Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №603/303/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/303/26

Провадження № 3/603/104/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2026 року м. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіян І. М., розглянувши матеріали, які надійшли з ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, молодшого сержанта, старшого стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 ,

за ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

Молодший сержант ОСОБА_1 , займаючи посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_5 ) у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, був відсутній в місці дислокації ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ) без поважних причин у період з 19.05.2026 року по 21.05.2026 року.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), ОСОБА_1 визнає та просить суворо його не карати.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, суд приходить висновку, що окрім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними:

- протоколу ЛВТ/Ч № 192 про військове адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 172-11 КУпАП від 25.05.2026 року, відповідно до якого 19.05.2026 року о 20 год 00 хв. від ТВО командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого сержанта ОСОБА_2 надійшов рапорт про факт відсутності за місцем несення служби старшого стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 молодшого сержанта ОСОБА_1 . Пошукові заходи позитивних результатів не дали, на телефоні дзвінки не відповідає, місце знаходження військовослужбовця не відоме. 21.05.2026 року від ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 майора ОСОБА_3 надійшла доповідь № 1702/2808 від 21.05.2026 року про повернення після самовільного залишення місця несення служби молодшого сержанта ОСОБА_1 . Попередньо встановлено, що 21.05.2026 року о 08 год. 00 хв. від ТВО командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого сержанта ОСОБА_2 надійшов рапорт про факт повернення до місця несення служби старшого стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 молодшого сержанта ОСОБА_1 . Отже, молодший сержант ОСОБА_1 , займаючи посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 , у порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, діючи умисно, протиправно, всупереч інтересам служби, в умовах особливого періоду, був відсутній у місці дислокації ІНФОРМАЦІЯ_5 ( АДРЕСА_2 ) без поважних причин в період з 19.05.2026 по 21.05.2026;

- доповіді чергового ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого лейтенанта ОСОБА_4 про факт відсутності за місцем несення служби військовослужбовця ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) молодшого сержанта ОСОБА_1 № 1702 від 19.05.2026 року, згідно з якою 19.05.2026 року від ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 майора ОСОБА_3 надійшла доповідь про самовільне залишення місця несення служби молодшим сержантом ОСОБА_1 . Попередньо встановлено, що 19.05.2026 року о 20 год. 00 хв. від ТВО командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого сержанта ОСОБА_2 надійшов рапорт про факт відсутності за місцем несення служби старшого стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_7 молодшого сержанта ОСОБА_1 . Пошукові заходи позитивних результатів не дали, на телефоні дзвінки не відповідає, місце знаходження військовослужбовця не відоме;

- доповіді чергового ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого лейтенанта ОСОБА_4 про факт повернення до місця несення служби військовослужбовця п`ятого відділу ІНФОРМАЦІЯ_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ) молодшого сержанта ОСОБА_1 № 1702/2808 від 21.05.2026 року, відповідно до якої 21.05.2026 року від ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 майора ОСОБА_3 надійшла доповідь про повернення після самовільного залишення місця несення служби молодшого сержанта ОСОБА_1 . Попередньо встановлено, що 21.05.2026 року о 08 год. 00 хв. від ТВО командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 старшого сержанта ОСОБА_2 надійшов рапорт про факт повернення до місця несення служби старшого стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 молодшого сержанта ОСОБА_1 . Виявив ТВО командира взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 старший сержант ОСОБА_2 ;

- копії витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (по стройовій частині) № 85 від 26.03.2026 року, згідно з яким молодшого сержанта ОСОБА_1 , призваного відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) № 1939 від 26.03.2026 року, призначено на посаду старшого стрільця відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 26.03.2026 року зараховано до списків особового складу та визнано таким, що справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Указом Президента України № 64/200 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05:30 год 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого надалі неодноразово продовжувався, зокрема Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 року з 05 години 30 хвилин 8 лютого 2025 року строком на 90 діб.

Відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, було оголошено проведення в Україні загальної мобілізації.

В ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Частиною 3 ст. 172-11 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.

За наведених обставин суд приходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, а саме самовільне залишення місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби) тривалістю до десяти діб.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При накладенні адміністративного стягнення суд згідно з вимогами ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, визнання вини та вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в межах санкції ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.

Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненому діянню, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості та невідворотності відповідальності та відповідатиме меті адміністративного стягнення.

У силу ст. 40-1 КУпАП із правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн в дохід держави.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 (вісім тисяч п`ятсот) грн в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 (шістдесят) коп судового збору в дохід держави.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя І. М. Галіян