Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №320/23091/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Київ справа №320/23091/25

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоноженко М.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), у якому просив суд:

- визнати протиправним рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом від 07.03.2025р. № 57 щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

- зобов`язати Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», і видати відповідну довідку за формою додатку 6 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 16.05.2024 №560.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення відповідача є необґрунтованим, не містить чітких та зрозумілих підстав відмови позивачу у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, в зв`язку із чим, не дають змоги встановити, у чому саме поданий пакет документів не відповідає вимогам ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та які документи необхідно надати позивачу для прийняття рішення про надання йому відстрочки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з моменту отримання ухвали та витребувано від відповідача належним чином засвідчені матеріали особової справи позивача.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив та витребувані документи до суду не надав.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16 березня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи №320/23091/25 у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 матеріали особової справи ОСОБА_1 , як військовозобов`язаного.

Відповідач витребувані судом документи не надав. Відтак, суд вирішує спір на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

07.03.2025, особисто прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_4 , позивач подав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в порядку п.13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», котра була зареєстрована відповідачем того ж дня за вих. № 4/2527.

17.04.2025 на адресу відповідача було надіслано адвокатський запит за вих. № 40-25 від 16.04.2025, з метою отримання інформації щодо результатів розгляду вищезазначеної заяви.

23.04.2025 на електронну поштову адресу адвоката надійшла відповідь на запит, де відповідачем було повідомлено, що протоколом від 07.03.2025р. № 57 комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в порядку п.13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», мотивуючи це тим, що поданий на розгляд комісії комплект документів не відповідає вимогам ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами, в чинній редакції) та Постанови КМУ від 16.05.2024 за № 560.

Беручи до уваги, що наведені відповідачем мотиви для відмови у наданні відстрочки не містять чіткого та зрозумілого пояснення причин такої відмови, на адресу відповідача було направлено додатковий адвокатський запит за вих. № 46-25 від 24.04.2025.

30.04.2025 на електронну поштову адресу адвоката надійшла відповідь на адвокатський запит за вих. № 46-25 від 24.04.2025, в якій було надано витяг з протоколу, який не містить будь-яких причин та/або мотивів відмови у наданні відстрочки, а зводиться лише до констатації самого факту про відмову.

Вважаючи рішення про відмову у наданні відстрочки необґрунтованим та протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022 року (далі Положення), встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 11 Положення передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

Згідно з пунктом 56 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024 року (далі - Порядок) відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Пунктом 57 Порядку встановлено, що для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.

Згідно з пунктом 58 Порядку за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Відповідно до пункту 60 Порядку комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Як встановлено судом під час розгляду справи 07.03.2025 позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 та подав заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в порядку п.13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

До вказаної заяви позивачем були долучені наступні документи:

1) Належним чином засвідчена копія військово-облікового документа

ОСОБА_1 завантаженого із електронного кабінету призовника «Резерв +» 06.03.2025р. на 1 арк.;

2) Нотаріально засвідчена копія посвідчення про приписку ОСОБА_1 до призивної дільниці на 1 арк.;

3) Нотаріально засвідчена копія паспорта громадянина України - ОСОБА_1 , разом із його карткою фізичної особи - платника податків на 4 арк.;

4) Витяг з реєстру територіальної громади про місце проживання ОСОБА_1 на 1 арк.;

5) Нотаріально засвідчена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 , дата видачі - 19.07.1996р. на 1 арк.;

6) Нотаріально засвідчена копія паспорта громадянки України - ОСОБА_2 , разом із карткою фізичної особи - платника податків на 4 арк.;

7) Нотаріально засвідчена копія довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру відносно ОСОБА_2 від 24.06.2024р. на 1 арк.;

8) Нотаріально засвідчена копія довідки від 03.09.2020р. за № 3001-5000303522, про взяття ОСОБА_2 на облік у якості внутрішньо переміщеної особи на 1 арк.;

9) Нотаріально засвідчена копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 на 1 арк.;

10) Нотаріально засвідчена копія довідки ОСОБА_2 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 771374 на 1 арк.;

11) Належним чином засвідчена лікарською консультативною комісією копія висновку про наявність у ОСОБА_2 порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги за доглядом на непрофесійній основі від 04.03.2025р. на 1 арк.;

12) Заява ОСОБА_2 від 05.03.2025р. складена на нотаріальному бланку, про відсутність у неї інших невійськовозобов`язаних, котрі зобов`язані її утримувати, та відсутність інших працездатних членів сім`ї, які зобов`язані та можуть здійснювати за нею постійний догляд, окрім її сина - ОСОБА_1 на 1 арк. двосторонній

друк);

13) Належним чином засвідчена копія договору оренди квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , котра надається для особистого проживання ОСОБА_1 разом з його матір?ю ОСОБА_2 на 2 арк. (двосторонній друк);

14) Нотаріально засвідчена копія акту № 170 про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) - Додаток № 8 до постанови КМУ № 560 від 16.05.2024р. на 4 арк.

Вказана заява була отримана відповідачем 07.03.2025 та зареєстрована за вих № 4/2527.

За результатами розгляду заяви, протоколом від 07.03.2025р. № 57 комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 було ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в порядку п.13 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Вказане рішення вмотивовано тим, що поданий на розгляд комісії комплект документів не відповідає вимогам ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (зі змінами, в чинній редакції) та Постанови КМУ від 16.05.2024 за № 560.

З урахуванням наведеного, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, мав прийняти рішення за наслідком розгляду заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в наданні відстрочки від призову, із зазначенням причин неврахування тих чи інших доказів.

Однак, як свідчать матеріали, оскаржуване рішення не містить мотивів для відмови у наданні відстрочки від призову, відповідачем не зазначено чіткого та зрозумілого пояснення причин такої відмови та не конкретизовано, яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про надання відстрочки від призову позивачу, або які документи не відповідають формі, змісту, вимогам законодавства.

Суд зазначає, що одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень, згідно з положеннями частини 2 статті 2 КАС України, є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

У спірному випадку відсутність в оскарженому рішенні посилань на перелік документів, які позивач не подав для надання відстрочки від призову безумовно свідчить про його необґрунтованість, що, окрім цього, поставило позивача у невизначене становище, та позбавило його можливості подати необхідні, на думку державного органу, документи для отримання відстрочки від призову на підставі п. 13 ч.1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином, рішення комісії з розгляду питань щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене протоколом №57 від 07.03.2025 року про відмову в наданні військовозобов`язаному ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період є необґрунтованим та належно невмотивованим, в зв`язку із чим не відповідає встановленим КАС України критеріям правомірності індивідуально-правового акту, а тому підлягає скасуванню.

При цьому, з метою захисту порушених прав позивача, слід зобов`язати Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

Щодо вимоги позивача зобов`язати прийняти рішення, яким надати відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати відповідну довідку, суд зазначає, що питання про надання відстрочки вирішується саме відповідачем та належить до дискреційних повноважень останнього.

Відтак, вимоги в цій частині, з урахуванням обраного позивачем способу захисту, не підлягають задоволенню.

При цьому, суд зауважує, що в ході розгляду справи не надавалася оцінка наявності або відсутності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, згідно з п. 13 ч. 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні відстрочки без зазначення причин такої відмови, що позбавляє суд можливості встановити правомірність або протиправність рішення суб`єкта владних повноважень щодо вказаної обставини.

Відповідно до ст.ст. 9, 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, суд приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2424,00 грн, що підтверджено квитанцією від 05.05.2025.

Таким чином, в зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, на користь позивача необхідно стягнути суму сплаченого судового збору у розмірі 1212,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) задовольнити частково;

Визнати протиправним рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом від 07.03.2025р. № 57 щодо відмови у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 );

Зобов`язати Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення за результатами розгляду заяви;

В іншій частині позову відмовити;

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1212,00 (одна тисяча двісті дванадцять грн 00 коп) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.