Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №200/3093/26 — Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2026 року Справа№200/3093/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Троянова О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з пенсії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності щодо не виплати заборгованості з пенсії за період з 12.10.2022 року по 30.04.2026 року у розмірі 255974,14 грн, яка виникла з вини органу пенсійного фонду; стягнення заборгованості з пенсії за період з 12.10.2022 року по 30.04.2026 року у розмірі 255974,14 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні). Частково задоволено клопотання позивача про розгляд справи за приписами ст. 263 КАС України. Витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області довідку про нараховану та виплачену пенсію ОСОБА_1 за період з 12.10.2022 року по 30.04.2026 року.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином за допомогою програмного забезпечення «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі №200/2474/25 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначило йому пенсію на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 12.10.2022 року. Зазначив, що після призначення пенсії відповідач не виплатив йому заборгованість з пенсії за період з 12.10.2022 по 30.04.2026 у розмірі 255974,14 грн. Бездіяльність відповідача щодо невиплати вказаної заборгованості з пенсії вважає протиправною, просив задовольнити позов.

Відповідач через канцелярію суду у встановлені судом строки, надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні як отримувач пенсії за віком, призначеної з 12.10.2022 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі №200/2474/25 з урахуванням постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 13.11.2025 відповідно до Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У період з 01.06.2025 по 31.01.2026 ОСОБА_1 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, як отримувач пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». За вказаний період ОСОБА_1 було виплачено пенсійні кошти у загальній сумі 181415,27 грн. Головним управлінням облікована заборгованість з пенсії, призначеної на виконання рішення суду (з урахуванням виплаченої суми пенсійних коштів згідно Закону №2262) в сумі 267 026,06 грн за період з 12.10.2022 по 31.05.2026. У квітні 2026 року відповідно до Порядку № 821 здійснено виплату заборгованості, нарахованої на виконання Рішення суду, в межах виділених бюджетних призначеньу загальній сумі 20 561,83 грн на поточний рахунок, відкритий в банківській установі АТ КБ «Приватбанк». Таким чином, станом на 06.05.2026 сума залишку боргу складає 246 464,23 грн. Подальша виплата заборгованості, нарахованої на виконання рішення суду, буде проводитись в межах виділених бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат відповідно до Порядку № 821. Вказане ускладнює виконання судового рішення повністю, крім того, повне його виконання залежить від настання обставин, які перебувають поза межами повноважень відповідача.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , є громадянином України (паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Красноармійським МВ УМВС України в Донецькій області 06 лютого 1998 року) та пенсіонером за віком, що не є спірною обставиною між сторонами.

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб`єктом владних повноважень – органом виконавчої влади, основним завданням якого, згідно вимог чинного законодавства, зокрема, є реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення.

Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2 на управління покладені повноваження, зокрема, щодо призначення (здійснення перерахунку) і виплати пенсії, щомісячного довічного грошове утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат відповідно до законодавства; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 7,8 пункту 4 Положення).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 року у справі №200/2474/25 задоволено частково позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 25.03.2025 року № 056650008000 про відмову в призначенні пенсії на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.02.2025 року про призначення пенсії з 12.10.2022 року відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», розрахувавши весь його пільговий стаж згідно з роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення». В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі №200/2474/25 змінено рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 р. у справі №200/2474/25. Абзац третій резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 р. у справі №200/2474/25 викладено в наступній редакції: «Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області розрахувати пільговий стаж позивача (роботи підземні, провідні професії (20) - 5 років 3 місяці 22 дні, список № 1 - 5 років 6 місяців 18 днів) згідно з роз`ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року № 8 «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та призначити з 12.10.2022 року пенсію на пільгових умовах на підставі ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08 травня 2025 р. у справі №200/2474/25 залишено без змін.

Рішенням № 056650008000, дата розрахунку 25.02.2026 року позивачу призначено пенсію з 12.10.2022 року.

На звернення позивача з питань пенсійного забезпечення Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відповідь листом від 10.04.2026 року № 25562-19375/П-02/8-0500/26, відповідно до якої сума заборгованості, яку нараховано на виконання рішення суду у справі №200/2474/25 та обліковано Головним управлінням в переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень, сформованого відповідно до Порядку №821 складала 255974,14 грн за період з 12.10.2022. В квітні 2026 року позивачу відповідно до Порядку №821 здійснено виплату заборгованості в межах виділених бюджетних призначень в загальній сумі 13655,94 грн із зарахуванням коштів на поточний рахунок в АТ КБ «Приватбанк». В подальшому, виплата щомісячної пенсії, призначеної на виконання Рішення суду буде обліковуватись відповідно до Порядку №821 та виплачуватись в межах виділених бюджетних призначень шляхом включення до додаткових відомостей на виплату пенсій з подальшим зарахуванням на поточний рахунок, відкритий в АТ КБ «Приватбанк».

Суд встановив на підставі довідки від 07.05.2026 року № 11000/05-16 про нараховану та фактично виплачену пенсію на виконання рішення Першого апеляційного адміністративного суду від 08.05.2025 по справі №200/2474/25, яке набрало законної сили 13.11.2025, по пенсійній справі 056650008000 ОСОБА_1 за період з 12.10.2022 по 30.04.2026, що заборгованість за період з 12.10.2022 по 30.04.2026 року виплачена частково в розмірі 20 561,83 грн, залишок заборгованості – 235 412,24 грн.

На підтвердження виплати заборгованості з пенсії в розмірі 20 561,83 грн відповідач надав суду витяги з відомостей про списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» за 06.04.2026 та 20.04.2026 року.

Отже, предметом спору у даній справі є наявність правових підстав для не виплати позивачу нарахованої суми заборгованості з пенсії за період з 12.10.2022 по 30.04.2026 року в сумі 255974,14 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

В цій справі нараховані суми пенсії, не отримані позивачем саме з вини пенсійного органу, тому виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

За ч. 1 ст. 47 Закону №1058-IV пенсії виплачуються щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі, за зазначеним в заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством, зокрема, в інших випадках, передбачених ч. 1 ст. 49 цього Закону.

Суд встановив, що заборгованість з пенсії виплачена позивачу частково в розмірі 235 412,24 грн.

Водночас, доказів повної виплати позивачу нарахованої пенсії за період з 12.10.2022 по 30.04.2026 року матеріали справи не містять.

Зазначені обставини вказують на допущення відповідачем порушення вимог ст.49 Закону №1058-IV, яка визначає вичерпний перелік підстав для припинення виплати пенсії.

За ст. 46 Закону №1058-IV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд відхиляє заперечення відповідача, які ґрунтуються на підзаконних нормативно-правових актах, зокрема, на Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821, оскільки невиплата заборгованості з пенсії за відсутності передбачених законом підстав є порушенням права позивача на мирне володіння своїм майном. До того ж право позивача на отримання пенсії не може бути поставлено в залежність від джерела фінансування видатків на її виплату.

Так, у рішеннях «Кечко проти України» (заява № 63134/00) і «Ромашов проти України» (заява № 67534/01) ЄСПЛ зазначив, що реалізація особою права, яке пов`язано з отриманням бюджетних коштів, що базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов`язань, є безпідставними.

Зокрема, у справі «Кечко проти України» ЄСПЛ зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплати з державного бюджету, однак свідома відмова від цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними. Органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

У рішеннях у справі «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» (заява № 70297/01) і у справі «Бакалов проти України» (заява № 14201/02) ЄСПЛ також зазначив, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Таким чином, обмежене фінансування відповідача жодним чином не може впливати на право позивача на отримання пенсії у належному розмірі, у тому числі з виплатою позивачу заборгованості з пенсії, що утворилася внаслідок її перерахунку.

Наявність у позивача права на отримання відповідних виплат встановлена рішенням суду, яке набрало законної сили. Вказане право не заперечується відповідачем. Тому це право не може бути скасоване з підстав відсутності фінансування такого виду виплат з державного бюджету.

Враховуючи, що пенсія, яка призначена позивачу є виплатою довічною та постійною, суд прийшов до висновку про порушення відповідачем вимог Конституції України та Закону №1058-IV.

Враховуючи викладене, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу заборгованості з пенсії за віком за період з 12.10.2022 по 30.04.2026 року у розмірі 235 412,24 грн.

Відповідачем розраховано заборгованість з пенсійних виплат, тому в даному випадку відсутнє втручання суду в дискреційні повноваження відповідача.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз.10 п.9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту порушених його прав шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з пенсійних виплат за період з 12.10.2022 по 30.04.2026 року у розмірі 235 412,24 грн є ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до положень статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення заборгованості з пенсії, – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не виплати ОСОБА_1 пенсії за період з 12.10.2022 по 30.04.2026 року в розмірі 235 412,24 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов`янськ, Донецька область, 84122) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії за період з 12.10.2022 по 30.04.2026 року в розмірі 235 412 (двісті тридцять п`ять тисяч чотириста дванадцять) гривень 24 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Рішення прийнято, складено в повному обсязі та підписано 26 травня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя О.В. Троянова