Постанова від 27 травня 2026 р. у справі №495/4435/26 — Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

ПОСТАНОВА

про самовідвід

28 травня 2026 рокуСправа № 495/4435/26

Номер провадження 3/495/1328/2026

Суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Братків І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

УСТАНОВИЛА:

27.05.2026 до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України надійшов адміністративний протокол серії ПдРУ №379633 від 21.05.2026 складений щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 27.05.2026 автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Братків І. І. для цього судового провадження.

28.05.2026 суддя Братків І. І. подала заяву про самовідвід. Таку заяву мотивує тим, що нею, як слідчою суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області 25.05.2026 у справі №495/4228/26 винесено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 21.05.2026 за №120261622400000595 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою нею як слідчою суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було досліджено матеріали додані до клопотання, протоколи допиту свідків та було встановлено про обгрунтованість підозри в тому, що ОСОБА_2 сприяв спробі незаконного перетину кордону ОСОБА_1 .

Розглядаючи справу 495/4435/26 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення нею вже встановлено дані, які свідчать про спробу незаконного перетину ОСОБА_1 , що може безпосередньо вплинути на результати розгляду справи про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

За таких обставин у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви у безсторонності судді при розгляді вказаної справи, і це, крім іншого, може призвести до зниження рівня довіри, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.

Оглянувши матеріали справи, суд приходить до наступного.

У Кодексі України про адміністративні правопорушення відсутні норми, що регулюють підстави та порядок відводу (самовідводу) судді. Разом з тим відсутність в Кодексі України про адміністративні правопорушення правової регламентації процедури відводу або самовідводу судді не звільняє професійного суддю від виконання ним основного обов`язку по неупередженому розгляду справ. При цьому діючі Кримінальний процесуальний кодекс України, Цивільний процесуальний кодекс України, Кодекс адміністративного судочинства України передбачають відвід (самовідвід) судді, а тому в даному випадку є необхідність у застосуванні аналогії права.

Діюче законодавство України не передбачає заборону на застосування процесуальних норм за аналогією, якщо мета їх застосування направлена на здійснення провадження в справах про адміністративні правопорушення на основі суворого додержання законності, в силу вимог ст. 7 КУпАП.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.36 КАС України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), за наявності інших обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

На підставі ч.1 ст.39 КАС України, з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Згідно з п.12 висновку №1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів при винесенні судових рішень, у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що впливають на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки зі сторони сторін в конкретному розгляді, але і зі сторони суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. Інакше довіру до незалежної судової влади буде підірвано.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) «особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, що свідчать про його безсторонність. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими».

З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться».

Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу, відповідно, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Враховуючи наведене, суд бере до уваги, що Білгород-Дністровським міськрайонним судом Одеської області під головуванням судді Братків І.І. 25.05.2026 у справі №495/4228/26 винесено ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 21.05.2026 за №120261622400000595 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.

Розглядаючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою нею як слідчою суддею Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області було досліджено матеріали додані до клопотання, протоколи допиту свідків та було встановлено про обгрунтованість підозри в тому, що ОСОБА_2 сприяв спробі незаконного перетину кордону ОСОБА_1 .

Розглядаючи справу 495/4435/26 щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення суддею вже встановлено дані, які свідчать про спробу незаконного перетину ОСОБА_1 , що може безпосередньо вплинути на результати розгляду справи про притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

За таких обставин у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви у безсторонності судді при розгляді вказаної справи, і це, крім іншого, може призвести до зниження рівня довіри, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість.

Той факт, що розглядаючи клопотання слідчого було досліджено матеріали додані до клопотання, протоколи допиту свідків та було встановлено про обгрунтованість підозри в тому, що ОСОБА_2 сприяв спробі незаконного перетину кордону ОСОБА_1 , в очах стороннього спостерігача дійсно може сприйматись як такий, що впливають на здатність судді прийняти незалежне рішення у справі щодо тих самих обставин.

Тому, хоча суддя Братків І. І. ні прямо, ні опосередковано не заінтересована в результаті розгляду даної справи, однак, суд вважає відвід судді вмотивованим і обґрунтованим, оскільки вирішення справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення та розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 за його підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КУпАП за однією пов`язаною подією викликає суб`єктивні сумніви в упередженості судді при розгляді справи №495/4435/26.

З урахуванням викладеного, з метою запобігання у майбутньому будь-яких можливих нарікань учасників провадження на необ`єктивність, упередженість чи зацікавленість судді у розгляді даної справи, суд приходить до висновку про задоволення заяви про самовідвід.

Керуючись ст. 7 КУпАП, ст.ст. 36, 39, 40 КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИЛА

заяву судді Братків Ірини Ігорівни про самовідвід задовольнити.

Відвести суддю Братків Ірину Ігорівну від розгляду матеріалів, які надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 204-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Матеріали справи №495/4435/26 передати в канцелярію Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області для проведення повторного автоматизованого розподілу.

Постанова набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Ірина БРАТКІВ