Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №607/4692/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2026 Справа №607/4692/26 Провадження №3/607/1949/2026

м.Тернопіль

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрій Т.Я., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

встановив:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №599867 від 24 лютого 2026 року зазначено: « ОСОБА_1 24 лютого 2026 року о 11 год. 31 хв. в м.Тернопіль, по вул.В.Юрчака, керував транспортним засобом марки Peugeot 207, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alkotest 7510 OIML, номер ARML 0313 та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.».

В судовому засіданні ОСОБА_1 вини у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що він не відмовлявся від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку та мав намір пройти такий огляд у медичному закладі.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Бутрин С.В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Обгрунтовуючи клопотання посилається на те, що 24 лютого 2026 року приблизно о 11:00 год. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувся конфлікт, в ході якого ОСОБА_1 кинув відро зі сміттям на капот автомобіля ОСОБА_2 . Після цього, приблизно о 11 год. 31 хв. на місце події прибули працівники поліції, які склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ст..173 КУпАП. Під час оформлення матеріалів адміністративної справи жоден з поліцейських не виявив у ОСОБА_1 будь-яких ознак алкогольного сп`яніння та не пропонував йому пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння. Після цього, приблизно о 15 год. 00 хв., на місце події повторно приїхали працівники поліції, які склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, у якому зазначено, що він нібито 24 лютого 2026 року о 11 год. 31 хв. в м.Тернопіль, по вул.В.Юрчака, керував транспортним засобом марки Peugeot 207, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом 24 лютого 2026 року о 11 год. 31 хв. в м.Тернопіль, по вул.Юрчака, матеріали справи не містять. Крім того, працівники поліції не пропонували ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння у медичному закладі.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, дійшов наступних висновків.

Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи – ст. 280 КУпАП.

В свою чергу доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст. 130 КУпАП до справи додано:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №599867 від 24 лютого 2026 року, у якому зазначено, що ОСОБА_1 24 лютого 2026 року о 11 год. 31 хв. в м.Тернопіль, по вул.В.Юрчака, керував транспортним засобом марки Peugeot 207, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора Alkotest 7510 OIML, номер ARML 0313 та проведення такого огляду у КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР категорично відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП;

- відеозаписи з нагрудної камери працівників поліції та камери відеоспостереження яка розташована в м.Тернопіль, по вул.В.Юрчака, що містяться на оптичному диску DVD-R;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «ТОМЦСНЗ» ТОР від 24 лютого 2026 року о 15 год. 35 хв.;

- копію свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №П51QM 0750 103 25, чинне до 17 червня 2026 року;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів;

- письмове пояснення ОСОБА_2 від 24 лютого 2026 року, у якому свідок зазначив, що 24 лютого 2026 року о 11 год. 31 хв. ОСОБА_1 виїжджав зі свого двору за адресою АДРЕСА_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння;

- копію постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфер забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6718516 від 24 лютого 2026 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП;

- рапорт поліцейського взводу 2 роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Гицишин В.Р. від 24 лютого 2026 року;

- витяг з ІПНП України від 25 лютого 2026 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає, зокрема у випадку відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вказані положення кореспондують з положеннями п. 2.5. (а)Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 6 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом Міністра охорони здоров`я України та Міністра внутрішніх справ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція № 1452/735), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі - заклад охорони здоров`я).

Частина 3 статті 266 КУпАП передбачає, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

На відеозаписі під назвою export-jq3pl зафіксовано, що о 15 год. 15 хв. працівники поліції прибули на місце подій за адресою: м.Тернопіль, вул.Юрчака, на виклик ОСОБА_1 . На місці подій присутній також свідок ОСОБА_2 . Під час спілкування з працівниками поліції свідок ОСОБА_2 підтвердив, що зранку того ж дня, працівники поліції приїжджали на виклик та склали відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.173 КУпАП. Під час спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 стверджує, що виїхав зранку до прибуття працівників поліції, які оформляли матеріали справи за ст.173 КУпАП (00:04:30 відеозапису). Після цього транспортним засобом не керував. Незважаючи на вказані пояснення ОСОБА_1 , працівник поліції запропонувала йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу, посилаючись на наявність звернення громадян про те, що він зранку керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння (00:05:15). ОСОБА_1 стверджує, що відсутні підстави для проходження огляду, оскільки він не був зупинений в ході керування транспортним засобом. На 00:08:32 відеозапису працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про те, що на камері зафіксовано керування транспортним засобом о 11 год. 39 хв. ОСОБА_1 вказану обставину не заперечує та стверджує, що на той час він не перебував у стані алкогольного сп`яніння. Після вказаної події та прибуття працівників поліції транспортним засобом не керував. ОСОБА_1 стверджує, що немає підстав для проходження огляду, оскільки на відеозаписі зафіксовано факт керування транспортним засобом о 11 год. 39 хв., натомість працівники поліції пропонують йому пройти огляду о 15 год. 20 хв., тому підстави для проходження огляду більше ніж через чотири години відсутні. Вказані дії працівник поліції розцінила як відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Після цього працівник поліції розпочала процес складання матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Серед долучених до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 лютого 2026 року, складене о 15 год. 35 хв., однак суд оглянувши відеозапис не знайшов підтвердження, що ОСОБА_1 будь яким чином ознайомлювався з вказаним направленням. З дослідженого судом відеозапису вбачається, що працівник поліції не пропонував ОСОБА_1 у встановленому законом порядку пройти огляд в медичному закладі. Тобто судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів відмови ОСОБА_1 від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку.

Наведені обставини свідчать про те, що працівник поліції не дотримався передбаченої ст.266 КУпАП України процедури направлення водія для огляду на стан алкогольного сп`яніння, а саме не забезпечив можливість ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі у відповідності до ст.266 КУпАП.

Також суд враховує, що пропонуючи ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння працівник поліції посилався на звернення громадян про те, що він нібито керував транспортним засобом о 11 год. 39 хв. Судом встановлено, що працівники поліції зранку цього ж дня, приблизно о 11-12 год. перебували на місці події по вул.Юрчака, м.Тернопіль на підставі звернення ОСОБА_3 щодо вчинення ОСОБА_1 дрібного хуліганства. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 березня 2026 року (справа ЄУН – 607/5244/26) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..173 КУпАП, зокрема за те, що він 24 лютого 2026 року приблизно о 11 год. 30 хв. здійснив викидання пакетів зі сміттям на капот транспортного засобу, який належить ОСОБА_2 . Вказані обставина свідчить про те, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійсно мав місце конфлікт. При цьому суд враховує, що прибувши вперше на місце події, працівники поліції не виявили у ОСОБА_1 жодних ознак алкогольного сп`яніння. Натомість, прибувши на місце події вдруге о 15:14 год., тобто через 4 години на виклик самого ж ОСОБА_1 , працівники поліції почали стверджувати, що у нього наявні ознаки алкогольного сп`яніння.

До матеріалів справи долучено відеозапис з камери відеоспостереження, що розташована на вул.Юрчака, м.Тернопіль, на якій зафіксовано рух транспортного засобу марки Peugeot 207, номерний знак НОМЕР_1 о 11 год. 30 хв., тобто до прибуття на місце події працівників поліції, які оформляли матеріали справи за ст.173 КУпАП. Якщо співставити місце розташування транспортного засобу марки Peugeot 207, номерний знак НОМЕР_1 на відеозаписі з камери відеоспостереження (11:30 год.) з місцем розташування вказаного транспортного засобу, яке зафіксовано на момент прибуття працівників поліції вдруге (15:14 год.) можна дійти висновку, що транспортний засіб розташований на одному і тому ж самому місці. На переконання суду, вказана обставина підтверджує доводи ОСОБА_1 зафіксовані на відеозаписі про те, що після прибуття на місце події працівників вперше (11:30 год.), він не керував транспортним засобом. Виходячи з вищенаведеного, долучені до матеріалів справи відеозаписи не можуть бути взяті до уваги судом як належні та допустимі докази вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За наявності обґрунтованих доказів які підтверджують, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мав місце конфлікт з приводу викидання відра зі сміттям на капот автомобіля, суд критично оцінює письмове пояснення ОСОБА_2 від 24 лютого 2026 року.

Наявний в матеріалах справи - рапорт поліцейського взводу 2 роти №1 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Гицишин В.Р. від 24 лютого 2026 року, суд також оцінює критично, оскільки працівник поліції є зацікавленою особою при розгляді справи, тому дотримання ним вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин ставиться під сумнів.

Копія постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфер забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6718516 від 24 лютого 2026 року за відсутності інших доказів, беручи до уваги встановлені судом обставини справи, не можуть вважатися достатнім доказом вчинення особою адміністративного правопорушення.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п. 54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

Відповідно до положень статей 7, 9 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності. В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП необхідно закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.62 Конституції України, статтями 7, 9, 130, 247, 251, 255, 280, 283 КУпАП, суд –

постановив:

Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою ст.7 та частиною першою ст.287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Головуючий суддяТ. Я. Багрій