Вирок від 26 травня 2026 р. у справі №522/14031/23 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/14031/23

Провадження №1-кп/522/2746/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2026 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого – судді ОСОБА_1

за участю секретаря – ОСОБА_2 ,

здійснивши судовий розгляд у кримінальному провадженні №12023162510000546, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.04.2023 року, на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні у залі Приморського районного суду м. Одеси за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Подільська, Одеської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше засудженого:

- 01.11.2017 року Приморським районним судом м. Одеси за ч.1 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання із іспитовим строком на 2 роки,

- 11.10.2023 року Приморським районним судом м. Одеси за вчинення 22.06.2018 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, та за вчинення 30.06.2018 року кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, на підставі ст.71 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком, та невідбутого покарання за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 01.11.2017 року остаточно було призначено покарання у вигляді позбавлення в волі строком на 9 років із конфіскацією усього особистого майна,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника

обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката - ОСОБА_5 ,

обвинуваченого - ОСОБА_3 , у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 будучи особою раніше судимою за вчинення злочинів із корислив мотивів, повторно, спільно з невстановленою особою №1, та невстановленою особою №2, в умовах воєнного стану, введеного у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, завідомо знаючи про те, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_6 від 24.02.2022 року за No 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року N? 2102-XI введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 року N?58/2023, продовжено з 19.02.2023 року строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» N? 2117-IX від 03.03.2022 року, 16.04.2023 року вчинили злочин при наступних обставинах:

Так, 16.04.2023 року приблизно о 23 годині 30 хвилин, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не видалось за можливе, ОСОБА_3 , із невстановленими особами перебували по вул. Приморській, у м. Одесі, разом із ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Де у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання вони визначими мобільний телефон потерпілого ОСОБА_7 , а саме iPhone 12 на 128 Gb в корпусі зеленого кольору, IMEI НОМЕР_1 вартістю 27 082 грн 50 копійок.

Для безперешкодної реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, розуміючи, що мають чисельну перевагу, вирішили предметом свого злочинного посягання заволодіти відкрито. А з метою недопущення спроб чинити будь-який опір, та для ефективного заволодіння чужим майном їм необхідно застосувати фізичну силу.

Приступивши до реалізації, керуючись єдиним спільним умислом невстановлена особа №2 попросила у потерпілого ОСОБА_7 зателефонувати на що він погодився, та передав телефон їй до рук, невстановлена особа №1 знаходилась поруч, а ОСОБА_3 пішов попереду. Після чого потерпілий ОСОБА_7 неодноразово попросив телефон повернути йому, але невстановлена особа №2 ігнорувала його слова.

Далі, потерпілий ОСОБА_7 протягнув руку, щоб забрати свій мобільний телефон, і в цей час для подолання опору зі сторони цього потерпілого, та утримання предмета посягання у своєму володінні, ОСОБА_3 намагався нанести удар в обличчя, однак потерпілий ОСОБА_7 зміг ухилитись. Тоді невстановлена особа №1 нанесла удар кулаком в обличчя, від чого цей потерпілий присів, та далі йому невстановлена особа №2 та невстановлена особа №1 почали застосовувати насильство, що є небезпечним для життя в момент нанесення, а саме наносити численні удари руками та ногами по голові та тулубу, що виразилось у переломі кісток основи черепа, та спричинило уламковий перелом передньої стінки лобної пазухи, уламковий перелом латеральних пластинок криловидних відростків основної кістки зі зміщенням, множинні переломи лицевого черепа зліва та справа перелом виличної та латеральної стінки очниці, уламковий перелом лівої передньої та верхньої стінок решітчастої пазухи зі зміщенням (перелом лицевого черепа по Ле-Фор 2, Ле-фор 3), крововилив під кон?юнктиву лівого ока, синці на нижніх повіках правого та лівого очей, забійна рана в проекції зовнішнього краю лівої надбрівної дуги, забійна рана на слизовій оболонці верхньої губи по центру.

Після доведення своїх злочинних дій до кінця, не бажаючи бути викритими невстановлена особа №1, ОСОБА_3 , та невстановлена особа №2, з місця вчинення кримінального правопорушення зникли. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.187 КК України, напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.

Крім того, ОСОБА_3 будучи особою раніше судимою за вчинення злочинів з корисливих мотивів, повторно, спільно з невстановленою особою №1, невстановленою особою №2, та невстановленою досудовим слідством особою, в умовах воєнного стану, введеного у зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, завідомо знаючи про те, що Указом Президента України та Верховного головнокомандувача Збройних сил України ОСОБА_6 від 24.02.2022 року N? 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року N?2102-Х1 введено воєнний стан на всій території України, дію якого, згідно із Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 06.02.2023 року N?58/2023, продовжено з 19.02.2023 року строком на 90 діб, а також достовірно знаючи про те, що до КК України внесені зміни згідно із Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за мародерство» N? 2117-IX від 03.03.2022 року, 17.04.2023 року вчинили злочин при наступних обставинах:

Так, 17.04.2023 року приблизно о 22 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не вдалось за можливе, перебували в закладі «Laila», що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Катериненська, будинок №18, де помітили раніше їм незнайому ОСОБА_8 . Де у них виник умисел на відкрите викрадення чужого майна, а предметом свого злочинного посягання вони визначили мобільний телефон належний потерпілій ОСОБА_9 .

Для безперешкодної реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на заволодіння чужим майном, розуміючи, що мають чисельну перевагу, вирішили предметом свого злочинного посягання заволодіти відкрито. А з метою недопущення спроб чинити будь-який опір, та для ефективного заволодіння чужим майном їм необхідно застосувати фізичну силу.

Приступивши до реалізації, керуючись єдиним спільним умислом, дочекавшись закриття закладу, 17.04.2023 року приблизно о 23 годині 50 хвилин невстановлена особа №1, ОСОБА_3 , невстановлена особа №2, та невстановлена досудовим слідством особа, прослідували за потерпілою ОСОБА_10 , та запропонували їй купити алкогольні напої та продовжити відпочинок, на що ця потерпіла погодилась. Продовжуючи реалізацію свого умислу невстановлена особа №1, ОСОБА_3 , невстановлена особа №2, та невстановлена досудовим слідством особа, для недопущення перешкоджання доведенню своїх злочинних дій до кінця, почали йти по вул. Грецькій, у м. Одесі, підшукуючи безлюдне місце, дійшовши до вул. Канатної, у м. Одесі, поблизу будинку N?3 запропонували зупинитися, та почати відпочинок.

В цей час ОСОБА_3 , діючи з прямим умислом, спрямованим на власне незаконне збагачення, з корисливих мотивів застосував насильство, що не є небезпечним для життя, а саме наніс удар кулаком в обличчя потерпілій ОСОБА_9 , від якого вона присіла на землю, тим самим подавив її волю до супротиву, поки в цей час невстановлена особа №2, та невстановлена досудовим слідством особа стояли поруч, та контролювали обстановку, з метою недопущення перешкоджання їх злочинного діяння до кінця, далі ОСОБА_3

разом з невстановленою особою №1, продовжуючи наносити удари, відкрито, заволоділи належним цій потерпілій мобільним телефоном «iPhone 11», в корпусі фіолетового кольору, IMEI1: НОМЕР_2 та IME12: НОМЕР_3 , із сім-картою мобільного оператора ПрАТ «ВФ Україна», з абонентським номером « НОМЕР_4 » вартістю 15 000 гривень, та рюкзаком чорного кольору, матеріальної цінності для цієї потерпілої немає, в якому знаходились банківська карта «Монобанк» N? НОМЕР_5 та банківська карта «ОщадБанк» N? НОМЕР_6 .

Після доведення своїх злочинних дій до кінця, не бажаючи бути викритими невстановлена особа №1, ОСОБА_3 , невстановлена особа №2, та невстановлена досудовим слідством особа з місця вчинення кримінального правопорушення зникли. Викраденим майном розпорядились на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для здоров?я потерпілого, вчинений в період воєнного стану, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб.

У судовому провадженні обвинувачений ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненні указаних кримінальних правопорушень, та підтвердив обставини вчинення кримінальних правопорушень, що описані в обвинувальному акті.

До судового засідання потерпілий ОСОБА_7 не з`явився, письмово просив проводити судовий розгляд без його присутності.

До судового засідання потерпіла ОСОБА_11 не з`явилась, письмово просила проводити судовий розгляд без її присутності.

До судового засідання представник потерпілого ОСОБА_7 – адвокат ОСОБА_12 , представник потерпілої ОСОБА_11 – адвокат ОСОБА_13 не з`явились, кожний окремо, були повідомлені належним чином про необхідність явки до суду.

Суд з`ясував, що всі учасники кримінального провадження правильно розуміють обставини справи, та упевнився у добровільності їх позиції. Їм було роз`яснено про те, що якщо докази не будуть досліджені, у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

У зв`язку із зазначеними обставинами, за згодою учасників кримінального провадження, які визнали недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, докази у судовому провадженні не досліджувалися, згідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України.

Приймаючи до уваги вище указане, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні указаних кримінальних правопорушень повністю доведена.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 суд кваліфікує за ч.4 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, вчинений повторно, вчинений в умовах воєнного стану, поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, та за ч.4 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством яке не є небезпечним для здоров?я потерпілого, вчинений в період воєнного стану, вчинений повторно та за попередньою змовою групою осіб.

У ст.65 КК України передбачено про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує його особу, що він обвинувачується у вчиненні тяжкого, та особливо тяжкого кримінальних правопорушень.

Як обставину, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд враховує те, що він щиро розкаявся у вчиненні кримінальних правопорушень.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 відсутні.

З урахуванням особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який схильний до неодноразового вчинення кримінальних правопорушень, обвинувачується у вчиненні тяжкого, та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, враховуючи одну пом`якшуючу покарання обставину, відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд приходить до висновку про те, що з метою його виправлення, а також для запобіганню вчиненню ним нових кримінальних правопорушень йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але не на максимальний строк.

На підставі вище указаного, суд вважає, що такий вид покарання буде достатній для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Так як після постановлення вироку 11.10.2023 року Приморським районним судом м. Одеси, згідно до якого ОСОБА_3 було засуджено за вчинення 22.06.2018 року, 30.06.2018 року кримінальних правопорушень, встановлено, що указаний засуджений обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень 16.04.2023 року, 17.04.2023 року вчинених до постановлення попереднього вироку, тому є підстави для застосування вимог ч.4 ст.70 КК України.

При призначенні остаточного покарання цьому обвинуваченому суд вважає, що необхідно застосувати положення ч.4 ст.70 КК України, призначивши йому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, із урахуванням виду та розміру покарання призначеного вироком Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2023 року, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, із призначенням остаточного виду та розміру покарання.

На підставі вимог ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами ч.1 цієї статті. На підставі зазначеного, суд вважає необхідним зарахувати обвинуваченому ОСОБА_3 у строк відбування покарання, по зазначеному вироку суду, строк його перебування під вартою з 21.04.2023 року по день набрання цього вироку суду законної сили з розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Питання про долю речових доказів суд вирішує, відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 331, 367-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.186, ч.4 ст.187 КК України, та призначити йому покарання за указаними частинами указаних статей:

- за ч.4 ст.186 КК України - позбавлення волі строком на 8 /вісім/ років,

- за ч.4 ст.187 КК України – позбавлення волі строком на 9 /дев`ять/ років 6 /шість/ місяців, із конфіскацією всього належного йому майна.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання позбавлення волі строком на 9 /дев`ять/ років 6 /шість/ місяців, із конфіскацією всього належного йому майна.

Згідно ч.4 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень призначити ОСОБА_3 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Приморського районного суду м. Одеси від 11.10.2023 року у вигляді позбавлення волі строком на 9 років із конфіскацією усього особистого майна, більш суворим покаранням призначеним за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2026 року у вигляді позбавлення волі строком на 9 /дев`ять/ років 6 /шість/ місяців, із конфіскацією всього належного йому майна, та остаточно призначити йому покарання - позбавлення волі строком на 9 /дев`ять/ років 6 /шість/ місяців, із конфіскацією всього належного йому майна.

Строк відбування покарання за цим вироком Приморського районного суду м. Одеси обвинуваченому ОСОБА_3 рахувати з дня набрання цим вироком суду законної сили.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати ОСОБА_3 у строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 21.04.2023 року по день набрання цього вироку суду законної сили із розрахунку день попереднього ув`язнення за день позбавлення волі.

Залишити міру запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеському слідчому ізоляторі» до набрання вироком законної сили.

Речові докази – цифрові диски із відеозаписами зберігати у матеріалах кримінального провадження ( справа №522/14031/23, 1-кп/522/1378/26) до завершення його розгляду.

Учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку, копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 діб з дня проголошення вироку через Приморський районний суд м. Одеси у Одеський апеляційний суд.

Вирок суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1