Рішення від 27 травня 2026 р. у справі №160/4289/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2026 рокуСправа №160/4289/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу №160/4289/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2026 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправною діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо надання відмови у внесенні відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг»), з урахуванням інформації, яка вказана у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виключенні з військового обліку та оновлення даних; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підтвердити виключення з військового обліку та внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг»).

В обґрунтування позову зазначено, що 26.07.2008 року він визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі статті 59-б Наказу МОУ 2/94-207/99 на підставі пункту 5 статті 37 Закону України «Про загальний військовий обов`язок і військову службу» за станом здоров`я. Однак в додатку «Резерв+» позивач перебуває на військовому обліку та має статус військовозобов`язаного. Проте у відповідь на заяву позивача, відповідач листом повідомив, що для внесення інформації до Єдиного державного реєстру призовників військовозобов`язаних та резервістів рекомендовано особисто звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4289/26. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

17.03.2026 року заперечуючи проти позовної заяви, ІНФОРМАЦІЯ_3 подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог. У відзиві зазначено, що зокрема внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо позивача та виключення його з військового обліку можливе тільки за особистої участі призовника, військовозобов`язаного чи резервіста під час взяття на військовий облік, прийняття/проходження військової служби, виконання військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації зумовлена тим, що переважна більшість заходів, які проводяться, стосуються особисто призовника, військовозобов`язаного чи резервіста і не передбачають можливості його участі дистанційно, чи через адвоката, чи через суд, чи через будь-яких третіх осіб.

26.03.2026 року до суду позивачем подано відповідь на відзив, в якій підтримано позицію, викладену в позовній заяві.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд приходить до наступних висновків.

Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 26.07.2008 року визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку на підставі статті 59б Наказу МОУ 2/94-207/99, що підтверджується записом у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № 2333/20 від 13.08.2018 року.

27.01.2026 року представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом про надання інформації щодо внесення відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 11.02.2026 року на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що зокрема коригуванню або внесенню змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, рекомендовано позивачу особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

27.01.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою про виключення з військового обліку у зв`язку з непридатністю до військової служби.

16.02.2026 року відповідачем на заяву позивача від 27.01.2026 року повідомлено, що з метою реалізації процедури виключення з військового обліку позивач має право підтвердити виникнення одної із підстав, визначених у частині 6 статті 37 Закону №2232, зокрема пройти військо-лікарську комісію, в разі визнання якою позивача непридатним до військової служби позивача буде виключено з військового обліку. Направлення на проходження військово-лікарської комісії позивач може отримати як під час особистої явки до ТЦК та СП, так і скориставшись функціональними можливостями програмного застосунку «Резерв+».

Вважаючи протиправною дію ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягає у відмові внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про визнання непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку, позивач звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені в Законі України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів".

Статтею 1 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Так, частиною 1 статті 5 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 2 частиною 1 статті 9 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів" передбачено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абзацу 2 пункту 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 16 Порядку №1487 визначено, що військовий облік поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахуванням обсягу та деталізації - на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, органи СБУ, відповідні підрозділи розвідувальних органів.

Відповідно пунктів 20, 23 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів. Для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів”.

Призовники, військовозобов`язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №559 затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пунктом 3 Порядку №559 передбачено, що відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває на військовому обліку Збройних Сил або був виключений з такого обліку, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів). Відповідність відомостей, зазначених у військово-обліковому документі на бланку, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, перевіряється через: портал; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки або його відділ (орган СБУ, розвідувальний орган).

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів або громадян України, звільнених у відставку із зазначених органів), громадянин України для внесення відповідних змін повинен скористатися засобами Порталу або особисто звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви про внесення змін.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відповідальними особами за ведення Реєстру до обов`язку яких належить, зокрема, внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних на підставі відомостей, що подаються органу ведення Реєстру військовозобов`язаними.

В свою чергу, системний аналіз наведених норм чинного законодавства України дає підстави дійти висновку про те, що військовозобов`язаний має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у військовому квитку, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін у паперовій формі повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Вказані дії вчиняються особисто військовозобов`язаним.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 26.07.2008 року визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку на підставі статті 59б Наказу МОУ 2/94-207/99, що підтверджується записом у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_2 /20 від 13.08.2018 року.

У відповідності до вищенаведених приписів Порядку №559 позивач звернувся з відповідною заявою до органу уповноваженого на внесення змін, однак останній зазначив, що коригуванню або внесенню змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, рекомендовано позивачу особисто з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, до компетенції та обов`язків якого належить внесення змін до персональних та службових даних військовозобов`язаних в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, після отримання від позивача заяви та документів, повинен був розглянути таку заяву по суті та вирішити питання можливості внести зміни до Реєстру.

Натомість, за наслідком розгляду заяви позивача запропонував особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як визначено пунктом 4 Порядку № 559 виправлення недостовірних відомостей Реєстру, а також включення (не включення) до Реєстру військовозобов`язаних, здійснюється за результатами розгляду їхньої мотивованої заяви із зазначенням підстав, передбачених законодавством, яка подається до органів ведення Реєстру.

Таким чином, з аналізу положень Порядку № 559 вбачається, що у разі виявлення розбіжностей у військово-облікових документах з відомостями які містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, така особа повинна звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку із відповідною заявою та всіма необхідними документами, або у паперовій формі або в електронній формі.

Отже, Порядком №559 не передбачено вимоги особистого прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За таких обставин, суд відхиляє доводи відповідача викладені у листах від 11.02.2026 року та 16.02.2026 року щодо необхідності особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В свою чергу, внаслідок заявленої вимоги про особисту явку, заява позивача від 27.01.2026 року відповідачем не була розглянута по суті поставлених в ній питань, чим допущено протиправну бездіяльність щодо належного розгляду такої заяви.

При цьому, зазначення у відповіді на заяву позивача щодо необхідності підтвердження підстав для виключення з військового обліку, передбачених статтею 37 Закону №2232, зокрема пройти ВЛК, не свідчить про розгляд заяви позивача по суті.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з метою ефективного відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.01.2026 року враховуючи висновки суду.

Вимога позивача зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_6 підтвердити виключення з військового обліку та внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») задоволенню не підлягає як передчасна, оскільки внесенню відповідних відомостей має передувати чітко визначена процедура, проведення якої віднесено до виключної компетенції відповідача.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

За правилами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправної бездіяльності суб`єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1331,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 19.02.2026 року.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись статтями 2, 139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.01.2026 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заву ОСОБА_1 від 27.01.2026 року враховуючи висновки суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська