Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №320/482/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року Київ № 320/482/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Меженська К.С. звернулася до суду із позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним і скасування наказу від 11.10.2024 № 2923/5 та зобов`язання поновити доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Ухвалою суду від 26.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Державне підприємство «Національні інформаційні системи».

Витребувано від відповідача копії усіх документів та матеріалів, що слугували підставами винесення наказу від 11.10.2024 № 2923/5, у тому числі й усіх матеріалів спірної перевірки; письмові пояснення щодо спірних відносин.

На підставі ухвали суду від 11.09.2025 вирішено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою суду від 28.10.2025 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 02.12.2025, прибули представник позивача і представник відповідача. Підтримали свої позиції, викладені у заявах по суті.

В обґрунтування позову позивач вказала, що за наслідками проведення камеральної перевірки щодо дотримання вимог законодавства під час проведення позивачем реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відповідачем було прийнято наказ, яким анульовано їй доступ до Державного реєстру речових прав та нерухоме майно. Як вказала позивач, відповідачем було встановлено порушення приватним нотаріусом статей 3, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 12, 40, 79, 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав за відсутності: відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; без довідки, виданої гаражним кооперативом, про внесення таким членом пайового внеску в повному обсязі; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно. Однак, як вважає позивач, Міністерством юстиції не враховано доводи нотаріуса щодо відповідності поданих заявниками документів положенням статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та пункту 40 Порядку №1127, підстави для зупинення розгляду заяв, відмови у реєстрації згідно положень чинного законодавства у позивача не було. Зауважила, що відповідальність за достовірність поданих до державного реєстратора - нотаріуса документів несе заявник, реєстратор не наділений знаннями, якими міг би встановити, що поданий пакет документів є таким, що виготовлений з порушенням норм діючого законодавства. Також наголошено на тому, що оскаржуваний наказ не містить будь-яких мотивів чи обґрунтувань анулювання доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно, у наказі наявне лише посилання на висновки акта камеральної перевірки, але і у вказаному акті, окрім пропозиції анулювання доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відсутнє обґрунтування щодо необхідності анулювання вказаного доступу. Позивач вважає, що такі дії відповідача призвели до того, що приватний нотаріус не має змоги належним чином здійснювати свої повноваження, визначаючи спірний вид стягнення, відповідач мав врахувати характер порушення, його систематичність, сукупність з іншими порушеннями, наявність/відсутність негативних наслідків з відображенням такого в оскаржуваному наказі.

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому заперечується проти обґрунтованості позовних вимог та наголошується, що для державної реєстрація права власності на об`єкти, позивачу необхідно було отримати відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, витребувати довідку про внесення членом гаражного кооперативу пайового внеску в повному обсязі та витребувати документи, які дають змогу встановити набуття речових прав на нерухоме майно. Натомість у матеріалах реєстраційної справи відсутні наведені обов`язкові документи, тому, зважаючи на викладене та беручи до уваги систематичність та повторюваність порушень, з урахуванням попередніх наказів Міністерства юстиції України, позивачу анульовано доступ до Державного реєстру прав на нерухоме майно.

Третя особа свої пояснення до суду не надала.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як вбачається із свідоцтва Міністерства юстиції України № 3993 від 29.05.2001, ОСОБА_1 надано право на зайняття нотаріальною діяльністю, зареєстровано приватну нотаріальну діяльність по Київському міському нотаріальному округу 28.10.2014 та видано реєстраційне посвідчення № 1471.

Як видно з матеріалів справи, на адресу Міністерства юстиції України надійшов лист Дніпровської окружної прокуратури міста Києва від 25.07.2024 №50-5646 стосовно перевірки законності реєстраційних дій приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С.

У змісті такого листа вказано, що у ході здійснення досудового розслідування №42022102040000093 від 30.09.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 190, частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, встановлено, що приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Меженською К.С. 14.01.2022 за індексним номером 62905106 прийнято рішення, яким за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю літ. «А» загальною площею 20 кв. м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , номер об`єкта нерухомого майна 2559257580000. Вказано, що у подальшому ОСОБА_2 таку нежитлову будівлю передав у власність товариству з обмеженою відповідальністю «Будстілл Груп». Зазначено, що відповідні реєстраційні дії здійснено з метою створення уявної законності набуття права власності на об`єкт нерухомого майна, що розміщений на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:66:441:0021 загальною площею 5, 4023 га, з метою подальшого заволодіння земельною ділянкою шляхом створення позаконкурентних засад для прийняття Київською міською радою рішення про її надання в користування.

У зв`язку із цим, Міністерством юстиції України прийнято рішення про проведення камеральної перевірки щодо реєстраційних дій на нежитлову будівлю, розташовану за адресою: м. Київ, вул. Черемшини Марка, буд. 12-Г, оформлене наказом Міністерства юстиції України від 23.09.2024 №2320/7 «Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського-нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни».

За результатами перевірки складено акт від 11.10.2024.

Перевіркою встановлено, що за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 14.01.2022 №50403784, поданої Денисюком Олександром Генадійовичем, позивачем прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.2022 №62905106, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ №2559257580000 на об`єкт, проведено державну реєстрацію права власності за заявником (номер запису 46211943).

До заяви державну реєстрацію права власності було додано:

- довідку про технічні показники та підтвердження адреси від 04.01.2022 №M-22-9, виготовлену ТОВ «Нік-Експерт»;

- інформаційну довідку від 13.01.2022 НЖ-2022 №20, видану КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», щодо відсутності реєстрації права власності на об?єкт;

- довідку про показники об?єкта нерухомого майна, виготовлену ТОВ «Нік-Експерт» (без зазначення номера та дати видачі);

- довідку від 11.01.2022 №22/01-11.3, виготовлену гаражним кооперативом «КОМФОРТ-АВТОСЕРВІС», із зазначенням відомостей, що заявник є членом кооперативу;

- отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №TIO1:8481-5852-0757-5927 щодо технічного паспорту виготовленого станом на 04.01.2022 ТОВ «Нік-Експерт».

За результатами проведеної камеральної перевірки позивача, Комісією виявлено порушення у сфері державної реєстрації прав, зокрема, статей 3, 10, 18, 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктів 12, 40, 79, 81 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127.

У подальшому, з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до позивача протягом останніх дванадцяти місяців заходів відповідальності, Міністерством юстиції України прийнято рішення про анулювання доступу до Державного реєстру прав, оформлене наказом від 11.10.2024 № 2923/5.

Не погоджуючись із оскаржуваним наказом, позивач звернулася до суду із цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з пунктами 1, 10 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (Закон № 1952-IV), який регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За нормами пунктів 6, 7 частини першої статті 8 Закону № 1952-IV Міністерство юстиції України розглядає скарги на рішення, дії або бездіяльність державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, територіальних органів Міністерства юстиції України та приймає обов`язкові до виконання рішення, передбачені цим Законом; забезпечує доступ до Державного реєстру прав державних реєстраторів, суб`єктів державної реєстрації прав, визначених цим Законом, інших суб`єктів, право доступу яких визначено цим Законом, та приймає рішення про тимчасове блокування або анулювання такого доступу у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 37-1 Закону № 1952-IV визначено порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації.

Так, контроль у сфері державної реєстрації прав здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав.

За результатами моніторингу реєстраційних дій у Державному реєстрі прав у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України проводить перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав.

У разі якщо в результаті проведеної перевірки державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав виявлено прийняття такими державними реєстраторами чи суб`єктами державної реєстрації прав рішень з порушенням законів, що має наслідком порушення прав та законних інтересів фізичних та/або юридичних осіб, Міністерство юстиції України вживає заходів до негайного повідомлення про це відповідних правоохоронних органів для вжиття необхідних заходів, а також заінтересованих осіб.

За результатами проведення перевірок державних реєстраторів чи суб`єктів державної реєстрації прав Міністерство юстиції України у разі виявлення порушень порядку державної реєстрації прав державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації прав приймає вмотивоване рішення про: 1) тимчасове блокування доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 2) анулювання доступу державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав до Державного реєстру прав; 3) притягнення до адміністративної відповідальності державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації прав; 4) направлення до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України подання щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; 5) направлення на обов`язкове підвищення кваліфікації державного реєстратора, крім нотаріусів, які здійснюють державну реєстрацію прав відповідно до покладених на них законом обов`язків.

Технічний адміністратор Державного реєстру прав у день надходження рішень, передбачених пунктами 1 і 2 частини другої цієї статті, забезпечує їх негайне виконання.

Рішення, передбачені пунктами 3-5 частини другої цієї статті, виконуються Міністерством юстиції України протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав Міністерство юстиції України вирішує питання про передачу на розгляд суб`єкту державної реєстрації прав, що забезпечує зберігання реєстраційних справ у паперовій формі, документів, що подані для проведення реєстраційних дій та перебувають на розгляді у відповідного державного реєстратора.

У разі прийняття рішення про тимчасове блокування або анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав щодо нотаріуса йому забезпечується доступ до Державного реєстру прав у режимі отримання інформації для здійснення нотаріальної діяльності відповідно до закону.

Порядок здійснення контролю, проведення камеральних перевірок, під час здійснення контролю та проведення перевірок, критерії, за якими здійснюється моніторинг, критерії, за якими визначається ступінь відповідальності за відповідні порушення, допущені в сфері державної реєстрації, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №990 затверджено Порядок здійснення Міністерством юстиції контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (Порядок № 990), який визначає процедуру здійснення Мін`юстом контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, критерії, за якими здійснюється моніторинг реєстраційних дій в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та визначається ступінь відповідальності за порушення у сфері державної реєстрації.

Згідно з пунктом 3 цього Порядку, основними завданнями контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації є: перевірка стану дотримання визначених законами порядків державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань державними реєстраторами, уповноваженими особами суб`єктів державної реєстрації під час здійснення ними повноважень; запобігання, виявлення та вжиття заходів до усунення виявлених порушень вимог законів; визначення професійної компетентності осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора; аналіз практики застосування законодавства у сфері державної реєстрації, надання відповідних узагальнених роз`яснень.

За нормами пунктів 9-11 Порядку № 990 камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін`юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

У рішенні Мін`юсту про проведення камеральної перевірки зазначаються прізвище, ім`я, по батькові державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, стосовно яких прийнято рішення про проведення камеральної перевірки, та підстава проведення камеральної перевірки.

Відповідним рішенням утворюється комісія з проведення камеральної перевірки у складі не менше як трьох посадових осіб Мін`юсту.

Строк проведення камеральної перевірки становить не більш як п`ятнадцять робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про проведення такої перевірки.

За правилами пунктів 12-16 Порядку № 990 Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про проведення камеральної перевірки надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріусу примірник відповідного рішення Мін`юсту в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації, до якого в разі потреби додається запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки. У разі відсутності на його офіційному веб-сайті інформації про електронну адресу суб`єкта державної реєстрації чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту, запит про надання копій документів та іншої інформації, що стосується предмета перевірки, в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.

Відомості про проведення камеральної перевірки не пізніше двох робочих днів з дня прийняття Мін`юстом рішення про її проведення також розміщуються на офіційному веб-сайті Мін`юсту.

Під час проведення камеральної перевірки державний реєстратор, уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації мають право подавати Мін`юсту свої пояснення та додаткову інформацію, що стосується предмета перевірки, які додаються до матеріалів перевірки.

Результати камеральної перевірки викладаються у формі акту або довідки, які підписується усіма членами комісії.

У разі наявності порушень установленого законом порядку державної реєстрації складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті/довідці про проведення камеральної перевірки зазначаються: дата проведення камеральної перевірки; прізвище, ім`я та по батькові посадових осіб Мін`юсту, що проводили камеральну перевірку; підстава проведення камеральної перевірки; опис виявлених порушень порядку державної реєстрації (з посиланням на відповідні норми законів) із зазначенням підтвердних документів чи відомостей з реєстрів (у разі складення акту); пропозиції стосовно змісту рішення за результатами проведеної камеральної перевірки (у разі складення акту).

В акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.

За результатами проведення камеральної перевірки у разі наявності порушень встановленого законом порядку державної реєстрації на підставі акту комісії про проведення камеральної перевірки Мін`юстом приймається вмотивоване рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності з урахуванням вчинених одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також з урахуванням наявних у Мін`юсті відомостей щодо неодноразового застосування до відповідного державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів.

У разі виявлення у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації одноразового грубого чи неодноразових істотних порушень законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах, а також у разі, коли у Мін`юсту наявні відомості щодо неодноразового застосування до такого державного реєстратора протягом останніх дванадцяти місяців заходів, пов`язаних з тимчасовим блокуванням чи анулюванням доступу до реєстрів, і застосовується пункт 2 частини другої статті 37-1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та/або пункту 2 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

У разі коли державним реєстратором є нотаріус, застосовується пункт 4 частини другої статті 37-1 Закону № 1952-IV та/або пункт 4 частини другої статті 34-1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Згідно із пунктом 20 Порядку № 990 результати проведення камеральної перевірки (акти/довідки про проведення камеральної перевірки, рішення Мін`юсту про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації, нотаріуса до передбаченої законом відповідальності) зберігаються в Мін`юсті разом з іншими матеріалами такої перевірки.

Мін`юст не пізніше ніж через два робочих дні з дня прийняття ним рішення про результати проведення камеральної перевірки та притягнення державного реєстратора, уповноваженої особи суб`єкта державної реєстрації до передбаченої законом відповідальності надсилає суб`єкту державної реєстрації, у трудових відносинах з яким перебуває державний реєстратор, уповноважена особа, чи нотаріус, примірник відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в електронній формі з використанням системи електронного документообігу чи у разі відсутності такої системи - на електронну адресу, розміщену на офіційному веб-сайті суб`єкта державної реєстрації. У разі відсутності на офіційному вебсайті суб`єкта державної реєстрації інформації про електронну адресу чи у разі прийняття рішення про проведення камеральної перевірки щодо нотаріуса засвідчена відповідно до законодавства копія відповідного рішення Мін`юсту та акт про проведення камеральної перевірки в паперовій формі надсилаються на поштову адресу відповідного суб`єкта, нотаріуса.

Рішення, дії або бездіяльність Мін`юсту під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації можуть бути оскаржені до суду (пункт 34 Порядку № 990).

Так, у позовній заяві, серед іншого, позивач посилається на невмотивованість рішення про анулювання доступу до Державного реєстру прав, з приводу чого зазначає таке.

Вмотивоване рішення - це рішення, прийняте на підставі належної оцінки фактів та доказів, з урахуванням усіх заявлених аргументів сторін, із подальшим застосуванням відповідних норм законодавства. Тобто уповноважений орган має оцінити висновок комісії з проведення камеральної перевірки, викладений в акті перевірки у формі пропозиції, його мотивацію, обґрунтованість, і за результатами розгляду прийняти відповідне рішення.

У матеріалах справи наявний акт за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни від 11.10.2024.

Суд встановив, що в акті від 11.10.2024 комісія зазначила таке:

«За результатом розгляду заяви про державну реєстрацію права власності від 14.01.2022 №50403784, поданої Денисюком Олександром Генадійовичем, приватним нотаріусом Меженською К.С. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.2022 №62905106, на підставі якого у Державному реєстрі прав відкрито розділ №2559257580000 на об?єкт, проведено державну реєстрацію права власності за Заявником (номер запису 46211943).

Згідно з відомостями Державного реєстру прав до Заяви додано:

довідку про технічні показники та підтвердження адреси від 04.01.2022 №M-22-9, виготовлену ТОВ «Нік-Експерт»;

інформаційну довідку від 13.01.2022 НЖ-2022 №20, видану КП Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації», щодо відсутності реєстрації права власності на об`єкт;

довідку про показники об`єкта нерухомого майна, виготовлену ТОВ «Нік-Експерт» (без зазначення номера та дати видачі);

довідку від 11.01.2022 №22/01-11.3, виготовлену гаражним кооперативом «КОМФОРТ-АВТОСЕРВІС», із зазначенням відомостей, що заявник є членом кооперативу.

Отримано відомості з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва №TIO1:8481-5852-0757-5927 щодо технічного паспорту виготовленого станом на 04.01.2022 ТОВ «Нік-Експерт»…

…З відомостей Державного реєстру прав встановлено, що приватним нотаріусом Меженською К.С. під час проведення реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності на об?єкт не було отримано інформації з ЄДЕССБ про присвоєння адреси об`єкту. При цьому у заяві відсутні реквізити та відомості про суб?єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об?єкту адреси.

Перевіркою встановлено, що заявником не було подано, а приватним нотаріусом Меженською К.С. не витребувано довідку, видану кооперативом, про внесення таким членом пайового внеску в повному обсязі».

За висновком відповідача приватним нотаріусом при розгляді вказаної заяви порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV, пунктів 12, 40, 79, 81 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав:

1) без отримання відомостей з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва про присвоєння об?єкту нерухомого майна адреси;

2) без довідки, виданої гаражним кооперативом, про внесення таким членом пайового внеску в повному обсязі;

3) на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно».

Тобто, суб`єктом владних повноважень в акті зазначені допущені позивачем порушення законодавства у сфері державної реєстрації нерухомого майна, наведено опис відповідних нормативно-правових актів, означено їх суть та наведено мотиви, з яких суб`єкт владних повноважень прийшов до відповідного висновку.

Також в акті містяться пропозиція та аргументи стосовно застосування до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської К.С. такого заходу реагування як анулювання доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно: системність та повторюваність порушень, які полягають у проведенні державної реєстрації права власності за відсутності документів, що підтверджують таке право; притягнення нотаріуса протягом останніх дванадцяти місяців до відповідальності у вигляді тимчасового блокування доступу до Державного реєстру прав на нерухоме майно на підставі наказу Міністерства юстиції України від 13.12.2023 №4263/5.

Враховуючи, що акт за результатами камеральної перевірки містить мотиви та обґрунтування прийняття рішення, суд вважає безпідставними висновки позивача стосовно невмотивованості оскаржуваного наказу.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 25.11.2025 у справі №320/381/24.

До того ж, відповідач надав докази системних порушень у діяльності позивача, зокрема, накази, які передували оскаржуваному, зокрема, від 14.04.2023 №1349/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни», від 01.05.2023 №1551/5 «Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Меженської Кароліни Сергіївни», від 13.12.2023 №4263/5 тощо.

Позивачу також цими наказами було анульовано доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Стосовно безпосередньо вчиненого порушення, то судом з`ясовано, що у спірному випадку не було подано необхідних для реєстрації визначених чинним законодавством документів.

Так, судом було витребувано і досліджено копію реєстраційної справи за результатами розгляду заяви про реєстрацію права власності від 14.01.2022 № 50403784, поданої ОСОБА_2 , внаслідок чого було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.01.2022 № 62905106.

Так, по-перше, для проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нотаріус, у тому числі, повинна була мати у розпорядженні документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Як вже зазначалося судом вище, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій. зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення (частина третя статті 10 Закону № 1952-IV, пункт 12 Порядку № 1127).

У пункті 77 Порядку № 1127 зазначено, що державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт проводиться за наявності відомостей про його технічну інвентаризацію, про прийняття його в експлуатацію та про присвоєння такому об`єкту адреси (крім випадку проведення реконструкції об`єкта, що не має наслідком його поділ, виділ частки або об`єднання), отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.

За змістом статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції на час виникнення спірних відносин) адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Адреса не присвоюється:

1) тимчасовим спорудам;

2) будівлям та спорудам, що є приналежністю відповідної будівлі або споруди або їх складовою частиною;

3) іншим об`єктам нерухомого майна, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна (далі - Порядок присвоєння адрес).

Порядок присвоєння адрес, визначений цим Законом, не поширюється на земельні ділянки.

Реквізитами адреси є:

1) назва держави (Україна);

2) назва адміністративно-територіальної автономії у складі України - для об`єктів, розташованих на території Автономної Республіки Крим;

3) назва області (крім Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя);

4) назва району - для населених пунктів районного підпорядкування;

5) назва населеного пункту, а для об`єктів, розташованих за його межами, - назва найближчого населеного пункту (об`єднаної територіальної громади), розташованого у межах відповідного району (об`єднаної територіальної громади);

6) назва гідрографічного, соціально-економічного, природно-заповідного або іншого подібного об`єкта (за наявності);

7) назва вулиці, площі, майдану, шосе, проспекту, бульвару, алеї, провулку, узвозу тощо (далі - вулиця) (за наявності);

8) номер об`єкта (будинку, будівлі, споруди);

9) номер корпусу - для об`єктів, які складаються з декількох корпусів;

10) номер квартири, гаражного боксу, машиномісця, іншого житлового та нежитлового приміщення, яке є самостійним об`єктом нерухомого майна (за наявності).

Перелік гідрографічних, соціально-економічних, природно-заповідних або інших подібних об`єктів, які можуть використовуватися як реквізит адреси на певній території, затверджується відповідним виконавчим органом сільської, селищної, міської та районної у місті ради, місцевою державною адміністрацією.

Реквізит адреси об`єкта, передбачений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, визначається замовником у проектній документації на будівництво об`єкта (на планах поверхів). Реквізит адреси, визначений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, в індивідуальному (садибному) житловому будинку, садовому, дачному будинку, які відповідно до цього Закону споруджені без проектної документації, визначається у технічному паспорті на будинок, складеному за результатами технічної інвентаризації.

У разі поділу або об`єднання окремих частин об`єкта нерухомого майна (квартир, житлових та нежитлових приміщень) реквізит адреси об`єкта нерухомого майна, передбачений пунктом 10 частини четвертої цієї статті, визначається замовником відповідно до Порядку присвоєння адрес та зазначається у проектній документації на будівництво об`єкта, документах, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів.

Адреса (крім реквізиту, визначеного пунктом 10 частини четвертої цієї статті) присвоюється, змінюється, коригується, анулюється:

виконавчим органом сільської, селищної, міської ради - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;

місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

У містах з районним поділом за рішенням міських рад повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися виконавчим органам районних в місті рад.

За рішенням Київської міської ради повноваження щодо присвоєння, зміни, коригування, анулювання адрес можуть делегуватися органам, визначеним частиною другою статті 11 Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ».

Таким чином, для державної реєстрація права власності на об`єкт, позивачу необхідно було отримати саме з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, серед іншого, відомості про присвоєння об`єкту адреси, де має бути зазначена (у разі присвоєння адреси) номер рішення про присвоєння адреси, дата рішення про присвоєння адреси, орган, який прийняв рішення про присвоєння адреси.

Разом з тим, стосовно названої вимоги, позивач використала довідку про технічні показники об`єкта та підтвердження адреси від 04.01.2022, виготовлену Товариством з обмеженою відповідальністю «Нік-Експерт». Також враховано довідку ТОВ «Нік-Експерт» про те, що нежитлова будівля літ. А за адресою Київська область, Дніпровський район, вул. Марка Черемшини, №12-г має показники «Нежитлова будівля літ. А, загальною площею 20 м кв».

Це зазначалося позивачем, а також вбачається і з реєстраційної справи.

Так, норма пункту 42 Порядку № 1127 не містить визначення яким конкретно документом повинно підтверджуватись присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

Своєю чергою, Верховний Суд у постанові від 08.08.2019 у справі №826/11281/15 зауважив, що документом, який підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, може бути як рішення органу місцевого самоврядування, так і інший документ, незалежно від форми, виданий відповідним компетентним органом, який дає змогу встановити факт присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси (абзац 2 пункту 22 постанови).

Підтвердити присвоєння адреси об`єкту нерухомого майна можливо шляхом подання відповідного документа, виданого й іншим підприємством, установою та організацією, проте лише за умови її попереднього присвоєння компетентним органом (пункт 25 постанови Верховного Суду від 08.08.2019).

Відтак, для державної реєстрація права власності на об`єкт, позивачу необхідно було отримати з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, серед іншого, відомості про присвоєння об`єктам адреси, де має бути зазначена (у разі присвоєння адреси) номер рішення про присвоєння адреси, дата рішення про присвоєння адреси, орган, який прийняв рішення про присвоєння адреси.

Слід зауважити, що відповідно до абзацу першого пункту 78 Порядку №1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі прийняття його в експлуатацію до запровадження єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, що є невід`ємною архівною складовою частиною Реєстру будівельної діяльності, проводиться за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію такого об`єкта, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевої о самоврядування.

Згідно із абзацем першим пункту 79 Порядку № 1127 державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об`єкт у разі присвоєння завершеному будівництвом об`єкту адреси без застосування Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва проводиться за наявності документа, що підтверджує присвоєння такому об`єкту адреси, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту. Такий документ за наданими заявником у заяві реквізитами та відомостями про суб`єкта, що здійснював присвоєння закінченому будівництвом об`єкту адреси, отримується державним реєстратором шляхом звернення до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Отже, при проведенні реєстраційних дій щодо державної реєстрації права власності на об`єкт, відомості про його адресу мають бути отримані державним реєстратором з ЄДЕССК.

У випадку, передбаченому пунктами 78 та 79 Порядку №1127, державний реєстратор звертається за вказаними відомостями лише до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування.

Таким чином, законодавством чітко визначено коло суб`єктів, які приймають рішення про присвоєння адреси.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач зверталась до відповідного органу державної влади чи органу місцевого самоврядування за отриманням документа, що підтверджує присвоєння об`єкту адреси.

Більше того, представник позивача у судовому засіданні підтвердила, що такого звернення не було, оскільки позивач вважала, що довідок від ТОВ «Нік-Експерт» у цій частині достатньо для виконання вимоги про перевірку присвоєння адреси.

По-друге, за змістом абзацу четвертого пункту 81 Порядку №1127 у разі участі особи у діяльності кооперативу документом, що підтверджує набуття у власність членом кооперативу завершеного будівництвом об`єкта, є видана таким кооперативом довідка про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Перевіркою встановлено, що заявником не було подано, а приватним нотаріусом Меженською К.С. не витребувано, довідку, видану кооперативом, про внесення таким членом (Денисюком О.Г.) пайового внеску в повному обсязі.

При цьому, згідно з інформацією, викладеною у довідці №22, заявник є власником нежитлової будівлі, а у подальшому у ній же зазначається, що площа вказаного гаража становить 20 кв. м.

Таким чином, подані документи не давали змоги встановити тип об`єкта, який набувається у власність заявником.

Також відповідно до інформації, викладеної у довідці №22, заявник є членом гаражного кооперативу «КОМФОРТ-АВТОСЕРВІС» з 1989 року та особою, що побудувала гараж підрядним способом до 1991 року.

У той же час, відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, гаражний кооператив «КОМФОРТ-АВТОСЕРВІС» створено 11.07.2018.

Оскільки гаражний кооператив «КОМФОРТ-АВТОСЕРВІС» було створено 11.07.2018, а об`єкт побудовано до 1991 року, то подані документи не давали змоги встановити, що об`єкт побудовано членом гаражного кооперативу «КОМФОРТ-АВТОСЕРВІС».

На переконання суду, безпідставним є твердження позивача про те, що чинне законодавство у сфері державної реєстрації не зобов`язує державного реєстратора отримувати відомості з Єдиного державного реєстру щодо дати створення юридичної особи, яка надає довідку, оскільки досліджуване порушення стосувалося саме належного обов`язку державного реєстратора встановити відповідність та здійснити перевірку поданих документів для проведення реєстраційних дій.

Із урахуванням названого вище, не можуть вважатись обґрунтованими також посилання ОСОБА_1 на те, що право власності на гараж за заявником підтверджується довідкою гаражного кооперативу «Комфорт-Автосервіс» №22/01-11.3 від 11.01.2022, адже вказана довідка не може слугувати підставою для здійснення державної реєстрації набуття права власності на об`єкт у силу положень пункту 77 Порядку №1127.

Суд зазначає, що частиною третьою статті 10 Закону № 1952-IV, пунктом 12 Порядок № 1127 передбачено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями; перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01.01.2013, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

У частині першій статті 22 Закону № 1952-IV передбачено, що документи, які подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У разі невиконання заявником зазначених у рішенні вимог або неотримання на запит документів та/або інформації, необхідних для державної реєстрації прав, у строк, встановлений в абзаці другому цього пункту, державний реєстратор приймає рішення щодо відмови в державній реєстрації прав (абзац 3 пункту 14 Порядку № 1127).

Позивач зобов`язана була встановити відповідність заявлених прав та документів, поданих для проведення реєстраційних дій вимогам законодавства та перевірити документи на наявність підстав для відмови в державній реєстрації прав власності. Однак не зробила цього, натомість здійснила реєстраційну дію без наявності необхідних для її проведення документів і підстав.

За наведеного, за результатами розгляду справи встановлено, що підстав для проведеної реєстраційної дії у випадку, який розглядається, не було; при цьому, правильними є доводи відповідача про те, що ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 10, 18, 24 Закону № 1952-IV та пунктів 12, 40, 79, 81 Порядку № 1127, оскільки проведено державну реєстрацію прав: без отримання відомостей з ЄДЕССБ про присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; без довідки, виданої гаражним кооперативом, про внесення таким членом пайового внеску в повному обсязі; на підставі документів, які не дають змоги встановити набуття речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, констатоване відповідачем порушення при здійснення реєстраційних дій дійсно мало місце і знайшло своє підтвердження у ході судового розгляду справи.

Знову ж таки, як вже зазначалося вище, судом встановлено, що прийняття наказу, про який йдеться відповідає встановленим до нього вимогам.

Таким чином, зважаючи на вказані порушення, суд формує висновок, що дії відповідача і, як наслідок, спірний наказ є правомірними.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем надано достатні докази на підтвердження правомірності оскаржуваного наказу.

У свою чергу, докази і обґрунтування, зазначені позивачем суд не вважає такими, що доводять наявність підстав для скасування відповідного наказу, тому відхиляє їх і резюмує відсутність підстав для задоволення позову.

Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

У зв`язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.