Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №602/458/26 — Лановецький районний суд Тернопільської області

Справа № 602/458/26

Провадження № 3/602/192/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" травня 2026 р. м. Ланівці

Суддя Лановецького районного суду Тернопільської області Наумчук В.А., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 4 Тернопільського районного управління поліції ГУНП в Тернопільській області у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, пенсіонера, -

в с т а н о в и в:

11 квітня 2026 року о 19 год 24 хв водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки DACIA DASTER, д.н.з. НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, не був уважний до дорожньої обстановки та її зміни, внаслідок чого створив аварійну обстановку для пішохода, який знаходився позаду автомобіля, чим порушив п. 10.9, 2.3.б ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 5 ст. 122 КУпАП.

Судове засідання з розгляду справи, призначене на 13.05.2026, було відкладене за клопотанням захисника адвоката Кушки О.М., на 27.05.2026.

У судовому засіданні ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні правопорушення не визнав, та пояснив, що у вказаний в протоколі час та місці сів у свій автомобіль та, маючи намір виїхати на дорогу, від`їхав кілька метрів назад, оскільки попереду був припаркований інший автомобіль. Коли він почав рух назад, то почув попереджувальний сигнал заднього парктроніка, який попереджав про перешкоду позаду автомобіля, зупинився та після цього побачив жінку, яка бігла біля його автомобіля. Як тільки він виїхав на дорогу, то був зупинений працівниками поліції, які рухалися на службовому автомобілі, та які склали на нього протокол. Вважає, що він не створював аварійної ситуації, оскільки повністю контролював рух свого автомобіля, який обладнаний камерою заднього огляду та парктроніками.

У судовому засіданні захисник, адвокат Кушка О.М., стверджував, що додані до матеріалів справи докази не підтверджують тієї обставини, що своїми діями ОСОБА_1 спричинив аварійну обстановку, яка передбачена ч. 5 ст. 122 КУпАП. У протоколі стверджується, що водій створив аварійну обстановку для пішохода, однак поліцейські не відібрали пояснень у того пішохода, стосовно того, що внаслідок дій водія ОСОБА_1 він був змушений різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян. Вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, а тому просив закрити провадження у справі на цій підставі.

Дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проаналізувавши доводи захисника, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, підтверджується наявними у справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №638067 від 11.04.2026 (а.с.1); копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу та посвідчення водія (а.с. 2-3); відеозаписом з відеореєстратора службового автомобіля поліцейського, що міститься на диску (а.с. 4).

Так, на відеозаписі з реєстратора службового автомобіля поліцейського зафіксовано, як останній рухається по автодорозі, наближаючись до ділянки автодороги, де на узбіччі стоять припарковані автомобілі, у т.ч. автомобіль DACIA DASTER, сірого кольору, який належить ОСОБА_1 і яким він керував за обставин, зазначених у протоколі. До зазначеного автомобіля, який стоїть нерухомо на узбіччі, ззаду підходить малолітня дитина, віком приблизно 3-4 роки, за нею йде доросла жінка. Коли дитина разом з жінкою наблизилися до автомобіля DACIA DASTER на відстань приблизно 2-3 м, автомобіль починає рухатися назад, небезпечно зближуючись із дитиною, яка знаходиться позаду автомобіля. Жінка, побачивши це різко підбігає до дитини та автомобіля, що наближається і бере дитину на руки. Після того швидко йде з дитиною на руках, обходячи автомобіль з лівої сторони. Автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупиняється у той момент, коли жінка нахиляється, щоб узяти дитину на руки, не доїхавши до того місця, де знаходиться жінка з дитиною приблизно 0,5 - 1 м.

Відповідно до вимог положень статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, на основі доказів встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно з положеннями пунктів 1.3, 1.9 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 2.3 б ПДР для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 10.9 ПДР вказано на те, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

Частиною п`ятою статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення, передбачені частинами першою-четвертою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки, а саме: примусили інших учасників дорожнього руху різко змінити швидкість, напрямок руху або вжити інших заходів щодо забезпечення особистої безпеки або безпеки інших громадян.

Зі змісту наведеної вище норми слідує, що ключовою ознакою створення аварійної обстановки є не те, що порушення ПДР безумовно, у будь-якому випадку, мають призвести до зіткнення чи іншої ДТП, а саме вимушена реакція інших водіїв чи пішоходів на небезпечні дії порушника.

За оцінкою судді, водій ОСОБА_1 перед початком руху заднім ходом не був достатньо уважним і не стежив за дорожньою обстановкою позаду його автомобіля, не переконався, що його дії не будуть створювати небезпеки іншим учасникам руху та розпочав рух заднім ходом у той момент, коли позаду його автомобіля у небезпечній близькості перебували пішоходи, у т.ч., малолітня дитина.

Більше того, зі змісту пояснень ОСОБА_1 , наданих у судовому засіданні, слідує, що за вказаних у протоколі обставин він взагалі не помітив дитину, яка була досить низького зросту, а помітив лише жінку, яка після небезпечної ситуації швидко пройшла (пробігла) повз його автомобіль.

Такі небезпечні дії водія обгрунтовано змусили жінку реагувати, вживши заходів щодо забезпечення безпеки іншої особи (малолітньої дитини), забравши її зі шляху автомобіля, що рухався заднім ходом.

Суддя відхиляє доводи захисника про недостатність у матеріалах справи доказів створення аварійної обстановки водієм ОСОБА_1 , зокрема, відсутність письмових пояснень жінки-пішохода, оскільки наведені у протоколі обставини повністю підтверджуються змістом відеозапису з реєстратора службового автомобіля поліцейського, на якому об`єктивно відображені ці обставини.

Таким чином, суддя дійшов висновку про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, є встановленою.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу винного, ступінь його вини, суддя дійшов висновку, що до вказаної особи доцільне застосування адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі санкції, передбаченої ч. 5 ст.122 КУпАП.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. 23, 40-1, 122 ч. 5, 283-285, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в розмірі вісімдесяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1445,00 (одна тисяча чотириста сорок п`ять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665 грн 60 коп.

У разі несплати правопорушником штрафу у п`ятнадцятиденний термін, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу (2890,00 грн) та витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: В. НАУМЧУК