відомостей фактичним обставинам. За таких обставин, відсутність заперечень по суті змісту довідки свідчить про фактичне визнання Відповідачем обставин безпосередньої участі Позивача у заходах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 168, що має враховуватись судом під час оцінки доказів у їх сукупності.

Треті особи пояснень суду не надали.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

ОСОБА_1 є військовослужбовцем та проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 на підставі Наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 237 від 31 липня 2025 року.

Відповідно до Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України № 1594/3/3955 від 30 липня 2025 року, виданої командиром військової частини НОМЕР_2 вбачається, що капітан ОСОБА_1 , за посадою: заступник начальника штабу з мобілізаційної роботи військової частини НОМЕР_2 , в періоди: з 24.02.2022 року по 13.01.2023 року, з 18.01.2023 року по 02.02.2023 року, з 13.02.2023 року по 03.03.2023 року, з 06.03.2023 року по 04.04.2023 року, з11.04.2023 по 19.06.2023,з 22.06.2023по 28.08.2023, з 08.09.2023 по 14.12.2023,з 25.12.2023 по 21.01.2024,з 07.02.2024 по 28.04.2024,з 09.05.2024 по 02.07.2024, з 07.07.2024 року по 22.10.2024 року, з 20.11.2024 року по 30.11.2024 року, з 21.12.2024 року по 23.03.2025 року, з 25.03.2025 року по 01.05.2025 року, з 06.05.2025 року по 11.06.2025, з 14.06.2025 року по 01.07.2025 року, з 28.07.2025року по 30.07.2025 року, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та населення держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території Миколаївської області, Херсонської області, Херсонської міської територіальної громади, Донецької області, Волноваського району, Великоновосілківської селищної територіальної громади. Підстава: Наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) № 3 від 20.01.2022 року; Журнал бойових дій військової частини НОМЕР_2 за № 19дск том 1 від 26.06.2023 року.

Довідка про здійснені нарахування та відрахування № 1451/22/17759 від 25 грудня 2025 року, видана командиром військової частини НОМЕР_1 , свідчить, що позивачу були здійснені наступні нарахування додаткової винагороди: за січень 2023 року - 30 000 гривень 00 копійок; за вересень 2024 року - 30 000 гривень 00 копійок; за грудень 2024 року - 10 645 гривень 16 копійок; за січень 2025 року - 30 000 гривень 00 копійок; за лютий 2025 року - 30 000 гривень 00 копійок.

У спірні періоди, за які позивач просить здійснити нарахування та виплату додаткової винагороди, він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 (наразі 2 б ТрО військової частини НОМЕР_1 ) та перебував у списках її особового складу.

Разом з тим, 31.07.2025 року позивача було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 як такого, що прибув з військової частини НОМЕР_2 , у зв`язку з чим подальше проходження військової служби позивач здійснює у складі військової частини НОМЕР_1 .

Після переведення до військової частини НОМЕР_1 позивач звернувся до командування зазначеної військової частини з рапортом щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168.

За результатами розгляду зазначеного звернення військовою частиною НОМЕР_1 було надано відповідь, у якій повідомлено про відмову у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди у збільшеному розмірі з підстав, викладених у правовому висновку юридичної служби.

Позивач вважає, що відповідач виплатив додаткову винагороду за спірний період в неповному обсязі, тому він звернувся до суду з позовом.

Відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до спільної директиви Міністра оборони України та Головнокомандувача Збройних Сил України військова частина НОМЕР_2 увійшла в склад військової частини НОМЕР_1 як батальйон військової частини НОМЕР_1 , тому військова частина НОМЕР_1 є належним відповідачем у справі.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з ч. 4 ст.9 Закону України №2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” та № 69 “Про загальну мобілізацію” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 168 від 28.02.2022 року “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану ”.Пунктом 1-2 постанови № 168( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, встановлено, 1. Установити, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом МОУ № 260 від 07.06.2018 , п.2 розділу XXXIV передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:

100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):

4. Підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

бойовий наказ (бойове розпорядження);

журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

5. Одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу.

У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах.

6. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі - відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців.

Отже, підставою для виплати додаткової винагороди в сумі 100 000 грн. є:

- безпосередня участь у бойових діях,

- або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання.

Ці обставини підтверджуються бойовим наказом; журналом бойових дій, рапортом, на підставі яких командир військової частини приймає наказ про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000грн.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду довідку від 30.072025, в якій зазначено, що він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Суд зазначає, що ця довідка не належить до переліку документів, що є підставою для виплати додаткової винагороди 100 000грн.

Також суд зазначає, що у довідці від 30.07.2025 зазначено, що він брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, а для отримання додаткової винагороди відповідно до постанови КМУ №168 та наказу МОУ № 260 необхідно брати безпосередню участь у бойових діях або забезпечувати здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.

Надані позивачем до справи витяги з наказів, витяги з бойових розпоряджень та додатки до наказів командира частини свідчать:

- У витязі з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 20.07.2025 № 268 «Про доплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 на період дії воєнного стану за лютий 2025» зазначено, що виплатити особовому складу додаткову винагороду у розмірі 100 000грн., з урахуванням раніше виплачених сум у розрахунку 30 000 грн. на місць відповідно до додатку 1 до наказу. Додаток 1 до наказу свідчить, що під номер 7 зазначено прізвище позивача .

З наданого відповідачем розрахунку вбачається, що за лютий 2025 позивачу була виплачена додатково винагорода у розмірі 30 000 грн.

Отже, відповідач за лютий 2025 повинен доплатити позивачу додаткову винагороду в сумі 70 000грн.

- Витяг з додатку № 1 за період з 01.01.2025 по 31.01.2025 під №8 зазначено прізвище позивача, витяг з журналу бойових дій від 01.01.2025 свідчить, що основні підрозділи продовжують виконувати бойові завдання згідно бойових розпоряджень. Бойових розпоряджень з прізвищем позивача та наказу командира за січень 2025 про виплату 100 000 грн. матеріали справи не містять, тому правових підстав для виплати позивачу додаткової винагороди за січень 2025 в розмірі 100 000 грн. немає.

- Витяг з наказу командира в/ч № 404 від 21.12.2024 свідчить, що 21.12.2024 позивач повернувся з щорічної основної відпустки та до виконання обов`язків за посадою, витягом з наказу № 164 від 03.05.2025 « Про доплату додаткової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_2 за період дії воєнного стану за грудень 2024» передбачено виплатити особовому складу додаткову винагороду в розмірі 100000грн.з розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах з урахуванням раніше виплачених сум у розрахунку 30 000 грн. на місяць згідно додатку 1 до цього наказу. Додатку 1 до цього наказу не надано, тому правових підстав виплачувати додаткову винагороду з розрахунку 100 000 грн. немає.

- Витяг з наказу № 299 від 05.10.2024 свідчить про виплату особовому складу 30 000 грн. додаткової винагороди за серпень-вересень 2024. У витязі із бойового розпорядження від 31.08.2024 зазначено прізвище позивача під №10. У витязі до додатку 1 наказу за вересень 2024 є прізвище позивача під №9. Наданий відповідачем розрахунок нарахованої та виплаченої додаткової винагороди свідчить, що за вересень 2024 позивачу була виплачена додатково винагорода у розмірі 30 000 грн., тому за вересень 2024 додаткова винагорода позивачу виплачена в сумі 30 000 грн.

- Витяг із бойового розпорядження від 31.01.2022 та витяг до додатку 1 за січень 2023 не містять наказу командира військової частини про виплату додаткової винагороди. Згідно розрахунку позивачу виплачена додаткова винагорода в розмірі 30 000 грн., тому правові підстави для виплати додаткової винагороди в сумі 100000грн. відсутні.

Таким чином, відповідач повинен доплатити позивачу додаткову винагороду в сумі 70 000 грн. за лютий 2025.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, позов належить задовольнити частково.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 у повному розмірі додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплаті військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” у розмірі до 100 000 гривень 00 копійок за періоди 01.02.2025 року по 28.02.2025 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 ) додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплаті військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану” за період 01.02.2025 року по 28.02.2025 року в розмірі 100 000 гривень 00 копійок в розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко