Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №489/3304/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/3304/26

Провадження № 3/489/871/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

27 травня 2026 року місто Миколаїв

Суддя Інгульського районного суду Валігурський Г.Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП),

в с т а н о в и в:

Інспектором ВРОМ ДТП Управління патрульної поліції в Миколаївській області складений протокол про адміністративне правопорушення від 14.04.2026 серії ЕПР 1 № 640755 у якому вказано, що 20.01.2026 о 19:00 у м. Миколаєві на перехресті Херсонського шосе та вул. 1-ї Інгульської пішохід ОСОБА_1 раптово вийшла на проїзну частину не впевнившисьв безпеці, при цьому переходила проїзну частину поза межами пішохідного переходу, в результаті чого відбулось ДТП з т.з. «Opel Astra», НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП тз отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, а ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження, чим порушила п.п. 4.7., 4.14.а. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі по тексту – ПДР).

Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол, кваліфіковані за ст. 124 КУпАП.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належним чином повідомлялись про час та місце розгляду справи шляхом надсилання повісток про виклик до суду, проте поштова кореспонденція повернулась із зазначенням причин «адресат відсутній». Крім того, ОСОБА_1 надіслано виклик до суду через СМС-повідомлення та розміщенням оголошення на офіційному веб-сайті судової влади. Про зміну місця проживання учасники справи суду не повідомляли. Заяв та клопотань не подавали.

За вказаних обставин вважаю за можливе надати оцінку матеріалам справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та потерпілого.

Під час розгляду справи досліджені докази додані до протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.01.2026 зі схемою, у якому наведено відомості щодо обставин ДТП, яка сталась у м. Миколаєві по Херсонському шосе в районі перехрестя із вул. 1-а Інгульська, а саме: на проїзній частині дорожня розмітка стерта на більш ніж 70%; місце події знаходиться в зоні дії дорожніх знаків 5.38.1. та 5.38.2. ПДР «Пішохідний перехід»; локалізація пошкоджень автомобіля «Opel Astra», НОМЕР_1 , (розбито лобове скло з правої сторони, нашарування бруду на кромці капоту зправа); а також зафіксовано напрямок руху вказаного транспортного засобу, його розташування після ДТП, розташування зупинки транспортного засобу та дорожніх знаків 5.38.1. та 5.38.2. ПДР та світлофорних об`єктів.

Письмові пояснення ОСОБА_2 , надані слідчому 20.01.2026, у якому останній зазначив, що 20.01.2026 близько 18:40 він рухався на автомобілі «Opel Astra H», н.з. НОМЕР_1 по Херсонському шосе в бік вулиці Космонавтів. Вуличне освітлення та світлофори були вимкнені. Біля зупинки «Інгульська» на дорогу раптово вибігли дівчина та хлопець. Відстань від його автомобіля до них була невелика. Хлопець встиг перебігти, а дівчина ні та була збита його автомобілем. Після удару дівчина самостійно дійшла до зупинки на пішохідній зоні. Він підійшов до дівчини та, дізнавшись про її стан, викликав швидку медичну допомогу та поліцію.

Письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 20.01.2026, відповідно до яких 20.01.2026 близько 18:40 вони їхали у автомобілі по Херсонському шосе в напрямку вул. Космонавтів. Було відсутнє вуличне освітлення, вимкнені світлофори. Попереду їхав автомобіль «Опель». Біля зупинки «Інгульська» в світлі фар вказаного автомобіля побачили двох дітей в темному одязі, які раптово вибігли на дорогу. Хлопець біг першим, дівчина за ним. Хлопець встиг перебігти, а дівчина ні та відбулось зіткнення з вказаним автомобілем.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.01.2026, відповідно до якого у водія ОСОБА_2 ознак сп`яніння не виявлено.

Письмові пояснення неповнолітньої ОСОБА_1 , отримані слідчим 04.03.2026, згідно яких вона 20.01.2026 приблизно о 19 години йшла з хлопцем по вул. 1 Інгульській. Підійшовши до перехрестя з Херсонським шосе зупинилась біля пішохідного переходу. Транспортні засоби, що рухались зі сторони «Епіцентру» зупинились, а також зупинились дві смуги, що знаходились поблизу них. Переконавшись, що транспортні засоби зупинились, тримаючись за руку, почали переходити проїзну частину. Дійшовши до середини, продовжили рух біля транспортних засобів, які їх пропускали. Пройшовши другий автомобіль по ходу їх руху по самій крайній правій смузі із-за автомобіля різко з`явився транспортний засіб «Опель», НОМЕР_1 , який здійснив наїзд на неї.

Довідка про результати розгляду повідомлення про ДТП від 22.01.2026, у якій старший слідчий СУ ГУНП в Миколаївській області В. Ільчук дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, зазначивши, що постраждалому спричинено тілесні ушкодження, які неможливо визначити (класифікувати), а тому суспільно-небезпечні наслідки, передбачені диспозицією вказаної норми, не настали.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ч. 2 ст. 246 КУпАП).

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є неповнолітньою.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 КУпАП інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники).

Законні представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу (ч. 3 ст. 270 КУпАП).

Матеріалами справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 640755 від 14.04.2026, щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП складений без участі батьків (одного з них), іншого законного представника.

Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 33 Закону України "Про національну поліцію", проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_1 , які відібрані інспектором ВРОМ ДТП управління патрульної поліції в Миколаївській області, без участі батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.

Таким чином, встановлено, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було істотно порушено право неповнолітньої ОСОБА_1 на захист.

Встановивши, що поліцейські спілкуються з неповнолітнім, для проведення опитування неповнолітнього та відібрання в нього пояснень, вони були зобов`язані забезпечити прибуття на місце події законного представника, однак у порушення вимог ст. 270 КУпАП та 2 ст. 33 Закону України «Про національну поліцію» цього не зробили.

Згідно вимог п. 7 Мінімальних стандартних правил ООН, що стосуються відправлення здійснення правосуддя щодо неповнолітніх, право мати адвоката та право на присутність батьків є основними процесуальними гарантіями захисту прав неповнолітніх.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, насамперед увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відтак, забезпечення права на захист неповнолітньої особи при її притягненні до будь-якого виду юридичної відповідальності здійснюється шляхом обов`язкового залучення законного представника.

При цьому, правовий статус неповнолітнього, як особи, що не володіє повним обсягом дієздатності, для належної реалізації права на захист потребує залучення законного представника незалежно від наявності про це клопотання неповнолітнього.

Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений без її участі, оскільки за викликом до УПП в Миколаївській області вона не прибула. Однак, матеріали справи не місять відомостей, що до провадження у справі був залучений її законний представник чи інша особа, уповноважена представляти її інтереси.

Особа, яка складала протокол не переконалась у тому, що ОСОБА_1 правильно розуміє суть правопорушення, вчинення якого їй ставиться у провину, хоча в цьому випадку зобов`язаний був такі дії вчинити шляхом повідомлення і залучення до справи захисника або кого-небудь з батьків - законних представників, як того вимагають загальні положення норм права як національного так і міжнародного, зокрема Конвенції ООН про права дитини, що регламентують захист прав дитини, а також особливість порядку притягнення неповнолітніх до відповідальності за вчинення правопорушення.

З матеріалів справи встановлено, що питання щодо внесення відомостей про ДТП до ЄРДР вирішувалось, а складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно неповнолітньої ОСОБА_1 здійснювалось без залучення її законного представника.

Також суд враховує, що статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Водночас за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості або тяжке тілесне ушкодження, передбачена кримінальна відповідальність (ч.ч. 1, 2 ст. 286 КК України).

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, характеризується трьома ознаками: а) діянням; б) наслідками; в) причинним зв`язком між діянням і наслідками. Діяння (дія чи бездіяльність) виражається в порушенні правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Другою ознакою об`єктивної сторони є суспільно небезпечні наслідки у вигляді середньої тяжкості або тяжких тілесні ушкоджень, або смерті потерпілого (загибелі кількох осіб).

Причинний зв`язок між діянням і наслідками, що настали, є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього злочину.

У свою чергу відповідальність за ст. 124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, проте не спричинило наслідків визначених у ст. 286 КК України.

З матеріалів справи встановлено, що 20.01.2026 на перехресті Херсонського шосе з вул. 1-ю Інгульською відбулось ДТП під час якої водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Opel Astra», НОМЕР_1 , на проїзній частині здійснив наїзд на пішохода – неповнолітню ОСОБА_1 , яка внаслідок зіткнення отримала тілесні ушкодження.

З Довідки про результати розгляду повідомлення про ДТП від 22.01.2026, складеної старшим слідчим СУ ГУНП в Миколаївській області, встановлено, що відомості про вказане правопорушення до ЄРДР не внесені, експертиза з метою визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень неповнолітньої ОСОБА_1 не проводилась.

Фактично висновок про винуватість ОСОБА_1 у порушенні п 4.7. ПДР (Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч) та п. 4.14.а. ПДР (Пішоходам забороняється виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху) особою, яка складала протокол, встановлений на підстав пояснень водія ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вказували, що ОСОБА_1 та хлопець, який перебував із нею, раптово вибігли на дорогу.

Однак, неповнолітня ОСОБА_1 у поясненнях зазначила, що перед переходом дороги вона з хлопцем зупинилась біля пішохідного переходу та почали рух коли автомобілі зупинились, щоб надати їм можливість перейти проїзну частину. Наїзд на неї здійснив автомобіль «Опель», НОМЕР_1 . Який різко з`явився у крайній правій смузі з-за іншого автомобіля. Також у поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що разом з нею перебував ОСОБА_5 , вказала його адресу.

Проте, за наявності відомостей, що ОСОБА_5 є очевидцем події ДТП, особою яка складала протокол, ОСОБА_5 в якості свідка не допитано. Отже, під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно неповнолітньої ОСОБА_1 , не надана оцінка її поясненням, їх об`єктивність не перевірена, зокрема й шляхом допиту інших свідків, які були відомі, особі, яка складала протокол, проведенням судових експертиз.

Вказівка у протоколі про те, що ОСОБА_1 переходила проїзну частину поза межами пішохідного переходу не узгоджується з відомостями зафіксованими у протоколі огляду місця ДТП від 20.01.2026, згідно якого місце події знаходиться в зоні дії дорожніх знаків 5.38.1. та 5.38.2. ПДР «Пішохідний перехід».

Такі недоліки викликані не здійсненням досудового розслідування події ДТП у порядку КПК України, оскільки з метою встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень обов`язково має бути призначена судова експертиза (п. 2 ч. 2 ст. 242 КПК України), за результатами якої слідчий може прийняти рішення про закриття кримінального провадження або про його продовження та проведення інших слідчих дій (зокрема автотехнічної експертизи по дослідженню обставин і механізму ДТП), направлених на встановлення всіх обставин справи, зокрема й особи винної у правопорушенні.

Складена слідчим довідка від 22.01.2026 не може замінити собою висновок експерта, не встановлює та не спростовує будь-яких обставин у справі.

Відповідно до ст. 253 КУпАП, якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.

Згідно ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що правопорушення пов`язане з порушенням ПДР мало наслідком завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КПК України.

За вказаних обставин провадження у справі має бути закрито, а матеріали справи направленні до Окружної прокуратури міста Миколаєва.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 253, 284 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП закрити на підставі ч. 2 ст. 284 КУпАП.

Матеріали справи № 489/3304/26 про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 на підставі ст. 253 КУпАП направити прокурору до Окружної прокуратури міста Миколаєва.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя Г.Ю. Валігурський