Рішення від 25 травня 2026 р. у справі №459/170/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/170/26

Провадження № 2/459/48/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове)

26 травня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області в складі:

головуючого судді Отчак Н.Я.,

з участю секретаря судового засідання Савіцької Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, пені за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дітей,

УСТАНОВИВ:

В провадженні Шептицького міського суду Львівської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, пені за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дітей.

Рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 30.04.2026 позовні вимоги було задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з жовтня 2024 по листопад 2025 року включно в сумі 63314 (шістдесят три тисячі триста чотирнадцять) гривень; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 63314 (шістдесят три тисячі триста чотирнадцять) гривень. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

05.05.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла заява від представника позивачки про ухвалення додаткового рішення, в якій остання просить стягнути з відповідача в користь позивачки понесені судові витрати на правову допомогу в розмірі 11500 гривень.

В обґрунтування заяви представник позивачки зазначила, що 07.10.2025 між адвокатом Єфановою Наталією Володимирівною та клієнтом ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової допомоги №б/н. В судовому засіданні, яке відбулося 27.04.2026, представником Кучерявої О.В. зроблено заяву про те, що ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду буде надано докази, які підтверджують розмір судових витрат, які Позивачка сплатила у зв`язку з розглядом справи №459/170/26. Витрати з отримання правничої допомоги, понесені ОСОБА_1 протягом підготовки до розгляду та безпосередньо розгляду справи №459/170/26, складають 11 500грн, які підтверджуються у актах-передачі та платіжні доручення, які долучені до заяви. Відтак, враховуючи зазначені норми законодавства, просила заяву задовольнити у повному обсязі.

Окрім цього, 08.05.2026 представник відповідача Іванчук М.В. подала заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу та з урахуванням уточнення вимог просила стягнути 10506грн.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначила, що між ОСОБА_3 та адвокатом Іванчук М.В. 16.03.2026 укладено договір про надання правової допомоги № 16/03/2026. Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору гонорар є формою винагороди Адвоката за надання правової допомоги Клієнту. За правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди (гонорару) Адвоката при наданні правової допомоги в межах цивільної справи 459/170/26 в суді першої інстанції становить - 20 000 грн. та в межах цивільної справи 459/676/26 в суді першої інстанції становить - 20 000 грн. Умови та порядок розрахунків, визначаються за домовленістю Сторін. Також винагорода (гонорар) Адвоката додатковими угодами до вказаного договору можу змінюватися за домовленістю сторін. Таким чином, сторонами договору погоджено, що гонорар адвоката за наданні послуги становить 20 000, 00 грн. На виконання умов Договору, адвокатом Іванчук М.В. було надано наступні послуги: аналіз матеріалів позовної заяви, фактичних обставин справи, аналіз судової практики надання консультації та підготовка письмових пояснень в межах цивільної справи № 459/170/26 в Шептицькому міському суді Львівської області; участь в судових засідання по справі № 459/170/26 призначених 23.04.2026 року та 27.04.2026 року в Шептицькому міському суді Львівської області, всього на загальну суму 20 000, 00 грн.

26.05.2026 представник позивача подала заперечення, у яких просила відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на надання професійної правничої допомоги адвокатом відповідачу. Представник позивача вважає, що представником ОСОБА_3 не надано доказів фактичної сплати витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги у справі №459/170/26. В пункті 4.2 договору, на який посилається у своїй заяві адвокат Іванчук М.В. визначено, що умови та порядок розрахунків визначаються за домовленістю сторін. Натомість, заявником не надано доказів, які фіксують домовленість сторін. Наданий опис підписано лише представником ОСОБА_3 (без підпису клієнта), а тому він не може вважатися доказом, що вказує на наявність домовленості між Відповідачем у справі №459/170/26 та його адвокатом. Також, вказаний опис не містить в собі інформації щодо строків оплати правничої допомоги, яка на час звернення з заявою про її стягнення з ОСОБА_1 . ОСОБА_3 не оплачена (чи передбачено відстрочення/розстрочення сплати, дати сплати, суми). Розмір гонорару, вказаний в договорі про надання правової допомоги № 16/03/2026, укладеному між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 що дорівнює 20 000грн., як і заявлена до стягнення з ОСОБА_1 сума не є співмірними зі складністю справи №459/170/26 та виконаних адвокатом Іванчук М.В. робіт (наданих послуг).

З врахуванням викладеного вище, вважає недоведеним право ОСОБА_3 на стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу, тому задоволенні заяви просить відмовити.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, суд не вирішив питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Присутність сторін при винесенні додаткового рішення не є обов`язковою (ч. 4 ст.270 ЦПК України). Додаткове рішення ухвалюється в судовому засіданні за участю учасників справи, проте їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про винесення додаткового рішення.

26.05.2026 сторони у судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, підтвердження чого міститься в матеріалах справи.

Представник відповідача – адвокат Іванчук М.В. подала заяву про ухвалення додаткового рішення без участі сторони відповідача.

У відповідності до ст. 247 ЦПК України у разі неявки учасників у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали заяви, суд дійшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Шептицького міського суду Львівської області від 30.04.2026 позовні вимоги було задоволено частково та вирішено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з жовтня 2024 по листопад 2025 року включно в сумі 63314 (шістдесят три тисячі триста чотирнадцять) гривень; стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за несвоєчасну сплату аліментів на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 63314 (шістдесят три тисячі триста чотирнадцять) гривень. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2050,36грн.

Даним рішення суду не вирішувалося питання щодо стягнення витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 та п. 1, 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі і витрати на професійну правничу допомогу та пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Статтею 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 6 ст 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Представником позивачки на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано договір про надання правової допомоги від 07.10.2025 укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Єфановою Н.В., копію ордеру серії АІ №1788376 від 21.01.2026, акти про надання правової допомоги від 19.03.2026 та 01.05.2026, згідно яких вартість виконаних робіт становить 11500грн, та копії квитанцій про сплату ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 12000грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно частини 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Частиною 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п. 9 ст. 139 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Таких висновків також дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові по справі №755/9215/15-ц від 19.02.2020 при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Суд вважає, що надані документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачкою витрат, що пов`язані з наданою правничою допомогою адвокатом, матеріалами справи доведено, що загальний розмір витрат позивачки на професійну правничу допомогу складає 11500 гривень.

Відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є не співмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанови Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17), від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19)).

У постановах від 19 лютого 2022 року у справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Суд вважає, що витрати в сумі 11500,00 грн є не співмірними із складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними. Відтак, враховуючи заяву представника відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, а також враховуючи той факт, що позов задоволено частково, із врахуванням принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин даної справи, її складності та результатів розгляду такої та суд приходить до переконання, що обґрунтованим розміром витрат на професійну правничу допомогу є сума у розмірі 8 000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заява представника позивачки в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Щодо заяви представника відповідача про стягнення витрат на правову допомогу суд зазначає таке.

Оцінюючи поважність причин пропуску строку, суд враховує наступне.

Статтею 126 ЦПК України встановлено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 5-8 ст. 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Аналіз змісту наведеної норми дає підстави для висновку, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони позивача подати до суду певний процесуальний документ у встановлений законом строк. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Норми цивільного процесуального законодавства не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі підстави визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

У судовому засіданні 27.04.2026 судом відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 30.04.2026 на 13 год. 30 хв.

На проголошення рішення 30.04.2026 учасники не з`явилися, що підтверджується довідкою від 30.04.2026.

Згідно довідки про доставку електронного документу, ОСОБА_4 доставлено рішення суду 03.05.2026 о 21:03.

Практика ЄСПЛ передбачає, що встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №1227/8971/2012).

Таким чином, зважаючи на те, що відповідач та його представник були відсутні в судовому засіданні, в якому було проголошено судове рішення, та те, що заява про ухвалення додаткового рішення була подана представником позивача до суду протягом п`яти днів з дня отримання повного тексту рішення, суд визнає поважними причини пропуску процесуального строку для подання представником відповідача заяви про подання доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу та ухвалення додаткового рішення, не вбачає підстав для залишення такої заяви без розгляду, та вважає за можливе поновити представнику відповідача ОСОБА_3 - адвокату Іванчук М.В. строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Представником відповідача на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу до суду надано договір про надання правової допомоги від 16.03.2026 укладений між ОСОБА_3 та адвокатом Іванчук М.В., копію ордеру серії ВС №1447835 від 17.03.2026, детальний опис виконаних робіт від 04.05.2026, згідно яких вартість виконаних робіт становить 20000грн.

Щодо заперечень представника позивача, що відповідачем не доведено понесення ним витрат на правничу допомогу та не підтверджено належними доказами, суд зазначає таке.

Між ОСОБА_3 та адвокатом Іванчук М.В. 16.03.2026 укладено договір про надання правової допомоги № 16/03/2026.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору гонорар є формою винагороди Адвоката за надання правової допомоги Клієнту. За правову допомогу, передбачену в п. 1.2. Договору Клієнт сплачує Адвокату винагороду (гонорар). Розмір винагороди (гонорару) Адвоката при наданні правової допомоги в межах цивільної справи 459/170/26 в суді першої інстанції становить - 20 000 грн. та в межах цивільної справи 459/676/26 в суді першої інстанції становить - 20 000 грн. Умови та порядок розрахунків, визначаються за домовленістю Сторін. Також винагорода (гонорар) Адвоката додатковими угодами до вказаного договору можу змінюватися за домовленістю сторін.

Таким чином, сторонами договору погоджено, що гонорар адвоката за наданні послуги становить 20 000, 00 грн.

Також згідно детального опису виконаних робіт від 04.05.2026, який підписаний адвокатом Іванчук М.В. вартість виконаних робіт адвоката становить 20000грн.

При цьому, із 20000 грн. представник відповідача просить стягнути з позивачки на користь ОСОБА_7 10506 грн. пропорційно до розміру позовних вимог, в задоволенні яких відмолено.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зробила такі висновки: "... 141. Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару). 142. Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару. 143. Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним. 144. Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. 145. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. 146. Статтею 126 ГПК України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті. 147. Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо...."

Окрім цього, у постанові Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку із розглядом конкретної справи.

Аналогічний підхід застосовує і ЄСПЛ. Так, у Рішенні по справі "Бєлоусов проти України" (Заява № 4494/07) ЄСПЛ дійшов висновку, що витрати, які мають бути сплачені за договором адвокату, необхідно розглядати як фактично понесені: "115. Суд зазначає, що хоча заявник ще не сплатив адвокатський гонорар, він має сплатити його згідно із договірними зобов`язаннями. Як видно з матеріалів справи, п. Бущенко представляв заявника протягом провадження у Суді, отже, має право висувати вимоги щодо сплати гонорару згідно з договором. Відповідно Суд вважає витрати за цим гонораром "фактично понесеними" (див. вищезазначене рішення у справі "Савін проти України" (Savin V. Ukraine), n. 97)".

Суд вважає, що надані представником відповідача документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення відповідачем витрат, що пов`язані з наданою правничою допомогою адвокатом, матеріалами справи доведено, що загальний розмір витрат ОСОБА_8 на професійну правничу допомогу складає 20 000 гривень.

Доводи представника відповідача про те, що в матеріалах даної справи відсутні квитанції або інший банківський документ, які підтверджували б оплату послуг щодо надання позивачеві професійної правничої допомоги в даній справі, судом не беруться до уваги.

Таким чином, представник відповідача подала належні та допустимі докази щодо надання правничої допомоги відповідачу, але на переконання суду такий розмір витрат 20000 гривень, що визначений у гонорарі є не справедливим, не співмірним з обсягом наданих послуг (виконаних робіт), оскільки предмет спору у даній справі є незначної складності, представник відповідача двічі приймала участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, та надала письмові пояснення по справі, а тому суд вважає за необхідне зменшити суму стягнення з позивача на користь відповідача до 6000 грн. витрат на правову допомогу. Саме такий розмір витрат є об`єктивним, співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Згідно ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Ураховуючи положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача різницю між перевищенням суми витрат позивача на професійну правничу допомогу над сумою витрат відповідача по сплаті правничої допомоги, що становить 2000,00 грн. (8000,00 грн. - 6000,00 грн.), і відповідно звільняє сторін від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину зазначених судових витрат.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268, 270, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_2 та заяву представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, пені за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дітей - задовольнити частково.

В порядку ч.10 ст.141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 різницю покладених на сторони судових витрат у розмірі 2000,00грн.

В решті вимог - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне додаткове рішення складено 26.05.2026.

Відомості про учасників у справі:

Позивачка: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ).

Суддя: Н. Я. Отчак