Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №447/752/26 — Миколаївський районний суд Львівської області

Суд: Миколаївський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 26 травня 2026 р.

Справа: №447/752/26

Суддя: Павлів В. Р.

Провадження №2/447/896/26

Справа №447/752/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

27.05.2026 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Павліва В.Р., за участю секретаря судового засідання Янкевич М.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей та дружини до досягнення дитиною трирічного віку.

Процесуальні дії у справі.

02.03.2026 позивачка ОСОБА_1 звернулася в Миколаївський районний суд Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просить стягнути з відповідача, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь позивача, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання малолітніх дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі по 5000,00 грн. на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття щомісячно. Стягнути з відповідача, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь позивача, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання дружини, з якою проживає дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 до досягнення ним 3-х річного віку у розмірі 3000,00 грн. щомісячно. В обґрунтування позовної заяви зазначає, що 12 березня 2021 року між нею та відповідачем, ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , було укладено шлюб, про що виконавчим відділом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області було зроблено відповідний актовий запис за номером 17 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_3 . Від подружнього життя у сторін народилося троє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження. Позивачка зазначила, що на даний час діти проживають та перебувають на її утриманні. Спори між нею та відповідачем щодо виховання дітей, їх місця проживання і утримання відсутні. У зв`язку із тим, що між сторонами не було досягнуто домовленості щодо способу та розміру утримання їх спільних дітей, позивачка змушена звернутись до суду. Відповідач протягом тривалого періоду не виконує покладений на нього у відповідності до ст. 180 Сімейного кодексу України обов`язок утримувати своїх дітей. Це, зокрема, виявляється у тому, що відповідач не бере участі у матеріальному забезпеченні дітей, у витратах, які здійснюються зв`язку з забезпеченням малолітніх дітей всім необхідним для їх проживання та розвитку, а саме витрати на харчування, одяг, іграшки, необхідне профілактично- оздоровче лікування тощо. Обов`язки обох батьків по відношенню до їх дітей є рівними. Позивачка вважає, що сума, яка покриє половину необхідних витрат по утриманню дітей становить 5000,00 грн. на кожну дитину. Наголосила, що ця сума є обґрунтованою, так як відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання спільних дітей у такому розмірі, оскільки працює водієм міжнародних перевезень (далекобійник), офіційно працевлаштований, має стабільний дохід, не має на утриманні пристарілих батьків та не сплачує аліменти. Крім цього, зазначила, що ця сума аліментів є обґрунтованою, так як витрати на дитяче харчування, сезонний одяг (який постійно необхідно оновлювати, оскільки дитина у його віці швидко росте), а також на медично-профілактичний догляд дітей в даному віці, є необхідністю. Окрім того звертає увагу суду, що їхні діти ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відвідують дитячий садочок в с. Київець, Стрийського району Львівської області та часто хворіють (кашель, нежить). Із найменшою дитиною ОСОБА_9 , якому 1,7 років перебуває у декретній відпустці, у зв`язку з чим не працює. Розмір допомоги, що надається державою позивачці є дуже маленький, оскільки такий не забезпечує навіть базові потреби дитини. Позивачка зазначила, що проживає разом із своїми батьками, які допомагають їй в утриманні та матеріальному забезпеченні дітей. Відповідач працює водієм міжнародних перевезень, отримує стабільну заробітні плату, однак не допомагає в утриманні дітей, не піклується про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток.

Щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення дитиною трьох років вказала, що на даний момент доглядає за наймолодшим їхнім сином ОСОБА_9 до досягнення ним 3-х річного віку. Вважає, що так як відповідач не приймає участі у вихованні та матеріальному забезпеченні їхніх дітей, позивачка має право на її утримання у розмірі 3000,00 грн. Зазначила, що відповідач не має невиконаних зобов`язань перед кредиторами, також відсутні невиконані виконавчі документи, за якими відповідач виступає боржником. Оскільки відповідач працює офіційно, та має стабільний дохід, а отже має можливість сплачувати аліменти на її утримання та утримання їхніх дітей.

03.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру сформовано відповідь на запит про зареєстроване місце проживання відповідача, відповідно до якої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 05.03.2026 відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням ( викликом ) сторін.

Ухвала про відкриття провадження, позовна заява та додатки до неї надсилались судом відповідачу за зареєстрованим місцем його проживання, та такі були ним одержані, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

30.03.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Вказав, що частково з таким не погоджується. Наприкінці жовтня 2024 був звільнений і з того часу не працює. Сім`ю утримує виключно за рахунок нерегулярних підробітків. Зазначив, що з дня народження дітей саме він повністю виконував зобов`язання щодо утримання дружини та малолітніх дітей, які виконує і по теперішній час. Позивачкою не надано жодної квитанції, розрахункового документу, який би підтверджував, що вона витрачає кошти на утримання дітей. Наголосив, що готовий оплачувати аліменти в твердій сумі у розмірі 3000 грн. на кожну дитину, всього – 9000 грн. Щодо стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 3000 грн. щомісяця до досягнення дитиною трирічного віку зазначив, що з листопада 2024 у нього відсутні регулярні доходи, а відтак не має можливості надавати матеріальну допомогу дружині на її утримання у зазначеному позивачкою розмірі 3000,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку і така сума буде для нього надмірним тягарем, враховуючи розмір його доходів. Наголосив, що не має можливості утримувати позивачку, оскільки в такому разі сам залишиться без джерел для існування. Просив прийняти рішення про стягнення з нього аліментів на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в твердій сумі у розмірі 3000,00 грн. на кожну дитину. У стягненні аліментів на утримання ОСОБА_1 просив відмовити.

08.04.2026 від позивачки надійшла відповідь на відзив. Із відзивом не погодилась. Зазначила, що більше року не проживає із відповідачем. Рішенням суду від 02.04.2026 шлюб між сторонами розірвано. За час спільного проживання відповідач отримував мінімальну заробітну плату (8000,00 грн.). За весь період спільного життя ОСОБА_2 неодноразово покидав сім`ю, не цікавився матеріальним забезпеченням дітей, станом їхнього здоров`я та розвитку. Після народження третьої дитини, відповідач ОСОБА_2 виїхав за кордон, в Польщу, де на даний час офіційно працевлаштований водієм великогабаритних транспортних засобів, отримує регулярний дохід (мінімум 6000,00 злотих щомісячно), однак коштів на утримання дітей, як не давав так і не дає. Зазначила, що станом на день подачі відзиву на позовну заяву, відповідач ОСОБА_2 також перебував за межами території України, а тому підпадає під сумнів, хто саме підписав та направив відзив до суду. Звернула увагу суду на те, що відповідач є батьком трьох дітей і такий скористався можливістю виїхати за межі України. Матеріальної допомоги не надає, не цікавиться станом здоров`я їхніх дітей, їхніми потребами та розвитком, відмовляється сплачувати аліменти, хоча має таку можливість. Діти перебувають у такому віці, у якому часто хворіють, відвідують дитячий садок, потребують одягу, продуктів харчування та належного медичного забезпечення. Позивачка наголосила, що перебуває у декретній відпустці, отримує 860,00 грн. щомісячно на молодшого сина, повністю витрати по утриманню дітей взяли на себе її батьки. Вважає, що сума, яка покриє половину необхідних витрат по утриманню дітей становить 5000,00 грн. на кожну дитину. Вважає таку суму обґрунтованою, так як відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання їх спільних дітей у такому розмірі, оскільки працює водієм міжнародних перевезень, офіційно працевлаштований, має стабільний дохід, не має на утриманні пристарілих батьків. Щодо стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина до досягнення дитиною трирічного віку вказала, що станом на сьогодні доглядає за їхнім наймолодшим сином ОСОБА_9 , а тому має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Просила суд позовні вимоги задовольнити.

20.04.2026 від позивачки надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

14.05.2026 від позивачки на електронну пошту суду надійшло клопотання про витребування інформації. Просила витребувати інформацію про перетин громадянином України ОСОБА_2 державного кордону України з жовтня 2024 року по даний час.

15.05.2026 ОСОБА_1 подала заяву, у якій просила не розглядати її клопотання про витребування доказів, оскільки на даний час не має необхідності у таких відомостях.

Разом із позовною заявою позивачкою подано заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила такі задоволити.

Відповідач у судові засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступного висновку.

Суд встановив:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрували шлюб 12.03.2021, про що 12.03.2021 складено відповідний актовий запис №17, що стверджується копією свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 26.07.2024 виданого виконавчим комітетом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 26.07.2024 складено відповідний актовий запис №31.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_4 від 26.07.2024 виданого виконавчим комітетом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 26.07.2024 складено відповідний актовий запис №31.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 від 22.09.2022 виданого виконавчим комітетом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 22.09.2022 складено відповідний актовий запис №45.

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_6 від 12.10.2021 виданого виконавчим комітетом Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, ОСОБА_6 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 12.10.2021 складено відповідний актовий запис №50.

Відповідно до копії витягу з реєстру територіальної громади №2026/003018935 від 25.02.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

Оцінка суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 №789-ХІІ та яка набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Згідно з ч. 8 ст. 7 Сімейного кодексу України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 150, 180 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України, способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідач до ч. 1, 2 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного. Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 СК України якщо у зв`язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім`ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв`язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу.

Ст. 77 СК України передбачено, що утримання одному з подружжя надається другим із подружжя у натуральній або грошовій формі за їхньою згодою. За рішенням суду аліменти присуджуються одному з подружжя, як правило, у грошовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.

Ч.2 ст. 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.

Судом встановлено, що відповідач - ОСОБА_2 є батьком трьох малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , а тому він зобов`язаний приймати участь у їх матеріальному забезпеченні, жодних доказів того, що відповідач бере участь в утриманні малолітніх дітей він суду не надав.

Діти проживають разом з матір`ю (позивачкою) та перебувають на її утриманні. Наймолодшій дитині, ОСОБА_5 , на момент розгляду справи не виповнилося трьох років. Позивачка не працює, оскільки перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку, та отримує державну допомогу в розмірі 860,00 грн. щомісячно.

Оцінюючи доводи відповідача про неможливість сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі через відсутність регулярного доходу з листопада 2024 року, суд виходить з такого.

Сам по собі факт відсутності у відповідача офіційного або постійного заробітку не звільняє його від абсолютного обов`язку утримувати своїх малолітніх дітей та надавати матеріальну допомогу дружині до досягнення дитиною трирічного віку. Відповідач є особою працездатного віку, доказів протилежного суду не надано, а отже, він має об`єктивну можливість здійснювати трудову діяльність та отримувати дохід.

Той факт, що відповідач наразі перебуває за межами України, також свідчить про наявність у нього додаткових можливостей для реалізації свого трудового потенціалу з метою забезпечення належного матеріального рівня життя для трьох своїх дітей, які через малолітній вік потребують значних фінансових витрат.

Враховуючи, що обов`язок по утриманню дітей покладається на обох батьків рівною мірою, а позивачка перебуває у відпустці по догляду за дитиною і обмежена у можливості самостійно утримувати дітей, суд вважає заявлена вимоги про стягнення аліментів у розмірі 5000,00 грн на кожну дитину є цілком обґрунтованою, співмірною з потребами дітей та такою, що підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що позивачка здійснює догляд за наймолодшим сином ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ), позбавлена можливості працювати, а її єдиним особистим доходом є державна допомога у розмірі 860,00 грн, що є значно меншим за встановлений законом прожитковий мінімум, а відтак суд вважає що позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивачки 3000,00 грн. на її утримання є обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовну заяву задоволено ту повному обсязі, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 1331,20 грн. в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 259,263-265,282-285 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі по 5000 (п`ять тисяч) гривень на кожну дитину, до досягнення дітьми повноліття щомісячно.

Стягувати з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на утримання дружини, з якою проживає дитина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 до досягнення ним трирічного віку у розмірі 3000,00 грн. щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок в дохід держави за вимогу про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок в дохід держави за вимогу про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок в дохід держави за вимогу про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок в дохід держави за вимогу про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 27.05.2026.

Суддя Павлів В. Р.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua