Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №947/42027/25 — Київський районний суд м. Одеси

_____________________________________________________________________________________________________________________

Справа № 947/42027/25

Провадження № 2/947/692/26

РІШЕННЯ

Іменем України

27.05.2026 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Дімової Є.В.,

- представника позивача – Бланковської Г.О.,

- представника відповідачів – ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно достроково заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У листопаді 2025 року до Київського районного суду м. Одеси з позовом звернулося Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (далі також – позивач, банк), поданим в його інтересах представником ОСОБА_4 до ОСОБА_2 (далі також – відповідачка, позичальниця) та ОСОБА_3 (далі також – відповідач, поручитель) про стягнення солідарно достроково заборгованості за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 станом на 20.10.2025 в розмірі 57 922,58 доларів США та 99 689,02 грн, з яких: 50 199,98 доларів США за тілом кредиту, 7 722,60 доларів США за процентами, 52 209,13 грн пені, 47 479,89 грн штрафу.

Свої позовні вимоги представник позивача – ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачці надано кредит в розмірі 100 000 доларів США шляхом зарахування коштів на її банківський рахунок (платіжну картку). В забезпечення вказаного зобов`язання, між банком та відповідачем укладено договір поруки. Позивач зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, натомість відповідачка зобов`язання належним чином не виконала, тіло кредиту та нараховані проценти, пеню та штраф у повному обсязі не сплатила, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду. Частину простроченої заборгованості стягнуто рішенням Київського районного суду м. Одеси у 2020 році.

У відзиві на позов представниця відповідачів – Юшинська І.Є. повідомила, що відповідачі позовні вимоги не визнають у повному обсязі. З урахуванням усіх платежів, відповідачі повернули 150% кредиту, однак банк в порушення черговості зарахування платежів, здійснював їх зарахування в першу чергу на погашення процентів, а потім тіла кредиту. Не було долучено оригіналів меморіальних та касових документів про зарахування кредитних коштів. Останній платіж, вчинений відповідачкою, датований 15.05.2019. Відтак позивачем пропущено 6-тимісячний строк звернення з вимогами до поручителя. Отже порука є припиненою, а строки позовної давності такими, що сплили, оскільки мають обраховуватися щодо кожного місячного платежу.

У відповіді на відзив представниця позивача зазначила, що зарахування платежів позичальниці здійснювалося відповідно до умов кредитного договору. Рух коштів за рахунками відповідачки підтверджено банківськими виписками за рахунками. Надано детальний розрахунок заборгованості, який не спростовано будь-яким контррозрахунком. Розмір заборгованості підтверджено відповідним висновком економічної експертизи. Строк звернення до поручителя не пропущений, з урахуванням змін до ст. 559 ЦК України, та становить 3 роки, а не 6 місяців. Загальний строк позовної давності також не пропущений, враховуючи карантинні зміни до законодавства та на період дії воєнного стану. Визнання банком заборгованості безнадійною не є прощенням боргу. Вказана внутрішня операція банку дає можливість обліковувати заборгованість на позабалансовому рахунку і перестає відображатися як актив банку, з ужиттям заходів до її стягнення з відповідачів у межах строку позовної давності.

У запереченні на відповідь на відзив представниця відповідачів зазначила, що, оскільки банк визнав заборгованість безнадійною, відтак він не має права на її стягнення у подальшому.

У своїх додаткових поясненнях представниця позивача зазначила, що списання боргу не є його прощенням, відтак заборгованість не зникає, а лише переміщається з балансу на позабалансовий рахунок.

Заяви та клопотання учасників справи

05.02.2026 до суду представницею відповідачів – Юшинською І.Є. подано клопотання про витребування доказів, що містять банківську таємницю.

Ухвалою суду від 05.02.2026 клопотання представниці задоволено. Витребувано відповідні докази з Національного Банку України та ПАТ «МТБ Банк».

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 17.11.2025 справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовчі судові засідання призначалися на 18.12.2025, 05.02.2026, 05.03.2026, 02.04.2026, 30.04.2026.

Ухвалою суду від 30.04.2026 підготовче провадження закрито. Справу призначено до розгляду по суті на 20.05.2026.

У судовому засіданні 20.05.2026 представниця позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити. Представниця відповідачів у позові просила відмовити.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Судом установлено, що 26.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством «Морський транспортний банк» (правонаступником якого є ПАТ «МТБ Банк») та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 00605/R2 (надалі також – кредитний договір).

06.05.2009, 28.12.2009 та 09.03.2011 між банком та позичальницею до кредитного договору укладені додаткові угоди № 1, № 2 та № 3 відповідно.

Згідно з п. 1.1. кредитного договору в редакції додаткової угоди № 3 від 09.03.2011, банк взяв на себе зобов`язання надати позичальниці кошти шляхом перерахування з позичкового рахунку на поточний / картковий рахунок позичальниці № НОМЕР_1 , відкритий у банку з 26.06.2008, з терміном погашення по 23.06.2029 включно, у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в сумі 114 248,78 доларів США на такі цілі: придбання нерухомого майна у сумі 100 000 доларів США, а також з метою сплати страхових платежів в сумі 14 248,78 доларів США, зі сплатою за користування кредитом процентів у розмірі 12,2 % річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом.

По кредитному договору № 00605/R2 від 26.06.2008 банк виконав взяті на себе зобов`язання, перерахувавши на поточний рахунок позичальниці кредитні кошти в сумі 100 000 доларів США, що підтверджується повідомленням (заявкою) позичальниці на отримання траншу в сумі 100 000 доларів США від 26.06.2008 та виписками по поточному рахунку позичальниці № НОМЕР_2 за період з 26.06.2008 по 16.03.2009 та по особовому рахунку № НОМЕР_3 за період з 26.06.2008 по 31.08.2019, а також меморіальним валютним ордером від 26.06.2008 № 60.

Позичальниця зобов`язалася на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в договорі, повернути банку кредит, сплатити проценти за користування кредитом, а також сплатити комісії, пені та штрафи, що передбачені умовами договору, а також здійснювати погашення заборгованості за цим договором у встановленому порядку.

Щомісяця в період оплати позичальниця сплачує проценти та комісію.

Погашення кредиту здійснюється відповідно до графіку його погашення (додаток № 1 до додаткової угоди № 3 до кредитного договору).

Періодом сплати за кредитним договором уважається період з 26 числа поточного місяця до 10 числа наступного місяця.

Згідно з 6.2. кредитного договору позичальниця підтвердила, що всі умови кредитного договору їй зрозумілі, вона приймає на себе зобов`язання щодо їх виконання, зокрема, щодо повернення у встановлені кредитним договором строки суми кредиту і сплати всіх належних платежів. У разі невиконання / неналежного виконання банк матиме право звернутися з позовом до суду, вжити інші заходи.

Умовами п. 6.2. кредитного договору сторони також узгодили, що позичальниця згодна і повністю усвідомлює, що кредит наданий в іноземні валюті, що повернення кредиту та сплату процентів за користування кредитом вона повинна здійснювати в іноземній валюті, що всі валютні ризики під час виконання зобов`язань за кредитним договором несе позичальниця.

Позичальниці зрозумілі строки та суми платежів за кредитом та процентами за користування кредитом.

Пунктом 2 додаткової угоди № 3 від 09.03.2011 до кредитного договору сторони підтвердили, що на момент укладання цієї додаткової угоди № 3 заборгованість позичальниці перед банком за основним боргом за кредитом (без урахування процентів) становить 96 366,64 доларів США.

Згідно з п. 1.3. кредитного договору № 00605/R2 від 26.06.2008, забезпеченням виконання позичальницею зобов`язань за даним договором виступають:

- іпотека трикімнатної квартири, загальною площею 70,9 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- порука ОСОБА_3 .

У забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_2 за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 між банком та ОСОБА_3 26.06.2008 укладено договір поруки № 00418r2 (надалі також – договір поруки).

06.05.2009, 28.12.2009 та 09.03.2011 між позивачем та поручителем укладені відповідно додаткові угоди № 1, № 2 та № 3 до договору поруки.

За умовами п. 1.1, 1.2. та 1.4. договору поруки, з урахуванням додаткових угод до нього, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов`язань за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

У випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Далі, пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що при порушенні позичальницею протягом терміну дії цього договору будь-якого із зобов`язань, передбачених п. 1.1., 2.2.2., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.7.1. договору, банк нараховує, а позичальниця зобов`язується сплатити банку за кожний прострочений платіж та за кожним окремим зобов`язанням пеню в розмірі 0,3 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Сплата пені здійснюється в гривні за курсом НБУ на дату нарахування.

У зв`язку з порушенням строків сплати платежів за кредитним договором, позивач 20.03.2020 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовом про стягнення в солідарному порядку з відповідачів простроченої заборгованості за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008, яка, станом на 18.03.2020, становила 14 158,64 доларів США та 206 220,86 грн, з яких:

- 6 189,31 доларів США прострочена заборгованість за основним боргом (тілом кредиту);

- 7 969,33 доларів США прострочена заборгованість за процентами;

- 110 476,05 грн пеня за неповернення основного боргу;

- 95 744,81 грн пеня за несплату процентів за користування кредитом.

26.06.2020 банком на адресу відповідачів направлені листи-вимоги про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором в повному обсязі (основного боргу за кредитом, процентів та неустойки) в 60-денний строк з дня отримання повідомлення. Указані листи-вимоги особисто отримані відповідачами 06.07.2020, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень № 6502614421646 та № 6502614421654, а також роздруківками трекінгів поштових відправлень з сайту Акціонерного товариства «Укрпошта» за цифровими ідентифікаторами.

30.09.2020 позивач звернувся до Київського районного суду м. Одеси із заявою про збільшення позовних вимог у справі № 947/6748/20, якою просив достроково стягнути з відповідачів у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008, яка, станом на 05.09.2020, становила 72 080,81 доларів США та 207 419,24 грн, з яких:

- 56 389,29 доларів США за тілом кредиту;

- 15 691,52 доларів США за процентами за користування кредитом;

- 97 684,16 грн пеня за неповернення основного боргу;

- 81 790,41 грн пеня за несплату процентів за користування кредитом;

- 27 944,67 грн штраф за порушення зобов`язань з повернення кредиту відповідно до п. 4.2. кредитного договору.

У зв`язку з поданням позивачем 30.09.2020 заяви про збільшення позовних вимог у справі № 947/6748/20, усі нарахування за кредитним договором банком були припинені.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 у справі № 947/6748/20 за позовом ПАТ «МТБ Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «МТБ Банк» прострочену заборгованість за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 у розмірі 14 158,64 доларів США та 206 220,86 грн, а також судовий збір в розмірі по 4 267,66 грн з кожного.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2021 у справі № 947/6748/20 заяву ПАТ «МТБ Банк» про ухвалення додаткового рішення у цій справі про стягнення заборгованості залишено без задоволення. Виправлена описка в рішенні Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 та вказано правильно другий, третій, четвертий абзаци резолютивної частини рішення суду, а саме стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «МТБ Банк» прострочену заборгованість за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 у розмірі 72 080,81 доларів США та 207 419,24 грн, а також судовий збір у розмірі 33 050,92 грн, тобто по 16 525,46 грн з кожного відповідача.

Постановою Одеського апеляційного суду від 29.05.2024 рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 у справі залишено без змін. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18.01.2021 скасовано в частині виправлення описки.

Розглянувши касаційну скаргу ПАТ «МТБ БАНК» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020, постанову Одеського апеляційного суду від 29.05.2024 та додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 18.09.2024 у справі № 947/6748/20, Верховний Суд постановою від 10.03.2025 залишив без змін рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 та постанову Одеського апеляційного суду від 29.05.2024, а також додаткову постанову Одеського апеляційного суду від 18.09.2024.

Означеною постановою Верховного Суду від 10.03.2025 встановлено, що ухвалюючи рішення у цій справі, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно керувався тим, що згідно з наявними у справі доказами станом на час розгляду справи в суді зобов`язання за вказаним кредитним договором ОСОБА_2 належним чином не виконала, та враховуючи забезпечення цих зобов`язань порукою ОСОБА_3 згідно з договором поруки, наявні правові підстави для стягнення з відповідачів заборгованості за вказаним кредитним договором солідарно. Даних про те, що суд першої інстанції прийняв до розгляду збільшені позовні вимоги ПАТ «МТБ Банк», отримав позицію відповідачів про стягнення з них заборгованості у розмірі 72 080,81 доларів США та 207 419,24 грн та розглянув їх по суті при ухваленні рішення, матеріали справи не містять.

Відтак заява про збільшення позовних вимог, яка подана позивачем до Київського районного суду м. Одеси 30.09.2020 у справі № 947/6748/20 судом не розглянута.

У подальшому рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 у справі № 947/6748/20 про стягнення з відповідачів простроченої заборгованості за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 у добровільному порядку не виконане.

Наразі, виконавчі листи у справі № 947/6748/20, які видані Київським районним судом м. Одеси 02.05.2025 щодо стягнення з відповідачів простроченої заборгованості за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 та судових витрат, перебувають на примусовому виконанні. За заявою позивача Приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Качуркою В.В. 04.08.2025 відкриті виконавчі провадження № 78761829, № 78761975, № 78762272 та №78762398.

За приписами п. 2.3.3. кредитного договору, при виникненні події порушення позичальником зобов`язань, передбачених умовами договору, банк на власний розсуд має право змінити умови цього договору – вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати комісій та відсотків за його користування, виконання інших зобов`язань за цим договором у повному обсязі шляхом направлення відповідного повідомлення. При цьому, згідно зі ст. 212, 611, 651 ЦК України, щодо зобов`язань, строк виконання яких не настав, уважається, що строк настав у зазначену в повідомленні дату. На цю дату позичальник зобов`язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісію й проценти за фактичний строк його користування, у повному обсязі виконати інші зобов`язання за цим договором.

Відповідно до цього ж пункту кредитного договору, у випадках затримання сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, перевищення сумою заборгованості суми кредиту більш як на 10 % - позичальниця повинна повернути банку суму кредиту в повному обсязі, комісію, проценти за фактичний строк його користування, в повному обсязі виконати інші зобов`язання за договором протягом 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про таку вимогу від банку.

Станом на 20.10.2020 заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 становила 72 081,22 доларів США та 305 909,88 грн, з яких:

- 56 389,29 доларів США за тілом кредиту;

- 15 691,93 доларів США за процентами за користування кредитом;

- 47 479,89 грн штраф за невиконання прийнятих зобов`язань;

- 258 429,99 грн за пенею.

Означена заборгованість підтверджена належним розрахунком заборгованості за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 станом на 20.10.2020.

Ураховуючи, що частина заборгованості за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 станом на 20.10.2020, а саме: прострочена заборгованість у розмірі 14 158,64 доларів США та 206 220,86 грн, яка виникла станом на 18.03.2020, вже стягнута рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21.12.2020 у справі №947/6748/20, ПАТ «МТБ Банк» просить у справі, що розглядається, стягнути з відповідачів достроково у солідарному порядку заборгованість за кредитним договором в розмірі 57 922,58 доларів США та 99 689,02 грн, що також обліковується станом на 20.10.2025 та складається з:

- 50 199,98 доларів США за тілом кредиту;

- 7 722,60 доларів США проценти за користування кредитом;

- 52 209,13 грн пені;

- 47 479,89 грн штрафу.

Означена заборгованість підтверджена належним розрахунком.

Окрім цього, відповідно до висновку судово-економічної експертизи № 22-6898/6899 від 31.08.2023, проведеної в межах судового розгляду цивільної справи № 947/6748/20, підтверджено, що станом на 05.09.2020 заборгованість ОСОБА_2 за вказаним кредитним договором становить: 56 389,29 доларів США за тілом кредиту, 15 670,82 доларів США за процентами, 3 977,21 доларів США (97 684,16 грн) пені, 1 137,77 доларів США (27 944,67 грн) штрафу.

12.11.2010 банк змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Марфін Банк», який є правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Морський транспортний банк» у повному обсязі з усіх права та обов`язків.

05.03.2018 банк змінив своє найменування на Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк», який є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Марфін Банк» у повному обсязі з усіх його прав та обов`язків.

Застосовані норми права

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (ч. 1 ст. 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ч. 1 ст. 543 ЦК України).

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 2 ст. 615 ЦК України).

Відповідно до приписів ч. 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Мотиви прийнятого рішення

У цій справі встановлено, що сторони не заперечують факт отримання кредиту та часткового його погашення.

Факт надання кредиту та часткової сплати необхідних платежів підтверджується виписками руху коштів по рахунках відповідачки. Означені виписки є первинними бухгалтерськими документами, тобто належними та допустимими доказами на підтвердження викладених фактів.

Обсяг заборгованості підтверджено належними розрахунками банку та висновком економічної експертизи. Пеня та штраф нараховані до початку карантинних обмежень та уведення воєнного стану, відтак також підлягають обрахуванню та стягненню.

Частина боргу вже стягнута рішенням суду. Однак в іншій частині, що є предметом розгляду у цій справі, позовні вимоги не були розглянуті по суті.

За загальним правилом строк позовної давності може перериватися з настанням певних подій або вчиненням дій.

За приписами ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Загальний строк позовної давності визначений ст. 257 ЦК України та становить 3 роки.

У цивільній справі № 947/6748/20 позов банку до відповідачів поданий у березні 2020 року. Подачею цього позову строк позовної давності, який почав свій перебіг з червня 2019 року, тобто з наступного місяця після вчинення останнього платежу відповідачкою банку за кредитом, перерваний.

Водночас, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами) з 12.03.2020 на всій території України запроваджено карантин. Дія карантинних заходів у подальшому неодноразово продовжувалася відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392, від 11.03.2020 № 211, від 22.07.2020 № 641, від 09.12. 2020 № 1236, а загалом безперервно до 30.06.2023.

Відповідно до Закону України від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, до ЦК України внесені зміни, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, розпочав діяти воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався та діє наразі.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX (зі змінами) до ЦК України внесені зміни, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено пунктом 19 такого змісту: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».

Відповідно до Закону України від 14.05.2025 № 4434-IX, який набрав чинності 04.09.2025, пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» виключено.

Відтак, у період з 02.04.2020 і по 03.09.2025 перебіг строку позовної давності спочатку продовжений, а потім зупинений. З 04.09.2025 вказаний строк відновив свій перебіг.

Отже позов у цій справі подано в межах строку позовної давності.

Відтак твердження представниці позивачів щодо закінчення перебігу строків позовної давності у цій справі не відповідають установленим фактичним обставинам.

Також суд відхиляє посилання представниці відповідачів щодо пропуску строку звернення з позовними вимогами до поручителя, оскільки на момент звернення до суду вже була чинною інша редакція ч. 4 ст. 559 ЦК України, відповідно до якої строк позовної давності щодо означеного акцесорного зобов`язання збільшений до 3 років.

Аналогічно суд не може погодитися з доводами представниці позивачів щодо неможливості звернення з позовними вимогами банком у зв`язку зі списанням безнадійної дебіторської заборгованості.

Відповідно до пп. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 ПК України до безнадійної заборгованості банків та небанківських фінансових установ може бути віднесена сума боргу за фінансовим кредитом, у тому числі сума основної заборгованості та/або сума нарахованих доходів, за яким прострочення погашення суми боргу (його частини) становить понад 360 днів.

Пунктами 131, 132 Розділу Х «Списання заборгованості» Положення «Про організацію процесу управління проблемними активами в банках України», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18.07.2019 № 97 передбачено, зокрема, що банк у разі списання заборгованості за непрацюючими активами з відображенням її в позабалансовому обліку відповідно до облікової політики банку, за наявності правових підстав для її стягнення, продовжує вживати заходів щодо повернення такої заборгованості до моменту її повного погашення або вичерпання всіх передбачених законодавством заходів, спрямованих на повернення заборгованості.

Банк має право ухвалити рішення про незастосування заходів щодо повернення заборгованості боржника/контрагента, якщо банком сформовано судження, що застосування таких заходів є економічно недоцільним.

Положеннями Наказу Міністерства фінансів України від 01.02.2018 № 77 «Про затвердження узагальнюючих податкових консультацій з деяких питань оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на доходи фізичних осіб» установлено, що списання банком у бухгалтерському обліку кредиту, виданого боржнику, як фінансового активу банку, не є прощенням боргу відповідно до ст. 202 ЦК України. Сума такої списаної банком заборгованості не включається до оподатковуваного доходу боржника для цілей застосування підпункту «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Рішення банку щодо списання знеціненого активу в бухгалтерському обліку банку не має на меті зміну чи припинення взаємних прав та обов`язків між банком та боржником, зокрема шляхом прощення боргу.

Прощення боргу, як окремий спосіб припинення виконання зобов`язань передбачений ст. 605 ЦК України та полягає в тому, що кредитор має право звільнити боржника від виконання зобов`язань. Натомість списання заборгованості покладає на банки відповідні обов`язки щодо організації процесу управління проблемними активами, що полягає в списанні вказаної заборгованості за рахунок резервів та віднесення її на позабалансовий рахунок у разі, якщо заборгованість відповідає певним критеріям для її списання. Відтак заборгованість не зникає, а лише починає обліковуватися на позабалансовому рахунку і перестає відображатися як актив банку.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, рішення від 10.02.2010).

Отже суд, надавши відповідь на основні аргументи сторін, які відноситься до предмету спору, та обґрунтувавши прийняте рішення, не вбачає за необхідне надавати відповідь на кожний детальний аргумент, указаний в заявах по суті справи, які не стосуються безпосередньо предмета спору.

Висновки суду

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню та зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників (ч. 1 ст. 82 ЦПК України).

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

При оцінці доказів у цивільній справі суд застосовує такий стандарт доказування як «перевага більш вагомих доказів» (баланс ймовірностей), коли висновок про існування cтверджуваної обставини, з урахуванням поданих доказів, видається більш вірогідним (переконливим), аніж протилежний. Натомість, застосування у цій справі надмірного стандарту доказування буде мати ознаку свавільності судового рішення, що може призвести до порушення права на справедливий суд.

Відтак, проаналізувавши заяви по суті справи та надані сторонами докази у поєднанні із застосованими правовими нормами, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить висновку, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами факт надання кредиту відповідачці на підставі укладеного кредитного договору, часткове погашення заборгованості та наявність останньої відповідно до наданого банком розрахунку.

Вказаний розрахунок представницею відповідачів не спростовано.

Іншого перед судом не доведено.

Судові витрати

За приписами ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема витрат на професійну правничу допомогу.

Судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення солідарно достроково заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

2. Стягнути достроково в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» заборгованість за кредитним договором № 00605/R2 від 26.06.2008 станом на 20.10.2025 в розмірі 57 922,58 доларів США та 99 689,02 грн, з яких: 50 199,98 доларів США за тілом кредиту, 7 722,60 доларів США за процентами, 52 209,13 грн пені, 47 479,89 грн штрафу.

3. Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 37 673,78 грн, тобто по 18 836,89 грн з кожного відповідача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Одеського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство «МТБ Банк» (код ЄДРПОУ № 21650966, юридична адреса: Одеська область, м. Чорноморськ, проспект Миру, буд. 28);

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Суддя К. А. Цирфа