Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №640/3861/22 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року Справа № 640/3861/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" до Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу нагляду (контролю) у місті Києві, в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 11.01.2022 №326548 винесену начальником відділу державного нагляду (контролю) у місті Києві Державної служби України з безпеки на транспорті.

В мотивування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 16.11.2021 о 09 год. 30 хв. на вул. Отамана Головатого у м. Одеса старшим державним інспектором Шкотіним А.К. здійснена перевірка транспортного засобу - автобусу Volkswagen Altair, номерний знак НОМЕР_1 , який належить Державному підприємству «Адміністрація морських портів України», про що складений акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №317465 від 16.11.2021. В акті №317465 від 16.11.2021 зазначено, що під час перевірки посадовою особою відповідача виявлено порушення, у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: «абз. 3, при перевезенні пасажирів відсутні на момент перевірки документи, визначені ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: посвідчення водія відповідної категорії та список пасажирів, затверджений перевізником. 11.01.2022 в.о. начальника відділу державного нагляду (контролю) у м. Києві Укртрансбезпеки Гаврилюком Дмитром Васильовичем прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №326548, якою на ДП «Адміністрація морських портів України» за порушення ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» накладений штраф у розмірі 17 000,00 грн. згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 цього Закону.

На думку позивача, спірна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 17 000,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки у водія були наявні всі необхідні документи, тож подія правопорушення, за яку накладено стягнення взагалі відсутня. Крім того, в порушення Порядку №1567 розгляд акта перевірки, на підставі якого складена оскаржувана постанова, відбувся без уповноваженого представника ДП «Адміністрація морських портів України».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.02.2022 (суддя Амельохін В.В.) відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 та на підставі направлення на перевірку №026524 від 09.11.2021 посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 16.11.2021 проводилась рейдова перевірка на вул. Отамана Головатого у м. Одеса. Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013. Відповідно до п. 3, 4 Порядку №422, був зупинений транспортний засіб марки Volkswagen Altair, номерний знак НОМЕР_1 . При перевірці документів визначених ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» було встановлено наступне порушення, а саме: на момент перевірки був відсутній список пасажирів, яких перевозяться та посвідчення водія. У зв`язку з встановленням зазначених порушень та виконуючи функції покладені на них державою посадовими особами Управління було складено акт №317465 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.11.2021, який відповідно до п.21 Порядку №1567, складається в одному примірнику.

Відповідно до п. 25 Порядку 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. На виконання вимог п.26 Порядку 1567 Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві в адресу позивача 23.12.2021 було направлено поштою (№ відправлення 0308301245119) повідомлення від 22.12.2021 №107506/19.1/24-21 про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт. Повідомлення було вручено позивачу 28.12.2021 однак пояснень останнім не надано та не забезпечено явку для надання таких пояснень.

11.01.2022 року на виконання п.27 Порядку №1567 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) - у м. Києві було проведено розгляд акту №317465 та винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №326548, відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000 гривень.

Таким чином, надані відповідачем письмові докази в повній мірі спростовують твердження позивача на підтвердження яких не надано жодного належного доказу, а тому відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» №2825-IX, статтею 1 якого ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Пунктом 1 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

05.11.2025 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 05.11.2025 справа розподілена судді Войтович І.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.11.2025 прийнято адміністративну справу №640/3861/22 до провадження та продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, запропоновано сторонам, за наявності, подати до суду додаткові пояснення по справі та докази протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позов та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 та на підставі направлення на перевірку №026524 від 09.11.2021посадовими особами Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки 16.11.2021 проводилась рейдова перевірка на вул. Отамана Головатого у м. Одеса.

Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №422 від 20.05.2013. Відповідно до п. 3, 4 Порядку 422, був зупинений транспортний засіб марки марки Volkswagen Altair, номерний знак НОМЕР_1 . В ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено наступне порушення, а саме: на момент перевірки був відсутній список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника та посвідчення водія.

У зв`язку з встановленням вищезазначених порушень та виконуючи функції, покладені на них державою, посадовими особами Управління було складено акт №317465 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16.11.2021, який відповідно до п. 21 Порядку № 1567, складається в одному примірнику. Водій від надання пояснень та підпису відмовився.

Відповідно до п. 25 Порядку 1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

На виконання вимог п.26 Порядку 1567 Відділом державного нагляду (контролю) у м. Києві адресу позивача було направлено поштою повідомлення від 22.12.2021 №107506/19.1/24-21 про розгляд справи, в якому зазначалося про необхідність явки до Управління для розгляду справи та надання пояснень на 11.01.2022.

Представник позивача до Управління не з`явився, пояснень щодо порушення не надавав.

11.01.2022 року на виконання п. 27 Порядку 1567 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) - у м. Києві було проведено розгляд акту 317465 та винесено постанову про застосування адміністративно - господарського штрафу №326548, відповідно до якої до позивача було застосовано адміністративно - господарський штраф у сумі 17 000 гривень.

Не погоджуючись з правомірністю зазначеної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі також - Закон №2344-III).

Відповідно до частини 12 статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Згідно з частиною 7 статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, серед інших: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті; контроль за здійсненням міжнародних перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом у пунктах видачі дозволів автомобільним перевізникам України.

Приписами частини 14 статті 6 Закону №2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України (частина 17 статті 6 Закону №2344-III).

За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі – суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом визначено Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктами 3, 4 Порядку №1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 15 Порядку №1567 визначено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму (п.20 Порядку №1567).

У разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3, що встановлено пунктом 21 Порядку №1567.

Згідно з пунктом 22 Порядку №1567, у разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України, крім адміністративно-господарських штрафів, передбачених абзацами чотирнадцятим - шістнадцятим частини першої статті 60 цього Закону, та плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю, які зараховуються до державного дорожнього фонду.

Судом встановлено, що спірною постановою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», яким передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, що міститься у статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний транспорт - галузь транспорту, яка забезпечує задоволення потреб населення та суспільного виробництва у перевезеннях пасажирів та вантажів автомобільними транспортними засобами.

Автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату.

Частиною 1 статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб`єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.

Так, як зазначає відповідач у акті №317465 від 16.11.2021, позивач здійснював перевезення пасажирів для власних потреб.

Відповідно до статті 39 Закону №2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи на перевезення пасажирів автобусами для власних потреб:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно з абзацу 2 частини 2 статті 40 Закону №2344-III водій автобуса зобов`язаний мати з собою і пред`являти для перевірки уповноваженим посадовим особам документи, передбачені законодавством.

Отже, вимогами статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачений обов`язок водія, у разі здійснення перевезення пасажирів автобусами для власних потреб, мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на автобус, список пасажирів, яких перевозять, завірений підписом перевізника, інші документи, передбачені законодавством України.

Відсутність у перевізника або незабезпечення водія автобуса переліченими документами, є підставою для застосування до перевізника штрафних санкцій відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Зважаючи на вказані норми, суд приходить до висновку, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, настає зокрема, за відсутності документів, передбачених статтею 39 Закону №2344-ІІІ, на момент проведення перевірки.

Отже, водій зобов`язаний мати при собі документи, передбачені положеннями статті 39 Закону №2344-ІІІ та пред`являти їх посадовим особам Укртрансбезпеки. Натомість, належних, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували виконання вказаного вище обов`язку водієм ОСОБА_1 під час проведення перевірки, позивач до суду не надав.

Відповідач у свою чергу стверджує, що водій, ОСОБА_1 , на момент проведення рейдової перевірки не надав документи, передбачені статтею 39 Закону №2344-ІІІ, від ознайомлення з актом перевірки від 16.11.2021 №317465 та його підписання відмовився, про що зроблено запис в акті перевірки.

Позивач заперечуючи даний факт надає суду до позовної заяви копію загального списку працівників підрозділу філії «Дельта-лоцман» та схему маршруту руху транспорту.

Проте додані позивачем до матеріалів адміністративної справи вказані документи не підтверджують факт регулярних спеціальних пасажирських перевезень працівників підприємства та факт наявності та пред`явлення водієм відповідних документів посадовим особам відповідача під час проведення перевірки.

Зокрема, в акті відсутні записи про заперечення водієм факту не пред`явлення вказаних документів. Відсутні будь-які інші докази фактичного його подання позивачем відповідачу, у тому числі під час безпосереднього розгляду справи щодо притягнення позивача до відповідальності, як перевізника, який повідомлений про розгляд справи належним чином.

Посилання позивача щодо порушення відповідачем Порядку №1576 та розгляд акта перевірки, на підставі якого складена оскаржувана постанова, без уповноваженого представника ДП «АМПУ» суд відхиляє з наступних причин.

Пунктом 26 Порядку № 1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

З матеріалів справи встановлено, що повідомленням від 22.12.2021 №107506/19.1/24-21 позивача було викликано для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що відбудеться 11.01.2022 з 09:30 год до 15:00 год.

Судом встановлено, що згідно із інформацією про відстеження пересилання поштових відправлень на Офіційному сайті «Укрпошта» копію повідомлення від 22.12.2021 направлено на адресу позивача 23.12.2021 та 28.12.2021 відправлення було вручено за довіреністю.

Вказане свідчить, що позивач мав можливість надати пояснення щодо встановленого актом від 16.11.2021 №317465 правопорушення та прийняття безпосередньої участі у розгляді справи, однак таким правом не скористався.

Пунктом 27 Порядку №1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, а у зв`язку із неявкою уповноваженої особи суб`єкта господарювання, правомірно розглянув справу без її участі.

Таким чином, у суду відсутні належні докази вважати, що вказані в акті перевірки від 16.11.2021 №317465 відомості щодо відсутності на момент перевірки у водія документів, неправдиві.

Суд акцентує увагу сторін на тому, що спір виник саме щодо факту наявності відповідних обов`язкових документів на момент перевірки водія працівниками відповідача та не стосується факту наявності їх у позивача. Тому подання позивачем до позову суду вказаних вище документів не спростовує факт порушення, що відбувся у правовідносинах з рейдової перевірки автоперевізника.

Посилання позивача на пояснювальну записку водія ОСОБА_1 , у якій зазначено, що під час проведення перевірки 16.11.2021 посадовими особами Укртрансбезпеки додаткових документів, окрім посвідчення водія, техпаспорту транспортного засобу та страхового полісу у нього запитано не було, у його присутності акт та інші документи не складалися та для підпису не надавалися, суд до уваги не бере, оскільки неможливо встановити дату складання пояснювальної записки, також записка адресована на ім`я позивача, а не на адресу Укртрансбезпеки.

Інших належних доказів щодо спростування фактів, викладених в акті перевірки, позивачем ні під час розгляду уповноваженою особою справи про правопорушення, ні до суду надано не було.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно було винесено постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу 11.01.2022 №326548.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини 1 та 2 статті 76 КАС України).

Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.