Вирок від 27 травня 2026 р. у справі №522/1540/26 — Приморський районний суд м. Одеси

Суд: Приморський районний суд м. Одеси

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Зловживання впливом

Дата: 27 травня 2026 р.

Справа: №522/1540/26

Суддя: Лагода К. О.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 522/1540/26

Провадження № 1-кп/522/2430/26

28 травня 2026 року місто Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 28 квітня 2026 року, укладену між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , в присутності захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025160000000622, відомості про яке внесено 05.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дубова, Жмеринського району, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу на посаді начальника відділення невідкладної хірургії клініки (невідкладної та ендоскопічної хірургії) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_7 , відповідно до витягу з наказу №300 від 13.08.2023, перебуваючи на посаді начальника відділення невідкладної хірургії клініки (невідкладної та ендоскопічної хірургії) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, всупереч зазначених вимог законодавства, вчинив злочин у сфері службової та професійної діяльності, з метою особистого протиправного збагачення, всупереч інтересам служби, а також ст.ст. 19, 68 Конституції України, ст.ст. 3, 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції».

Так, ОСОБА_8 усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, використовуючи надане йому службове становище, на початку червня 2025 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 04.06.2025 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено), в ході телефонної розмови з військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 матросом ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виказав останньому вимогу надати йому неправомірну вигоду за вплив на прийняття рішення лікарем-ортопедом-травматологом травматологічного відділення клініки травматології та ортопедії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, який виготовить необхідні медичні документи, відповідно до своїх посадових інструкцій, для подальшого визнання ОСОБА_9 придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Надалі, ОСОБА_7 04.07.2025, приблизно о 13:15, перебуваючи у службовому кабінеті начальника відділення невідкладної хірургії клініки (невідкладної та ендоскопічної хірургії) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 2, під час особистої зустрічі, повторно виказав ОСОБА_9 вимогу надати йому неправомірну вигоду у розмірі 1500 доларів США за вплив на прийняття рішення лікарем-ортопедом-травматологом травматологічного відділення клініки травматології та ортопедії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, який виготовить необхідні медичні документи, відповідно до своїх посадових інструкцій, для подальшого визнання ОСОБА_9 придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

В подальшому, ОСОБА_7 під час повторних особистих зустрічей з ОСОБА_9 , 01.10.2025, приблизно о 13:00 та 03.10.2025, приблизно о 14:50, перебуваючи у службовому кабінеті начальника відділення невідкладної хірургії клініки (невідкладної та ендоскопічної хірургії) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, 2, повторно виказав ОСОБА_9 вимогу надати йому неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США за вплив на прийняття рішення лікарем-ортопедом-травматологом травматологічного відділення клініки травматології та ортопедії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, який виготовить необхідні медичні документи, відповідно до своїх посадових інструкцій, для подальшого визнання ОСОБА_9 придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Надалі, 06.10.2025 о 12 год. 10 хв. ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій і бажаючи їх настання, переслідуючи корисливий мотив, направлений на досягнення єдиної спільної мети незаконного збагачення шляхом створення умов для отримання грошової винагороди з метою особистого незаконного збагачення, перебуваючи у підсобному приміщенні відділення невідкладної хірургії клініки (невідкладної та ендоскопічної хірургії) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, за адресою: м. Одеса, вул. Пироговська, буд. 2, отримав від ОСОБА_9 неправомірну вигоду у розмірі 2000 доларів США (що станом на 06.10.2025 відповідно до курсу НБУ становило 82 457,2 гривень) за вплив на прийняття рішення лікарем-ортопедом-травматологом травматологічного відділення клініки травматології та ортопедії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, який виготовить необхідні медичні документи, відповідно до своїх посадових інструкцій, для подальшого визнання ОСОБА_9 придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Умисні дії ОСОБА_7 , які виразились в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

28 квітня 2026 року між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі ст. 36, 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025160000000622 від 05.06.2025 року та обвинуваченим ОСОБА_7 , в присутності захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , на підставі ст. ст. 468, 469, 472 КПК України, в приміщенні Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону за адресою: м. Одеса, вул. Незалежності, 18, укладено угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025160000000622, відомості про яке внесено 05.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.

У судовому засіданні прокурор просила затвердити надану угоду про визнання винуватості від 28.04.2026 року та призначити обвинуваченому ОСОБА_7 узгоджене сторонами угоди покарання. Сплачену заставу просила повернути заставодавцю.

Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_5 просили суд розглянути надану угоду про визнання винуватості, затвердити її та призначити покарання, узгоджене сторонами угоди. При цьому, обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що суть пред`явленого обвинувачення йому цілком зрозуміла, він визнає себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, щиро кається та не оспорює жодних обставин кримінального правопорушення, зазначених в угоді. Додав, що виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов`язання, він спроможний.

Зі змісту угоди вбачається, що ОСОБА_7 обвинувачується одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України.

Згідно даної угоди прокурор Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 з однієї сторони та обвинувачений ОСОБА_7 , в присутності захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій ОСОБА_7 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_7 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та щиро покаявся.

При узгоджені покарання ОСОБА_7 враховано ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, ніколи не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем несення військової служби, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу на посаді начальника відділення невідкладної хірургії клініки (невідкладної та ендоскопічної хірургії) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, у військовому званні «підполковник медичної служби» та й на теперішній час проходить військову службу, має посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 05.06.2015 року, тобто здійснював захист України до початку повномасштабної навали російської федерації, приймав безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі її проведення на території Донецької та Луганської областей, має військові нагороди, одна з яких відзнака Президента України «За оборону України» від 05.08.2022 року, серія ОУВ № 0138943, відзнаку Міністра оборони України (наказу № 1864 від 07.11.2024), нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест» (наказу ГК ЗСУ від 20.06.2024 року № 948), має травми пов`язані з захистом Батьківщини (контузії). Крім того, ОСОБА_10 в 2025 році було особисто виконано 103 оперативних втручань військовослужбовцям, які отримали поранення внаслідок агресії російської федерації проти України. Крім того, ОСОБА_7 має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких дитина-інвалід, вчинив кримінальне правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, не ухилявся від органу досудового розслідування, прокурора та суду, беззастережно визнає свою винуватість, добровільно перерахував благодійний внесок в сумі 100000 гривень на підтримку оборони України, а саме на рахунок Центру спеціального призначення «Омега» НГУ (в/ч 3073).

Враховуючи наведене, сторони узгодили, що при визначенні покарання ОСОБА_7 за скоєння ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`ять тисяч двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 88400 (вісімдесят вісім тисяч чотириста) гривень.

Із визначеним видом та мірою покарання ОСОБА_7 погодився. В наданій суду угоді сторонами передбачені та роз`яснені наслідки укладення та затвердження угоди, положення ст. ст. 473, 394, 424, 474, 476 КПК України оговорені сторонами.

Під час розгляду угоди обвинувачений ОСОБА_7 пояснив, що цілком розуміє свої права, передбачені у п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України та наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, йому зрозумілі вид покарання, який буде застосований до нього у разі затвердження угоди, він із нею узгоджений та є цілком зрозумілим. Додав, що виконати взяті на себе відповідно до угоди про визнання винуватості зобов`язання, він в змозі реально, вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України, тобто в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, визнав повністю та підтвердив фактичні обставини інкримінованого йому правопорушення, викладених в угоді про визнання винуватості.

Суд, на виконання вимог ст. 474 КПК України, шляхом опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення вказаної угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, суд враховує, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість невиконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою, фактичні підставі для невизнання винуватості, відсутні.

Отже, за таких обставин, суд приходить до переконання, що надана угода про визнання винуватості від 28 квітня 2026 року, укладена між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , в присутності захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025160000000622, відомості про яке внесено 05.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та кримінального закону, підстави для відмови у її затвердженні відсутні, а тому зазначена угода підлягає затвердженню.

Ухвалюючи вирок на підставі угоди, суд з урахуванням об`єктивно з`ясованих обставин, викладених в угоді про визнання винуватості, які підтверджені беззастережним визнанням ОСОБА_7 своєї вини, про що зазначено в угоді, приходить до висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 , воно містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, і обвинувачений винен у його вчиненні, так як він своїми умисними діями вчинив одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, визначеному в угоді, за вчинення такого кримінального правопорушення.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, яке передбачене в угоді про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 65 КК України, у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття,

Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, узгоджені сторонами (прокурором та обвинуваченою) вид та міра покарання за вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення є такими, що згідно із положеннями ст. 65 КК України, відповідають ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі обвинуваченого, та заявлені в межах санкції ч. 2 ст. 369-2 КК України, таке покарання є достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При призначенні покарання ОСОБА_7 суд, відповідно до положень ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів, обставини що пом`якшують та обтяжують покарання, данні про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем несення військової служби, на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу на посаді начальника відділення невідкладної хірургії клініки (невідкладної та ендоскопічної хірургії) Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, у військовому званні «підполковник медичної служби» та й на теперішній час проходить військову службу, має посвідчення учасника бойових дій, має військові нагороди та відзнаки. Крім того, ОСОБА_7 має на утриманні двох малолітніх дітей, одна з яких дитина-інвалід, вчинив кримінальне правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин, не ухилявся від органу досудового розслідування, прокурора та суду, беззастережно визнає свою винуватість, добровільно перерахував благодійний внесок в сумі 100 000 гривень на підтримку оборони України.

Згідно ч. 2 ст. 53 КК України, розмір штрафу визначається судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану винного в межах від тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян до п`ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, якщо статтями Особливої частини цього Кодексу не передбачено вищого розміру штрафу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір штрафу, що призначається судом, не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, або отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, незалежно від граничного розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

Призначаючи ОСОБА_7 покарання за ч. 2 ст. 369-2 КК України у виді штрафу, суд виходячи з положення ч. 2 ст. 53 КК України, оскільки сума отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу обвинуваченим становить 2 000 доларів США, що станом на 06.10.2025 року по курсу НБУ становить 82 457,20 гривень, то обвинуваченому слід призначити штраф в розмірі не менше за розмір отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу.

У зв`язку із чим суд вважає за можливе призначити ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, в межах санкції ч. 2 ст. 369-2 КК України та не менше за розмір отриманого внаслідок вчинення кримінального правопорушення доходу, оскільки саме таке покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів.

За таких обставин угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим підлягає затвердженню вироком суду.

Судом встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 року щодо ОСОБА_7 був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, тобто до 02.12.2025 року, включно з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», з визначенням застави, як альтернативного запобіжного заходу в сумі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 600 грн.

Як вбачається з довідки про звільнення серії ОДС № 22120, ОСОБА_7 утримувався під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 08.10.2025 року в період часу з 06 жовтня 2025 року по 10 жовтня 2025 року, звільнений під заставу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.

За таких обставин, у випадку реального відбування покарання, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 06 жовтня 2025 року по 10 жовтня 2025 року, на підставі вимог ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 - скасувати.

Згідно ст. 203 КПК України, ухвала про застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку дії ухвали про обрання запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження або винесення ухвали про скасування запобіжного заходу в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України строку дії застави як запобіжного заходу не передбачено.

Положеннями ст. 182 п.11 КПК України визначено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Судом встановлено, що ОСОБА_7 ухвалою суду від 08.10.2026 року було визначено заставу в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 605 000 тисяч. Зазначена сума застави була внесена частинами, а саме:

- 09.10.2025 року ОСОБА_11 у розмірі 150 000 гривень, (квитанція № 1.345864935.1);

- 09.10.2025 року ОСОБА_12 у розмірі 150 000 гривень, (квитанція № 1.345894235.1);

- 09.10.2026 рок ОСОБА_13 у розмірі 150 000 гривень, (квитанція № 2.345876425.1);

- 09.10.2025 року ОСОБА_14 у розмірі 150 000 гривень, (квитанція № 2.345883681.1.);

- 09.10.2025 року ОСОБА_15 у розмірі 5 000 грн., (квитанція № 2.345907755.1).

Суд вважає за необхідне, враховуючи позицію, як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, заставу в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 000 (шістсот п`ять тисяч) гривень, внесену за ОСОБА_7 , повернути заставодавцям.

Заходи забезпечення кримінального провадження, а саме:

-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.10.2025 року на майно вилучене 06.10.2025 під час особистого обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в сумі 300 доларів США (купюра номіналом 100 доларів США QB51046708B, купюра номіналом 100 доларів США PG25864272В; купюра номіналом 100 доларів США РВ71766395B); грошові кошти в сумі 1 700 доларів США LB23277272G (імітовані), запаковані до спец. пакету НПУ № PSP1357952; мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro» в корпусі чорного кольору з imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 з карткою мобільного оператора Київстар НОМЕР_5 - суд вважає за необхідне скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України;

-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.10.2025 року на вилучений 06.10.2025 під час обшуку в приміщенні відділення невідкладної хірургії клініки невідкладної та ендоскопічної хірургії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, за адресою: м. Одеса, вул.Пироговська,2, робочий блокнот, коричневого кольору із записами - суд вважає за необхідне скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України;

-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.10.2025 року на майно, вилучене 06.10.2025 під час обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: грошові кошти в сумі 28 900 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США - 289 штук) та грошові кошти в сумі 3 650 євро (купюри номіналом 50 євро - 51 штука та купюри номіналом 100 євро 11 штук) - суд вважає за необхідне скасувати на підставі ч. 4 ст. 174 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96-1 КК України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Оскільки грошові кошти в сумі 2 000 доларів США одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, вони підлягають спеціальній конфіскації, відповідно до приписів ст.ст. 96-1, 96-2 КК України. Таким чином, суд вважає за необхідне застосувати спеціальну конфіскацію до:

-грошових коштів в сумі 300 доларів США (купюра номіналом 100 доларів США QB51046708B, купюра номіналом 100 доларів США PG25864272В; купюра номіналом 100 доларів США РВ71766395B), запаковані до спец. пакету НПУ № NPU5319565; грошових коштів в сумі 1 700 доларів США LB23277272G (імітовані), запаковані до спец. пакету НПУ № PSP1357952, які згідно Акту прийому-передачі майна на зберігання від 24.10.2025 року та прибуткового позабалансового ордера № RSOS4BUE6C від 24.10.2025 року прийняті на відповідальне зберігання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Долю речових доказів, відомості про які надано прокурором в судовому засіданні, слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України наступним чином:

- грошові кошти в сумі 28 900 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США - 289 штук), упаковані до спецпакету № SUD3024569, та грошові кошти в сумі 3 650 євро (купюри номіналом 50 євро - 51 штука та купюри номіналом 100 євро 11 штук), упаковані до спецпакету № PSP 1105498 - повернути належному власнику ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro» в корпусі чорного кольору з imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 з карткою мобільного оператора Київстар НОМЕР_5 - повернути належному власнику ОСОБА_7 ;

- робочий блокнот, коричневого кольору із записами - повернути належному власнику ОСОБА_7 .

Цивільний позов у кримінальному провадженні №12025160000000622 не заявлявся.

Відомості щодо судових витрат, пов`язаних із залученням експерта та проведенням експертизи, відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025160000000622 відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст.8, 9, 100, 118, 368 - 370, 374, 394, 473-475, 476 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 28 квітня 2026 року, укладену між прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_7 , в присутності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025160000000622, відомості про яке внесено 05.06.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п`яти тисяч двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 88 400 (вісімдесят вісім тисяч чотириста) гривень.

У випадку реального відбування покарання зарахувати ОСОБА_7 строк попереднього ув`язнення з 06 жовтня 2025 року по 10 жовтня 2025 року, на підставі вимог ч. 5 ст. 72 КК України, із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 у виді застави - скасувати.

Після набрання вироком законнї сили, заставу в розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 000 (шістсот п`ять тисяч) гривень, внесену за ОСОБА_7 , повернути заставодавцям, а саме:

- ОСОБА_11 у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень (квитанція № 1.345864935.1 від 09.10.2025 року);

- ОСОБА_12 у розмірі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень (квитанція № 1.345894235.1 від 09.10.2025 року);

- ОСОБА_13 у розмірі 150 000 гривень (сто п`ятдесят тисяч) (квитанція № 2.345876425.1 від 09.10.2026 року);

- ОСОБА_14 у розмірі 150 000 гривень (сто п`ятдесят тисяч) (квитанція № 2.345883681.1 від 09.10.2025 року);

- ОСОБА_15 у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень (квитанція № 2.345907755.1 від 09.10.2025 року)

Заходи забезпечення кримінального провадження №12025160000000622, а саме:

-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.10.2025 року на майно вилучене 06.10.2025 під час особистого обшуку затриманого в порядку ст.208 КПК України ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: грошові кошти в сумі 300 доларів США (купюра номіналом 100 доларів США QB51046708B, купюра номіналом 100 доларів США PG25864272В; купюра номіналом 100 доларів США РВ71766395B); грошові кошти в сумі 1 700 доларів США LB23277272G (імітовані), запаковані до спец. пакету НПУ № PSP1357952; мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro» в корпусі чорного кольору з imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 з карткою мобільного оператора Київстар НОМЕР_5 - скасувати;

-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 13.10.2025 року на вилучений 06.10.2025 під час обшуку в приміщенні відділення невідкладної хірургії клініки невідкладної та ендоскопічної хірургії Військово-медичного клінічного центру Південного регіону, за адресою: м. Одеса, вул.Пироговська,2, робочий блокнот, коричневого кольору із записами - скасувати;

-арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.10.2025 року на майно, вилучене 06.10.2025 під час обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , а саме: грошові кошти в сумі 28 900 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США - 289 штук) та грошові кошти в сумі 3 650 євро (купюри номіналом 50 євро - 51 штука та купюри номіналом 100 євро 11 штук) - скасувати.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 96-1 КК України, застосувати спеціальну конфіскацію до грошових коштів в сумі 300 доларів США (купюра номіналом 100 доларів США QB51046708B, купюра номіналом 100 доларів США PG25864272В; купюра номіналом 100 доларів США РВ71766395B), запаковані до спец. пакету НПУ № NPU5319565; грошових коштів в сумі 1 700 доларів США LB23277272G (імітовані), запаковані до спец. пакету НПУ № PSP1357952, які згідно Акту прийому-передачі майна на зберігання від 24.10.2025 року та прибуткового позабалансового ордера № RSOS4BUE6C від 24.10.2025 року прийняті на відповідальне зберігання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Речові докази у кримінальному провадженні №12025160000000622:

- грошові кошти в сумі 28 900 доларів США (купюри номіналом 100 доларів США - 289 штук), упаковані до спецпакету № SUD3024569, та грошові кошти в сумі 3 650 євро (купюри номіналом 50 євро - 51 штука та купюри номіналом 100 євро 11 штук), упаковані до спецпакету № PSP 1105498 - повернути належному власнику ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон марки «Iphone 12 Pro» в корпусі чорного кольору з imei1: НОМЕР_3 , imei2: НОМЕР_4 з карткою мобільного оператора Київстар НОМЕР_5 - повернути належному власнику ОСОБА_7 ;

- робочий блокнот, коричневого кольору із записами - повернути належному власнику ОСОБА_7 .

Відповідно до ч.2 ст.473 КПК України наслідком укладення та затвердження угоди про визнання винуватості для прокурора, підозрюваного чи обвинуваченого є обмеження їх права оскарження вироку згідно із положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а для підозрюваного чи обвинуваченого також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України, до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 30 (тридцяти) днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з часу отримання вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку в порядку ст.376 КПК України негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя: ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua