Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №320/5956/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Київ № 320/5956/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Чернівецької митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Маядо" з позовом до Чернівецької митниці, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА408000/2023/000162/2 від 08.05.2023;

рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА408000/2023/000170/2 від 10.05.2023;

рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА 408000/2023/000171/2 від 10.05.2023;

рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА408000/2023/000174/2 12.05.2023;

рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА408000/2023/000179/2 від 16.05.2023;

рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА408000/2023/000189/2 від 17.05.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на протиправність оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, з урахуванням того, що подані декларантом до митного оформлення документи, містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, у свою чергу, відповідач не зазначив, яких саме відомостей чи документів, що підтверджують заявлені числові значення складових митної вартості товарів, йому не вистачає.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 даний позов було залишено без руху у зв`язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

Відповідач своїм правом надання відзиву на позовну заяву не скористався.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

На підставі наведеного, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЯДО» 17.06.2008 зареєстровано як юридична особа, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

19.05.2022 між ТОВ «МАЯДО» (покупець) та ADOPEN PLASTIK VE INSAAT ANONIM ANONIM SIRKETI (Пластикова і будівельна промислова анонімна компанія АДОПЕН, Республіка Туреччина) (продавець) укладено контракт міжнародної поставки № 13 (далі - Контракт). За умовами п. 1.1 Контракту «продавець продає, а покупець купує товар згідно інвойсів».

Згідно п. 3.1 Контракту кількість, асортимент, вартість товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної партії товару і вказуються в інвойсах. Поставка товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів «Інкотермс 2010».

На виконання умов Контракту, продавцем був поставлений товар покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 33960,33 дол. США, згідно інвойсу № Y012023040000309 від 02.05.2023.

З метою митного оформлення товару, 07.05.2023 позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022) подано електронну митну декларацію за 23UA408020029918U7. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати позивача, не включені до ціни товару) на суму 1344273,80 грн. (33960,33 доларів США по курсу 36,56 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 102392,08 грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар № 1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ).

Однак, відповідачем було відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000162/2 від 08.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Також, на виконання умов Контракту, продавцем був поставлений товар покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 35421,29 дол. США, згідно інвойсу № Y012023040000311 від 03.05.2023.

З метою митного оформлення товару, 09.05.2023 позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022) подано електронну митну декларацію за 23UA408020030468U2. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати позивача, не включені до ціни товару) на суму 1402306,99 грн (35421,29 доларів США по курсу 36,56 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 107000 грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар № 1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ).

Однак, відповідачем було відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000170/2 від 10.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Крім того, на виконання умов Контракт, продавцем був поставлений товар покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 35718,46 дол. США, згідно інвойсу № Y012023040000312 від 03.05.2023.

З метою митного оформлення товару, 10.05.2023 позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022) подано електронну митну декларацію за 23UA408020030472U2. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати позивача, не включені до ціни товару) на суму 1413174,08 грн (35718,46 доларів США по курсу 36,56 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 107000 грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар № 1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ).

Однак, відповідачем було відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000171/2 від 10.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

На виконання умов Контракту, продавцем був поставлений товар покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 37377,59 дол. США, згідно інвойсу № Z012023040000246 від 05.05.2023.

З метою митного оформлення товару, 10.05.2023 позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022) подано електронну митну декларацію за 23UA408020030819U8. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати позивача, не включені до ціни товару) на суму 1470038,22 грн (37377,59 доларів США по курсу 36,56 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 103192,08 грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар № 1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ).

Однак, відповідачем було відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000174/2 від 12.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Також, на виконання умов Контракту, продавцем був поставлений товар покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 34915,75 дол. США, згідно інвойсу № Z012023040000262 від 10.05.2023.

З метою митного оформлення товару, 10.05.2023 позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022) подано електронну митну декларацію за 23UA408020031687U0. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати позивача, не включені до ціни товару) на суму 1380012,18 грн (34915,75 доларів США по курсу 36,56 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 103192,08 грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар № 1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ).

Однак, відповідачем було відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000179/2 від 16.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Крім того, на виконання умов Контракту, продавцем був поставлений товар покупцю, а саме профілі призначені для вікон та дверей з ПВХ на загальну суму 34110,94 дол. США, згідно інвойсу № Z012023040000263 від 10.05.2023.

З метою митного оформлення товару, 10.05.2023 позивачем через свого представника ТОВ «ПРОВАНІК ЛОДЖИСТІКС» (договір про надання послуг із декларування товарів №1605/22 від 16.05.2022) подано електронну митну декларацію за 23UA408020031885U7. Митна вартість товару визначена за основним методом (за ціною контракту, також включено витрати позивача, не включені до ціни товару) на суму 1347645,91 грн (34110,94 доларів США по курсу 36,56 грн. за 1 долар США та транспортно-експедиторські витрати у розмірі 100256,59 грн.), в тому числі за кодами УКТ ЗЕД: Товар № 1: 3916 20 00 90 (Профілі фігурні, призначені для вікон та дверей з ПВХ).

Однак, відповідачем було відмовлено в оформлені товару за заявленою митною вартістю в результаті чого, відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA408000/2023/000189/2 від 17.05.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Весь вищезазначений товар надійшов від продавця (АДОПЕН) за Контрактом на умовах EXW TR ANTALYA, згідно правил «ІНКОТЕРМС 2010».

Для митного оформлення вказаного товару декларантом позивача було подано наступний пакет документів для митного оформлення ввезеного на територію України товару, а саме: контракт купівлі-продажу товарів; інвойс; міжнародна транспортна накладна CMR; авкувальний лист; сертифікат про походження товару; договір про надання послуг із декларування товарів; договір про надання транспортно-експедиційних послуг; рахунок-фактура; довідка про транспортні витрати; заявка на транспортно-експедиційні послуги; лист; копія митної декларації країни відправлення.

Наведені вище рішення митного органу про коригування митної вартості товарів призвело до надміру сплачених позивачем ПДВ та ввізного мита на 423439,09 грн.

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Митний кодекс України (далі - МК України) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Згідно норм ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари

За правилами ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У відповідності до ч. 1 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У відповідності до ч. 4 ст. 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

За змістом ч. ч. 5 та 6 ст. 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Тож, з наведеного слідує, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості.

Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

У силу приписів ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч. 1 ст. 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному ст. 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За ч. 7 ст. 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

За правилами ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте органом митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органу.

Слід зазначити, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

Однак, законом чітко окреслено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Отже, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені ст. 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Суд наголошує на тому, що підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Дійсно, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на декларанті. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Згідно матеріалів справи, ТОВ «Маядо» через свого представника ТОВ «Прованік Лоджистікс» надано Чернівецькій митниці митні декларації.

Як встановлено судом, для митного оформлення товару, зазначеного в митній декларації декларантом позивача було подано відповідний пакет документів.

За результатами розгляду митних декларацій, відповідачем прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів.

Приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган виходив з того, що подані позивачем документи містять розбіжності.

Визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з`ясування всіх обставин у справі з обов`язком суб`єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень (ч. 4 ст. 9, ч. 2 ст. 77 КАС України).

Однак, у ході судового розгляду справи відповідачем не доведено суду, що виявлені ним у поданих декларантом документах розбіжності дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості.

Поряд з цим, згідно обставин справи, декларантом вартість товару була визначена відповідно до основного методу визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Так, з матеріалів справи вбачається, що 19.05.2022 між ТОВ «Маядо» (Покупець) та ADOPEN PLASTIK VE INSAAT SANAYI ANONIM SIRKETI (Пластикова і будівельна промислова анонімна компанія «АДОПЕН») (Турція, Анталія, Продавець) укладено контракт міжнародної поставки №13 (далі - Контракт).

Відповідно до пункту 1.1. Контракту продавець продає, а покупець купує Товар за Контрактом - профіль ПВХ в асортименті; захисну плівку і плівку для ламінування для ПВХ профілів; фурнітуру віконну і дверну в асортименті; двері ПВХ а також аксесуари до них; покриття для підлоги, а також покриття для даху з ПВХ; сировину для виготовлення ПВХ профілів (суміші ПВХ (біла, коричнева, чорна, сіра, Soft чорна, Soft сіра)), а також компоненти для виготовлення даних сумішей (імпакт, титан діоксид, стабілізатор, крейда, ПВХ); технічну оснастку і обладнання для виготовлення ПВХ продукції, а також їх частини; різноманітну рекламну продукцію (на платній або безоплатній основі); на безоплатній основі техоснастку і фурнітуру, призначену для виробництва і продажу вікон, дверей і конструкцій з ПВХ та металопластикового профілю; інші зразки продукції.

Згідно п. 3.1. та 3.2. Контракту кількість, асортимент, вартість товару та базові умови поставки обумовлюються для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсах. Поставка товару здійснюється частинами (партіями) згідно з міжнародними правилами тлумачення торгових термінів "Інкотермс 2010".

Строки поставки кожної партії Товару узгоджуються сторонами в інвойсах, але не може становити більше 60 робочих днів з дати інвойсу.

Відповідно до наявних в справі інвойсах продавцем виставлено рахунок на оплату за товар.

Враховуючи вимоги контракту в інвойсі зазначено умови поставки даної партії товару EXW.

За таких обставин, суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у митних деклараціях вартості товару саме за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Щодо посилань на те, що зв`язок між продавцем та покупцем може впливати на заявлену декларантом митну вартість, оскільки за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищими рівнями митної вартості, а документальне підтвердження щодо впливу такого взаємозв`язку на ціну товару або заперечення цього факту відсутнє, то такі суд оцінює критично, адже той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках, необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

За наявності достатніх підстав вважати, що такі відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.

У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у ст. 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року вказано, що для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.

Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під зазначені критерії.

Згідно з п. 2а ст. 1 вказаної Угоди під час визначення того, чи є контрактна вартість прийнятною для цілей пункту 1, те, що покупець і продавець пов`язані між собою в рамках змісту статті 15, саме по собі не є підставою вважати контрактну вартість неприйнятною. У такому разі повинні бути вивчені обставини навколо продажу й контрактну вартість повинно бути прийнято за умови, що ці відносини не вплинули на ціну. Якщо з урахуванням інформації, наданої імпортером або отриманої іншим чином, митна адміністрація має підстави вважати, що відносини вплинули на ціну, вона повинна повідомити свої аргументи імпортеру, а імпортеру повинно бути надано обґрунтована можливість для відповіді. Якщо імпортер того вимагає, це повідомлення аргументів повинно бути надано в письмовому вигляді.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, митний орган обґрунтовував наявність впливу взаємопов`язаності покупця та продавця на заявлену митну вартість товару виключно тим, що за результатами аналізу цінової інформації встановлено, що подібні товари інших імпортерів, не пов`язаних з продавцями цих товарів, оформлені за вищим рівнем митної вартості.

Однак, виявлення в ході проведення митного контролю з будь-якого ресурсу продажу товару, тотожного заявленому до митного оформлення, за ціною вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою для визнання недостовірними та неправдивими відомостей щодо митної вартості товару та відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Крім того, відповідачем в оскаржуваних рішеннях не зазначено, з яких конкретно джерел митний орган отримав цінову інформацію щодо подібних товарів, не ідентифіковано імпортерів та відповідно товар, який досліджувався митним органом при аналізі цінової інформації.

Навіть за умови обґрунтованого встановлення митним органом різниці в ціні, вказане свідчить лише про наявність підстав для більш детального аналізу умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари.

Водночас, суд зауважує та погоджується з доводами позивача відносно того, що в силу приписів ст. 58 МК України митний орган не надав письмових обґрунтувань про наявність впливу пов`язаності продавця та покупця на визначення митної вартості товару, що і не спростовується відповідачем у відзиві на позовну заяву.

Недотримання вказаної норми, в свою чергу, призводить до відсутності у декларанта можливості подати відповідь та докази відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну.

Тобто, відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів одразу ж констатував про наявність впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну оцінюваних товарів.

Окрім цього, на переконання суду, виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних товарів згідно з аналізу цінової інформації митного органу не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач на виконання вимог митного законодавства, не надав обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, а з урахуванням вимог ст. 58 МК України вважається, що взаємовідносини, зазначені у ч. 12 цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

Незважаючи на те, що законні підстави у витребуванні додаткових документів у позивача відсутні, позивачем було додатково надано документи, яким належної оцінки не надано, їх зміст/обсяг та вплив на можливість прийняття рішень про коригування митної вартості товарів не обґрунтовано.

Також, слід врахувати, що сторони у контракті погодили можливість як попередньої оплати, так і оплати за товар після його отримання. Тобто, не надання позивачем документів про оплату за імпортований товар не є розбіжностями.

По суті вказані митним органом зауваження, носять формальний характер, що не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

За результатами встановлених судом обставин справи, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

Отже, суд вважає, що відповідач на основі наданих позивачем документів міг встановити митну вартість та вбачає прямий зв`язок між наданими доказами та обставинами, що доказуються.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведених позивачем розрахунків митної вартості товару за ціною договору, митним органом не надано. Крім того, відповідач не надав доказів неможливості застосування кожного з попередніх методів при визначенні митної вартості ввезеного позивачем товару.

Щодо зазначення про виявлених інших недоліків, суд їх не бере до уваги, адже такі не можуть спростовувати заявлений позивачем рівень митної вартості товару, який підтверджується наданими належними та допустимими доказами.

Також, суд зауважує, що за відсутності при перевірці заявленої митної вартості обґрунтувань з боку митного органу щодо впливу взаємозв`язку на ціну товару, відсутні перешкоди для застосування першого методу визначення митної вартості при пов`язаності продавця з покупцем.

Відповідачем же не вказано підстав та обґрунтувань на підставі яких дійшов висновку про вплив пов`язаності на митну вартість оцінюваних товарів.

Суд вважає, що митним органом не доведено, що ТОВ «Маядо» було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованих товарів, та що у документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена.

У свою чергу, інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено, а відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.

У аспекті реалізації процедур із визначення митної вартості товарів, основоположну роль відіграє принцип обґрунтованості. Так, зокрема, митний орган повинен дотримуватися вимог принципу обґрунтованості.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом за оскаржуваними рішеннями.

Ураховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно норм ч. 1 ст. 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241, 255, 293, 295-297 КААС України, суд,

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" до Чернівецької митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА408000/2023/000162/2 від 08.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА408000/2023/000170/2 від 10.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА 408000/2023/000171/2 від 10.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА408000/2023/000174/2 12.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА408000/2023/000179/2 від 16.05.2023.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів UА408000/2023/000189/2 від 17.05.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маядо" судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 16104 грн (шістнадцять тисяч сто чотири гривні).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.